Рішення № 139929164, 10.09.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 Справа № 917/538/26

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УНПК ОРАТА", вул.Європейська, 2, оф.312, м.Полтава, 36014

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава Капітал Груп", вул.Новоселів, 1, с.Говтвянчик, Полтавський район, Полтавська область, 38714

про стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "УНПК ОРАТА" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава Капітал Груп" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг спеціальною автомобільною технікою №УНПК/ЛКГ/СР/2021 від 01.10.2021 у розмірі 456 847,33грн., у т.ч. 362 812,00грн - сума основного боргу, 74 639,87 грн. - пеня, 7 271,96 грн. - 3% річних, 12 123,50 - інфляційні нарахування

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач не дотримався свого зобов"язання на виконання умов Договору №УНПК/ЛКГ/СР/2021 щодо своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.03.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження. За результатом розгляду клопотання відповідача (вх. № 4723 від 09.04.2026), суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 28.04.2026.

Також 09.04.2026 за вх. № 4720 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні у повному обсязі.

Так, відповідач зазначає наступне.

Пунктом 2.7 Договору №УНПК/ЛКГ/СР/2021 від 01.10.2021 закріплено, що Рахунок підлягає оплаті, шляхом перерахування грошових коштів Замовника на розрахунковий рахунок Підрядника, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту його направлення Замовнику.

Так, зі змісту п.2.7. Договору №УНПК/ЛКГ/СР/2021 прямо вбачається, що сторони погодили спеціальний договірний порядок виникнення строку виконання грошового зобов`язання, а саме: обов`язок відповідача зі сплати вартості послуг виникає не автоматично, не з моменту складення рахунку позивачем і не з моменту його долучення до позову, а лише після направлення такого рахунку Замовнику.

Отже, саме факт направлення рахунку є тією юридично значимою подією, з якою Договір пов`язує початок перебігу 10-денного строку для оплати.

Відповідач заперечує факт направлення рахунків позивачем відповідачу, а отже строк виконання грошового зобов`язання не може вважатися таким, що настав.

14.04.2026 за вхід. № 4937 від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі та надає докази направлення рахунків на електронну адресу відповідача.

17.04.2026 за вхід. № 5149 від відповідача надійшло заперечення (на відповідь на відзив). Відповідач зазначає, що зазначені у скріншотах електронні адреси technical_operation@rtws.com.ua, rigmanager@rtws.com.ua, purchase@rtws.com.ua, та ін., на які, позивач, начебто, надсилав відповідні рахунки щодо оплати послуг, не належить ТОВ «ЛКГ». Натомість, електронна пошта з якої ТОВ «ЛКГ» здійснює листування є lcg.co.ltd@ukr.net.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.04.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті на 04.06.2026.

У судовому засіданні 04.06.2026 оголошено перерву у розгляді справи до 25.06.2026.

23.06.2026 за вхід. № 8724 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів, які підтверджують належність вказаної електронної адреси саме ТОВ «Лтава Капітал Груп» та свідчать про її використання останнім у своїй діяльності як офіційного засобу електронної комунікації.

25.06.2026 за вхід. № 8806 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі. відповідач зазначає, що клопотання представника позивача від 23.06.2026 про приєднання до матеріалів справи доказів, не підлягає задоволенню. Відповідач зазначає, що скріншоти електронного надсилання копій тих чи інших документів на електронну адресу technical_operation@rtws.com.ua, rigmanager@rtws.com.ua за період від 19.10.2021 по 21.03.2025 є доказом скерування позивачем на адресу відповідача Рахунків на оплату № 132 від 01.03.2025, №174 від 15.03.2025, №175 від 15.03.2025, №181 від 16.03.2025, №186 від 19.03.2025; роздруківка електронного листування із надісланими файлами не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону N 851-IV; зазначені у скріншотах електронні адреси technical_operation@rtws.com.ua, rigmanager@rtws.com.ua, purchase@rtws.com.ua, та ін., на які, Позивач, начебто, надсилав відповідні рахунки щодо оплати послуг, не належить ТОВ «ЛКГ». Скріншоти електронних адрес: technical_operation@rtws.com.ua, rigmanager@rtws.com.ua, purchase@rtws.com.ua використовують доменне ім`я «rtws». Між тим, жодного доказу, що реєстратором доменного імені «rtws» є ТОВ «ЛКГ», та відповідно, що відповідач використовує електронні адреси: technical_operation@rtws.com.ua, rigmanager@rtws.com.ua, purchase@rtws.com.ua у своїй діяльності, як офіційний засіб електронної комунікації, позивач не надав.

У судовому засіданні 25.06.2026 оголошено перерву у розгляді справи до 10.09.2026.

31.08.2026 за вхід. № 11688 від позивача надійшли заперечення на пояснення відповідача.

09.09.2026 за вхід. № 12118 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів, а саме: копію листа відповідача від 21.08.2026 про врегулювання договірних відносин з доданою Угодою про врегулювання договірних відносин та відповідь на даний лист. Так, позивач відмовився від умов Угоди, оскільки остання передбачала арегулювання виключно суми основного боргу у розмірі 362 812,00грн.

Суд зазначає про можливість сторін під час з`ясування обставин та дослідження доказів давати свої пояснення, наводити свої доводи і міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду в порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

З урахуванням зазначеного та з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, господарський суд враховує при вирішенні спору надані сторонами пояснення під час судового розгляду справи.

У судовому засіданні 10.09.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив

01 жовтня 2021 року між ТОВ «УНПК «ОРАТА» (надалі-Підрядник/Позивач) та ТОВ «ЛТАВА КАПІТАЛ ГРУП» (надалі - Замовник/Відповідач) було укладено договір надання послуг спеціальною автомобільною технікою № УНПК/ЛКГ/СР/2021 (надалі-Договір).

Згідно п. 1.1 Договору «Відповідно до замовлення, Підрядник надає послуги спецтехнікою разом із кваліфікованими спеціалістами ( операторами), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 2.1 Договору «Вартість наданих послуг за Договором складається з суми рахунків, виставлених Підрядником, із застосуванням тарифів на роботу спецтехніки, погоджених Сторонами, згідно з Додатками до даного Договору. Тарифи, за погодженням Сторін, можуть змінюватись в порядку, передбаченому цим Договором та відповідними нормами чинного законодавства України».

Згідно п. 2.7. Договору «Рахунок підлягає оплаті, шляхом перерахування грошових коштів Замовника на розрахунковий рахунок Підрядника, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту його направлення Замовнику».

На підставі Договору ТОВ «УНПК «ОРАТА» за замовленням ТОВ «ЛТАВА КАПІТ АЛ ГРУП» виконало всі свої зобов`язання та замовлені послуги. Всі вищевказані роботи виконані в повному обсязі, Замовник не мав претензій до Підрядника по якості робіт, про що свідчать підписані з обох сторін добові рапорти та Акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

01 березня 2025 року Підрядником було надано Замовнику рахунок на оплату № 132 за послуги спецтехнікою за допомогою агрегату ЦА-320 на свердловині № 61 Семиренківського ГКР за період 22.02.2025 р. по 28.02.2025 р. у сумі 100 050 гривень.

Даний рахунок Замовником було сплачено лише частково, а саме у сумі 33 290 гривень. Факт часткової оплати рахунку № 132 підтверджує визнання Відповідачем факту надання послуг, їх обсягу, вартості та обов`язку здійснити оплату в повному обсязі відповідно до умов Договору. Тобто загальна заборгованість по даному рахунку становить 66 760 гривень.

15 березня 2025 року Підрядником було надано Замовнику рахунок на оплату № 175 та 174 за послуги спецтехнікою за допомогою крана автомобільного в.п. 25 т на свердловині № 61 Семиренківського ГКР за період з 12.03.2025 р. - 15.03.2025 р. у сумі 41 880 гривень та за послуги спецтехнікою за допомогою агрегату ЦА-320 на свердловині № 61 Семиренківського ГКР за період з-01.03.2025 р. по 15.03.2025 р. у сумі 218 832 гривень.

16 березня 2025 року Підрядником було надано Замовнику рахунок на оплату № 181 за послуги спецтехнікою за допомогою крана автомобільного в.п. 25 т на свердловині № 61 Семиренківського ГКР за 16.03.2025 року у сумі 16 200 гривень.

19 березня 2025 року Підрядником було надано Замовнику рахунок на оплату № 186 за послуги спецтехнікою за допомогою агрегату ЦА-320 на свердловині № 61 Семиренківського ГКР за 19.03.2025 року у сумі 19 140 гривень.

Дані рахунок Замовником не сплачено.

Отже, відповідно до вищевказаного п. 2.7. Договору Замовником не було здійснено перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом визначеного Договором терміну за надання послуг.

Так, позивач зазначає, що станом на 26.01.2026 року Замовник не здійснив повної оплати за виконані роботи, що зазначені вище. Таким чином, загальна сума простроченої заборгованості складає 362 812,00 (триста шістдесят дві тисячі вісімсот дванадцять гривень 00 копійок), з урахуванням ПДВ.

Факт даної заборгованості Замовника перед Підрядником підтверджується також Актом звірки взаємних розрахунків по стану за період: 01.01.2025-21.01.2026 між ТОВ «УНПК «ОРАТА» і ТОВ «ЛТАВА КАПІТАЛ ГРУП» за договором № УНПК/ЛКГ/СР/2021 від 01.10.2021 року, в якому зазначається, що сторони визнають факт заборгованості на користь ТОВ «УНПК «ОРАТА» на 21.01.2026 року у розмірі 362 812, 00 гривень. Даний Акт підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

Підрядником було надіслано на адресу Замовника претензію, в якій просилось ТОВ «ЛТАВА КАПІТАЛ ГРУП» сплатити заборгованість в сумі 362 812,00 (триста шістдесят дві тисячі вісімсот дванадцять гривень 00 копійок), з урахуванням ПДВ до 28.02.2026 року включно та у разі неможливості здійснити оплату у вказаний строк, просили надати на погодження графік погашення заборгованості.

Відповідно до трекінгу поштових відправлень 3600000595630 дану претензію було отримано Замовником 04.02.2026 року. Однак, станом на день подачі даного позову відповіді на претензію відповідачем надано не було. Не було проведено ані сплати заборгованості, ані погоджено графік погашення заборгованості.

Дана обставина стала підставою для звернення ТОВ «УНПК «ОРАТА» до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено падання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, пунктом 2.7. Договору сторони погодили, що рахунок підлягає оплаті, шляхом перерахування грошових коштів Замовника на розрахунковий рахунок Підрядника, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту його направлення Замовнику.

При цьому пункт 2.7 Договору не встановлює конкретної електронної адреси для направлення рахунків, виключного поштового способу направлення, заборони використання електронної пошти, вимоги щодо належності доменного імені безпосередньо юридичній особі Замовника.

Отже, укладений договір взагалі не містить конкретизації вимоги направлення рахунків виключно засобами поштового зв`язку.

Так, відповідачем не заперечується факт надання послуг. Доводи відповідача зводяться до того, що рахунки не були йому направлені, а тому строк оплати не настав.

Відповідач посилається на те, що дана електронна пошта, на яку надсилав позивач рахунки, не є електронною поштою відповідача.

Позивачем долучено до матеріалів справи копії рахунків, а також роздруківки з електронної пошти позивача про надсилання вищезазначених рахунків на електронну пошту technical_operation@rtws.com.ua, rigmanager@rtws.com.ua, purchase@rtws.com.ua та зазначає, що дана електронна пошта - є електронною поштою відповідача.

Також позивачем надано докази фактичного порядку комунікації за даними електронними адресами, який існував між сторонами протягом декількох років, в т.ч. і за тривалий період виконання Договору, а саме листування за 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, актів звірки взаємних розрахунків, актів здачі-приймання робіт, розрахунків фактично виконаних сервісних робіт та платіжних документів за відповідні періоди.

Серед поданого листування також містяться відомості щодо уточнення представником відповідача - головним інженером ТОВ «ЛТАВА КАПІТАЛ ГРУП» Косар Л. адреси, на яку необхідно було направляти рахунки за Договором - purchase@rtws.com.ua

Отже, заперечення факту отримання рахунків через інші електронні канали, які раніше використовувалися для робочої комунікації є такою поведінкою, що суперечить стандарту добросовісного учасника господарського обороту.

Судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду неодноразово зазначала, що відсутність у договорі спеціальної умови про електронний документообіг не є безумовною підставою для ігнорування електронних листів, якщо з поведінки сторін вбачається, що такий канал зв`язку був для них звичним та прийнятним (зокрема, постанови у справах № 922/3133/20, № 910/11333/21).

Так, дані обставини підтверджують комунікування сторін договору саме засобами електронної пошти.

Також відповідач посилається на те, що наданий позивачем скріншот з електронної пошти на підтвердження факту направлення відповідачу рахунків є неналежним та недопустимим доказом, оскільки відсутні докази підписання цього листа електронним цифровим підписом товариства. При цьому відсутність електронного цифрового підпису на електронному доказі свідчить про те, що зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення інформації. Роздруківка електронного листування із надісланими файлами не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону N 851- IV.

Щодо даного твердження відповідача суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до статті 2 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Відповідно до статті 1 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" обов`язковий реквізит електронного документа - це обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах (стаття 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Відповідно до частини першої статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

Частиною другою статті 96 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. У частині третій зазначеної статті встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина 3 статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частини 5, 6 статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

Лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення з відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення, тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки.

Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частини 3 - 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України).

Роздруківки електронного листа та додатків до них є паперовою копією електронного доказу. Тому вони мають бути засвідчені як паперові копії в порядку, встановленому чинним законодавством, та не підлягають засвідченню електронним підписом.

Суд також зазначає, що рахунки на оплату, направлені позивачем на електронну адресу, не є електронним документом у розумінні статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а отже питання накладання електронного підпису при його оформленні та направленні не постає.

Отже, як встановлено судом, строк на оплату в 10 календарних днів розпочався з наступного дня після відправлення рахунків відповідачу на електронну пошту, а твердження ТОВ «Лтава Капітал Груп» про зворотне є спробою ухилитися від виконання грошового зобов`язання.

Усі інші доводи відповідача не беруться судом до уваги, оскільки не спростовують неналежного виконання останнім зобов`язань за Договором № УНПК/ЛКГ/СР/2021 від 01.10.2021 в частині своєчасного здійснення оплати.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом п. 4.3. Договору сторони погодили, що у разі прострочення оплати наданих послуг Замовник зобов`язаний сплатити на користь Підрядника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого прострочення, від вартості не оплачених в термін послуг за кожний день прострочення.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 74 639,87грн. за період з 25.07.2025 по 29.01.2026 та за період з 30.01.2026 по 25.03.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 7 271,96 грн. та 12 123,50грн. інфляційні втрати за період з серпня 2025 по лютий .2026.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що останні здійснено арифметично вірно.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав належних доказів на спростування позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава Капітал Груп" ( вул.Новоселів, 1, с.Говтвянчик, Полтавський район, Полтавська область, 38714, код ЄДРПОУ 41490365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УНПК ОРАТА", вул.Європейська, 2, оф.312, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 37863034) заборгованість за Договором про надання послуг спеціальною автомобільною технікою №УНПК/ЛКГ/СР/2021 від 01.10.2021 у розмірі 456 847,33грн., у т.ч. 362 812,00грн - сума основного боргу, 74 639,87 грн. - пеня, 7 271,96 грн. - 3% річних, 12 123,50 - інфляційні нарахування, а також 6852,71грн. судового збору

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення

Повне рішення складено 21.09.2026

Суддя Кльопов І.Г.