Рішення № 139928144, 08.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/852/26

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Ю.В.Капустіна, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фастівської міської ради, м. Фастів, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТПРОМ ЛТД», м. Фастів, Київська область

про стягнення заборгованості

представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

від прокуратури Шелест М.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фастівської міської ради №57-152вих-26 від 25.03.2026 (вх. №9506 від 25.03.2026) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТПРОМ ЛТД» (далі відповідач) про стягнення 850133,98 грн., з яких, 791789,70 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, 15991,07 грн. 3% річних, 42353,21 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/852/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.04.2026 року.

До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 20.04.2026 року (вх. №2095/26 від 21.04.2026) про зупинення провадження у справі №911/852/26.

До суду від відповідача надійшов відзив б/н від 20.04.2026 року (вх. №2096/26 від 22.04.2026).

До суду через систему «Електронний суд» від представника прокуратури надійшла відповідь на відзив №57-2265ВИХ-26 від 27.04.2026 року (вх. №7211/26 від 27.04.2026).

Позивач та відповідач, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання 28.04.2026 року не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Прокурором у судовому засіданні 28.04.2026 року заявлено усне клопотання про ознайомлення з матеріалами клопотання відповідача б/н від 20.04.2026 року (вх. №2095/26 від 21.04.2026) про зупинення провадження у справі №911/852/26, у зв`язку з необхідністю підготовки і подання відповідних заперечень.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року відкладено розгляд клопотання відповідача б/н від 20.04.2026 року (вх. №2095/26 від 21.04.2026) про зупинення провадження у справі №911/852/26, продовжено процесуальні строки розгляду справи №911/852/26, відкладено підготовче засідання на 09.06.2026 року.

До суду через систему «Електронний суд» від прокуратури надійшли заперечення №57-2320ВИХ-26 від 29.04.2026 року (вх. №7402/26 від 29.04.2026) на клопотання відповідача б/н від 20.04.2026 року (вх. №2095/26 від 21.04.2026) про зупинення провадження у справі №911/852/26.

Позивач і відповідач, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання 09.06.2026 року не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою суду від 09.06.2026 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача б/н від 20.04.2026 року (вх. №2095/26 від 21.04.2026) про зупинення провадження у справі №911/852/26, відкладено підготовче засідання на 21.07.2026 року, зобов`язано відповідача подати заперечення на відповідь на відзив.

Позивач і відповідач, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання 21.07.2026 року не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою суду від 21.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.09.2026.

Позивач і відповідач, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання 08.09.2026 року не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Прокурор у судовому засіданні 08.09.2026 року позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 08.09.2026 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначено в позові, Фастівською окружною прокуратурою Київської області при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» виявлено факт безоплатного використання земель комунальної власності, а саме: земельної ділянки загальною площею 1,2373 га за кадастровим номером 3211200000:05:001:0637, що знаходиться в місті Фастів по вулиці Гетьманській, будинок 1.

За результатами опрацювання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно прокурором встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3211200000:05:001:0637 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в державному реєстрі речових прав: 2357250332112), яка розташована за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Гетьманська, будинок 1, площею 1,2373 га, цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переборної, машинобудівної та іншої промисловості є комунальною власністю територіальної громади в особі Фастівської міської ради (номер відомостей про речове право: 41920643).

Товариству з обмеженою відповідальністю «Шляховик» на праві власності належав майновий комплекс загальною площею 1749,6 кв. м. по вулиці Гетьманській, будинок 1 (колишня назва вулиці Фрунзе), який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3211200000:05:001:0637.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.10.2022 у справі №911/344/22 частково задоволено позовні вимоги Фастівської міської ради Київської області та стягнуто з ТОВ «Шляховик» на користь Фастівської міської ради Київської області 674756,19 грн безпідставно отриманих коштів. Вказаним рішенням встановлено факт використання ТОВ «Шляховик» у період з жовтня 2018 року по травень 2021 року земельної ділянки площею 1,2373 га, з кадастровим номером 3211200000:05:001:0637 без правовстановлюючих документів та без оплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

24.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляховик» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Нова» підписаний акт приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ Інвест Нова», за яким останнім прийняті нежитлові будівлі у складі майнового комплексу, реєстраційний номер 1508037432112, загальною площею - 1749,6 кв. м., розташовані за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Гетьманська, будинок 1. Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: адміністративна будівля - А; склад - Б; адміністративно-побутова будівля - В; склад - Г; авто мийка - Д; ремонтна майстерня - Е; гараж - Ж; вбиральня - И; ГСМ; пожежна водойма. Об`єкт нерухомого майна розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 3211200000:05:001:0637.

07.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Нова» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, за умовами якого продавець продав та передав у власність покупця, а покупець купив та прийняв у власність нежитлові будівлі у складі майнового комплексу, загальною площею 1749,6 кв.м, розташовані за адресою: Київська область, Фастівський район, м. Фастів, вул. Гетьманська, будинок 1, реєстраційний номер 1508037432112.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на майно, нежитлові будівлі у складі майнового комплексу, розташовані за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Гетьманська, будинок 1, та які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3211200000:05:001:0637, з 28.04.2023 належали на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фенікс Плюс К».

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.11.2024 у справі №911/1507/24 частково задоволено позовні вимоги Фастівської міської ради Київської області та стягнуто з ТОВ «Фенікс Плюс К» на користь Фастівської міської ради Київської області 436271,63 грн безпідставно отриманих коштів за використання земельної ділянки площею 1,2373 га, з кадастровим номером 3211200000:05:001:0637 у період з 26.04.2023 по 31.05.2024 без правовстановлюючих документів та без плати орендної плати.

Прокурором зазначено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на майно з 02.07.2024 власником нежитлових будівель у складі майнового комплексу, які розташовані за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Гетьманська, будинок 1, та які розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 3211200000:05:001:0637 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАСТПРОМ ЛТД» (код ЄДРПОУ 45544382) на підставі договору купівлі-продажу від 02.07.2024 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. та зареєстрованого в реєстрі за №4329 (номер відомостей про речове право: 55688246).

Однак, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - речові права ТОВ «ФАСТПРОМ ЛТД» на зазначену земельну ділянку площею 1,2373 га, з кадастровим номером 3211200000:05:001:0637 не зареєстровані.

Згідно листа Головного управління ДПС у Київській області №3971/5/10-36-04-11 від 05.03.2026 ТОВ «ФАСТПРОМ ЛТД» податкові декларації по платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) до ГУ ДПС у Київській області не подавались.

Прокурор зазначає, що ТОВ «ФАСТПРОМ ЛТД», як власник нерухомого майна з 02.07.2024, яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності загальною площею 1,2373 га за кадастровим номером 3211200000:05:001:0637, яка розташована за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Гетьманська, будинок 1, не уклавши відповідного договору оренди з її власником, а саме з Фастівською міською радою, не здійснивши державної реєстрації такого права та не сплачуючи орендну плату, фактично використовує вказану земельну ділянку для обслуговування об`єктів нерухомості без достатньої правової підстави, що в свою чергу є підставою для стягнення з товариства в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів.

Враховуючи те, що земельна ділянка площею 1,2373 га з кадастровим номером 3211200000:05:001:0637, як об`єкт цивільних прав, сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі, а право власності на нерухоме майно зареєстровано за ТОВ «ФАСТПРОМ ЛТД» 02.07.2024 прокурор вважає, що стягненню з ТОВ «ФАСТПРОМ ЛТД» підлягають безпідставно збережені кошти за загальний період 03.07.2024 по 31.03.2026, що і стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві зазначив, що він є власником об?єктів нерухомості (загальною площею 1749,6 кв.м, розташовані за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Гетьманська, буд. 1, реєстраційний номер 1508037432112), які розташовані лише на певній частині (на 0,175 га) спірної земельної ділянки, на всій площі земельної ділянки - 1,2373 та за кадастровим номером 3211200000:05:001:0637, яка розташована за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Гетьманська, буд. 1. Об?єкти нерухомості відповідача займають лише 0,175 гектара землі із всієї площі земельної ділянки - 1,2373 га з кадастровим номером 3211200000:05:001:0637. Прокурором заявлено позовні вимоги щодо всієї площі земельної ділянки з кадастровим номером 3211200000:05:001:0637, яка розташована за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Гетьманська, будинок 1, водночас, належних та допустимих доказів використання відповідачем всієї площі земельної ділянки - 1,2373 га з кадастровим номером 3211200000:05:001:0637 та є необхідною для обслуговування об?єктів нерухомості відповідача, прокурором не надано. Розрахунок прокурора є необгрунтованим та безпідставним, оскільки, прокурор безпідставно здійснив розрахунок виходячи із нормативної грошової оцінки та ставки 7%. Прокурором не доведено підстав для застосування саме цієї ставки; між сторонами відсутній договір оренди землі. Відповідач також зазначає, що, оскільки, між сторонами грошове зобовязання не виникало, а тому, відсутній факт прострочення та, відповідно, відсутні підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 79 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 79 Земельного кодексу України, Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №922/1646/20, від 04.03.2021 у справі №922/3463/19, від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, від 07.09.2022 у справі №925/1081/20 та від 20.09.2022 у справі №922/3684/20.

При розгляді справ про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої орендної плати встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за користування якою міськрада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №922/3361/19, від 02.06.2020 у справі №922/2417/19, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на майно з 02.07.2024 власником нежитлових будівель у складі майнового комплексу, які розташовані за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Гетьманська, будинок 1, та які розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 3211200000:05:001:0637 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАСТПРОМ ЛТД» (код ЄДРПОУ 45544382) на підставі договору купівлі-продажу від 02.07.2024 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. та зареєстрованого в реєстрі за №4329 (номер відомостей про речове право: 55688246).

Однак, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - речові права ТОВ «ФАСТПРОМ ЛТД» на зазначену земельну ділянку площею 1,2373 га, з кадастровим номером 3211200000:05:001:0637 не зареєстровані.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

У разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Виходячи зі змісту статті 120 Земельного кодексу України, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Згідно ст. 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Положеннями ст. ст.120, 125 Земельного кодексу України передбачено, що виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат.superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.12.2021 в справі №924/856/20, від 27.09.2022 у справі №922/423/19, від 02.11.2022 у справі №915/766/21, від 16.11.2022 у справі №922/519/20, від 20.12.2022 у справі №924/250/19, від 06.09.2023 у справі №910/5909/22.

З дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими (постанова Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20).

Як встановлено судом, ТОВ «ФАСТПРОМ ЛТД» належать на праві власності нежитлові будівлі у складі майнового комплексу (реєстраційний номер 1508037432112), загальною площею - 1 749,6 кв. м, розташовані за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Гетьманська, будинок 1. Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: адміністративна будівля - А; склад - Б; адміністративнопобутова будівля - В; склад - Г; авто мийка - Д; ремонтна майстерня - Е; гараж - Ж; вбиральня - И; ГСМ; пожежна водойма, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3211200000:05:001:0637, а відповідне речове право щодо зазначеної земельної ділянки за товариством не зареєстровано.

З огляду на те, що ТОВ «ФАСТПРОМ ЛТД» з 02.07.2024 та по даний час користується сформованою земельною ділянкою комунальної форми власності за вказаною вище адресою для розміщення та експлуатації об`єктів нерухомого майна без оформлення правовстановлюючих документів, відтак, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло в себе кошти, які мало сплатити за користування нею, товариство, відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, має повернути вказані кошти власнику земельної ділянки територіальній громаді в особі Фастівської міської ради.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком певної події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом ст. 1212 Глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави", для кондикційних зобов`язань характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ст. 92 Земельного кодексу України).

Право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України (висновки наведені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17).

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Тобто, при розгляді даної категорії справ не мають жодного значення причини, з яких відповідач не оформив право користування земельною ділянкою, у тому числі якщо це сталося в результаті поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналогічну правову позицію наведено в постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18 та в постанові від 02.06.2020 у справі №922/2417/19, від 21.03.2023 у справі №922/2095/21.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17).

Враховуючи викладене, ТОВ «ФАСТПРОМ ЛТД», як фактичний користувач земельної ділянки площею 1,2373 га за кадастровим номером 3211200000:05:001:0637, яка розташована за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Гетьманська, будинок 1, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (Фастівської міської ради) зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельних ділянок, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Згідно п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України, органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.

Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Згідно відомостей Державного земельного кадастру цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 3211200000:05:001:0637:11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Рішенням Фастівської міської ради №15-ІХ-VІII від 15.06.2021 "Про встановлення плати за землю", ставка орендної плати за земельні ділянки 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості що перебувають у користуванні суб`єктів підприємницької діяльності усіх галузей, в тому числі для юридичних осіб, що забезпечують сплату податку на доходи фізичних осіб на 1 га землі за попередній рік у сумі, що еквівалентна розміру до 30 мінімальних заробітних плат встановлених на 01 січня попереднього року та у разі відсутності сплати до місцевого бюджету податку на доходи фізичних осіб - 7%.

Згідно витягу №НВ-3200265802024 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виданої відділом ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області № 1174 від 19.02.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки 3211200000:05:001:0637 в 2024 році становила 5900439,08 грн, відповідно до витягу № НВ-32002531052025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 29.12.2025 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки в 2025 році становила 6608491,77 грн, а згідно із витягом №НВ-3200462822026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27.02.2026 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки в 2026 році становить 7137171,11 грн.

Всього сума безпідставно збережених грошових коштів за користування земельною ділянкою складає: 791 789,70 грн. (розрахунок плати за користування ТОВ «ФАСТПРОМ ЛТД» земельною ділянкою 3211200000:05:001:0637 здійснено наступним чином: за період з 03.07.2024 31.12.2024, НГО - 5900439,08, орендна ставка - 7%, розмір орендної плати - 204294,78; за період 01.01.2025 31.12.2025, НГО - 6608491,77 грн., орендна ставка - 7%, розмір орендної плати - 462594,42; за період з 01.01.2026 31.03.2026, НГО - 7137171,11, орендна ставка - 7%, розмір орендної ставки - 124900,50 грн.).

Частиною 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі №914/2476/20, від 30.08.2022 у справі №914/1658/15.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №914/1658/15.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, застосування інших, передбачених законом, способів

Враховуючи викладене, належним та ефективним способом захисту прав позивача Фастівської міської ради є стягнення з ТОВ «ФАСТПРОМ ЛТД» на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, а саме, безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою загальною площею 1,2373 га за кадастровим номером 3211200000:05:001:0637, яка розташована за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Гетьманська, будинок 1, за загальний період з 03.07.2024 по 31.03.2026 у сумі 791789,70 грн.

Так, в процесі розгляду справи, відповідачем не спростовано безпідставне збереження коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування спірною земельною ділянкою у сумі 791789,70 грн. Заборгованість відповідача станом на день прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовано, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 791789,70 грн. безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування спірною земельною ділянкою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, в зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання в частині несплати грошових коштів за користування земельною ділянкою прокурором також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 15991,07 грн 3% річних та 42353,21 грн інфляційних втрат За загальний період з 01.09.2024 по 11.03.2026 згідно виконаного ним розрахунку.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 14.11.147 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (ст. 287.3 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України оскільки боржником порушено позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, від 15.04.2015 у справі № 910/2899/14.

Перевіривши наданий прокурором розрахунок 3% річних у сумі 15991,07 грн та інфляційних втрат у сумі 42353,21 грн судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо посилань відповідача, що він є власником об`єктів нерухомості, які розташовані на певній частині спірної земельної ділянки, а не на усій її площі, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вище, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності. Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.12.2021 в справі № 924/856/20, від 27.09.2022 у справі № 922/423/19, від 02.11.2022 у справі № 915/766/21, від 16.11.2022 у справі № 922/519/20, від 20.12.2022 у справі № 924/250/19, від 06.09.2023 у справі № 910/5909/22.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3211200000:05:001:0637, загальною площею 1,2373 га, що знаходиться в місті Фастів по вулиці Гетьманській, будинок 1, є сформованою саме в такій площі, цільове призначення такої земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, якими і є приміщення відповідача, що знаходяться за тією ж адресою.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) ЄСПЛ наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Аналогічний підхід до стандарту доказування вірогідність доказів висловлено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18.

Судом встановлено, що, прокурором належним чином доведено, що нерухоме майно, яке належить відповідачу знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності, яка використовується відповідачем без достатніх правових підстав, однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин.

Щодо посилань відповідача щодо необґрунтованості розрахунку виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та 7% річних, а також, відсутності грошового зобов`язання, суд зазначає наступне.

Рішенням Фастівської міської ради №15-ІХ-VІII від 15.06.2021 "Про встановлення плати за землю", що діяло в 2024, 2025 роках та діє в 2026 році ставка орендної плати за земельні ділянки 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості що перебувають у користуванні суб`єктів підприємницької діяльності усіх галузей, в тому числі для юридичних осіб, що забезпечують сплату податку на доходи фізичних осіб на 1 га землі за попередній рік у сумі, що еквівалентна розміру до 30 мінімальних заробітних плат встановлених на 01 січня попереднього року та у разі відсутності сплати до місцевого бюджету податку на доходи фізичних осіб - 7%.

Згідно витягу № НВ-3200265802024 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виданої відділом ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області № 1174 від 19.02.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки 3211200000:05:001:0637 в 2024 році становила 5900439,08 грн, відповідно до витягу №НВ-32002531052025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 29.12.2025 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки в 2025 році становила 6608491,77 грн, а згідно із витягом №НВ-3200462822026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 27.02.2026 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки в 2026 році становить 7137171,11 грн.

Оскільки, договір з відповідачем не укладено, прокурором зазначено, що застосовується відсоткова ставка оренди, яка визначена рішенням органу місцевого самоврядування Фастівською міською радою, в межах наданих їй повноважень, від нормативно грошової оцінки земельних ділянок згідно цільового призначення земельної ділянки - 7 % річних.

Неукладення договору не може бути підставою для звільнення відповідача від сплати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Також, є необґрунтованими посилання відповідача на те, що саме позивач не вжив заходів для оформлення оренди та не уклав договору, оскільки, при розгляді даної категорії справ не мають жодного значення причини, з яких відповідач не оформив право користування земельною ділянкою, у тому числі, якщо це сталося в результаті поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (постанови Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18 та в постанові від 02.06.2020 у справі №922/2417/19, від 21.03.2023 у справі №922/2095/21).

Досліджуючи підстави для представництва прокурором інтересів Фастівської міської ради судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як зазначено прокурором, у даному випадку порушення інтересів держави полягає у невиконанні відповідачем вимог земельного законодавства, що призводить до безоплатного користування ТОВ «ФАСТПРОМ ЛТД» комунальною земельною площею 1,2373 га за кадастровим номером 3211200000:05:001:0637, яка розташована за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Гетьманська, будинок 1, та збереження без достатньої правової підстави за рахунок власника землі (територіальної громади міста Фастів) коштів у розмірі 791789,70 грн, які відповідач повинен сплатити за користування землею. Такі дії відповідача зумовили недоотримання бюджетом Фастівської міської ради значних сум коштів, що не могло залишатися поза увагою органів прокуратури.

За змістом ч. 1 ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Орендна плата за користування земельною ділянкою має вноситись до місцевого бюджету Фастівської міської ради, відтак, правовідносини, що є предметом даного спору, пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету.

Вищевказані порушення земельного та бюджетного законодавства у вигляді несплати орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності до бюджету в сумі 791789,70 грн. зумовлюють ненадходження до місцевого бюджету таких коштів, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) бюджету міської ради та територіальній громаді держави в цілому.

Як визначено ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ст. 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 12 Земельного кодексу України, до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Фастівська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади жителів міста Фастів, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права власності, а, відтак, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Листом №57-1039ВИХ26 від 04.03.2026 Фастівською окружною прокуратурою повідомлено Фастівську міську раду про виявлене порушення вимог земельного законодавства.

Листом №06-16/1236 від 06.03.2026 Фастівською міською радою повідомлено, що позовна заява до цього часу не подавалася, у зв`язку відсутністю коштів для сплати судового збору.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура листом за №57-1515вих-26 від 25.03.2026 повідомила Фастівську міську раду про намір звернутися до Господарського суду Київської області з даним позовом в інтересах держави.

Враховуючи, що позивачем не вжито заходів щодо подання до суду відповідної позовної заяви, Фастівська окружна прокуратура звернулась з даним позовом до суду на захист інтересів держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави у спірних правовідносинах в порядку ч. 3 ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку з нездійсненням позивачем, як суб`єктом, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, захисту інтересів держави в суді. Про звернення з відповідним позовом до суду Фвстівською окружною прокуратурою попередньо повідомлено Фастівську раду листом №57-1515вих-26 від 25.03.2026. Прокурором обґрунтовано, у чому полягають інтереси держави та необхідність їх захисту, вірно визначив органи, які мають компетенцію захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, підтверджено бездіяльність таких органів та дотримано процедури, передбаченої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Усі інші твердження та заперечення відповідача уважно досліджені судом, однак, вони не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 231, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фастівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТПРОМ ЛТД» про стягнення 850133,98 грн., з яких, 791789,70 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, 15991,07 грн. 3% річних, 42353,21 грн. інфляційних втрат задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТПРОМ ЛТД» (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Гетьманська, буд. 1, код ЄДРПОУ 45544382) на користь Фастівської міської ради (08500, Київська область, місто Фастів, площа Соборна, будинок 1, код ЄДРПОУ 34446857) 791789 (сімсот девяносто одну тисячу сімсот вісімдесят девять) грн. 70 коп. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 3211200000:05:001:0637, 15991 (п`ятнадцять тисяч девятсот девяносто одну) грн. 07 коп. 3% річних та 42353 (сорок дві тисячі триста пятдесят три) грн. 21 коп. інфляційних втрат.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТПРОМ ЛТД» (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Гетьманська, буд. 1, код ЄДРПОУ 45544382) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2; код ЄДРПОУ 02909996; реквізити - отримувач: Київська обласна прокуратура (код 02909996, назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО банку 820172, р/р UA028201720343190001000015641) 10201 (десять тисяч двісті одну) грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата складення повного рішення 22.09.2026 року.

Суддя Д.Г. Заєць