Ухвала суду № 139930694, 22.09.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

У Х В А Л А

"22" вересня 2026 р.Справа № 924/790/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши заяву ТОВ "Авентус Україна" від 10.09.2026 про визнання грошових вимог до боржника у справі

за заявою ОСОБА_1 , Хмельницька область, Хмельницький район, с. Майдан-Олександрівський

про неплатоспроможність фізичної особи

Представники сторін: не з`явилися

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2026 відкрито провадження у справі №924/790/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну, попереднє засідання призначено на 12:00 год. 15.09.2026.

28.07.2026 з метою виявлення кредиторів боржника оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

В межах 30-денного терміну з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність надійшли заяви ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" від 24.08.2026, ТОВ "ЕКО ФІН" від 25.08.2026 та АТ "Універсал Банк" від 25.08.2026.

За результатами попереднього засідання постановлено ухвалу від 15.09.2026, якою визнано вимоги ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" до боржника в розмірі: 51013,90 грн. - вимоги другої черги; 5324,80 грн. (судовий збір) - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, визнано вимоги ТОВ "ЕКО ФІН" до боржника в розмірі: 3090 грн. - вимоги другої черги; 5324,80 грн. (судовий збір) - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, визнано вимоги АТ "Універсал Банк" до боржника в розмірі: 27347,34 грн. - вимоги другої черги; 5324,80 грн. (судовий збір) - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів. Зобов`язано керуючу реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну: до 29.09.2026 провести збори кредиторів; протягом 3 робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення; надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника щодо розгляду проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність чи вирішення інших питань, передбачених ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства. Призначено засідання суду, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 12:00 год. 03 листопада 2026.

11.09.2026 до суду надійшла заява ТОВ "Авентус Україна" від 10.09.2026 про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 69536,54 грн. за договором про надання споживчого кредиту №9724065 від 27.12.2025. Також просить визнати судові витрати в розмірі 7324,80 грн., з яких 5324,80 грн. судовий збір та 2000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 14.09.2026 заява ТОВ "Авентус Україна" прийнята та призначена до розгляду в судовому засіданні на 11:30 год. 22.09.2026.

В обґрунтування грошових вимог посилається на невиконання боржником грошових зобов`язань за договором №9724065 від 27.12.2025 про надання споживчого кредиту. Вказує, що ТОВ "Авентус Україна" на виконання умов договору надав Боржнику кредит у розмірі 31000 грн. терміном на 360 днів на умовах відповідно до договору. 11.01.2026 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої загальний розмір кредиту збільшено на 2000 грн.

Керуюча реструктуризацією за результатами розгляду вимог ТОВ "Юніт Капітал" у повідомленні (від 21.09.2026) зазначає, що визнає заявлені грошові вимоги в розмірі 53036,54 грн., з яких: 32339,35 грн. заборгованість по тілу кредиту, 20697,19 грн. заборгованість за відсотками, а також 2000 грн. витрат на правничу допомогу. При цьому, не визнає вимоги в частині штрафу в розмірі 16500 грн. Також звертає увагу, що заявник звернувся із заявою з порушенням 30-денного строку.

Під час розгляду грошових вимог суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

ТОВ "Авентус Україна" звернулось до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог 10.09.2026, тобто поза межами 30-денного строку на подання грошових вимог.

Згідно з ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Авентус Україна (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір №9724065 про надання споживчого кредиту, відповідно до п.1.2. якого Товариство на умовах, встановлених договором, надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пунктом 1.3. договору визначено, що сума кредиту (загальний розмір) складає: 31000 грн.

Відповідно до п. 1.4. договору строк кредиту становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

За умовами п. 1.5. договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору. Знижена процентна ставка 0,35 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 26.01.2026 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.5.2 договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

Згідно з п. 6.4. договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 3720 грн. на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4.1.) та у розмірі 930 грн. починаючи з 5-го дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4.2.).

Пунктом 6.4.3. визначено, що порядок обчислення штрафу здійснюється відповідно до наступної формули: штраф (за період прострочення, починаючи з 4-го дня прострочення) = „розмір штрафу, встановлений за 4-ри дні порушення + („розмір штрафу, що встановлений з 5-го дня помножити на „кількість днів порушення, починаючи з 5-го дня).

Відповідно до п. 6.4.4. договору штрафи нараховуються протягом строку наявності діючої простроченої заборгованості, згідно з встановленою шкалою штрафів, залежно від кількості днів прострочення.

Додатком до договору є графік погашення платежів з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки.

В матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту з аналогічними умовами, які визначені у договорі.

11.01.2026 сторонами укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої п. 1 сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000 грн., в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до договору: викласти п. 1.3 договору в новій редакції: "1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 33000,00 грн. Тип кредиту кредит." (п.1.1 додаткової угоди).

Пунктом 1.3. визначено, що враховуючи збільшення загальної суми кредиту, Сторони також визначають, що на момент укладення цієї Додаткової угоди: денна процентна ставка складе: за стандартною процентною ставкою, що застосовується з моменту укладення цієї Додаткової угоди до закінчення погодженого строку кредиту 1,00% в день. (Розрахунок: (113 850,00 грн. / 33000,00 грн.) / 345 дн. * 100% = 1,00% в день) за стандартною процентною ставкою, що застосовується з моменту укладення цієї Додаткової угоди до закінчення погодженого строку кредиту, з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,97% в день. (Розрахунок: (110 632,50 грн. / 33000,00 грн.) / 345 дн. * 100% = 0,97% в день) Загальні витрати, зазначені в договорі на дату його укладання, збільшаться та складуть: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 118 500,00 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 112 260,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складе: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 2337,25% річних. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1 538,05% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту, зазначена в договорі на дату його укладення, збільшиться та складе: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 151500,00 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 145 260,00 грн.

Обчислення денної процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, загальних витрат та орієнтовної загальної вартості кредиту базуються на припущені, що договір залишається дійсним протягом погодженого строку, а Товариство та Споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Вищезазначені показники загальних витрат, орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту обраховуються з моменту укладення Договору, до закінчення погодженого строку кредиту, з урахуванням збільшення суми кредиту на дату укладення цієї додаткової угоди. При цьому, денна процентна ставка обраховується на дату укладення цієї додаткової угоди, з урахуванням строку кредиту та загальних витрат, що обчислені з дня укладення цієї додаткової угоди до закінчення погодженого строку кредиту.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди погоджено, що надання частини кредиту у сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту здійснюється за платіжними реквізитами, вказаними в п.2.1 договору. Дати надання частини кредиту: 11.01.2026 або 12.01.2026.

На виконання умов договору ТОВ "Авентус Україна" перераховано на карту боржника грошові кошти у розмірі 33000 грн. через ТОВ "Пейтек", що підтверджується довідками ТОВ "Пейтек" від 27.08.2026 вих.№Кд-000124126 про переказ 2000 грн. та від 27.08.2026 вих№20260827-40 про переказ 31000 грн. Переказ коштів здійснено на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №04072024-3 від 04.07.2024, укладеного між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Пейтек".

Згідно карти обліку договору (розрахунку заборгованості) заборгованість ОСОБА_1 становить 69536,54 грн., з яких: 32339,35 грн. - сума заборгованості за тілом (основна сума боргу), 20697,19 грн. - сума заборгованості за відсотками, 16500,00 грн. - сума заборгованості за штрафами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник отримав споживчий кредит 33000,00 грн. за договором №9724065 від 27.12.2025 та допустив прострочення сплат згідно графіку платежів, а також не сплатив проценти за користування кредитом.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема, щодо сплати чергового платежу за кредитним договором, процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

У зв`язку з неналежним виконанням кредитного договору, у боржника утворилася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 32339,35 грн. та заборгованість за відсотками в розмірі 20697,19 грн.

Контррозрахунку, доказів сплати вказаної заборгованості або належних та допустимих доказів, які би її спростовували, боржником не подано.

Судом враховується, що керуючою реструктуризацією боржника за результатами розгляду вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Авентус Україна визнані вимоги в розмірі 53036,54 грн., з яких: 32339,35 грн. заборгованість по тілу кредиту, 20697,19 грн. заборгованість за відсотками.

Керуюча реструктуризацією не визнає вимог ТОВ „Авентус Україна в частині штрафу в розмірі 16500,00 грн.

За змістом ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Тобто, основним регулятором договірних відносин є саме ЦК України, що також вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.

Відповідно до п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Судом враховано, що пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

З системного аналізу як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", так і п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення Закону України "Про споживче кредитування" не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Враховуючи вищезазначене, штраф в розмірі 16500 грн. за договором кредитної лінії №9724065 від 21.12.2025 визнанню не підлягає.

З огляду на викладене, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Авентус Україна підлягають визнанню в розмірі 53036,54 грн., з яких: 32339,35 грн. заборгованість по тілу кредиту, 20697,19 грн. заборгованість за відсотками.

Також кредитором заявлено 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч. 3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване нормами статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України). Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №910/10602/23.

Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

15.04.2025 між ТОВ "Юридична компанія Аурум" (Виконавець) та ТОВ "Авентус Україна" (Замовник) укладено договір №00-01 про надання юридичних послуг відповідно до якого п. 1 Виконавець бере на себе зобов`язання надавати Замовнику за його дорученням (-и) юридичні послуги у відповідності з умовами цього Договору (далі - послуги з правничої допомоги та/або правнича допомога), а Замовник зобов`язується прийняти надану йому правничу допомогу та здійснити її оплату на умовах, передбачених цим Договором.

01.05.2026 між Адвокатським бюро "Калачик та партнери" (Адвокат) та ТОВ " Юридична компанія Аурум " (Клієнт) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №11/2026, згідно з п. 1.1 якого Адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених договором з дотриманням правил адвокатської етики, а Клієнт зобов`язаний сплатити винагороду відповідно до кожного Акту надання послуг протягом 10днів з дня підписання акту, які є невід`ємною частиною договору.

За правову допомогу, передбачену договором, Клієнт сплачує Адвокату винагороду, розраховану у відповідному акті наданих послуг (п. 4.1. договору).

Згідно акту про надання правничої (правової) допомоги від 10.09.2026 до договору №11/2026 від 01.05.2026 вартість виконаних робіт Адвоката становить 2000 грн. (із зазначенням змісту виконаних робіт, обсягу, витраченого часу та вартості). В акті сторони підтвердили, що послуги надані в повному обсязі, Клієнт не має претензій до обсягу та якості наданих послуг. Акт підписаний сторонами та скріплений печаткою ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп".

Судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19, додаткова постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19).

Відповідно до позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021р. у справі № 925/1137/19, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 28.05.2025 у справі №903/753/22.

Судом враховується, що боржник правом на подання заяви про зменшення витрат на правничу допомогу не скористався.

Арбітражний керуючий Белінська Н.О. визнає витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Судом враховується, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена. Така правова позиція узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19, від 26.10.2023 у справі № 908/100/21.

Дослідивши надані ТОВ "Авентус Україна" докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, витраченого адвокатом часу тощо.

Надавши оцінку доказам щодо розподілу відповідних витрат, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, враховуючи приписи частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на боржника понесених витрат ТОВ "Авентус Україна" на правничу правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Черговість задоволення вимог кредиторів визначена ст. 133 КУзПБ.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Отже, відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства за наслідками розгляду заяви ТОВ "Авентус Україна" про визнання грошових вимог до боржника, грошові вимоги кредитора підлягають до задоволення у такій черговості:

- 53036,54 грн. - друга черга; 5324,80 грн. - (судовий збір за подання заяви про визнання грошових вимог) та 2000 грн. (витрати на правничу допомогу) - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 45, 120, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" від 10.09.2026 про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.

Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (03062, м. Київ, пр. Берестейський, 90-А, код ЄДРПОУ 41078230) до боржника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму:

- 53036,54 грн. - вимоги другої черги;

- 5324,80 грн. (судовий збір), 2000 (витрати на правничу допомогу) - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.

Решту вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" відхилити.

Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 22.09.2026 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строку, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Суддя Танасюк О.Є.