Рішення № 139929924, 17.09.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4710/19

Провадження № 2/175/1355/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рожкової Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, в якому просив суд ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» грошові кошти в розмірі 29 886,02 грн. та плачений при подачі позову судовий збір в сумі.

Ухвалою суду від 02 листопада 2020 року зупинено провадження у цивільній справі №175/4710/19-ц за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 про стягнення коштів до вступу в законну силу рішення по цивільній справі №175/1676/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про захист прав споживачів, яка перебуває в провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року відновлено провадження у справі.

Представник Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 надала суду заяву про слухання справи за її відсутності.

Дослідивши письмові докази, оцінивши надані сторонами докази та наведені ними доводи, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. №2494.

Згідно гл.3 роз. VI Кодекс газорозподільних систем, затверджений Постановою Національної комісії, споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільних систем якого в установленому законодавством порядку підключений об`єкт.

Згідно постанови НКРЕКП №816 від 19.06.2017 року «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу» АТ «Дніпрогаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Дніпро та Дніпропетровського району (крім сел Любимівка, Перше травня, Балівка, Зоря, Маївка, Степове, Партизанське, Чумаки, радгоспу «Дзержинець») Дніпропетровської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ПАТ «ДНІПРОГАЗ».

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України, за формою Типового договору розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання споживача д умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви приєднання, сплати рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 приєдналася до умов договору розподілу природного газу, оскільки згідно даних АТ «Дніпрогаз» остання споживала природний газ, що підтверджується наданими суду карткою обліку витрат по ПГЛ, в якій зафіксовані показники лічильників газу.

26 липня 2018 року представниками АТ «Дніпрогаз» за адресою відповідачки ( АДРЕСА_1 ) було припинено газопостачання та складено акт №1096-18 про припинення газопостачання, який залишено у відповідачки у відповідності до гл.7 роз. VI Кодексу газорозподільних систем. Газопостачання було припинено у зв`язку з проведенням ремонтних робіт. Припинення газопостачання у зв`язку з проведенням ремонтних робіт не зобов`язує АТ «Дніпрогаз» надавати споживачам попередження про припинення газопостачання.

Акт №1096-18 про припинення газопостачання підписаний відповідачкою без зауважень, припинення газопостачання відбулося шляхом перекриття крану на ввідному газопроводі перед побутовим лічильником газу та встановлення скоби №С42628425. В акті зафіксовано показники побутового лічильника газу на час припинення газопостачання 14405 м3.

Згідно п.9.2 Договору розподілу природного газу та п. 6 гл.7 роз.VI Кодексу газорозподільних систем, відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ споживача (його постачальника) витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Письмових звернень від відповідачки про відновлення газопостачання на адресу АТ «Дніпрогаз» не надходило, також не надходило підтверджень усунення порушень та відшкодування витрат на припинення газопостачання.

11 червня 2019 року представниками АТ «Дніпрогаз» за адресою відповідачки ( АДРЕСА_1 ) виявлено самовільне відновлення газопостачання, що свідчить про наявність порушення, передбаченого ч.1 гл.2 роз ХІ Кодексу газорозподільних систем, згідно якої, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать несанкціоноване відновлення газопостачання. Про що складено акт про порушення №54-з у відповідності до норм гл. роз. ХІ Кодексу газорозподільних систем.

Акт про порушення складено за формою неведеною в додатку 16 до Кодексу газорозподільних систем. Акт про порушення №54-3 підписаний відповідачкою без зауважень.

Суд бере до уваги ту обставину, що за період з 26 липня 2018 року (первинне припинення газопостачання згідно Акту №1096-18) по 11 червня 2019 року (момент виявлення несанкціонованого відновлення газопостачання згідно Акту про порушення №54-з) показники лічильника природного газу змінилися в сторону збільшення на 587 м/куб. (14992-14405=587), що беззаперечно вказує на споживання природного газу після складання акту про припинення газопостачання від 26 липня 2018 року.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа (ст. 82 ЦПК України).

Відповідачкою були здійснені дії по оскарженню Акту про порушення №54-з шляхом подачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області позову Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про захист прав споживачів (справа № 175/1676/20). Рішенням суду від 03 вересня 2024 року, що набрало законної сили 14 жовтня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про захист прав споживачів відмовлено.

Зокрема рішенням суду у справі № 175/1676/20 встановлено обставини самовільного підключення газу за адресою відповідачки ( АДРЕСА_1 ), що підтвердила сама ОСОБА_1 під час розгляду справи.

Таким чином, Акт про порушення №54-3 від 11 червня 2019 року є законним, що встановлено судовим рішенням і доводи відповідачки стосовно неправомірності такого Акту спростовані у визначному законом порядку.

Відповідно до вимог гл.5 роз. ХІ Кодексу газорозподільних систем, комісією Оператора ГРМ з розгляду актів про порушення було розглянуто акт про порушення №54-3 від 11 червня 2019 року та прийнято рішення про його задоволення, та було складено акт-розрахунок не облікованого об`єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 11 грудня 2018 року по 31 травня 2019 року в розмірі 29 886,02 грн.

Згідно п.2 гл.3 роз. ХІ Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газопостачання, передбачено здійснення перерахунку (донарахування) об`ємів природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населення з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання, до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Згідно норм ч.1 п.11 гл.5 роз. ХІ Кодексу газорозподільних систем, розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акту про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу.

В зв`язку з чим відповідачці було донараховано 2 695,98 м? на суму 29 886,02 грн., що підтверджується розрахунком необлікованого об`єму природного газу.

Згідно п. 12 гл.5 роз. ХІ Кодексу газорозподільних систем, вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акту про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням.

Представником Оператора ГРМ, було надано під особистий підпис відповідачці рахунок на оплату необлікованого об`єму природного газу. На суму 29 886,02 грн., які не були сплачені відповідачкою, що і стало підставою для стягнення такої суми в судовому порядку.

Згідно п. 11.4 Договору, у разі не досягнення між Споживачем та Оператором ГРМ згоди, спірні питання вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством, у тому числі в судовому порядку.

Згідно ст. 509, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

В даному випадку встановлені всі фактичні обставини справи, враховано доводи сторін, надано належну оцінку доказам у справі та суд застосовує норми права, які регулюють зазначені правовідносини.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року ) (Постанови КЦС ВС від 07.10.2020 року у справі № 465/3586/17, від 08.10.2020 у справі № 712/22134/12, від 05.10.2020 у справі № 347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)» (Постанова КЦС ВС від 20.10.2020 у справі №756/536/19, від 15.10.2020 у справі № 759/14004/15-ц, від 15.10.2020 у справі №157/398/15-ц, від 13.10.2020 № 161/4641/17, 20.10.2020 у справі № 213/112/19, від 12.10.2020 у справі № 585/2958/17, від 12.101.2020 у справі №521/7401/15, від 09.10.2020 у справі №161/7515/15-ц).

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог , відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в сумі 1 921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 81, 141, 263, 273 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 509, 626, 633, 634, 641, 642 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,м РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (код ЄДРПОУ - 20262860) грошові кошти в розмірі 29 886,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,м РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (код ЄДРПОУ - 20262860) сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в сумі 1 921,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Озерянська Ж.М.