Ухвала суду № 139930258, 22.09.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22 вересня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/399/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Багрій В.Ю.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іррігатор Україна", вул. Чорноморського козацтва, 28, м. Одеса, Одеська область, 65003

до відповідача Фермерського господарства "Украгропол", провулок Бригадний, 2, с.Полупанівка, Тернопільський район, Тернопільська область, 47875

про стягнення 875 115,77 грн

За участі представників

позивача: Молодецький Р.А. (в режимі відеоконференції);

відповідача: Шевчук В.О.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів

Суть справи:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/399/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іррігатор Україна" до відповідача - Фермерського господарства "Украгропол", про стягнення заборгованості за Договором поставки №1/25/0013 від 17.01.2025 у загальному розмірі 875 115,77 грн, в тому числі: 470 734,02 грн - основна сума заборгованості, 43 169,57 грн - інфляційні втрати, 198908,88 грн пеня, 162 303,30 грн - 25% річних (з урахуванням прийнятої судом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Іррігатор Україна" про збільшення позовних вимог б/н від 18.08.2026 (вх. №6561 від 19.08.2026)).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки №1/25/0013 від 17.01.2025 в частині своєчасних розрахунків із позивачем за поставлений товар та надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі, заявленій до стягнення.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25 червня 2026 року суд прийняв позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Іррігатор Україна" до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 16 липня 2026 року о 09:30 год.

Подальший хід розгляду справи, процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників процесу відображені у відповідних ухвалах суду.

Зокрема, 16.07.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження у цій справі на 30 днів та відклав підготовче засідання на 31.08.2026 о 12:00 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, а також з метою дотримання принципу змагальності сторін та рівного права на доступ до правосуддя, встановив відповідачу строк до 21.07.2026 для подання відзиву на позов.

20.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№5714), у якому останній виклав свої заперечення щодо позовних вимог. Зокрема, зазначив про визнання позовних вимог ТОВ "Іррігатор Україна" в частині стягнення основного боргу в розмірі 470 734,02 грн. Водночас, посилаючись на непропорційність нарахованих санкцій та відсутність доведених збитків позивача; з урахуванням фінансового стану відповідача, підтвердженого матеріалами самого ж позивача; інших об`єктивних обставин, просить: відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з Фермерського господарства "Украгропол" пені у розмірі 174 301,73 грн та на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України зменшити розмір процентів річних, що підлягають стягненню з Фермерського господарства "Украгропол", зі 141 990,80 грн на 90%, тобто до 14 199,08 грн; у разі відмови судом прохання за пунктом 3 цієї прохальної частини - зменшити сукупний розмір пені та процентів річних не менш як на 90% від заявлених сум.

27.07.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№5916), у якій останнім наведено свої доводи в спростування заперечень відповідача.

31.07.2026 від відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив) (вх.№6090), у яких відповідач просить у задоволенні позовних вимог ТОВ "Іррігатор Україна" в частині стягнення пені у розмірі 174 301,73 грн відмовити повністю, а розмір заявлених 25% річних зменшити на 90% (із 141 990,80 грн до 14 199,08 грн).

19.08.2026 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх.№6561) в частині нарахованих сум пені, інфляційних втрат та 25% річних.

У підготовчому засіданні 31.08.2026 суд відклав підготовче засідання на 07.09.2026 на 09:15 год. та встановив строк відповідачу до 04.09.2026 для подання пояснень на заяву про збільшення позовних вимог, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання.

04.09.2026 від відповідача надійшли заперечення на клопотання (заяву) (вх.№6468), у яких серед іншого зазначив, що всі доводи, викладені у відзиві на позовну заяву від 20.07.2026 та запереченні на відповідь на відзив, повністю поширюються і на збільшену частину вимог, оскільки додаткові нарахування є похідними від тих самих пені та 25% річних, розрахованих за тим самим механізмом (п. 7.4 Договору) на ту саму суму основного боргу, який відповідач не оспорює. Просить відмовити у стягненні з Фермерського господарства "Украгропол" пені у розмірі 198 908,88 грн у повному обсязі та зменшити на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір процентів річних із 162 303,30 грн на 90%, тобто до 16 230,33 грн, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 20.07.2026 та запереченні на відповідь на відзив.

07.09.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 06.09.2026 (вх.№6993 від 07.09.2026), у яких останній наводить додаткові доводи в підтвердження наявності реальних збитків позивача внаслідок недобросовісної поведінки відповідача та щодо співмірності заявлених позовних (пені та 25% річних) з наслідками порушення. Зокрема, зауважує, що через тривале невиконання відповідачем своїх платіжних зобов`язань, значні грошові кошти позивача були вилучені з господарського обороту, що призвело до утворення касового розриву та дефіциту обігових коштів позивача. З метою недопущення зупинки своєї господарської діяльності, виплати заробітної плати працівникам та розрахунків із постачальниками та бюджетом, позивач був змушений залучити зовнішнє кредитне фінансування. Так, 30 січня 2026 року між ПАТ "МТБ БАНК" (Банк) та ТОВ "Іррігатор Україна" (Позичальник) було укладено Кредитний договір №K19034/2026, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом заборгованості 10 000 000,00 грн для поповнення обігових коштів. Відсоткова ставка за користування кредитом становить 19,0% річних. Крім того, позивач також був вимушений залучити і кредит в іноземній валюті в АТ "Укрексімбанк" згідно договору №26-68KN0001 і також поніс втрати у вигляді сплати процентів. При цьому загальний розмір документально підтверджених додаткових витрат позивача на обслуговування банківських кредитів, залучених для покриття касового розриву, створеного порушенням зобов`язань відповідачем, складає понад 293 тис. грн та близько 2 тис. доларів США. Ці суми є реальними майновими втратами (реальними збитками) позивача у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та мають бути відшкодовані у т.ч. згідно положень ст. 623 Цивільного кодексу України. Тоді як розмір заявленої пені (198 908,88 грн) та 25% річних (162 303,30 грн) не тільки не перевищує розмір дійсних збитків позивача, але й навіть повністю не покриває загальну суму витрат, яку позивач сплатив банку у вигляді процентів за залучені кредитні кошти, а також втрату купівельної спроможності грошей через інфляційні процеси.

Позивач просить прийняти дані письмові пояснення до розгляду та долучити їх разом із доданими документами (копіями: кредитного договору №K19034/2026 від 29.01.2026, виписки ПАТ "МТБ БАНК" за період з 01.01.2026 по 31.03.2026 за рахунком сплати процентів №UA923281680000206880033500000, повідомлення про нарахування процентів у валюті долар США за Договором № 26-68KN0001 за період з 01.08.2026 по 31.08.2026) до матеріалів справи №921/399/26; задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іррігатор Україна" у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.08.2026 у розмірі 875 115,77 грн.

Надалі, у підготовчому засіданні 07.09.2026 суд оголосив перерву до 10.09.2026 для надання можливості представнику відповідача ознайомитись із додатковими поясненнями, що надійшли від позивача.

10.09.2026 від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення у справі, подані позивачем 06.09.2026 (вх.№7138), відповідно до яких останній просить відмовити у прийнятті до розгляду додаткових пояснень у справі, поданих позивачем 06.09.2026, та доданих до них документів як таких, що подані з порушенням встановленого ст.161 ГПК України порядку подання заяв по суті справи та встановленого ст. 80 ГПК України строку подання доказів. У разі прийняття зазначених пояснень до розгляду - врахувати, що додані до них докази не стосуються предмета доказування у цій справі, не спростовують правової позиції відповідача та не мають наслідком зміну висновків, викладених у відзиві на позовну заяву від 20.07.2026, запереченні на відповідь на відзив та запереченні на заяву про збільшення позовних вимог.

При цьому, вказує на те, що чинний ГПК України не передбачає такого виду заяви по суті справи, як "додаткові пояснення", єдина процесуальна можливість подання додаткових пояснень учасником справи передбачена ч. 5 ст. 161 ГПК України, згідно з якою суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Тобто подання додаткових пояснень є не безумовним правом сторони, яке вона реалізує на власний розсуд у будь-який момент провадження, а виключно похідним від ініціативи або дозволу суду процесуальним інструментом, застосовним до конкретного питання, визначеного судом. Тоді як матеріали справи не містять ухвали суду, якою б позивачу було дозволено подати додаткові пояснення з будь-якого питання. Відтак, подані позивачем 06.09.2026 пояснення не підлягають прийняттю судом як самостійна заява по суті справи. Окрім того, додані до пояснень докази подані з порушенням встановленого ст. 80 ГПК України строку і не стосуються предмета доказування у цій справі, відтак не підлягають прийняттю судом до розгляду.

У підготовчому засіданні 10.09.2026 суд оголосив перерву до 22.09.2026 для надання можливості представнику позивача ознайомитись із додатковими поясненнями, що надійшли від відповідача 10.09.2026, а також для надання можливості представнику відповідача, за необхідності, подати свої пояснення щодо таких.

16.09.2026 від позивача надійшли письмові пояснення у відповідь на заперечення відповідача від 09.09.2026 (вх.№7345 від 10.09.2026), у яких останній серед іншого вказує на те, що відповідач у своєму відзиві та запереченнях на заяву про збільшення розміру позовних вимог ініціював нове питання - висунув вимогу про зменшення законно нарахованих за договором пені та 25% річних на 90% за ст. 551 ЦК України, посилаючись на відсутність у позивача будь-яких дійсних (реальних) збитків. А оскільки заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог не можна вважати відзивом, щодо якого передбачено подання процесуального документу відповідь на відзив, позивач визнав за необхідне відреагувати процесуально на подання заперечень на заяву про збільшення розміру позовних вимог у вигляді письмових пояснень.

Щодо долучених до пояснень доказів, то позивач просить врахувати, що на момент звернення до суду з позовом предметом доказування було невиконання відповідачем Договору поставки №1/25/0013. Позивач виходив із принципу обов`язковості виконання договору та договірного узгодження розміру санкцій і не повинен був заздалегідь передбачати заперечення відповідача про "відсутність збитків" або не підтверджені доказами посилання на нібито скрутне фінансове становище. Докази сплати позивачем процентів за залученими банківськими кредитами мають характер контрдоказів, поданих безпосередньо для спростування заявленого відповідачем клопотання про 90% зменшення санкцій. До того ж, частина вказаних доказів виникла в період розгляду справи, а отже на момент подання позову та навіть заяви про збільшення розміру позовних вимог була відсутня (виписка про нарахування процентів за кредитом сформована за період з 01.08.2026 року по 31.08.2026). Вважає наведені причини поважними для можливості врахування цих доказів на підтвердження тієї обставини, що подальше зволікання відповідача з оплатою боргу продовжує спричиняти позивачу істотні матеріальні збитки, а надані позивачем квитанції та банківські виписки безпосередньо входять у предмет доказування і підтверджують, що сума нарахованих пені та 25% річних є повністю співмірною з дійсними витратами позивача внаслідок порушення відповідачем умов розрахунків за договором.

17.09.2026 від відповідача надійшли заперечення (вх.№7418) щодо письмових пояснень позивача від 15.09.2026. Наголошує, що стаття 161 ГПК України, як спеціальна норма щодо порядку викладення позиції стосовно предмета спору, підлягає пріоритетному застосуванню перед загальним правом за ст. 42 ГПК України. Зауважує, що доводи про відсутність доведених позивачем реальних збитків та про надмірність пені і 25% річних вперше наведено відповідачем ще у відзиві на позовну заяву від 20.07.2026 - за півтора місяця до подання заяви про збільшення позовних вимог. Позивач уже реагував на ці доводи у відповіді на відзив від 27.07.2026, де, зокрема, стверджував, що був змушений залучати власні ресурси для покриття касових розривів внаслідок порушення умов розрахунків. Отже, позивач мав повну процесуальну можливість подати наявні в нього документи ще 27.07.2026, в межах встановленої процедури. Формування одного з доказів у більш пізній період не може "легалізувати" запізніле подання решти доказів, що існували значно раніше.

У підготовчому засіданні 22.09.2026 представник позивача взяв участь в режимі відеоконференції. Просив прийняти письмові пояснення ТОВ "Іррігатор Україна" б/н від 06.09.2026 (вх.№6993 від 07.09.2026) до розгляду та долучити їх разом із доданими документами, при цьому врахувати додатково подані пояснення та заперечення з цього приводу.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав попередньо викладені ним заперечення щодо долучення таких пояснень позивача та додаткових доказів до матеріалів справи. Просить відмовити у прийнятті останніх до розгляду як таких, що подані з порушенням встановленого ст.161 ГПК України порядку подання заяв по суті справи та встановленого ст. 80 ГПК України строку подання доказів .

Відповідно до пунктів 10, 19 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов таких висновків.

Частинами 1-3 ст.13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 42 ГПК України передбачені права та обов`язки учасників справи.

Так, учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пп. 1-3 ч.1 ст. 42 ГПК України).

Згідно зі статтею 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі.

Враховуючи наведені вище положення статей 42, 161, 169 ГПК України, проаналізувавши зміст поданих ТОВ "Іррігатор Україна" до суду пояснень б/н від 06.09.2026 (вх.№6993 від 07.09.2026), суд дійшов висновку, що такі пояснення за своєю суттю та змістом фактично містять нові доводи та обставини, спрямовані на обґрунтування позиції позивача у спорі, що притаманне заявам по суті справи у розумінні статті 161 ГПК України.

При цьому, позивач не звертався до суду з клопотанням про надання дозволу на подання додаткових пояснень щодо окремого питання, яке виникло під час розгляду справи, як це передбачено частиною п`ятою статті 161 ГПК України.

За таких обставин, враховуючи порушення ТОВ "Іррігатор Україна" встановленого ГПК України порядку подання заяв по суті справи та відсутність наданого судом дозволу на подання додаткових пояснень щодо окремого питання, яке, як стверджує заявник, виникло під час розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про відмову у прийнятті та долученні до матеріалів справи пояснень ТОВ "Іррігатор Україна" (вх.№6993 від 07.09.2026).

При цьому суд погоджується із доводами відповідача про те, що в даному випадку положення статті 161 ГПК України, як спеціальної норми щодо порядку викладення позиції стосовно предмета спору, підлягають пріоритетному застосуванню перед загальним правом на надання пояснень за ст. 42 ГПК України.

Щодо тверджень позивача про необхідність подання таких пояснень з огляду на наведені відповідачем заперечення (вх.№6468 від 04.09.2026) на заяву про збільшення позовних вимог, то такі суд вважає необґрунтованими, оскільки у таких запереченнях (строк для подання яких судом встановлено у підготовчому засіданні 31.08.2026) відповідач підтримав всі доводи, викладені у відзиві на позовну заяву від 20.07.2026 та запереченні на відповідь на відзив, зазначивши, що такі повністю поширюються і на збільшену частину вимог, так як додаткові нарахування є похідними від тих самих пені та 25% річних, розрахованих за тим самим механізмом (п.7.4 Договору) на ту саму суму основного боргу, який відповідач не оспорює. Додаткових доводів чи аргументів, ніж у відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив, відповідачем у запереченнях на заяву про збільшення позовних вимог не наводилось. До того ж, позивачем у цій справі подано відповідь на відзив (вх.№5916 від 27.07.2026), отже, останній вже скористався своїм правом на спростування позиції відповідача.

Окрім того, до поданих пояснень б/н від 06.09.2026 (вх.№6993 від 07.09.2026) ТОВ "Іррігатор Україна" додано докази, які позивач просить долучити до матеріалів справи з метою спростування заявленого відповідачем клопотання про зменшення санкцій на 90% та в спростування тверджень відповідача про відсутність збитків у позивача (як кредитора) внаслідок зволікання відповідача з оплатою боргу. Зазначає, що такі докази підтверджують обставини, які безпосередньо входять у предмет доказування, разом з тим, на момент подання позову та заяви про збільшення розміру позовних вимог, частина таких доказів була відсутня (зокрема, виписка про нарахування процентів за кредитом сформована за період з 01.08.2026 по 31.08.2026).

При цьому, суд зауважує, що вирішення питання щодо прийняття доказів має самостійне процесуальне значення та не залежить від прийняття чи неприйняття відповідних пояснень позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Порядок подання доказів у справі визначений статтею 80 ГПК України.

Так, зокрема, частинами 2-4 ст.80 ГПК України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів (ч.7 ст.80 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.80 ГПК України).

Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Проаналізувавши доводи позивача про необхідність долучення до матеріалів справи додаткових доказів (доданих до пояснень б/н від 06.09.2026 (вх.№6993 від 07.09.2026), суд дійшов висновку, що заявником не доведено існування об`єктивних перешкод для подання таких доказів раніше, зокрема разом з позовною заявою чи з іншою заявою по суті справи. Подані докази за своїм змістом та характером є такими, що могли бути отримані та подані позивачем раніше з урахуванням принципу змагальності сторін та обов`язку доказування, покладеного на учасників справи.

Так, заперечення щодо відсутності доведених збитків позивача наведено відповідачем ще у відзиві на позов від 20.07.2026, тобто під час подання позивачем відповіді на відзив від 27.07.2026 позивач мав змогу відреагувати на зазначене, долучивши наявні у нього на той момент докази (зокрема, кредитний договір від 29.01.2026) та сформувати банківські виписки за відповідні періоди. Разом з тим, такі докази позивачем не долучено ні до позовної заяви, ні до відповіді на відзив. При цьому формування позивачем 04.09.2026 банківської виписки за період з 01.01.2026 по 31.03.2026 та формування 01.09.2026 інформаційного повідомлення про розрахунок процентів та інших платежів за період з 01.08.2026 по 31.08.2026 по кредитному договору, який не долучений до матеріалів справи, не може слугувати підставою для прийняття таких доказів судом.

Щодо тверджень позивача про те, що необхідність спростування тверджень відповідача про відсутність збитків у позивача (як кредитора) внаслідок зволікання відповідача з оплатою боргу, виникла лише після подання відповідачем заперечень на заяву про збільшення позовних вимог, то такі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. А подана заява про збільшення позовних вимог стосувалася збільшення загальної ціни позову з 829 171,90 грн до 875 115,77 грн (в частині збільшення періоду нарахування пені, інфляційних втрат та процентів річних) і не є зміною предмета або підстав позову.

Таким чином, ТОВ "Іррігатор Україна" не доведено неможливості своєчасного подання додаткових доказів у справі (зокрема у строк, у визначений ч.2 ст.80 ГПК України) з причин, що не залежали від нього, у зв`язку з чим докази, долучені до пояснень ТОВ "Іррігатор Україна" (вх.№6993 від 07.09.2026) суд залишає без розгляду.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвали (ч. 2 ст. 232 ГПК України).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 7, 13, 42, 80, 113, 118, 119, 161, 169, 177, 182, 183, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті та долученні до матеріалів справи пояснень ТОВ "Іррігатор Україна" (вх.№6993 від 07.09.2026).

2. Залишити без розгляду докази, долучені до пояснень ТОВ "Іррігатор Україна" (вх.№6993 від 07.09.2026), а саме копії: кредитного договору №K19034/2026 від 29.01.2026, виписки ПАТ "МТБ БАНК" за період з 01.01.2026 по 31.03.2026 за рахунком сплати процентів № НОМЕР_1 , повідомлення про нарахування процентів у валюті долар США за Договором № 26-68KN0001 за період з 01.08.2026 по 31.08.2026.

3. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повну ухвалу підписано 22.09.2026.

Суддя Н.В. Охотницька