Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 165/2056/26
Провадження № 2/165/1094/26
НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
09 червня 2026 року ТзОВ «ФК «Венера Фінанс», в особі представника Пархомчук С.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 09 червня 2025 року між ТзОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №284184. Договір було підписано сторонами в порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредит надавався відповідачу на засадах строковості, поворотності та платності. Відповідач ОСОБА_1 зобов`язувався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених кредитним договором. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 4000 грн шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника.
19 грудня 2025 року між ТзОВ «Клай Інвест» та ТзОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/1, згідно з умовами якого ТзОВ «Клай Інвест» відступив ТзОВ «ФК «Венера Фінанс» права вимоги, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 .
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, утворилася заборгованість за договором №284184 у розмірі 6016 грн, яка складається із: 4000 грн заборгованість за тілом кредиту; 2016 грн заборгованість за процентами. Представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором №284184 від 09 червня 2025 року в загальному розмірі 6016 грн, судовий збір у сумі 2662,40 грн та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 500 грн.
Ухвалою від 10 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін (а.с.36).
23 липня 2026 року ТзОВ «ФК «Венера Фінанс», в особі представника Пархомчук С.В., подало до суду заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи (а.с.44-46), просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "ФК "Венера Фінанс" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 15 500,00 грн.
Представник позивача ТзОВ «ФК «Венера Фінанс» у судове засідання не з`явився. У п.5 прохальної частини позовної заяви представник Пархомчук С.В. просив суд розглядати справу за відсутності представника позивача та не заперечив проти заочного розгляду справи (зворот а. с. 5).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про надіслання поштового відправлення (а.с.43) та довідкою про доставку SMS-повідомлення (а.с.42). Відзиву на позовну заяву та/або будь-яких інших клопотань до суду не подав.
Суд, за вказаних обставин ухвалив проводити заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.280, ст.281 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09 червня 2025 року між ТзОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №284184 шляхом обміну електронними повідомленнями. Договір підписано в порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» (а. с.19).
Відповідно до умов зазначеного договору ТзОВ «Клай Інвест» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 4000 грн строком на 90 днів, зі стандартною процентною ставкою 0,72% на добу (а.с.16). За користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,80% річних (фіксована ставка) від суми кредиту (а.с.16).
Також сторони погодили графік платежів, відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів (а.с 21).
Пропозиція укласти договір здійснювалася шляхом розміщення публічної пропозиції (договору-оферти) на вебсайті товариства (а.с.19).
Позичальник здійснив реєстрацію в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, пройшов ідентифікацію та верифікацію, подав заявку, обрав суму кредиту та платіжний засіб, а також ознайомився з ним (а.с.19).
Договір укладений шляхом обміну електронним повідомленнями, позичальник підписав одноразовим індифікатором, кредитодавець кваліфікованим підписом уповноваженого працівника (а.с.19).
ТзОВ «Клай Інвест» свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 4000 грн шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника що підтверджується платіжною інструкцією №А1010014В443524CLY284184T2513323 (а.с. 29).
Згідно з випискою з особового рахунку № НОМЕР_1 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 6016 грн, з яких: 4000 грн заборгованість за тілом кредиту; 2016 грн заборгованість за процентами (а.с.10).
19 грудня 2025 року між ТзОВ «Клай Інвест» та ТзОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/1, згідно з умовами якого ТзОВ «Клай Інвест» відступило ТзОВ «ФК «Венера Фінанс» права вимоги в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 (а.с.22-24, 26).
Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, ст.516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.626, ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем, відповідно до ст.3 цього Закону.
Стаття 10 цього Закону встановлює, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.3 ст. 11 цього Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірний кретитний договір укладено у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування кредитними коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Кредитна установа, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просила у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість по відсоткам за користування кредитом та штрафні санкції.
Суд, при ухваленні рішення у справі враховує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки наданий позивачем розрахунок заборгованості не був спростований відповідачем, суд приймає до уваги та вважає, що позивачем доведений розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками.
З огляду на те, що отримані та використані ОСОБА_2 кошти у добровільному порядку та в повному обсязі не були ним повернуті, суд приходить до висновку за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ "ФК "Венера Фінанс" загальну заборгованість за кредитним договором №284184 від 09 червня 2025 року, у розмірі 6016 грн., тобто заборгованість за тілом кредиту та нарахованими відсотками.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.
Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь позивача суд стягує сплачений останнім судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується документально (а.с.7).
Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суду було надано достатньо належних та допустимих доказів (а.с.44-48).
Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючи на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правничу допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Суд враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг, реальність та розумність їхнього розміру, усталеної практики у даній категорії справ, ціну позову, приходить до висновку що розмір витрат на правову допомогу адвоката у даній справі, який підлягає відшкодуванню на користь позивача, підлягає зменшенню до 3000 грн.
Зазначена сума, на переконання суду, є такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням того, що спір, який виник між сторонами відноситься до категорії типових спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання, зміст позовної заяви та інших документів потребує мінімального індивідуального підходу і мінімальних часових витрат (1-2 години роботи є достатніми для написання та укомплектування типової позовної заяви у кредитній справі).
Суд також звертає увагу сторін на те, що компенсація судових витрат не повинна перетворюватися на спосіб додаткового збагачення фінансових установ за рахунок людей з мінімальними доходами в період воєнного стану.
Керуючись ст.4, ст.12, ст.13, ст.76, ст.81, ст.133, ст.141, ст.258, ст.259, ст.265, ст.268, ст.274, ст.275, ст.276, ст.277, ст.278, ст.279, ст.280, ст.281 ЦПК України, на підставі ст.509, ст.510, ст.526, ст.546, ст.611, ст.625, ст.1050, ст.1054, ст.1055 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №284184 року у розмірі 6016 (шість тисяч шістнадцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» судові витрати по справі, а саме 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) грн. 40 коп. судового збору та 3000 (три тисячі) грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, а всього 5662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторін у справі:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», місце знаходження: вул.Львівська, буд.23 оф.703, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 43561872,
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя підпис А.В. Василюк
Судове рішення № 139929224, Нововолинський міський суд Волинської області було прийнято 21.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 165/2056/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: