Рішення № 139928339, 22.09.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

288/1135/26

2/154/1899/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Вітера І.Р.,

з участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до Попільнянського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 23 137,40 грн та судових витрат.

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 22 липня 2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Володимирського міського суду Волинської області у зв`язку з установленим зареєстрованим місцем проживання відповідача у м. Володимирі Волинської області.

19 серпня 2026 року справа надійшла до Володимирського міського суду Волинської області.

Обґрунтування позовних вимог

В обґрунтування позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначило, що 14 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит № 45716379.

Позивач вказує, що кредитний договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів. Натомість відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконав.

18 березня 2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 18/03/26, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників.

Згідно з Реєстром боржників № 2 від 18 березня 2026 року до договору факторингу № 18/03/26 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 45716379 у загальному розмірі 23 137,40 грн, з яких: 13 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 1 817,40 грн - заборгованість за процентами; 6240,00 грн - заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом; 2080,00 грн - комісія за надання кредиту.

Позивач зазначає, що після набуття ним права вимоги відповідач платежів у рахунок погашення заборгованості ні новому, ні первісному кредитору не здійснював, у зв`язку з чим просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 45716379 у розмірі 23 137,40 грн та понесені судові витрати.

Позиція відповідача

03 вересня 2026 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги у заявленому розмірі не визнав.

Відповідач зазначив, що є військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить військову службу з 03 липня 2015 року у військовій частині НОМЕР_1 та бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Посилаючись на пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідач вказав, що в період проходження ним військової служби та участі у заходах із забезпечення оборони України проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеня нарахуванню не підлягають.

Крім того, відповідач заперечив належне підтвердження позивачем переходу права вимоги, посилаючись на необхідність подання повного договору факторингу, реєстру боржників із можливістю ідентифікації конкретного зобов`язання та доказів здійснення фінансування за договором факторингу.

Також відповідач зазначив про необхідність перевірки структури та розрахунку заявленої до стягнення заборгованості із виключенням із неї нарахувань, які, на його думку, заборонені законодавством у зв`язку з його статусом військовослужбовця. При цьому відповідач не виключав можливості стягнення належно підтвердженої суми основного боргу після перевірки первинних документів.

На випадок повного або часткового задоволення позову ОСОБА_1 просив розстрочити виконання рішення суду на шість рівних щомісячних платежів, посилаючись на проходження військової служби, безпосередню участь у бойових діях та отримання доходу у вигляді грошового забезпечення.

Відповідач просив справу розглянути за його відсутності, зазначивши, що особиста участь у судовому засіданні ускладнена проходженням військової служби та виконанням завдань із забезпечення оборони держави.

Позиція позивача щодо відзиву

07 вересня 2026 року до суду надійшла відповідь ТОВ «ФК «ЄАПБ» на відзив, у якій позивач заперечив проти доводів відповідача та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач зазначив, що кредитний договір був належним чином укладений відповідачем в електронній формі шляхом послідовного вчинення дій в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора та підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» також вказало, що перехід до нього права вимоги підтверджується договором факторингу та витягом із Реєстру боржників, а подання саме витягу з реєстру обумовлено необхідністю захисту персональних даних інших боржників.

Щодо посилання відповідача на пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», позивач зазначив, що ОСОБА_1 не повідомляв первісного кредитора про наявність у нього відповідного статусу та не подавав документів, які підтверджували б право на пільгу. На думку позивача, за таких обставин нарахування процентів за умовами кредитного договору здійснювалося правомірно.

Позивач також зазначив, що вимог про стягнення пені чи штрафу ним не заявлено, та наполягав на стягненні передбачених договором процентів.

Проти розстрочення виконання рішення позивач заперечив, посилаючись на встановлені законодавством механізми примусового виконання рішення та можливість звернення стягнення на доходи боржника у визначених законом межах.

Представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 20 серпня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

03 вересня 2026 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву разом із доданими до нього документами на підтвердження проходження ним військової служби та участі у заходах із забезпечення оборони України.

07 вересня 2026 року до суду надійшла відповідь ТОВ «ФК «ЄАПБ» на відзив, у якій позивач заперечив проти доводів відповідача та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у відповіді на відзив просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, у поданому відзиві просив справу розглянути за його відсутності та вирішити спір на підставі викладеної ним письмової правової позиції і поданих доказів.

З урахуванням поданих сторонами заяв про розгляд справи за їх відсутності суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін

З наданої позивачем копії договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45716379 від 14 листопада 2025 року вбачається, що його сторонами зазначені Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як кредитодавець та ОСОБА_1 як позичальник.

У реквізитах позичальника в договорі зазначено: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 09 грудня 2022 року органом 1826, адреса та поштова адреса: АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_4 , адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер електронного платіжного засобу НОМЕР_5 .

Договір містить електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором 53001. У документі також зазначено електронний підпис кредитодавця 34015 та дату і час накладення кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника кредитодавця, підтвердженого електронною позначкою часу, - 14 листопада 2025 року о 09 год. 54 хв.

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений договором строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів його електронного платіжного засобу, а позичальник - повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту або достроково та сплатити проценти від суми кредиту і комісію за надання кредиту.

Пунктом 2.1.1 договору метою отримання кредиту визначено придбання товарів, робіт або послуг для задоволення власних потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з пунктами 2.2.1-2.2.4 договору сума кредиту становить 13 000,00 грн, строк кредитування - 30 днів, процентна ставка - 0,466 % на день, фіксована, комісія за надання кредиту - 16 % від суми кредиту, що становить 2 080,00 грн.

У таблиці параметрів кредиту, яка міститься у пункті 2.2 договору, датою надання кредиту зазначено 14 листопада 2025 року, останнім днем повернення - 13 грудня 2025 року. Денна процентна ставка, розрахована з урахуванням загальних витрат за споживчим кредитом, зазначена у розмірі 0,999 %, проценти за понадстрокове користування кредитом - 4,00 % на день, пеня - 4,00 % на день, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2611,9 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 16 897,40 грн, загальні витрати за кредитом - 3 897,40 грн.

У пункті 2.3 договору наведено розрахунок денної процентної ставки: загальні витрати за споживчим кредитом у сумі 3 897,40 грн поділені на загальний розмір кредиту 13000,00 грн та на строк кредитування 30 днів, у результаті чого визначено денну процентну ставку 0,999 %. У цьому ж пункті передбачено, що ставки, визначені договором, є незмінними протягом строку кредиту та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної сторонами додаткової угоди.

Відповідно до пункту 2.5 договору перерахування кредиту позичальнику повинно відбутися не пізніше трьох днів з моменту укладення договору, а згідно з пунктом 2.6 позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту та підтверджує, що за цими реквізитами кредит буде зарахований на його власний рахунок.

Пунктами 3.1-3.4 договору передбачено, що для отримання кредиту позичальник проходить реєстрацію в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, зазначає, зокрема, дані банківської картки, яка проходить прив`язку до особи позичальника та верифікацію, після чого створюється його особистий кабінет. Для входу до особистого кабінету передбачено додаткове введення коду, надісланого позичальнику у вигляді SMS-повідомлення, або використання інструментів «touch id» чи «face id».

У пункті 4.4 договору зазначено, що позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою системи BankID Національного банку України.

Відповідно до пунктів 5.5-5.12 договору він укладається сторонами дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця. На зазначену позичальником електронну адресу та/або номер телефону надсилається одноразовий ідентифікатор, а прийняття оферти та підписання договору здійснюється шляхом направлення електронного повідомлення про акцепт оферти, підписаного таким одноразовим ідентифікатором. Після цього кредитодавець додатково накладає кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника з кваліфікованою електронною позначкою часу.

Пунктом 5.17 договору передбачено використання позичальником особистого кабінету та електронного підпису одноразовим ідентифікатором у правовідносинах із кредитодавцем, а завершені дії в особистому кабінеті визначені сторонами як такі, що вчинені позичальником.

Згідно з пунктом 6.1 договору проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту або її залишок за кожний день користування, починаючи з дня видачі кредиту включно. Пунктом 6.2 передбачено, що комісія за надання кредиту нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті в останній день користування кредитом.

Відповідно до пункту 6.3 договору позичальник зобов`язаний повернути повністю суму отриманого кредиту, сплатити проценти у визначений договором строк та комісію за надання кредиту.

Оскільки сума кредиту за договором перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, умовами пункту 6.8 передбачено окрему черговість зарахування недостатнього платежу: у першу чергу - прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу - сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю - неустойка, проценти за понадстрокове користування кредитом, комісія за надання кредиту та інші передбачені договором платежі.

Пунктами 7.1-7.5 договору передбачено можливість продовження строку кредитування виключно шляхом укладення додаткової угоди. Ініціювання такої пролонгації здійснюється позичальником в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. Для договорів, за якими сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, пунктом 7.5 передбачено неможливість продовження строку кредитування після закінчення встановленого договором строку.

Відповідно до пунктів 9.3.4 та 9.3.5 договору позичальник зобов`язаний надавати кредитодавцю достовірну та актуальну інформацію, необхідну для отримання послуги та виконання договору, а також повідомляти про суттєві зміни інформації, яка надавалася при отриманні кредиту, зокрема щодо місця роботи, протягом трьох календарних днів із моменту таких змін.

Пунктом 9.3.8 передбачено обов`язок позичальника своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти та комісію за надання кредиту, а пунктом 9.3.9 - у випадку виникнення понадстрокового користування кредитом сплачувати нараховані проценти за понадстрокове користування кредитом або пеню у випадках, визначених договором.

За змістом пункту 10.7.1 договору, якщо сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування кредитом понад установлений договором строк передбачено нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом у розмірі, визначеному пунктом 2.2 договору, за кожний день такого користування з урахуванням обмежень, установлених законодавством.

Додатком № 1 до договору № 45716379 визначено графік та структуру платежу. Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту, 14 листопада 2025 року передбачено видачу кредиту в сумі 13 000,00 грн, а 13 грудня 2025 року - один платіж у загальному розмірі 16 897,40 грн, який складається з 13 000,00 грн основної суми кредиту, 1817,40 грн процентів за користування кредитом та 2 080,00 грн комісії за надання кредиту.

Надана позивачем заявка-опитувальник клієнта на отримання фінансового кредиту від 14 листопада 2025 року містить персональні дані ОСОБА_1 , які відповідають зазначеним у кредитному договорі: дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , адреса проживання та реєстрації у с. Квітневе Житомирської області, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер телефону НОМЕР_4 та номер картки отримувача НОМЕР_5 .

У графі 15 цієї заявки «Вид діяльності (місце роботи, посада)» зазначено «А 7028 / Державна служба», у графі щодо загального щомісячного доходу - «більше 50 000 грн», а метою отримання кредиту вказано «Ремонт житла/автівки».

Заявка-опитувальник містить текст про підтвердження правильності та достовірності наведених у ній персональних даних та електронний підпис одноразовим ідентифікатором: «14.11.2025 / ОСОБА_1 / НОМЕР_6 ».

Паспорт споживчого кредиту від 14 листопада 2025 року також визначає суму кредиту 13 000,00 грн, строк кредитування 30 днів, процентну ставку 0,466 % на день, фіксований тип процентної ставки, комісію за надання кредиту у розмірі 16 % - 2 080,00 грн, загальні витрати за кредитом 3 897,40 грн та орієнтовну загальну вартість кредиту 16897,40 грн.

У паспорті споживчого кредиту зазначено, що кредит підлягає поверненню одним платежем у розмірі 16 897,40 грн наприкінці строку дії договору. Серед наслідків невиконання зобов`язання зазначено проценти за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4,00 % на день та пеню у розмірі 4,00 % на день, штрафи не передбачені.

Паспорт споживчого кредиту містить підтвердження ОСОБА_1 про отримання та ознайомлення з інформацією щодо умов кредитування та орієнтовної загальної вартості кредиту, а також про отримання пояснень щодо запропонованої послуги та наслідків невиконання зобов`язань. У реквізитах підпису споживача зазначено: 14 листопада 2025 року, ОСОБА_1 , номер телефону НОМЕР_4 , електронний ідентифікатор 27812.

На підтвердження фактичного надання відповідачу кредитних коштів позивачем надано довідку ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» від 07 травня 2026 року № КД-000076682.

Зі змісту зазначеної довідки вбачається, що ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», діючи як надавач платіжних послуг на підставі договору про переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30 вересня 2020 року, укладеного з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції первісного кредитора та завершення платіжної операції 14 листопада 2025 року на суму 13000,00 грн.

Отримувачем коштів у довідці зазначено ОСОБА_1 , а платіж здійснено на електронний платіжний засіб № НОМЕР_5 . Номер платіжної операції - ed57f690-adec-42b7-98ac-59bd8f32783e.

Номер електронного платіжного засобу НОМЕР_5 відповідає номеру картки, зазначеному у кредитному договорі № 45716379 та заявці-опитувальнику ОСОБА_1 на отримання кредиту.

Позивачем також надано сформований ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 19 березня 2026 року розрахунок заборгованості за кредитним договором № 45716379.

У розрахунку зазначено дату оформлення та видачі кредиту - 14 листопада 2025 року, суму кредиту - 13 000,00 грн, процентну ставку - 0,466 % на день, процентну ставку за понадстрокове користування кредитом - 4,000 % на день та комісію за надання кредиту - 16 %.

З розрахунку вбачається, що 14 листопада 2025 року до заборгованості за тілом кредиту віднесено 13 000,00 грн, а також нараховано комісію за надання кредиту в сумі 2080,00 грн.

За період з 14 листопада 2025 року по 13 грудня 2025 року включно первісним кредитором щоденно нараховувалися проценти за користування кредитом у сумі 60,58 грн, усього за 30 днів - 1 817,40 грн.

Починаючи з 14 грудня 2025 року, тобто після визначеного договором останнього дня повернення кредиту 13 грудня 2025 року, первісним кредитором здійснювалося нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом у сумі 520,00 грн за кожний день.

Такі нарахування здійснено за період з 14 грудня 2025 року по 25 грудня 2025 року включно, тобто протягом 12 днів, у загальному розмірі 6 240,00 грн. За період з 26 грудня 2025 року по 18 березня 2026 року розрахунок інших нарахувань не містить.

Відомості про здійснення ОСОБА_1 платежів у рахунок погашення заборгованості у розрахунку відсутні; загальна сума оплат зазначена у розмірі 0,00 грн.

Станом на 18 березня 2026 року первісним кредитором визначено загальну заборгованість ОСОБА_1 за договором № 45716379 у сумі 23 137,40 грн, яка складається з: 13 000,00 грн - основна сума кредиту; 1 817,40 грн - проценти за користування кредитом; 6 240,00 грн - проценти за понадстрокове користування кредитом; 2 080,00 грн - комісія за надання кредиту.

На підтвердження набуття права вимоги до ОСОБА_1 позивачем надано договір факторингу № 18/03/26, укладений 18 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» як фактором.

За умовами договору факторингу клієнт зобов`язався відступити фактору належні йому права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідних Реєстрах боржників, а фактор - прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту їх ціну в порядку і на умовах договору.

Договором передбачено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі відповідного Реєстру боржників, після чого фактор набуває статусу нового кредитора у відповідних зобов`язаннях.

18 березня 2026 року сторонами договору факторингу підписано Акт приймання-передачі Реєстру боржників № 2 за договором факторингу № 18/03/26.

В акті зазначено, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників № 2, який містить 5210 записів про боржників та відповідні права грошової вимоги. Загальна сума заборгованості за переданим Реєстром боржників № 2 становить 52 894 542,11 грн.

У Реєстрі боржників № 2 від 18 березня 2026 року за порядковим номером 3309 зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , як боржника за договором № 45716379 від 14 листопада 2025 року.

Щодо ОСОБА_1 у Реєстрі боржників зазначено: 13 000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 1 817,40 грн заборгованості за процентами, 6 240,00 грн заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом, 0,00 грн пені та неустойки, 2 080,00 грн комісії за надання кредиту, а загальна сума заборгованості - 23137,40 грн. Кількість днів прострочення виконання кредитних зобов`язань визначена у 95 днів.

На підтвердження виконання фактором грошового зобов`язання за договором факторингу позивачем надано платіжну інструкцію № 23667 від 23 березня 2026 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало на користь ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 10 179 870,60 грн з призначенням платежу: «Оплата згідно Договору факторингу № 18/03/26 від 18.03.2026 року. Без ПДВ».

Щодо доказів, поданих відповідачем на підтвердження проходження військової служби та участі у заходах із забезпечення оборони України

На підтвердження обставин, на які ОСОБА_1 посилається у відзиві щодо свого статусу військовослужбовця та безпосередньої участі у заходах із забезпечення оборони України, відповідачем подано документи військової частини НОМЕР_1 , витяг із наказу по особовому складу та копію посвідчення офіцера.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 № 473 від 28 серпня 2026 року підполковник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у періоди з 04 травня 2025 року по 14 вересня 2025 року, з 02 жовтня 2025 року по 08 грудня 2025 року, з 23 грудня 2025 року по 14 травня 2026 року та з 01 червня 2026 року по день видачі довідки брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

У довідці зазначено, що такі заходи здійснювалися на території Донецької області, зокрема у Краматорському районі, м. Краматорську, м. Костянтинівці та м. Дружківці. Підставами видачі довідки зазначені журнали ведення бойових дій військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, дата укладення спірного кредитного договору - 14 листопада 2025 року - припадає на підтверджений зазначеною довідкою період безпосередньої участі ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, а саме період з 02 жовтня 2025 року по 08 грудня 2025 року.

Крім того, відповідачем надано витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_7 по особовому складу від 05 серпня 2025 року № 49, відповідно до якого у зв`язку з проведенням організаційних заходів підполковника ОСОБА_1 призначено командиром військової частини НОМЕР_1 .

Наведений витяг містить відомості про ОСОБА_1 , зокрема його військове звання - підполковник, РНОКПП НОМЕР_2 та військово-облікову спеціальність.

Також до відзиву долучено довідку за формою 5 військової частини НОМЕР_1 , якою підтверджено, що підполковник ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .

Копією посвідчення офіцера Збройних Сил України серії НОМЕР_8 також підтверджується належність ОСОБА_1 до особового складу Збройних Сил України та проходження ним військової служби.

Крім цього, матеріали, подані відповідачем, містять наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 18 жовтня 2025 року № 43-АГД щодо організації роботи в системі «Електронний суд», який підписаний командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 .

Отже, подані відповідачем документи містять відомості про проходження ним військової служби, зайняття посади командира військової частини НОМЕР_1 та безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України як до укладення спірного кредитного договору, так і на дату його укладення.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України у редакції, чинній на момент укладення договору факторингу, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Щодо виникнення кредитного зобов`язання та переходу права вимоги

Досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують укладення 14 листопада 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 кредитного договору № 45716379, отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 13000,00 грн та виникнення у нього обов`язку повернути отриману суму кредиту.

Зокрема, електронний договір, заявка-опитувальник та паспорт споживчого кредиту містять узгоджені ідентифікаційні дані відповідача, номер його платіжного засобу НОМЕР_5 та електронні підписи одноразовими ідентифікаторами. Факт фактичного надання кредиту окремо підтверджений довідкою ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», відповідно до якої 14 листопада 2025 року завершено платіжну операцію з перерахування 13 000,00 грн ОСОБА_3 на платіжний засіб із тим самим номером.

Доказів повернення отриманих 13 000,00 грн повністю або частково відповідачем не подано, а наданий первісним кредитором розрахунок відомостей про будь-які платежі за договором не містить.

Отже, вимога про стягнення 13 000,00 грн основної суми кредиту є доведеною.

Суд також відхиляє заперечення відповідача щодо недоведеності переходу права вимоги.

Договором факторингу № 18/03/26 від 18 березня 2026 року, актом приймання-передачі Реєстру боржників № 2, самим Реєстром боржників № 2 та платіжною інструкцією № 23667 від 23 березня 2026 року підтверджено як правову підставу відступлення права вимоги, так і передачу конкретного права вимоги щодо ОСОБА_1 та виконання фактором свого грошового зобов`язання за договором факторингу.

У Реєстрі боржників ОСОБА_1 індивідуалізований за прізвищем, ім`ям, по батькові, РНОКПП, номером і датою кредитного договору, а також складом заявленої заборгованості.

За таких обставин ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу нового кредитора у зобов`язанні за кредитним договором № 45716379.

Водночас за змістом статті 514 ЦК України новий кредитор не може набути більше прав, ніж мав первісний кредитор. Тому сам факт включення певної суми до Реєстру боржників не створює права на її стягнення, якщо відповідне нарахування суперечить імперативним нормам закону.

Щодо комісії за надання кредиту

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За кредитним договором сторони погодили комісію за надання кредиту в розмірі 16% від суми кредиту, що становить 2 080,00 грн. Ця комісія прямо включена до загальних витрат за кредитом та врахована при визначенні денної процентної ставки.

Загальні витрати за кредитом за погоджений сторонами 30-денний строк становили 3 897,40 грн, з яких 1 817,40 грн - проценти та 2 080,00 грн - комісія. Виходячи з цих показників, договором визначено денну процентну ставку у розмірі 0,999 %, що не перевищує встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимального розміру 1 %.

Комісія встановлена саме за надання кредиту, тобто є видом комісії, можливість включення якої до загальних витрат за споживчим кредитом прямо передбачена частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 зроблено висновок, що за відсутності встановленої законом нікчемності відповідної умови договору суд не вправі без заявленої споживачем позовної вимоги застосовувати оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит, визнавати таку умову недійсною або на цій підставі самостійно змінювати обсяг договірного зобов`язання.

У цій справі ОСОБА_1 не заявляв вимоги про визнання недійсною умови кредитного договору щодо комісії за надання кредиту. Закон не встановлює нікчемності погодженої сторонами комісії саме за надання кредиту, а визначена договором денна процентна ставка з урахуванням цієї комісії не перевищує встановленого законом максимального розміру.

Отже, підстав не застосовувати погоджену сторонами умову договору про сплату комісії суд не встановив, а тому вимога про стягнення 2 080,00 грн комісії за надання кредиту є обґрунтованою.

Щодо процентів за користування кредитом та пільги, встановленої для військовослужбовців

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Зміст цієї норми є імперативним. Закон не надає кредитору право вирішувати питання про виникнення такої пільги та не пов`язує її виникнення з попереднім зверненням військовослужбовця до кредитора, поданням ним заяви чи повідомленням кредитора про наявність відповідного статусу.

Юридичним фактом, з яким закон пов`язує ненарахування процентів, є належність особи до визначеної законом категорії військовослужбовців. Документи про проходження військової служби та участь у відповідних заходах підтверджують існування цього юридичного факту, а не породжують право на пільгу з моменту їх пред`явлення кредитору.

Інше тлумачення фактично означало б, що виникнення встановленої законом соціальної гарантії залежить від волевиявлення кредитора або від додаткової умови, якої законодавець не встановив.

Тому доводи позивача про те, що проценти були правомірно нараховані лише через те, що відповідач не повідомив первісного кредитора про проходження військової служби та не подав йому підтвердних документів, суд відхиляє.

При цьому вже у заявці-опитувальнику від 14 листопада 2025 року, яка була складовою процедури отримання кредиту, ОСОБА_1 у графі щодо виду діяльності та місця роботи зазначив «А 7028 / Державна служба». Однак ця обставина має лише додаткове доказове значення, оскільки право відповідача на передбачену законом пільгу не залежало від обізнаності кредитодавця.

Поданою відповідачем довідкою військової частини НОМЕР_1 № 473 від 28 серпня 2026 року підтверджено, що підполковник ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, зокрема з 04 травня 2025 року по 14 вересня 2025 року та з 02 жовтня 2025 року по 08 грудня 2025 року.

Факт проходження ним військової служби та зайняття посади командира військової частини НОМЕР_1 також підтверджено іншими поданими документами.

Формулювання пункту 15 статті 14 Закону - брали або беруть участь - свідчить, що для військовослужбовців цієї категорії пільга не обмежена виключно конкретними календарними днями безпосереднього перебування в районі виконання відповідних заходів.

Отже, те, що підтверджений довідкою черговий період безпосередньої участі ОСОБА_1 закінчився 08 грудня 2025 року, не припиняло його права на пільгу з 09 грудня 2025 року, оскільки він продовжував проходити військову службу, а до цього вже брав безпосередню участь у відповідних заходах.

У постанові Верховного Суду від 18 червня 2026 року у справі № 521/15568/24 також зазначено, що у разі поширення на військовослужбовця пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Спірний договір не належить до передбачених пунктом 15 статті 14 Закону винятків. Зазначення в заявці мети отримання кредиту як ремонту житла/автівки не тотожне укладенню кредитного договору щодо придбання житла або автомобіля. Доказів того, що кредит був наданий саме на придбання майна, прямо виключеного законом із пільгового режиму, матеріали справи не містять.

Таким чином, на ОСОБА_1 на момент укладення кредитного договору та протягом усього періоду нарахування процентів поширювалася встановлена пунктом 15 статті 14 Закону пільга.

У зв`язку з цим первісний кредитор не мав права нараховувати відповідачу передбачені договором проценти за користування кредитом у сумі 1 817,40 грн за період з 14 листопада 2025 року по 13 грудня 2025 року.

Тому позовна вимога про стягнення 1 817,40 грн процентів задоволенню не підлягає.

Щодо процентів за понадстрокове користування кредитом у сумі 6 240,00 грн

З наданого позивачем розрахунку встановлено, що після закінчення 13 грудня 2025 року погодженого сторонами 30-денного строку кредитування первісний кредитор з 14 грудня 2025 року почав нараховувати ОСОБА_1 проценти за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4 % на день, що становило 520,00 грн щоденно.

Усього за період з 14 грудня 2025 року по 25 грудня 2025 року нараховано 6 240,00 грн таких процентів.

Суд вважає, що вимога про їх стягнення не підлягає задоволенню з двох самостійних та взаємодоповнюючих правових підстав.

По-перше, на такі нарахування поширюється встановлена пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільга.

Закон встановлює, що визначеним ним військовослужбовцям проценти за користування кредитом не нараховуються, не поділяючи такі проценти залежно від використаної кредитором назви, розміру ставки чи того, чи нараховуються вони в межах погодженого строку або у зв`язку з неповерненням кредиту після його закінчення.

Сам кредитний договір визначає спірний платіж як проценти за понадстрокове користування кредитом, а позивач заявляє його до стягнення саме як процентне нарахування за тим самим кредитним зобов`язанням.

За встановлених судом обставин первісний кредитор не мав права нараховувати ОСОБА_1 проценти за користування кредитом, а тому не міг набути право вимоги і на підвищені проценти, нараховані після закінчення строку кредитування.

По-друге, незалежно від наведеної пільги, такі нарахування не підлягають стягненню в силу спеціального правового регулювання відповідальності позичальника під час воєнного стану.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За змістом пункту 1.26 кредитного договору проценти за понадстрокове користування кредитом визначені як грошові кошти, що нараховуються на залишок суми кредиту у передбачених договором випадках за невиконання позичальником умов договору.

Пунктом 10.7.1 договору прямо передбачено їх нарахування саме у разі користування кредитом понад встановлений договором строк.

Отже, підставою для виникнення спірного нарахування у сумі 6 240,00 грн було не саме правомірне користування кредитом протягом погодженого сторонами строку, а порушення відповідачем обов`язку повернути його після 13 грудня 2025 року.

За своєю правовою природою такі проценти є передбаченим договором грошовим наслідком прострочення виконання зобов`язання. Якщо їх розглядати як інший, ніж проценти за статтею 1048 ЦК України, розмір процентів за прострочення грошового зобов`язання, вони охоплюються регулюванням статті 625 ЦК України та пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22 підтверджено, що пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняє позичальника за кредитним або позиковим зобов`язанням від передбаченої статтею 625 ЦК України відповідальності за період дії воєнного стану.

У цьому випадку всі 6 240,00 грн нараховані у грудні 2025 року виключно внаслідок прострочення відповідачем повернення кредиту та під час дії в Україні воєнного стану.

Тому навіть за умови правової кваліфікації цих сум не як процентів за користування кредитом у розумінні статті 1048 ЦК України, а як окремої договірної плати за прострочення, вони є іншими платежами, нарахованими після 24 лютого 2022 року за прострочення виконання кредитного договору, і в силу пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягали списанню кредитодавцем.

Відступлення права вимоги не змінює цього висновку, оскільки відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора могли перейти лише ті права та в тому обсязі, які належали первісному кредитору на момент відступлення.

Отже, правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 6 240,00 грн процентів за понадстрокове користування кредитом немає.

Висновок суду щодо розміру заборгованості

Оцінивши докази кожної сторони окремо та у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів право вимоги до відповідача в частині основної суми кредиту 13 000,00 грн та комісії за надання кредиту 2 080,00 грн.

Водночас проценти за користування кредитом у сумі 1 817,40 грн нараховані всупереч імперативній пільзі, встановленій пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Проценти за понадстрокове користування кредитом у сумі 6 240,00 грн не підлягають стягненню як з огляду на зазначену пільгу військовослужбовця, так і самостійно з огляду на пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, оскільки вони нараховані за прострочення виконання кредитного зобов`язання під час дії воєнного стану.

Таким чином, із заявлених позивачем 23 137,40 грн обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 , є 15 080,00 грн, з яких 13 000,00 грн - основна сума кредиту та 2 080,00 грн - комісія за надання кредиту.

У решті позовних вимог слід відмовити.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення

У відзиві ОСОБА_1 просив у разі повного або часткового задоволення позову розстрочити виконання рішення суду на шість рівних щомісячних платежів, посилаючись на проходження військової служби, безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України, отримання доходу у вигляді грошового забезпечення та неможливість одноразово сплатити присуджену суму без шкоди для життєвих потреб і виконання військового обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця у випадках, встановлених законом, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частини третьої статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини четвертої статті 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до частини п`ятої статті 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, саме по собі звернення боржника з проханням про розстрочення не є достатньою підставою для його задоволення. Особа, яка просить змінити звичайний порядок виконання судового рішення, повинна довести наявність конкретних обставин, які істотно ускладнюють його виконання, а суд має оцінити такі обставини з урахуванням інтересів обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2025 року у справі № 824/45/22 зазначив, що при вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення підлягають урахуванню ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи - її матеріальний стан, а також інші надзвичайні обставини.

Судом установлено та враховано, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України та бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Ці обставини підтверджені належними доказами та враховані судом при вирішенні спору, зокрема при застосуванні передбаченої законом пільги щодо ненарахування процентів за кредитом.

Водночас саме по собі проходження військової служби та участь у заходах оборони не свідчать про неможливість або істотне ускладнення виконання грошового зобов`язання.

Відповідач зазначає, що отримує грошове забезпечення, однак доказів його розміру на час розгляду справи суду не надав. Також матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача осіб на утриманні, значних обов`язкових витрат, тяжкого захворювання його чи членів сім`ї, відсутності коштів або майна, інших невідкладних грошових зобов`язань чи будь-яких інших обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість одноразового виконання рішення.

Наведене у відзиві твердження про те, що одноразова сплата присудженої суми завдасть шкоди життєвим потребам відповідача та виконанню ним військового обов`язку, не підтверджене відповідними доказами.

Водночас із заявки-опитувальника, заповненої самим ОСОБА_1 при отриманні кредиту 14 листопада 2025 року, вбачається, що він зазначав загальний щомісячний дохід у розмірі понад 50 000 грн.

При цьому за наслідками розгляду справи до стягнення з відповідача підлягає 15080,00 грн основної заборгованості та комісії, тобто сума, яка істотно менша від зазначеного самим відповідачем розміру його місячного доходу на час укладення договору.

Суд враховує також інтерес позивача у своєчасному отриманні присуджених коштів. Розстрочення виконання судового рішення є винятком із загального порядку його виконання та не може ґрунтуватися виключно на припущенні про можливі фінансові труднощі боржника.

За таких обставин відповідач не довів наявності обставин, які у розумінні частини третьої статті 435 ЦПК України істотно ускладнюють виконання цього рішення або роблять його неможливим.

Тому у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду на шість місяців слід відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 23 137,40 грн, з яких суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги у сумі 15 080,00 грн.

Таким чином, позов задоволено на 65,18 % від заявленого розміру майнових вимог.

З огляду на часткове задоволення позову, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 735,24 грн.

Підстав для покладення на відповідача решти сплаченого позивачем судового збору немає, оскільки у відповідній частині позовних вимог відмовлено.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 263-265, 267, 273, 274, 279, 354, 355, 435 ЦПК України, статтями 204, 512, 514, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування», пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором надання коштів у кредит № 45716379 від 14 листопада 2025 року в загальному розмірі 15 080 (п`ятнадцять тисяч вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких: 13 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 2080,00 грн - комісія за надання кредиту.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 1 817,40 грн процентів за користування кредитом та 6 240,00 грн процентів за понадстрокове користування кредитом відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» 1 735 (одну тисячу сімсот тридцять п`ять) гривень 24 копійки судового збору.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду на шість місяців відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя І.Р. Вітер