Ухвала суду № 139929572, 21.09.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 226/615/23

провадження № 2-с/932/149/26

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57

веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua

телефон приймальні судді 099 520 65 95

УХВАЛА

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Ярощук О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу

установила:

До суду 31.07.2026 надійшла заява ОСОБА_1 , у якій остання прохала поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу, який виданий Димитровським міським судом Донецької області від 24.04.2023 (цивільна справа № 226/615/23), скасувати вказаний вище судовий наказ.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що до липня 2026 року не знала та об`єктивно не могла знати про існування щодо неї відкритого виконавчого провадження і здійснення примусового стягнення на підставі вказаного судового наказу. Про наявність виконавчого провадження та фактичне здійснення примусового стягнення ОСОБА_1 дізналася лише у липні 2026 року, коли виявила списання грошових коштів із належного їй пенсійного рахунку.

За місцем своєї реєстрації жодних документів від суду чи від стягувача вона не отримувала, у зв`язку з чим не була обізнана ні про постановлення щодо неї судового наказу, ні про подальше відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання.

Власником квартири не являється. Із 2022 року у квартирі не проживала, послугами не користувалася, періодично знаходилася у м. Вознесенську.

Відтак, до моменту фактичного виявлення стягнення вона була позбавлена можливості своєчасно дізнатися про існування судового наказу та реалізувати своє право на його скасування.

Вказала, що суд при винесенні судового наказу не перевірив наявність/відсутність договору на користування послугами стягувача та фактичне користування послугами теплопостачання.

Суддею у в.о. керівника апарату Дмитрівського міського суду Донецької області 19.08.2026 витребувано матеріали судової справи №226/615/23.

Матеріали справи 09.09.2026 отримано суддею.

Упродовж із 14.09.2026 по 18.09.2026 суддя перебувала у щорічній відпустці.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу від 24.04.2023, дослідивши наведені в ньому доводи, зазначаю наступне.

За приписами ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до ст. 160 ЦПК України , судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 167 ЦПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п`ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Як вбачається з матеріалів справи, судовий наказ від 24.04.2023 винесено на підставі заяви стягувача ОКП «Донецьктеплокомуненерго». Судовий наказ разом із матеріалами заяви стягувача 24.04.2023 були скеровані на зареєстровану адресу боржників.

ОСОБА_1 була зареєстрована за вказаною адресою із 17.04.1987 року, що підтверджується довідкою Мирноградської міської ради від 03.03.2023 №907.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, судова кореспонденція була вручена 05.05.2023, про що свідчить підпис «Карпова».

Відповідно до ч. 1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

За приписами ст. ст. 120, 121 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Відповідно до норм ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 ЦПК України).

В частині 3 статті 2 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Зазначеними нормами чітко встановлено процесуальну поведінку, відповідно до якої учасники справи зобов`язані діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строків на подання заяви боржника про скасування судового наказу. Для цього особа, зацікавлена у поданні такої заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, у передбачені законодавством строки.

Водночас інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дотримання процесуальної дисципліни учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 127 ЦПК України).

Із наведеного вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк був пропущений та чи підлягає він поновленню.

ЦПК України не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили.

Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій (подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).

Як вбачається із матеріалів справи, копію судового наказу разом із матеріалами заяви стягувача було отримано особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, судова кореспонденція була вручена 05.05.2023, про що свідчить підпис «Карпова».

Отже, виходячи з вищезазначеного, судовий наказ у справі №226/615/23 від 24.04.2023 є таким, що вручено боржнику 05.05.2023. З огляду на викладене, останнім днем для подання до суду заяви про скасування судового наказу було 22.05.2023, однак жодних заяв чи клопотань в означений період до суду від боржника не надходило.

Доводи боржника про те, що вона (відповідач) про існування вказаного наказу дізналася тільки у липні 2026 року (із моменту примусового стягнення коштів) оцінюються судом критично, оскільки судовий наказ було вручено особисто, і подаючи заяву про скасування наказу у липні 2026року та зазначаючи, що їй було невідомо про його існування, заявниця свідомо зловживає своїм процесуальним правом.

Отже, матеріалами заяви не підтверджено наявності поважних причин пропуску строку оскарження судового наказу, а тому суд не знаходить обґрунтованих підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу та відмовляє у клопотанні боржника ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу у справі №226/615/23.

Згідно ч.2 ст.126 ЦПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає поверненню без розгляду.

Ухвала про відмову у скасуванні судового наказу згідно із положеннями ч. 2 ст. 352, ст. 353 ЦПК України оскарженню не підлягає (ухвала ВС від 10.03.2025 у справі № 744/7/25 провадження № 61-2862ск25).

Керуючись ст.ст. 170, 171, 352, 353 ЦПК України, суддя-

постановила:

У задоволенні клопотання боржника ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу від 24.04.2023 у справі № 226/615/23 провадження №2-н/226/173/2023 - відмовити.

Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 24.04.2023 у справі № 226/615/23 провадження №2-н/226/173/2023 повернути заявнику без розгляду.

Матеріали цивільної справи № 226/615/23 провадження №2-н/226/173/2023 повернути до Мирноградського міського суду Донецької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали постановлено 21.09.2026 року.

Суддя Оксана ЯРОЩУК