Ухвала суду № 139929028, 22.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"22" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5131/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

за участю секретаря судового засідання Джабраїлової В. В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу № 916/5131/24

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

У судовому засіданні беруть участь учасники справи відповідно до протоколу судового засідання від 22.09.2026

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі Боржник) звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність Боржника; введено процедуру реструктуризації боргів Боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією Боржника призначено арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду від 07.05.2025 господарський суд визнав вимоги ОСОБА_2 до Боржника у загальному розмірі 2 059 254, 99 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до Боржника у розмірі 25795,04 грн у такій черговості: перша черга 25795,04 грн.

Постановою Господарського суду Одеської області від 29.09.2025 визнано боржника банкрутом та ухвалено рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника; припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією Багінського Артема Олександровича; визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом; введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 строком на дванадцять місяців; призначено керуючим реалізацією майна арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича.

За результатами апеляційного оскарження постанову Господарського суду Одеської області від 29.09.2025 скасовано, провадження у справі закрито.

За результатами касаційного оскарження судових рішень постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 та постанову Господарського суду Одеської області від 29.09.2025 скасовано, справу №916/5131/24 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Суд касаційної інстанції вказав, що під час нового розгляду суду належить з`ясувати: фактичне місце проживання або перебування Боржника та правові підстави користування відповідним житлом; джерела існування Боржника у періоди відсутності офіційного доходу; джерела фінансування поїздок за кордон; обставини виникнення заборгованості та руху отриманих від кредитора коштів у межах, у яких це має значення для оцінки добросовісності Боржника; сталість доходу, покладеного в основу запропонованого плану реструктуризації; реалістичність такого плану; вплив заборгованості зі сплати єдиного внеску на можливість затвердження або виконання плану реструктуризації; поведінку кредитора під час зборів кредиторів; повноту і достовірність декларацій про майновий стан; наявність або відсутність підстав для застосування ч. 7 ст. 123, ч. 11 ст. 126 та ст. 130 КУзПБ.

На виконання вказівок суду касаційної інстанції господарський суд ухвалами від 15.06.2026, 06.07.2026 зобов`язав боржника надати письмові пояснення та докази на підтвердження обставин, що є необхідними для правильного вирішення справи та встановлення критеріїв добросовісності боржника.

15.07.2026 Боржник надав суду відповідні пояснення.

Розглянувши матеріали справи, з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції, суд установив таке.

Згідно з частиною другою статті 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Положення статті 1 КУзПБ визначають, що:

- реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника;

- погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.

Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина п`ята статті 119 КУзПБ).

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).

Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у статті 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (стаття 123 КУзПБ).

Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.

Господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім частиною 8 вказаної статті передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина десята статті 126 КУзПБ).

За змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів у встановлений строк не зумовлює автоматичного переходу до процедури погашення боргів, а вимагає від господарського суду оцінити причини недосягнення мети процедури реструктуризації та, з урахуванням установлених обставин справи, обрати один із передбачених законом варіантів подальшого руху справи.

Частина перша статті 30 КУзПБ визначає процесуальні передумови для відкриття процедури погашення боргів, однак застосовується у системному зв`язку з частиною одинадцятою статті 126 цього Кодексу.

Після спливу строку, відведеного для схвалення плану реструктуризації, господарський суд зобов`язаний не формально констатувати відсутність такого плану, а з`ясувати причини недосягнення мети реструктуризації, оцінити поведінку боржника, кредиторів та арбітражного керуючого, а також перевірити, чи відсутні підстави для закриття провадження у справі (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, від 26.05.2022 у справі №903/806/20 та від 21.09.2023 у справі №908/3839/21).

КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 звернув увагу на те, що конструкція частини сьомої статті 123 КУзПБ побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом. До того ж розширене коло ініціаторів застосування вказаної норми та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника. Господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

Згідно з матеріалами справи, 02.12.2018 ОСОБА_2 (кредитор) та Боржник уклали договір про спільну діяльність АДРЕСА_2 , згідно з яким домовилися про організацію спільної діяльності у сфері організації реалізації товарів та послуг для домашніх тварин; грумінг; хендлінг; фітнес для тварин тощо.

01.04.2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір позики, за умовами якого кредитор передав боржнику 52000,00 доларів США.

Надалі спільну діяльність за вказаним договором Боржник та кредитор припинили.

Боржник фізична особа ОСОБА_1 до 30.09.2020 був зареєстрований у АДРЕСА_3 .

13.06.2025 Боржник працевлаштований на посаду фахівця 1 категорії відділу організації роботи керівництва адміністративно-господарської служби Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" із посадовим окладом 18550,00 грн, що підтверджується відповідною довідкою та наказом про прийняття на роботу.

21.06.2025 ОСОБА_3 звільнився з посади.

У 2018 році Боржник переніс інфаркт та стентування.

З метою встановлення майнового стану Боржника та членів його сім`ї керуючим реструктуризацією було направлено відповідні запити до державних органів та установ, за результатами розгляду яких встановлено відсутність у боржника та членів його сім`ї: повітряних суден; об`єктів будівництва та дозвільної документації у сфері будівництва; цінних паперів; задекларованого переміщення майна через митний кордон; земельних ділянок; великовантажних та спеціальних транспортних засобів; сільськогосподарської техніки; спеціальних дозволів на користування надрами; суден; об`єктів підвищеної небезпеки; об`єктів інтелектуальної власності.

Відповідно до даних органів Державної податкової служби Боржник перебуває на податковому обліку як фізична особа, діяльність якої припинено у 2019 році, однак не знято з обліку, та має заборгованість зі сплати єдиного внеску.

Згідно з інформацією банківських установ у боржника відкриті банківські рахунки із незначними залишками грошових коштів (зокрема, 200,05 грн та 1038,45 грн), інші рахунки мають нульовий залишок.

За боржником та членами його сім`ї немає зареєстрованих транспортних засобів.

Відповідно до даних державних реєстрів у Боржника відсутні права власності на нерухоме майно, наявний арешт усього рухомого майна.

Мати Боржника є власником квартири у м. Ізмаїл, колишня дружина володіє часткою у квартирі в м. Донецьк, щодо якої накладено арешт.

Боржник не має корпоративних прав у юридичних особах, а також відсутні відомості про застосування до нього санкцій.

За результатами перевірки декларацій про майновий стан боржника за 2021-2024 роки встановлено, що: у 2021, 2023-2024 роках Боржник не отримував доходів; у 2022 році отримав незначний дохід у вигляді додаткового блага; окремі відомості щодо доходів членів сім`ї були подані недостовірно або не підтверджені.

Боржник та члени його сім`ї у 2022 році здійснювали перетин державного кордону України, зокрема Боржник виїжджав та в`їжджав через пункти пропуску "Старокозаче", "Рені", "Маяки-Удобне", що підтверджується відповідями Державної прикордонної служби України.

На вимогу господарського суду щодо перетину кордону та перебування за межами України (Старокозаче 02-09-2022 21:34 Виїзд; Старокозаче 03-09-2022 08:31 В`їзд; Рені 19-09-2022 22:53 Виїзд; Маяки-Удобне 21-09-2022 03:36 В`їзд) Боржник надав копії сторінок закордонного паспорта та відповідні пояснення, згідно з якими: 1) перетин кордону в напрямку Молдови здійснив у зв`язку з прагненням влаштуватися на роботу водієм для пасажирських перевезень, поїздка була в межах випробувального терміну, тому будь-які офіційні документи, що підтверджують мету поїздки, відсутні; 2) перетин кордону в напрямку Румунії здійснив з метою оформлення візи до Канади за програмою CUAET, проте надалі боржник рішення змінив; 3) у 2022 році Боржник пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК), на момент перетину кордону у нього не було питань чи обмежень від ІНФОРМАЦІЯ_1 (ТЦК).

Крім того, господарськими судами встановлено, що: боржник подавав виправлені декларації про майновий стан після зауважень арбітражного керуючого; окремі відомості щодо доходів членів сім`ї не були підтверджені або виявилися неточними; збори кредиторів не призвели до схвалення плану реструктуризації, зокрема через позицію єдиного кредитора, який проголосував проти запропонованого плану.

Згідно з матеріалами справи, керуючим реструктуризацією здійснено чотири спроби скликання зборів кредиторів, з яких: перші та повторні збори не відбулися через неявку кредитора; збори 20.06.2025 відбулися за участю Боржника, однак кредитор проголосував проти плану реструктуризації; наступні збори також не призвели до прийняття рішення про схвалення плану.

План реструктуризації боргів Боржника у встановленому законом порядку погоджений кредиторами та затверджений судом не був.

У зв`язку зі спливом тримісячного строку, визначеного ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства та відсутністю погодженого плану реструктуризації керуючий реструктуризацією звернувся до господарського суду із заявою про визнання Боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів.

Верховний суд у постанові від 30.04.2026 зауважив, що суду необхідно встановити у повному обсязі обставин, що підтверджують чи спростовують умисне приховування майна або зловживання правом, встановити добросовісність Боржника.

На виконання вказівок Верховного Суду боржник надав письмові пояснення, у яких зазначив таке.

1. Фактичне місце проживання або перебування Боржника та правові підстави користування відповідним житлом.

Згідно з доданою заявою свідка від 13.07.2026, ОСОБА_4 надав Боржнику неприватизоване житло, яке належить йому на праві користування (господарського відання), отриманого у спадок у батьків для проживання. Адреса житлового приміщення: АДРЕСА_4 .

2. Джерела існування Боржника у періоди відсутності офіційного доходу.

Джерелами існування Боржника у періоди відсутності офіційного доходу є неофіційний дохід від вигулу собак, який становить орієнтовно 18 000,00 грн на місяць. У період відсутності офіційного доходу Боржником здійснювалось на місяць орієнтовно 60 вигулів собак, по два на день, вартість кожного з яких становила 300 грн.

Оскільки дохід є неофіційним, у Боржника відсутня можливість надати докази його отримання, з урахуванням також тієї обставини, що щодо останнього відкриті виконавчі провадження № 70549090 та 70549131 про стягнення на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 2 059 254, 99 грн згідно з заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 06 вересня 2022 року, рахунки арештовані.

3. Джерела фінансування поїздок за кордон.

Фінансування поїздок здійснювалось частково за рахунок бюджетних коштів організаторів даних поїздок, частково за рахунок неофіційного доходу, джерела якого описані у п. 2.

4. Обставини виникнення заборгованості та руху отриманих від кредитора коштів у межах, у яких це має значення для оцінки добросовісності Боржника.

Боржник вказав, що усі обставини виникнення заборгованості були описані у додаткових поясненнях від 24.06.2025 та 03.09.2026 року, а також у касаційній скарзі.

Також боржник додатково пояснив, що 03.12.2018 між Боржником та ОСОБА_2 було укладено договір про спільну діяльність № 3/12. Цим документом Кредитор юридично визнав наступні факти.

Спільна мета: Сторони домовилися про організацію спільного бізнесу у сфері послуг для тварин (зоомагазин, грумінг).

Рівність вкладів: ОСОБА_2 зобов`язався внести інвестицію у розмірі 900 000 грн (еквівалент 30 000 доларів США), що складало 50% від загального внеску. Боржник, зі свого боку, вніс аналогічний вклад у вигляді товарів та обладнання. Усвідомлення ризиків: У п. 10.1 договору сторони прямо зафіксували, що спільна діяльність здійснюється в умовах нестабільного ринку, що підвищує ступінь ризику бізнесу.

Реальне виконання договору: на виконання вказаного договору кредитор отримував певний дохід, що підтверджується квитанціями про перерахування коштів. Договір позики від 01.04.2019, на якому ґрунтуються вимоги Кредитора, було укладено вже в процесі ведення спільної діяльності. Фактично, інвестиція партнера була переоформлена у боргове зобов`язання, що переклало всі майнові ризики невдалого бізнесу виключно на Боржника. Отримані від кредитора кошти були спрямовані виключно та в повному обсязі на розвиток спільної господарської діяльності (облаштування робочого місця, закупівлю товарів, логістику тощо).

Доказів витрат (чеки/квитанції) станом на день звернення не зберіглось.

5. Сталість доходу, покладеного в основу запропонованого плану реструктуризації.

Боржник працевлаштувався у регіональну філію "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" з офіційною заробітною платою 18 550,00 грн. Через наявність виконавчих проваджень та арештів рахунків змушений був звільнитися з роботи.

Станом на сьогодні Боржник перебуває в пошуку роботи.

Неофіційно Боржник продовжує надавати послуги з вигулу собак.

Стан здоров`я - встановлення стенту впливає на вибір та пошук офіційної роботи.

6. Вплив заборгованості зі сплати єдиного внеску на можливість затвердження або виконання плану реструктуризації.

Боржник запевнив про неодмінне виконання вимоги про погашення суми єдиного внеску в сумі 25 965,04 грн у разі затвердження плану реструктуризації.

7. Поведінка кредитора під час зборів кредиторів.

Боржник запевняє, що саме дії Кредитора призвели до неможливості затвердження плану реструктуризації.

На переконання боржника арбітражний керуючим разом з Боржником розробили реалістичний план реструктуризації, який передбачав щомісячні виплати у розмірі 12 972 грн протягом 5 років.

Господарський суд зауважує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених ст.ст. 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника

Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки (подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20).

Відповідно, у разі неподання погодженого та схваленого плану реструктуризації боргів господарський суд зобов`язаний не формально переходити до наступної процедури, а перевірити поведінку боржника, оцінити дії інших учасників провадження та встановити, чи є підстави для закриття провадження у справі.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, вказівки Верховного Суду та надані на виконання таких вказівок пояснення Боржника, господарський суд дійшов висновку про недобросовісність дій Боржника, що є підставою для закриття провадження у справі.

Окремо господарський суд звертає увагу на ту обставину, що Боржник, влаштувавшись на роботу для переконання суду та Кредитора про справжність добросовісних намірів укласти план реструктуризації, через 9 днів звільнився з роботи.

Належних, допустимих, достовірних доказів на підтвердження доказів в сукупності на підтвердження критерію добросовісності Боржник не надав.

Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав з якими КУзПБ пов`язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26 травня 2022 року у справі № 903/806/20.

Суд зазначає, що процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися виключно як механізм списання боргів за відсутності у боржника реальної можливості та наміру здійснювати їх погашення. Застосування передбачених КУзПБ судових процедур має відповідати їх легітимній меті відновленню платоспроможності добросовісного боржника шляхом реструктуризації його заборгованості та, за умови не результативності такої процедури, подальшого погашення боргів.

Як вже попередньо зазначено, що право на звільнення від боргів набуває лише добросовісний боржник, який демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог. При цьому бажання боржника якнайшвидше перейти до процедури погашення боргів саме задля їх списання, економічна необґрунтованість або очевидна невиконуваність плану реструктуризації можуть свідчити про недобросовісність його поведінки. Питання переходу до процедури погашення боргів не може вирішуватися судом формально, оскільки такий перехід здійснюється крізь призму судового контролю та з урахуванням мети провадження у справі про неплатоспроможність.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany)).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, cуд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Відповідно до положень ч. 5 статті 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, з огляду на ненадання боржником повних і достовірних відомостей щодо майна, доходів, витрат, доказів сумлінного виконання обов`язків боржника, що свідчить про недобросовісну поведінку боржника, господарський суд дійшов висновку суду про достатність підстав для закриття провадження у справі відповідно до положень частини одинадцятою статті 126 КУзПБ, припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 30.01.2025.

Керуючись ст.ст. 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 120, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

2. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника Багінського Артема Олександровича (свідоцтво № 1871 від 20.12.2018 року, адреса: 29018, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 5/3, офіс 312).

3. Провадження у справі № 916/5131/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) закрити.

Ухвала набирає законної сили в порядку частини четвертої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена відповідно до статей 254, 255 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали підписаний 22.09.2026.

Суддя Т.Г. Деркач