Рішення № 139930306, 11.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/686/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Фізичної особи-підприємця Подвойського Михайла Юрійовича, м. Харків про стягнення 33 200,99 грн. за участю представників:

від позивача: Підгорний Б.Б.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Подвойського Михайла Юрійовича (надалі - відповідач) про стягнення 118515,18грн., з яких: 116021,58грн. заборгованості за теплову енергію, яка витрачається на опалення приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, за період: жовтень 2023-квітень 2025; 398,88грн. заборгованості за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період: жовтень 2023-вересень 2025; 2094,72грн. заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за період: жовтень 2023-вересень 2025.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, а також за Публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, до яких відповідач приєднався за фактом отримання послуги теплопостачання.

Ухвалою від 09.03.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

23 березня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення вимог позивача заперечив, посилаючись на їх не обґрунтованість. При цьому, зокрема зазначив, що в належних йому нежитлових приміщеннях підвалу в літ.А-4, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Руставелі, буд. 46/48, опалення здійснюється за рахунок електричної мережі шляхом використання масляних радіаторів; трубопровід довжиною 3,5 метрів, заізольований, з нього тепло не поступає до приміщення; прилад обліку в належному відповідачу приміщенні відсутній; постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.01.2026 у справі №922/1466/25 було встановлено, що позивач неправильно застосував Методику №315, однак відповідно до розрахунків, долучених до позовної заяви, убачається що і в цьому випадку, позивач не врахував приписів суду щодо належності здійснених розрахунків, а лише переформулював позовні вимоги, зазначивши "….про стягнення 118515,18грн., з яких: 116021,58грн. заборгованості за теплову енергію, яка витрачається на опалення приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії"; жодних квитанцій відповідач від позивача не отримував, жодних актів не підписував, вихід представників КП "ХТМ" на об`єкт не здійснювався, тобто ніхто жодного разу не приходив та не проводив жодних обстежень в належних відповідачу приміщеннях, хоча він звертався з цим до КП "Харківські теплові мережі"; відповідачем подано позовну заяву про до КП "Харківські теплові мережі" про визнання вимог незаконними, розірвання договору про надання послуг та зобов`язання здійснити перерахунок, яка на сьогоднішній день перебуває на розгляді Основ`янського районного суду міста Харкова (справа № 639/9839/25, провадження №2/646/1847/2026).

30 березня 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він з доводами відповідача не погодився та наполягав на правомірності своїх вимог. Зокрема, зазначив, що нежитлові приміщення, які належать відповідачу вбудовані в житловий будинок та знаходиться у тепловому контурі житлового будинку; система опалення нежитлових приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому; нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії виконується згідно з показаннями будинкового приладу обліку теплової енергії; трубопроводи, які проходять через приміщення відповідача, є повністю теплоізольованими; за своїм призначенням і фактичним станом вони є виключно транзитними; розрахунки заборгованості позивачем здійснено на підставі Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315; згідно ст. 38 Правил-830, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

06 квітня 2026 року від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому він навів додаткові аргументи на підтвердження своєї правової позиції, у тому числі звернув увагу, що: нежитлові приміщення, через які до проходить трубопровід, належать Подвойському М. Ю. не як фізичній особі-підприємцю, а як громадянину; він не є споживачем теплової енергії та не має правовідносини з позивачем у розумінні нормативно-правових актів, на які посилається позивач.

Оскільки вищевказані заяви сторін по суті справи подано з додержанням строків, встановлених ухвалою від 09.03.2026 про відкриття провадження у даній справі, вони були прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ухвали від 08.04.2026 розгляд справи №922/686/26 здійснюється за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 06.05.2026.

Ухвалою від 06.05.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.06.2026.

01 червня 2026 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 29.05.2026, в якій він зазначив, що в ході судового розгляду ФОП Подвойським М.Ю. надано до суду відзив на позовну заяву разом з додатками, а саме: робочий проект реконструкції нежитлових приміщень підвалу за адресою: м.Харків, вул.Руставелі, 46/48 під підсобні приміщення; технічний висновок щодо можливості збереження та подальшої експлуатації нежитлових приміщень підвалу за адресою: м.Харків, вул. Руставелі, 46/48; технічний паспорт на громадський будинок за адресою: м. Харків, вул. Руставелі, 46/48. У зв`язку з цим КП "Харківські теплові мережі" здійснено перерахунок заборгованості та зменшено розмір позовних вимог в частині заборгованості за теплову енергію з 116021,58грн. до 30707,39грн.

Дана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 29.05.2026 була прийнята та задоволена судом, у зв`язку з чим у даній справі розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 33200,99грн., де:

- заборгованість за теплову енергію, яка витрачається на опалення приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 30 707,39 грн., за період: жовтень 2023 - квітень 2025;

- заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 398,88 грн. за період: жовтень 2023 - вересень 2025;

- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 2 094,72 грн. за період: жовтень 2023 - вересень 2025.

Ухвалою від 12.06.2026 призначено експертизу у даній справі, проведення якої доручено за наявними матеріалами справи Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім.Засл. проф. М. С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (61177, м.Харків, вул. Золочівська, 8а). На розгляд та вирішення експертизи поставлено наступне питання: чи підтверджується зазначений позивачем обсяг та вартість послуг з постачання теплової енергії (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 29.05.2026) у належних відповідачу нежитлових приміщеннях підвалу №1-;-8 в літ."А-4" загальною площею 106,7 кв. м. за адресою: м.Харків, вул.Руставелі, 46/48 за період: жовтень 2023 року - квітень 2025 року з урахуванням їх технічних (конструктивних) особливостей? Провадження у справі зупинено на підставі пункту 2 частини першої статті 228 цього Кодексу на час проведення експертизи.

24 липня 2026 року до суду надійшло клопотання судового експерта О.Данильченко про визначення виду експертизи та надання додаткових матеріалів, що необхідні для її проведення, №10621 від 17.07.2026. У даному клопотанні судовий експерт зазначав, що в ухвалі від 12.06.2026 у справі №922/686/26 не визначено вид призначеної експертизи. Вирішення поставленого питання потребує застосування спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань, що відповідно до вимог п.106 Господарського процесуального кодексу України та п.1.2.13 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (зі змінами та доповненнями), передбачає проведення комплексної судової теплотехнічної та економічної експертизи. Виходячи з вищенаведеного, судовий експерт просив визначити вид призначеної експертизи. Також, керуючись вимогами ст. 69 ГПК України та п. 2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (зі змінами та доповненнями), для проведення даної судової експертизи судовий експерт просив надати: наказ по КП "ХТМ" від 08.12.2021 №1026, яким визначено вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання; наказ по КП "ХТМ" від 01.02.2022 №104, яким визначено розмір абонентної плати.

Ухвалою від 31.07.2026 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 05.08.2026.

04 серпня 2026 року від позивача надійшла заява, в якій він виклав свою незгоду (відмову) від оплати проведення судової експертизи, призначеної відповідно до ухвали від 12.06.2026. При цьому зазначив, що фінансування господарської діяльності позивача здійснюється за рахунок платежів від надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню, підприємствам, установам і організаціям. Бойові дії негативно вплинули на фінансовий стан позивача. За період воєнного стану значно збільшилася заборгованість споживачів за теплову енергію. Так, якщо станом на 01.02.2022 загальна сума заборгованості споживачів за теплову енергію складала 5,3 млрд. грн., у тому числі населення 4,5 млрд. грн., то станом на 01.03.2026 загальна сума заборгованості споживачів за спожиту теплову енергію складає 10,2 млрд. грн., у тому числі населення - 8,9 млрд. грн., бюджетних установ - 57,0 млн. грн., госпрозрахункових підприємств - 928,2 млн. грн., заборгованість місцевого та державного бюджету з компенсації пільг - 87,5 млн. грн. На теперішній час існує величезна заборгованість з різниці в тарифах, що підлягає компенсації з державного бюджету, у зв`язку із встановленням тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для окремих категорій споживачів ("населення", "бюджетні організації") нижче економічно обґрунтованих. Так, територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, утвореною Харківською обласною військовою адміністрацією, для реалізації положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" від 03.11.2016 №1730-VIII з урахуванням змін, внесених Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", за період з 01.06.2021 по 31.12.2025 для позивача узгоджено різницю в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на загальну суму 16,9 млрд. грн., яка на сьогоднішній день не відшкодована. Скрутний фінансовий стан позивача унеможливлює оплату експертизи у справі № 922/686/26. Також, позивач зауважив, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 125 ГПК України, якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках. Позивач не заявляв клопотання про призначення та проведення вищезазначеної судової експертизи та не брав на себе зобов`язань щодо її оплати. Суд призначив її за власною ініціативою. Оскільки витрати на проведення експертизи покладаються виключно на сторону, яка заявила про це клопотання (або в рівних частках, якщо це ініціатива суду згідно з Господарським процесуальним кодексом України), позивач не має правових підстав, обов`язку та не висловлює згоди на оплату рахунків експертної установи за проведення даної експертизи. Крім того, позивач наголосив, що, беручи до уваги предмет спору у даній справі, підстави позову та обставин справи при ухваленні судового рішення не потрібно спеціальних знань у сфері іншій ніж право. Справа №922/686/26 є малозначною, тому, на думку позивача, недоцільно проведення експертизи, адже витрати на неї будуть значно перевищувати суму позову.

Також 04.08.2026 від відповідача надійшла заява, в якій він, посилаючись на подання позивачем заяви про незгоду (відмову) від оплати витрат на проведення судової експертизи, вказує, що приписами статті 102 ГПК України обумовлено, що у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні. Оскільки кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається, відповідач просить врахувати відмову позивача, та відмовити у позові у зв`язку із необґрунтованістю та недоведеністю.

Ухвалою від 05.08.2026 суд, з огляду на відмову позивача від оплати вартості судової експертизи, призначеної ухвалою від 12.06.2026 у даній справі, що має наслідком неможливість проведення призначеної судом експертизи у даній справі, скасував призначення даної експертизи, у зв`язку з чим розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами. Також даною ухвалою, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 12.08.2026.

У судових засіданнях 12.08.2026 та 09.09.2026 судом оголошувалися перерви до 09.09.2026 та 11.09.2026, відповідно.

10 вересня 2026 року від позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо нарахування спірної заборгованості та застосування Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358). Позивачем при цьому було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на надання додаткових пояснень та додаткових документів, а саме: копії акту обстеження системи теплоспоживання об`єкту та копії розрахунку теплових втрат. Так, позивач вказав, що ним не було своєчасно надано до суду копію акту обстеження системи теплоспоживання об`єкту від 17.09.2019 №ВНОТ/4424 та копію розрахунку теплових втрат УКС/250 від 10.04.2026у зв`язку з некоректною роботою системи "Електронний суд".

Розглянувши клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на надання додаткових пояснень та додаткових документів, суд визнав наведені позивачем причини пропущеного процесуального строку на подання копії акту обстеження системи теплоспоживання об`єкту неповажними, а тому не прийняв та не долучив наданий акт до матеріалів справи.

Водночас, стосовно копії розрахунку теплових втрат, суд прийняв та долучив його до матеріалів справи разом із додатковими поясненнями позивача, оскільки вони стосуються питання нарахування спірної заборгованості, яке виникло в минулому судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні 11.09.2026 підтримав доводи, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив та наданих додаткових поясненнях, просив позов задовольнити з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 29.05.2026.

Відповідач у дане підготовче засідання не з`явився, однак 10.09.2026 від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ФОП Подвойському М.Ю. на праві власності належать нежитлові приміщення підвалу №1-;-8 в літ. «А-4» загальною площею 106,7 кв. м. за адресою: м. Харків, вул. Руставелі, 46/48.

Нежитлові приміщення вбудовані в багатоквартирний чотириповерховий житловий будинок та знаходиться в тепловому контурі житлового будинку.

Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів.

Як зазначає позивач у позові, через приміщення відповідача проходять транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку. Трубопроводи, які проходять через приміщення відповідача, є повністю теплоізольованими. Вони обмотані ізоляційними матеріалами, не мають відгалужень, вентилів, кранів чи інших технічних вузлів, які могли б забезпечувати відбір або передачу тепла у приміщення. За своїм призначенням і фактичним станом вони є виключно транзитними.

На тепловому вводі будинку встановлено прилад обліку.

На підставі ч. 5 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) (далі - Правила) на офіційному сайті Позивача www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір-1).

Договір-1 є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021. Договір-1 укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором складається з:

- плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, гранічний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 14 Правил, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.

Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу).

Відповідно до п. 1 Розділу 1 Методики розподілу, ця Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

У відповідності до п. 3 Розділу 1 Методики розподілу, розподіл обсягів спожитих у будівлі/ будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Пункт 24 Правил передбачає, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Відповідно до положень пункту 51 Договору-1, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Згідно п. 4 Договору-1, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Позивач у позові вказує, що факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальні періоди 2023-2024, 2024-2025 є фактом приєднання відповідача до умов Договору-1.

При цьому факт споживання відповідачем послуги з постачання теплової енергії підтверджується актами готовності до опалювального періоду, а також, актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону, які підписані та скріплені печатками уповноважених представників позивача та балансоутримувача будинку.

Відповідно до п. 5 Договору-1, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Відповідно до п. 32 Договору-1, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно пункту 33 Договору-1, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Відповідно до п. 34 Договору-1, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно ст. 38 Правил, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Відповідно п. 30 Договору-1, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури, які сплачені не були.

Позивач вказував у позовній заяві, що станом на момент її подання по особовому рахунку відповідача (17801-9228) обліковується заборгованість за теплову енергію, яка витрачається на опалення приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення за Договором-1 за період: жовтень 2024 - квітень 2025 в сумі 116 021,58 грн. та заборгованість за абонентську плату в сумі 398,88 грн. за період: жовтень 2023 вересень 2025.

Проте, оскільки в ході судового розгляду ФОП Подвойським М.Ю. надано до суду відзив на позовну заяву разом з додатками, а саме: робочий проект реконструкції нежитлових приміщень підвалу за адресою: м. Харків, вул. Руставелі, 46/48 під підсобні приміщення; технічний висновок щодо можливості збереження та подальшої експлуатації нежитлових приміщень підвалу за адресою: м. Харків, вул.Руставелі, 46/48; технічний паспорт на громадський будинок за адресою: м.Харків, вул. Руставелі, 46/48, КП «Харківські теплові мережі» було здійснено перерахунок заборгованості за теплову енергію, після чого її розмір визначено в сумі 30707,39грн. за період: жовтень 2023 - квітень 2025.

У зв`язку із здійсненням вказаного перерахунку позивач відповідним чином зменшив позовні вимоги в цій частині, про що подав заяву від 29.05.2026, яка була прийнята та задоволена судом.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (Договір-2), який укладається з урахуванням ст.ст. 11, 633, 634, 641, 642 ЦК України та опублікований на офіційному сайті позивача в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022.

Згідно положень пункту 30 Договору-2, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Відповідно до п. 4 Договору-2, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору), є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.

Згідно п. 5 Договору-2, виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.

Відповідно до п. 6 Договору-2, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.

Згідно п. 13 Договору-2, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Позивач вказує, що факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами готовності житлових будинків до опалювального періоду.

Станом на момент подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17801-9228) обліковується заборгованість по Договору-2 за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання в сумі 2 094,72 грн., яка утворилася за період з жовтень 2023 по вересень 2025.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури, які сплачені не були.

Враховуючи вищенаведені обставини, позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 29.05.2026, просить сятгнути з відповідача на свою користь 33200,99грн., де:

- заборгованість за теплову енергію, яка витрачається на опалення приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 30 707,39 грн., за період: жовтень 2023 - квітень 2025;

- заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 398,88 грн. за період: жовтень 2023 - вересень 2025;

- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 2 094,72 грн. за період: жовтень 2023 - вересень 2025.

В свою чергу, відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що в належних йому нежитлових приміщеннях опалення здійснюється за рахунок електричної мережі шляхом використання масляних радіаторів; трубопровід довжиною 3,5 метрів, заізольований, з нього тепло не поступає до приміщення; прилад обліку в належному відповідачу приміщенні відсутній. Також відповідач наголошує, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.01.2026 у справі №922/1466/25 було встановлено, що позивач неправильно застосував Методику №315, однак відповідно до розрахунків, долучених до позовної заяви у справі №922/686/26 убачається що і в цьому випадку, позивач не врахував приписів суду щодо належності здійснених розрахунків, а лише переформулював позовні вимоги.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Частиною 1 статті 275 ГК України, який діяв в період спірних правовідносин, передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі- енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається оскільки вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Частиною 6 ст. 633 ЦК України передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх Істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Законом України "Про житлово-комунальні послуги" регулюються основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки)

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" За рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);

2) від імені та за рахунок, усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);

3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує усіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний Договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті., за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін щодо надання послуг з постачання теплової енергії виникли на підставі частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 N 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 N 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 N 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 N 1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Договір). Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року. Даний договір укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який укладається з урахуванням ст.ст.11, 633, 634, 641, 642 ЦК України та опублікований на офіційному сайті позивача в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022.

Факт постачання теплової енергії через транзитні трубопроводи, які проходять через приміщення відповідача, підтверджується доданими до позовної заяви актами про підключення опалення на початку опалюваного сезону та про відключення опалення наприкінці опалюваного сезону, актом готовності до опалювального періоду, а також відомістю обліку споживання теплової енергії.

Частиною 4 статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.01.2026 у справі №922/1466/25 (за позовом КП «Харківські теплові мережі» до ФОП Подвойського М.Ю. про стягнення заборгованості за невиконання зобов`язань за споживання теплової енергії без укладання договору в сумі 6 169,08 грн за період: листопад 2019 - листопад 2021; 3% річних в сумі 618,03 грн за період: 25.07.2021 - 24.04.2025 грн; інфляційних втрат у сумі 2 607,00 грн за період: 01.08.2021 - 24.04.2025; заборгованості за невиконання зобов`язань по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії (Договір-1) в сумі 15 391,74 грн за період: грудень 2021 - квітень 2023; заборгованості за абонентську плату за спожиту теплову енергію по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії (Договір-1) в сумі 365,62 грн за період: грудень 2021 - вересень 2023; заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по публічному договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (Договір-2) в сумі 1 309,20 грн за період: липень 2022 - вересень 2023) було встановлено наступне:

"- Матеріали справи, як і досліджені судом фотоматеріали, свідчать, що єдині трубопроводи, які проходять через приміщення відповідача, є повністю теплоізольованими. Вони обмотані ізоляційними матеріалами, не мають відгалужень, вентилів, кранів чи інших технічних вузлів, які могли б забезпечувати відбір або передачу тепла у приміщення. За своїм призначенням і фактичним станом вони є виключно транзитними, і їхня конструкція повністю унеможливлює теплопередачу до приміщення відповідача. Такий висновок узгоджується з технічним паспортом, робочим проєктом реконструкції 2006 року та висновками інженерних організацій, у яких відсутня будь-яка згадка про центральне опалення, натомість прямо зазначається, що опалення приміщення здійснюється електричними радіаторами.

- Позивачем не надано суду розрахунку за формулою Методики №315, які б підтверджували, що ізольований транзитний трубопровід передає будь-яку кількість теплової енергії. Навпаки, позивач застосував до відповідача повний будинковий розподіл тепла, фактично прирівнявши його приміщення до тих, які належать до загальної системи централізованого опалення.

- Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач безпідставно включив приміщення відповідача до загального розподілу теплової енергії. Такий розподіл можливий лише за умови наявності технічної можливості споживання теплової енергії від внутрішньобудинкової системи опалення. Приміщення відповідача такої можливості не має, оскільки не містить жодного опалювального приладу, а трубопроводи, що проходять через нього, є виключно транзитними і до того ж повністю заізольованими. За своїми теплотехнічними характеристиками такі трубопроводи не можуть передавати тепло у приміщення, і позивач не довів зворотного.

- Таким чином, із аналізу положень Методики №315 слідує, що навіть у випадках, коли через приміщення проходять транзитні ділянки внутрішньобудинкових систем, воно може вважатися відключеним від центрального опалення за умови, що ці трубопроводи ізольовані. Законодавець прямо виходить із того, що наявність транзитних мереж сама по собі не свідчить про теплопостачання відповідного приміщення. У таких випадках споживач не є учасником загального розподілу теплової енергії, а повинен сплачувати лише за той обсяг теплової енергії, який надходить до приміщення через неізольовані ділянки транзитних трубопроводів. При цьому розрахунок такого обсягу є обов`язком теплопостачальної організації. У даній справі позивач такого розрахунку не надав.

- З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що теплова енергія, яка надходила до будинку по вул. Руставелі, 46/48 у період з листопада 2019 року по вересень 2023 року, правомірно була розподілена між тими приміщеннями, які підключені до системи централізованого опалення та отримують тепло від внутрішньобудинкових мереж. Приміщення відповідача не підлягають включенню до такого розподілу, оскільки технічно не приєднані до системи центрального опалення, а наявні транзитні трубопроводи є ізольованими та не передають теплової енергії. У цих умовах покладення на відповідача вартості теплової енергії є необґрунтованим та суперечить як положенням Методики №315, так і фактичним технічним даним об`єкта.

- Окремо колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 2 розділу ІІ Методики №315 загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії у кожному розрахунковому періоді розподіляється на:

- обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб (визначається спрощено та складає 25% від загального обсягу, спожитої будинком, теплової енергії, згідно п. 8, розділу IV Методики, та розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку, (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень, згідно п. 12, розділу IV Методики;

- обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення безпосередньо опалення житлових та нежитлових приміщень (прим) визначається як різниця загального обсягу, спожитої у будинку, теплової енергії та обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень, обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення та обсягу теплової енергії, спожитої на забезпечення загальнобудинкових потреб; розподіляється на площі житлових/нежитлових приміщень, підключених до ЦСО, пропорційно до площі кожного приміщення.

- Тобто обсяг теплової енергії, спожитої на опалення житлових та нежитлових приміщень, визначається як різниця загального обсягу спожитої теплової енергії у будинку та обсягу теплової енергії витраченого на загальнобудинкові потреби, обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення, обсягу спожитої теплової енергії приміщень, що оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень.

- В обґрунтування позовних вимог позивачем надано лише акти зняття показників приладів обліку теплової енергії в житловому будинку за адресою вул. Руставелі, 46/48 за період з листопада 2019 року по вересень 2023 року.

- Тобто з усіх перелічених вище складових формули, які потрібні для визначення споживання конкретно визначеним споживачем обсягу теплової енергії, позивачем надано лише обсяги спожитої теплової енергії у будинку в цілому.

- Зокрема, в матеріалах справи відсутні належні докази числових даних обсягу теплової енергії витраченого на загальнобудинкові потреби, обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення, обсягу спожитої теплової енергії приміщень, що оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень, які є складовими формули визначення споживання конкретно визначеним споживачем.

- За таких обставин, з наданих позивачем документів неможливо встановити, які саме вихідні дані взяті позивачем для обрахунку обсягу спожитої ним теплової енергії.

- З урахуванням наведеного, констатуючи неможливість арифметичного розрахунку/перевірки судом суми позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а у вимозі позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з листопада 2019 року по вересень 2023 року слід відмовити".

У зв`язку з цим, звертаючись з позовом у даній справі №922/686/26, позивач при визначенні розміру заборгованості відповідача за теплову енергію, яка витрачається на опалення приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, застосовував наступні положення законодавства, зокрема й Методики №315.

У відповідності до п. 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) (далі - Правила), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.

Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358) (далі Методика-315).

У п. 2 розділу I Методики-315 дані визначення:

- загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення;

- місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень;

- окремі приміщення з транзитними мережами опалення - окремі приміщення у будівлі/будинку, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутні опалювальні прилади відповідно до проекту будівлі/будинку, та які перебувають у власності або користуванні різних споживачів послуги з постачання теплової енергії;

- приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Нежитлові приміщення відповідача є приміщеннями з транзитними мережами опалення.

У відповідності до п. 3 Розділу 1 Методики-315, розподіл обсягів спожитих у будівлі/ будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Пункт 24 Правил передбачає, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Згідно ст. 38 Правил, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

На підставі розрахунку теплових втрат від 10.04.2026 УКС/250, тепловіддача ізольованих транзитних трубопроводів приміщення відповідача становить 0,000052 Гкал/год.

Згідно розділу 2 Методики-315, обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення (Qвідкл.і), розраховується за формулою 3, де:

0,86 * 10-6 - перевідний коефіцієнт одиниць вимірювання фізичних величин, Вт*год у Гкал;

qвтр.транз = 7 Вт/м - питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів, які прокладаються в шахтах, каналах, штрабах, Вт/м; питомі теплові втрати трубопроводів, ізоляція на ділянках яких відсутня або порушена, збільшуються на 100 %; можуть застосовуватись питомі теплові втрати відповідно до проекту відокремлення (відключення) приміщення (за його наявності) або за результатами розрахунку організації, яка має на це відповідний дозвіл;

lтранз - довжина всіх транзитних трубопроводів у приміщенні з індивідуальним опаленням або окремому приміщенні з транзитними мережами опалення, м. В житловому будинку за вказаною адресою довжина транзитних трубопроводів становить 12 м. (у кв. 8, яка є приміщенням, обладнаним окремим входом);

mопал.розр - фактична кількість годин надання послуги з постачання теплової енергії у розрахунковому періоді, годин.

Так, обсяг спожитої теплової енергії на опалення окремого приміщення з транзитними мережами опалення, а саме, приміщення відповідача, з урахуванням показань приладу обліку теплової енергії, розрахований наступним порядком:

0,86 * 10-6*7*12*144 + 0,000052*14 4(кількість годин надання послуги)

Відповідно до пунктів 8-9 розділу IV Методики-315, у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення , може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку.

По чотириповерховому житловому будинку частка ЗБП (загальнобудинкової потреби) від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення становить 25%.

Визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qз.б.поп.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Обсяг споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (Qопз.б.п) опалення визначається за формулами 25 26, де:

- визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, Гкал;

zвідкл - коефіцієнт, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку та розраховується за формулою:

де: Sвідкл - опалювальна площа приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку, м-2;

- загальна опалювальна площа будівлі/будинку, м-2.

Таким чином, нарахування заборгованості відповідача визначаються із застосуванням вказаних формул за обсяг витрат теплової енергії на загальнобудинкові потреби та транзитні мережі опалення, які проходять через нежитлові приміщення.

Проте, дослідивши наданий позивачем розрахунок, а також наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем при визначенні розрахунку заборгованості було допущено помилки, а тому він не може бути визнаний обґрунтованим.

Так, сам позивач у своїх Додаткових поясненнях від 10.09.2026 зазначає, що довжина транзитних трубопроводів у приміщенні відповідача дорівнює 3,75м.

Між тим, позивачем у розрахунку застосовано інше значення, а саме: "12м".

Проте, вищенаведені приписи розділу 2 Методики-315 щодо складових формули обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення (Qвідкл.і) передбачають таку її складову, як "lтранз" - довжина всіх транзитних трубопроводів у приміщенні з індивідуальним опаленням або окремому приміщенні з транзитними мережами опалення, м.

Позивач у своїх додаткових поясненнях від 10.09.2026 та його представник в судовому засіданні 11.09.2026 зазначили, що в житловому будинку за вказаною адресою довжина транзитних трубопроводів становить 12 м. (у кв. 8, яка є приміщенням, обладнаним окремим входом).

Однак будь-яких правових підстав для включення до довжини транзитних трубовпроводів, що проходять безпосередньо у приміщенні відповідача (3,75м.), як це прямо передбачено формулою (3) для визначення "Qвідкл.і" (п.2 розділу IІ Методики-315), ще й додаткової довжини транзитних трубопроводів у кв. 8, яка є приміщенням, обладнаним окремим входом, позивач суду не надав.

Додатково суд зазначає, що відповідач у своєму відзиві вказує, що довжина транзитного трубопроводу дорівнює 3,5м. Така ж довжина (3,5м) вказана і в доданому до відзиву Акті обстеження системи теплоспоживання об`єкта № 178/122 від 17 травня 2006 року.

Тобто матеріали справи мітять суперечливі дані щодо дожини транзитного трубопроводу в приміщенні відповідача, яка безпосередньо впливає на правильність визначення заборгованості за спожиту теплову енергію.

Слід наголосити, що судом в межах даної справи, враховуючи необхідність спеціальних знань, призначалась судова експертиза з метою визначення правильності здійсненого позивачем розрахунку спірної заборгованості з урахуванням конструктивних особливостей приміщення відповідача, проте через відмову позивача від її оплати дана експертиза не відбулася.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зокрема, частиною 4 статті 102 ГПК України встановлено, що у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Таким чином, оскільки експертиза не була проведена через відмову позивача від її оплати, і суд через відсутність спеціальних знань не має можливості самостійно визначити правильні складові формул, наведених у п.2 розділі IІ Методики-315, а наявні у справі матеріали спростовують правильність застосованих позивачем складових формули визначення "Qвідкл.і", суд визнає визначений позивачем розмір заборгованості недоведеним.

Слід наголосити, що показник "Qвідкл.і" також використовується і для визначення "Qопбуд", розмір якої, в свою чергу, впливає на визначення обсягу теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект) згідно з п.8 розділу IV Методики-315.

Таким чином, позивачем не доведено правомірність визначення заявленого ним до стягнення розміру заборгованості за теплову енергію, яка витрачається на опалення приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період: жовтень 2023 - квітень 2025 в сумі 30 707,39 грн.

Окрім вищезазначеного, суд також звертає увагу, що позивачем не обґрунтовано правомірність визначеного ним розміру абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, а також плати за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності.

Позивач у доданих до позову розрахунках фактично обмежився зазначенням щомісячного розміру абонплати в розмірі 16,62грн. та плати за технічне обслуговування в розмірі 87,28грн. без наведення відповідних формул, на підставі яких ці суми визначені, та їх складових.

Суд звертає увагу, що в межах судової експертизи у даній справі судовим експертом витребовувалися: наказ по КП «ХТМ» від 08.12.2021 №1026, яким визначено вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, а також наказ по КП «ХТМ» від 01.02.2022 №104, яким визначено розмір абонентної плати.

Однак, оскільки позивач відмовився здійснювати оплату судової експертизи, витребувані накази ним не були надані.

За відсутності цих наказів, а також експертного висновку з даного питання суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість заявлених до стягнення вимог про стягнення з відповідача 398,88грн. заборгованості за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період: жовтень 2023-вересень 2025, а також 2094,72грн. заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за період: жовтень 2023-вересень 2025.

Підсумовуючи вищевикладене у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі у зв`язку із недоведеністю визначених позивачем розмірів спірної заборгованості.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "21" вересня 2026 р.

СуддяМ.В. Калантай