Рішення № 139930368, 10.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3559/23 (922/1633/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-плюс" (вул. Підлиманська, 11 А, с-ще Борова, Ізюмський р-н, Харківська обл., 63801) про про стягнення коштів за участю :

представника позивача : Бурлаченко М.М. (в режимі відеоконференції), ліквідатор ТОВ "Полесадсервіс"

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ ТА ДОВОДИ УЧАСНИКІВ.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.09.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс", код ЄДРПОУ 37298595; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бурлаченка Миколу Миколайовича (свідоцтво № 2069 від 20.12.2022).

Постановою Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 року, ТОВ "Полесадсервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бурлаченко М.М.

12.05.2026 до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-плюс" про стягнення коштів, в якій ліквідатор просить суд:

- провести розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін;

- стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-плюс" (код ЄДРПОУ: 32468910) на користь ТОВ "Полесадсервіс" (код ЄДРПОУ: 37298595) кошти у розмірі 220000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн;

- залучити в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, кредитора ТОВ "Полесадсервіс" Заматова Романа Валерійовича.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у Головного Управління ДПС у Харківської області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Сковороди Григорія, будинок 46, електронна пошта: kh.official@tax.gov.ua) наступну інформацію та копії документів:

- чи відображено СТОВ "Добробут Плюс" (код ЄДРПОУ: 32468910) у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2018 р. по теперішній час податок на додану вартість в розрізі контрагента ТОВ "Полесадсервіс" (код ЄДРПОУ 37298595);

- якщо СТОВ "Добробут Плюс" (код ЄДРПОУ: 32468910) відображено таку інформацію в деклараціях з ПДВ, та (або) використано податковий кредит - надати належним чином завірені копії таких декларацій разом з додатками №5 до них.

В провадженні Господарського суду Харківської області у складі судді Міньковського С.В. перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс".

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.05.2026 позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 1633/26 від 12.05.2026) передана на розгляд судді Міньковському С.В.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року прийнято позовну заяву ліквідатора ТОВ "Полесадсервіс" до розгляду та відкрито провадження за №922/1633/26 в межах справи №922/3559/23; відкрито провадження у справі № №922/3559/23 (922/1633/26); ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; клопотання представника позивача ліквідатора ТОВ "Полесадсервіс" Бурлаченко М.М. про витребування доказів задоволено; витребувано у Головного Управління ДПС у Харківської області наступну інформацію та копії документів:

- чи відображено СТОВ "Добробут Плюс" (код ЄДРПОУ: 32468910) у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2018 р. по теперішній час податок на додану вартість в розрізі контрагента ТОВ "Полесадсервіс" (код ЄДРПОУ 37298595);

- якщо СТОВ "Добробут Плюс" (код ЄДРПОУ: 32468910) відображено таку інформацію в деклараціях з ПДВ, та (або) використано податковий кредит - надати належним чином завірені копії таких декларацій разом з додатками №5 до них.

Ухвалою суду від 15.06.2026 року у задоволенні клопотання представника позивача ліквідатора ТОВ "Полесадсервіс" Бурлаченка М.М. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача фізичної особи Заматова Р.В. відмовлено.

19.06.2026 року до суду, на виконання ухвали суду від 18.05.2026 року, від ГУ ДПС у Харківській області надійшла інформація щодо відображення СТОВ "Добробут - плюс" у податковій звітності з ПДВ податкового кредиту за операціями з ТОВ "Полесадсервіс".

Ухвалою суду від 17.07.2026 року суд постановив перейти до розгляду справи № 922/3559/23 (922/1633/26) за правилами загального позовного провадження; подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; почати у справі підготовче провадження та призначити підготовче засідання на 13.08.2026 року; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву або клопотань, які підлягають розгляду в підготовчому засіданні (за наявності). У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом десяти днів з дня отримання відзиву. Зобов`язати позивача надіслати (надати) відповідь на відзив та додані до нього документи іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) такої відповіді на відзив до суду. Докази такого надіслання надати суду; відповідачу, згідно із ст.167 Господарського процесуального кодексу України встановити строк на подання до суду заперечення з дня отримання відповіді на відзив - 10 календарних днів. Зобов`язати відповідача надіслати (надати) заперечення та додані до нього документи іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) такого заперечення до суду. Докази такого надіслання надати суду; запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "Полесадсервіс" та СТОВ "Добробут - плюс" у 2020 році, враховуючи інформацію, надану Головним управлінням ДПС у Харківській області на виконання ухвали суду від 18.05.2026, а також надати докази на підтвердження викладених обставин (за наявності).

10.08.2026 року, на виконання вимог ухвали суду від 17.07.2026 року, до суду надійшли додаткові письмові пояснення ліквідатора ТОВ "Полесадсервіс" від 07.08.2026 № 07-08-26/2/02-02 щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "Полесадсервіс" та ПСП "Степ".

В судовому засіданні 13.08.2025 року судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.09.2026 року.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі, просив суд задовольнити його.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з`явився, відзив на позов не надав, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений за адресою вказаною в позові, яка відповідає даним згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте ухвали суду від 18.05.2026 року та 13.08.2026 року не було отримано відповідачем та повернуто відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "одержувач відсутній за вказаною адресою".

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив стороні за належною адресою, тобто адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою реєстрації, вказаною в Єдиному державному демографічному реєстрі чи повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідач сам, у власних інтересах, повинен забезпечити належне приймання кореспонденції, яка направляється на його адресу, зазначену Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала Господарського суду Харківської області про відкриття провадження від 18.05.2026 та ухвали суду від 17.07.2026 року та13.08.2026 року були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

В контексті викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином, у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідно до ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті даному судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ВИСНОВОК СУДУ.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Полесадсервіс" та СТОВ "Добробут Плюс" у 20182019 роках існували господарські правовідносини, пов`язані з поставкою товарів сільськогосподарського призначення. У зазначений період ТОВ "Полесадсервіс" виступало постачальником товару, а СТОВ "Добробут Плюс" покупцем.

Звертаючись до суду, ТОВ "Полесадсервіс" посилається на наявність у СТОВ "Добробут Плюс" грошових зобов`язань, які виникли у зв`язку з неналежним виконанням останнім зобов`язань щодо оплати поставленого товару.

Відповідно до даних податкового кабінету позивача, ТОВ "Полесадсервіс" поставило в 2018-2019 роках сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Добробут Плюс" товар на загальну суму 15 681 677,88 грн (за 2018 рік - на суму 5 259 330,74 грн та за 2019 рік - на суму 10 422 347,14 грн., що підтверджується наступними податковими накладними:

- № 31 від 29.01.2018 на поставку добрива мінерального азотно-фосфорного азотофосфат марки 33:3 (код УКТ ЗЕД 3105 51 00 00) та мінерального добрива - аміачної селітри (біг-бег) на суму 486 000 грн;

- № 37 від 27.07.2018 на поставку інсектициду «Нурел Д» 35 % к.е., карбаміду (фасований, мішок 50 кг), амофосу 10:46 у мішках та добрива азотнофосфорно-калійного комплексного марки 16:16:16 (S) (біг-бег) на суму 1 043 032,66 грн;

- № 61 від 25.09.2018 на поставку добрива азотно-фосфорно-калійного комплексного марки 16:16:16 (S) (біг-бег) на суму 191 904 грн;

- № 68 від 29.08.2018 на поставку аміачної селітри (мішки по 50 кг), добрив рідких азотних (КАС) та амофосу 12:52 (біг-бег) на суму 1 099 487,86 грн;

- № 41 від 16.04.2018 на поставку нітроамофоски NPK 16:16:16 (фасованої) на суму 254 000,22 грн;

- № 12 від 17.12.2018 на поставку аміачної селітри у мішках на суму 134 262,72 грн;

- № 18 від 20.12.2018 на поставку аміачної селітри у мішках на суму 745 934,28 грн;

- № 32 від 17.12.2018 на поставку аміачної селітри на суму 5 грн;

- № 20 від 21.12.2018 на поставку аміачної селітри у мішках на суму 609 704 грн;

- № 15 від 15.03.2018 на поставку аміачної селітри марки Б на суму 695 000 грн;

- № 10 від 10.07.2019 на поставку аміачної селітри фасованої (50 кг), карбаміду фасованого (700 кг), аміачної селітри (фас. 1000 кг), добрива складного мінерального NP 12:24:6/6, магнію сульфату 7-водного та сульфату калію (25 кг) на суму 2 714 139,9 грн;

- № 11 від 11.07.2019 на поставку Буга, РК 20 л, ПАР Тренд 90,45 л, Ураган Форте 500 SL (20 л), Актеллік 500 ЕС (5 л), мікродобрива бору «Яра Ліва Кальциніт», Експрес Голд 75% в.г., Протруйника Іншур Перформ, гербіциду «Раундап Макс», карбаміду (фас. 50 кг) та аміачної селітри (фас. 1000 кг) на суму 438 219,35 грн;

- № 12 від 12.07.2019 на поставку аміачної селітри фасованої (50 кг) на суму 1 374 450 грн;

- № 13 від 15.07.2019 на поставку аміачної селітри марки Б на суму 822 510 грн;

- № 3 від 01.02.2019 на поставку аміачної селітри фасованої (50 кг) на суму 1 050 937,57 грн;

- № 50 від 02.10.2019 на поставку амонію нітрату (селітри аміачної) марки Б та добрива складного азотно-фосфорного марки 20:20:13 (біг-бег) на суму 178 178,22 грн;

- № 80 від 20.09.2019 на поставку Кантеро, ТАБУ 5л, регулятора росту рослин «Вимпел-К», регулятора росту рослин «Вимпел 2», мікродобрива «Оракул цинк», Ланстар Е.к. 20л, Ньюфол Е.к. (10 л), добрив рідких азотних (КАС-32) та нітроамофоски NPK 16:16:16 на суму 662 354,22 грн;

- № 2 від 01.03.2019 на поставку амонію нітрату (селітри аміачної) марки Б та добрива складного азотно-фосфорного марки 20:20:13 (біг-бег) на суму 191 229 грн;

- № 7 від 01.03.2019 на поставку аміачної селітри марки Б на суму 932 755,48 грн;

- № 29 від 07.03.2019 на поставку аміачної селітри марки Б на суму 552 665,14 грн;

- № 75 від 26.02.2019 на поставку селітри аміачної на суму 250 000 грн;

- № 150 від 29.03.2019 на поставку добрива мінерального азотно-фосфорного азотофосфат марки 33:3 (код УКТ ЗЕД 3105 51 00 00) на суму 600 000,26 грн;

- № 160 від 28.03.2019 на поставку амонію нітрату (селітри аміачної) марки Б на суму 654 908 грн;

Аналіз номенклатури товарів, зазначеної у податкових накладних, свідчить, що ТОВ "Полесадсервіс" здійснювало поставку мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння та іншої продукції сільськогосподарського призначення..

Вищевказані податкові накладні були зареєстровані ТОВ "Полесадсервіс" в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відповідні суми податку на додану вартість відображені СТОВ "Добробут Плюс" у складі податкового кредиту, що у сукупності з відомостями щодо вартості поставленого товару відповідає загальній сумі поставки за зазначеними податковими накладними та підтверджується довідкою ГУ ДПС у Харківській області від 17.06.2026 №11930/5/20-40-13-05-05.

Щодо 2018 року:

- У січні 2018 року Відповідач відобразив у складі податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 81 000 грн, разом з сумою поставки без ПДВ у розмірі 405 000 грн, що разом складає 486 000 грн . Загальна сума відповідає ПН № 31 від 29.01.2018 р.

- У березні 2018 року Відповідач відобразив у складі податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 115 833,33 грн, разом з сумою поставки без ПДВ у розмірі 579 166,67 грн, що разом складає 695 000 грн. Загальна сума відповідає ПН № 15 від 15.03.2018 р.

- У квітні 2018 року Відповідач відобразив у складі податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 42 333,37 грн, разом з сумою поставки без ПДВ у розмірі 211 666,85 грн, що разом складає 254 000,22 грн. Загальна сума відповідає ПН № 41 від 16.04.2018 р.

- У липні 2018 року відповідач відобразив у складі податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 173 838,80 грн, разом з сумою поставки без ПДВ у розмірі 869 193,88 грн, що разом складає 1 043 032,68 грн . Загальна сума відповідає ПН № 37 від 27.07.2018 р.

- У серпні 2018 року Відповідач відобразив у складі податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 183 248,00 грн, разом з сумою поставки без ПДВ у розмірі 916 239,88 грн, що разом складає 1 099 487,88 грн . Загальна сума відповідає ПН № 68 від 29.08.2018 р.

- У вересні 2018 року Відповідач відобразив у складі податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 31 984,00 грн, разом з сумою поставки без ПДВ у розмірі 159 920 грн, що разом складає 191 904 грн . Загальна сума відповідає ПН № 61 від 25.09.2018 р.

- У грудні 2018 року Відповідач відобразив у складі податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 248 317,66 грн, разом з сумою поставки без ПДВ у розмірі 1 241 588,34 грн, що разом складає 1 489 906 грн . Загальна сума відповідає сумі ПН № 12 від 17.12.2018 р., № 32 від 17.12.2018 р., № 18 від 20.12.2018 р. та № 20 від 21.12.2018 р.

Загальна сума відображених Відповідачем сум в податкових деклараціях з ПДВ за 2018 рік складає 5 259 330,74 грн, що відповідає загальній сумі поставки по податковим накладним за 2018 рік.

Щодо 2019 року:

- У лютому 2019 року Відповідач відобразив у складі податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 175 156,30 грн, разом з сумою поставки без ПДВ у розмірі 875 781,31 грн, що разом складає 1 050 937,61 грн . Загальна сума відповідає ПН № 3 від 01.02.2019 р.

- У березні 2019 року Відповідач відобразив у складі податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 379 441,65 грн, разом з сумою поставки без ПДВ у розмірі 1 897 208,23 грн, що разом складає 2 276 649,88 грн. Загальна сума відповідає сумі ПН № 2 від 01.03.2019 р., № 7 від 01.03.2019 р., № 29 від 07.03.2019 р. та № 150 від 29.03.2019 р.

- У липні 2019 року Відповідач відобразив у складі податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 891 553,21 грн, разом з сумою поставки без ПДВ у розмірі 4 457 766,04 грн, що разом складає 5 349 319,25 грн. Загальна сума відповідає сумі ПН № 10 від 10.07.2019 р., № 11 від 11.07.2019 р., № 12 від 12.07.2019 р. та № 13 від 15.07.2019 р.

- У жовтні 2019 року Відповідач відобразив у складі податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 140 088,74 грн, разом з сумою поставки без ПДВ у розмірі 700 443,70 грн, що разом складає 840 532,44 грн . Загальна сума відповідає сумі ПН № 80 від 20.09.2019 р. та № 50 від 02.10.2019 р.

- У І кварталі 2020 року Відповідач відобразив у складі податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 150 818,00 грн, разом з сумою поставки без ПДВ у розмірі 754 090 грн, що разом складає 904 908 грн. Загальна сума відповідає сумі ПН № 75 від 26.02.2019 р. та № 160 від 28.03.2019 р..

Загальна сума відображених Відповідачем сум в податкових деклараціях з ПДВ за 2019 рік складає 10 422 347,14 грн, що відповідає загальній сумі поставки по податковим накладним за 2019 рік.

Згідно аналізу виписки руху грошових коштів на банківському рахунку в АТ "Райффайзен Банк Аваль" СТОВ "Добробут плюс" оплатив поставлений товар в сумі 7494401,12 грн, а саме згідно платіжних доручень :

- №1 від 05.01.2018 на суму 636 999,72 грн (оплата рахунку №582 за мінеральні добрива, в тому числі ПДВ 106166,62 грн)

- №11 від 23.02.2018 на суму 486 000,00 грн (оплата рахунку №25 від 29.01.2018 року за мінеральне добриво, в тому числі ПДВ 81000,00 грн)

- №17 від 15.03.2018 на суму 695 000,00 грн (оплата згідно договору № 142018 від 29.01.2018 року, за мінеральне добриво, в том числі ПДВ 115833,33 грн)

- №5 від 16.04.2018 на суму 254 000,22 грн (оплата за міндобрива згідно договору № 142018 від 29.01.2018 року, в тому числі ПДВ - 42333,37 грн)

- №119 від 17.12.2018 на суму 134 267,72 грн (оплата рахунку №25 від 29.01.2018 року за мінеральне добриво, в тому числі ПДВ 81000,00 грн)

- №128 від 20.12.2018 на суму 745 934,28 грн (часткова оплата рахунку № 679 від 17.12.2018 за мінеральне добриво, в тому числі 124322,38 грн)

- №131 від 21.12.2018 на суму 609 704,00 грн (оплата рахунку №696 від 21.12.2018 за мінеральне добриво, в тому числі ПДВ 101617,33 грн)

- №6 від 01.02.2019 на суму 1 050 937,57 грн (оплата рахунку №27 від 29.01.2019 року за мінеральне добриво, в тому числі ПДВ 175156,26 грн)

- №17 від 26.02.2019 на суму 250 000,00 грн (оплата рахунку №114 від 25.02.2019 року за мінеральне добриво, в тому числі ПДВ 44166,67 грн)

- № 22 від 01.03.2019 року на суму 191 229,00 грн (оплата рахунку №138 від 28.02.2018 року за мінеральне добриво, в тому числі ПДВ 31871,50 грн)

- №23 від 01.03.2019 на суму 932 755,47 грн (оплата рахунку №146 від 01.03.2019 року за мінеральне добриво, в тому числі ПДВ 155459,25 грн)

- №24 від 07.03.2019 на суму 552 665,14 грн (оплата рахунку №170 від 07.03.2019 року за мінеральне добриво, в тому числі ПДВ 92110,86 грн)

- №32 від 28.03.2019 на суму 654 908,00 грн (оплата рахунку №261 від 27.03.2019 року за мінеральне добриво, в тому числі ПДВ 109151,33 грн)

- №86 від 28.10.2019 на суму 150 000,00 грн (сплата заборгованості за мінеральне добриво згідно рахунку №152019 від 29.01.2019 року, в тому числі ПДВ - 25000грн)

- №92 від 05.11.2019 на суму 150 000,00 грн.(сплата заборгованості за мінеральне добриво згідно рахунку №152019 від 29.01.2019 року, в тому числі ПДВ - 25000грн)

Залишок заборгованості відповідача перед ТОВ "Полесадсервіс" з оплати за поставлений товар складає 8 187 276,76 грн (15 681 677,88 - 7 494 401,12).

Щодо правової оцінки господарських правовідносин та доказів.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що строк виконання зобов`язань з оплати між сторонами не був встановлений, на адресу СТОВ "Добробут Плюс" була відправлена вимога-претензія від 23.05.2025 р. вих. № 23- 05-25/5/02-02, якою було запропоновано протягом 7 днів з дня отримання вимоги сплатити кошти, шляхом перерахування на рахунок ТОВ "Полесадсервіс".

Вказана вимога-претензія, з штрихкодовим ідентифікатором № 0110400586110, повернулася відправнику 27.05.2025 р. у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання (підтверджується інформацією про трекінг відправки вимоги-претензії з офіційного сайту "Укрпошта").

Станом на дату подання даного позову відповіді на вимогу-претензії надано не було, а кошти не сплачені.

Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України (який діяв на момент виникнення спірних зобов`язань), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини першої статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Суд вважає за необхідне зауважити, що сам по собі факт відсутності у ліквідатора письмового договору або первинної бухгалтерської документації не може автоматично свідчити про відсутність між сторонами правовідносин та бути безумовною підставою для застосування положень статті 1212 ЦК України, оскільки суд у кожному конкретному випадку повинен установити дійсний характер спірних правовідносин та надати оцінку усім доказам у їх сукупності.

Надаючи оцінку наявним у справі доказам, суд доходить до висновку, що між сторонами виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаним з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не впливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Слід зауважити, що сам по собі договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

У свою чергу, документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Статтями 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинними документами, зокрема є видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт виконаних робіт, прибутковий та видатковий касовий ордер, та інші.

Податкова накладна є документом, складення та реєстрація якого передбачені податковим законодавством та який є підставою для відображення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у постачальника та формування податкового кредиту у покупця за умови здійснення відповідної господарської операції.

Згідно з пунктом 201.1 ст.201, пунктом 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 по справі № 910/23097/17).

Отже суд вважає належними та допустимим доказом поставки товару відповідачу податкові накладні, що складені та зареєстровані ТОВ "Полесадсервіс" в період 2018-2019 років на загальну суму 15 681 677,88 грн.

Стосовно банківських виписок, суд звертає увагу, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позивача) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Даний правовий висновок викладено, зокрема та не обмежуючись, в таких судових рішеннях як Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 року по справі №910/10254/18, від 19.02.2020 року по справі №910/16143/18, від 26.02.2020 року по справі №911/1348/16, від 19.11.2020 року по справі №910/21578/16, Постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 по справі №554/4300/16-ц, від 21.09.2022 року по справі №381/1647/21, від 07.12.2022 року по справі №298/825/15-ц.

Тобто, виписки за рахунками є первинними документами і можуть бути належними доказами щодо підтвердження наявної заборгованості та здійснення між позивачем та відповідачем реальних господарських операцій.

Положеннями частини першої статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Таким чином, положення статті 79 ГПК України передбачають застосування стандарту доказування "вірогідності доказів", відповідно до якого обставина вважається доведеною тоді, коли надані на її підтвердження докази є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Зазначений стандарт передбачає необхідність співставлення судом доказів, наданих сторонами, та оцінки їх сукупності з метою встановлення того, чи є висновок про існування відповідної обставини більш вірогідним, ніж висновок про її відсутність.

Суд звертає увагу, що принцип змагальності не передбачає обов`язку суду вважати доведеною будь-яку обставину лише на підставі її ствердження стороною. Відповідна обставина має бути підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами, оціненими судом у їх сукупності.

Аналогічний підхід до застосування стандарту вірогідності доказів викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, та мотивує врахування або відхилення відповідного доказу.

З огляду на наведене, суд оцінює подані ТОВ "Полесадсервіс" докази не ізольовано, а у їх сукупності та взаємному зв`язку.

Так, щодо господарських операцій 20182019 років у матеріалах справи наявні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, відомості контролюючого органу щодо відображення відповідних операцій відповідача СТОВ "Добробут Плюс" у податковому обліку, а також банківські виписки, які підтверджують здійснення відповідачем платежів на користь ТОВ "Полесадсервіс". Наведені докази узгоджуються між собою та підтверджують здійснення між сторонами господарських операцій з поставки товару на загальну суму 15 681 677,88 грн та часткове виконання відповідачем грошового зобов`язання на суму 7 494 401,12 грн.

При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування факту отримання товару, його обсягу та вартості, здійснення зазначених платежів або повного виконання грошового зобов`язання перед позивачем. Також відповідачем не подано доказів проведення інших розрахунків за отриманий товар, які не були б враховані позивачем при визначенні розміру заборгованості.

Суд при вирішенні спору виходить із доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, та оцінює їх у сукупності з урахуванням доводів сторін. У даному випадку відповідачем не подано відзиву на позовну заяву та не надано суду жодних документів чи інших доказів, які б спростовували надані позивачем докази щодо факту поставки товару, його обсягу та вартості, проведених розрахунків або наявності заборгованості. Отже, докази, які б свідчили про інший розмір виконаного відповідачем грошового зобов`язання, у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, за результатами оцінки доказів у їх сукупності та взаємному зв`язку суд доходить висновку, що надані ТОВ "Полесадсервіс" докази є більш вірогідними на підтвердження обставин щодо здійснення поставок товару, їх загальної вартості, проведених відповідачем розрахунків та наявності невиконаного грошового зобов`язання.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що СТОВ "Добробут-плюс" не виконало належним чином грошове зобов`язання перед ТОВ "Полесадсервіс" за отриманий у 2018-2019 роках товар, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 8 187 276,76 грн.

Разом з тим ТОВ "Полесадсервіс" просить стягнути з СТОВ "Добробут-плюс" лише 220 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Отже, встановивши наявність у відповідача невиконаного грошового зобов`язання у більшому розмірі, суд при вирішенні спору виходить із меж заявлених позивачем позовних вимог та не вправі присуджувати до стягнення суму, більшу за заявлену.

За таких обставин, з урахуванням встановленого судом факту невиконання СТОВ "Добробут-плюс" грошових зобов`язань перед ТОВ "Полесадсервіс", а також меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з СТОВ "Добробут-плюс" на користь ТОВ "Полесадсервіс" 220 000,00 грн

Щодо судових витрат.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 38 від 11.05.2026.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 75, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-плюс" (код ЄДРПОУ: 32468910, адреса : 63801, Харківська обл., Борівський р-н, селище міського типу Борова, вулиця Підлиманська, будинок 11-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс" (адреса: 63722, Харківська обл., Куп`янський р-н, с. Петропавлівка, вул. Студентська, 65, код 37298595) заборгованість в сумі 220 000,00 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Всього: 222 662,40 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення направити позивачу, відповідачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "21" вересня 2026 р.

СуддяС.В. Міньковський