Рішення № 139928143, 08.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3830/25

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання А.Ю.Капустіна, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріанна Фудз", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Фолі Ольги Володимирівни, Київська область, м. Буча

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/3830/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріанна Фудз" (далі позивач) до Фізичної особи-підприємця Фолі Ольги Володимирівни (далі відповідач) про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 24.12.2025 (суддя Грабець С.Ю.) відкрито провадження у справі №911/3830/25, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 15.01.2026 (вх. №664/26 від 15.01.2026).

До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 11.02.2026 (вх. №749/21 від 11.02.2026) про поновлення процесуального строку на подання відзиву та відзив б/н від 11.02.2026, в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Київської області №26-АР від 05.03.2026 року, у зв`язку із відрахуванням зі штату Господарського суду Київської області судді Грабець С.Ю., справу №911/3830/25 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленого протоколом б/н від 05.03.2026 року, справу №911/3830/25 передано до розгляду судді Господарського суду Київської області Зайцю Д.Г.

Ухвалою суду від 13.03.2026 року прийнято справу №911/3830/25 до свого провадження, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 25.05.2026 року вирішено розглядати справу №911/3830/25 за правилами загального позовного провадження, поновлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов та прийнято поданий відзив до розгляду, підготовче засідання призначено на 23.06.2026 року.

До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 19.06.2026 року (вх. №10876/26 від 19.06.2026).

До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява б/н від 19.06.2026 року (вх. №10877/26 від 19.062026) про розгляд справи за відсутності його представника.

Позивач та відповідач, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання 23.06.2026 року не з`явились, відповідач про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 23.06.2026 року закрито підготовче провадження у справі №911/3830/25 та призначено розгляд справи по суті на 08.09.2026.

До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 21.08.2026 (вх. №14750/26 від 21.08.2026).

До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника б/н від 07.09.2026 року (вх. №15885/26 від 08.09.2026).

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання 08.09.2026 року не з`явився.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРІАННА ФУДЗ» (за договором Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Фолі Ольгою Володимирівною (за договором Покупець) 15.05.2024 року укладено Договір поставки №209/05/24 (далі Договір), згідно умов п. 1.1 якого, Сторони погодили, що Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, передати у власність Покупцеві товар, визначений у п.1.2. Договору, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти та оплатити цей товар.

Згідно п. 1.2. Договору, асортимент, найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначаються у видаткових накладних Постачальника, які після підписання Сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України, та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.п. 2.1-2.4. Договору, Товар повинен бути поставлений Покупцю в термін, погоджений в усній чи письмовій формі з Постачальником, на кожну окрему партію Товару, відповідно до умов цього Договору. Датою поставки (передачі) Товару Постачальника у власність Покупця, дата, зазначена у видатковій накладній на відпуск Товару (кожної окремої партії Товару). Товар вважається поставленим Постачальником та переданим по кількості та якості у власність Покупця з моменту підписання Покупцем видаткових накладних, які свідчать про факт отримання Товару, і не потребує підписання між Сторонами цього Договору будь-яких актів приймання-передачі Товару у власність. Фактично оформлені видаткові накладні на відпуск Товару, виписані на підставі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей (Товару), с належним підтвердженням права власності Покупця на Товар.

Загальна сума Договору визначається загальною сумою всіх видаткових накладних на відвантаження Товару Покупцю за весь час дії цього Договору. Ціна за одиницю Товару-загальна вартість партії Товару, вказуються у видаткових накладних (п.п. 3.1, 3.2. Договору).

Згідно п.3.3. Договору, оплата товару Покупцем здійснюється протягом 7 (семи) календарних днів з дати поставки товару, тобто з дати підписання видаткової накладної. Оплата здійснюється безготівковим розрахунком та товар вважається оплаченим з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п.3.4. Договору).

Відповідно до ст.ст. 2.5, 2.6. Договору, Сторони домовились, що всі документи відправлені електронною поштою або факсом мають юридичну силу однакову з оригіналами, до моменту отримання оригіналів. Сторони домовилися, що рахунки, видаткові та податкові накладні за товари, отримані за даним Договором, можуть надаватись в електронному вигляді за допомогою програмного забезпечення «М.E.Doc», складені згідно з чинним законодавством про електронні документи, електронний документообіг і електронний цифровий підпис, із заповненням усіх обов?язкових реквізитів і накладенням електронного цифрового підпису уповноваженої особи і печатки.

Постачальник надає Покупцю на поставлений Товар наступні документи: видаткову накладну, товаротранспортні накладні, документи, що підтверджують якість Товару (надалі супровідні документи. Пунктом доставки товару є склад Покупця, який знаходиться за адресою: Київська область, с. Горенка, вул. Радгоспна, 16. Поставка Товару здійснюється на умовах терміну DDP (ІНКОТЕРМС-2010) Продавець здійснює Покупцю поставку Товару без розвантаження з прибулого транспортного засобу в визначеному у п. 2.9 цього Договору місці доставки.

Згідно п. 6.1 Договору, Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі, встановленим даним Договором, сплатити вартість Товару.

У п. 10.1 Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Якщо жодна зі Сторін Договору за 30 робочих днів до припинення дії Договору не заявить про намір припинити його дію, цей Договір вважається продовженим на наступний на наступний календарний рік. Такий же порядок продовження строку дії Договору передбачається на кожний наступний термін його дії (п. 10.2 Договору).

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 17641,68 грн., що підтверджується видатковими накладними №12660 від 24.05.2024, № 13919 від 07.06.2024, №15830 від 28.06.2024, товарно-транспортними накладними (ТТН) №P12660 від 24.05.2024, №P13919 від 07.06.2024, №P15830 від 28.06.2024, Договором №01/02/22 про надання транспортних послуг від 01.02.2022 р. укладеним між ТОВ «ФРІАННА ФУДЗ» та автомобільним перевізником ТОВ «ГРАНД-СТОУН», Актом надання послуг перевізника №6 від 31.05.2024, №7 від 30.06.2024, які підтверджують, про залучення позивачем автомобілю Volkswagen Crafter (д.н.з. НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_1 для доставки вантажів та понесення витрат на логістику.

Позивачем на адресу відповідача надіслано лист-вимогу №Л-2025-12-053 від 10.12.2025 про погашення заборгованості у сумі 17641,68 грн. протягом 10 днів з дня отримання даної вимоги (докази надіслання додано до матеріалів справи).

Однак, відповідач оплату поставленого позивачем товару не здійснив, у зв`язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 17641,68 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві зазначив, що між сторонами укладено виключно договір співпраці, який носив організаційний та підготовчий характер і не є договором поставки у розумінні статей 712-716 Цивільного кодексу України. Відповідач вважає, що позивачем не доведено факту замовлення товару відповідачем. Відповідач не отримував товар та не підписував жодних первинних документів, зокрема видаткових накладних, товарно-транспортних накладних або актів приймання-передачі. Акти звірки взаєморозрахунків між сторонами не складалися та не підписувалися. Сам по собі факт складення накладної позивачем без підтвердження її підписання відповідачем, на думку відповідача, не свідчить про прийняття товару та не створює грошового зобов?язання. Господарська діяльність відповідача фактично не була розпочата, оскільки, орендодавці об?єкта, на якому планувалося ведення діяльності, вчиняли несумлінні дії та перешкоджали доступу до приміщень, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості користування об?єктом та здійснення підприємницької діяльності, що унеможливлювало прийняття товару та виконання будь-яких господарських зобов`язань. Відповідач також вказує, що за відсутності фактичної поставки товару, належних первинних документів та грошових розрахунків у відповідача не виникло жодного грошового зобов?язання перед позивачем.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 17641,68 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які підписані уповноваженими представниками обох сторін без зауважень.

Встановлені у даній справі обставини підтверджують факт укладення між сторонами Договору поставки №209/05/24 від 15.05.2024, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, їх отримання відповідачем та не проведення при цьому належних розрахунків за отриманий товар.

Як встановлено судом, відповідачем в порушення умов Договору, не оплачено отриманий від позивача товар, у зв`язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 17641,68 грн., що відповідачем не спростовано, доказів сплати боргу суду не надано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за Договором у сумі 17641,68 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за Договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивач просить стягнути з відповідача 5349,39 грн. 20% річних, 3106,95 грн. інфляційних витрат, 7724,18 грн. пені, нарахованих на заборгованість за кожною видатковою накладною з урахуванням періодів нарахування, згідно виконаного ним розрахунку.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.п. 7.5, 7.7 Договору, при порушенні Покупцем строків оплати Товару (по кожній партії окремо). Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період затримки. При порушенні Покупцем строків оплати Товару. Покупець сплачує Постачальнику 20% річних відповідно до ст. 625 ЦК України та інфляційні за весь період прострочення платежу

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат у сумі 3106,95 грн. та пені у сумі 7724,18 грн., судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вірного розрахунку, зробленого судом щодо кожної видаткової накладної на суму такої накладної, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов`язання, періодів нарахування, розмір 20% річних складає 5343,39 грн. є арифметично вірним, обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню у визначеній сумі.

Стосовно заперечень відповідача, що ним не отримувався товар та не підписувались первинні бухгалтерські документи, зокрема, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні або акти приймання-передачі, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивача, що особи, які перебувають за адресою доставки, не мають права приймати товар. Товар за видатковими накладними №12660, №13919, №15830 доставлявся за адресою: Київська обл., с. Горенка, вул. Радгоспна, 16, яка вказана в п. 2.9. Договору поставки №209/05/24 від 15.05.2024 року, і є фактичним місцем здійснення господарської діяльності відповідача, що відповідачем під час розгляду справи не спростовано.

Відповідно до п. 5.1 Договору, обов?язок перевірки Товару за кількістю, якістю, асортиментом та цілісністю Товару та тари покладається на Покупця. Таку перевірку Покупець (уповноважена особа Покупця) зобов?язаний здійснити під час отримання Товару. Підпис Покупця (уповноваженої особи Покупця) на накладній або товаротранспортній накладній на отримання Товару свідчить про прийом товару за кількістю, якістю. асортиментом, тарою і цілісністю Товару та згоду Покупця про відсутність будь-яких претензій щодо поставленого Товару. З моменту передання товару відповідальними за дотримання умов зберігання і термінів реалізації, зазначених у посвідченні якості є Покупець. Після підписання сторонами видаткової накладної, претензії Покупця по кількості та якості асортименту та цілісності Товару не приймаються (п. 5.2 Договору). Згідно п. 5.3 Договору, Постачальник не несе відповідальності за наслідки передачі товару представнику Покупця, навіть якщо він позбавлений цих повноважень, якщо Покупець письмово не повідомив Постачальника про такі обмеження. Право власності на товар виникає у Покупця з моменту підписання Покупцем (уповноваженою ним особою) або представником Покупця видаткової накладної. Ризик випадкового знищення, пошкодження. а також відповідальність за претензії третіх осіб по якості та кількості товару, переходить до Покупця з моменту переходу права власності (п. 5.4 Договору).

Посилання відповідача на відсутність доказів повноважень осіб, що підписали видаткові накладні №12660, №13919, №15830 діяти від імені ФОП Фолі О.В. при прийманні товару не приймаються судом до уваги як необґрунтовані, оскільки, положеннями п.п. 5.1-5.4 Договору передбачено, що факт отримання товару підтверджується підписом Покупця або уповноваженої особи Покупця, тобто, особи, що підписали видаткові накладні мали право приймати товар згідно одержаної від відповідача довіреності.

Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9); первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. (частина друга статті 9); господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1). первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1).

Дослідивши надані позивачем видаткові накладні на предмет її відповідності положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд зазначає, що останні містять назву документа-накладна, дату складання, особу, від імені якого складено документ ТОВ «Фріанна Фудз» (продавець), ФОП Фолі О.В. (покупець), зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, їх кількість, суму, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, зокрема, на вказаних накладних містяться підписи уповноважених осіб отримувача товару.

Відсутність реквізитів довіреності та посилання на Договір поставки №209/05/24 від 15.05.2025 в накладних також не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки, їх відсутність за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

Суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

Так, крім видаткових накладних №12660 від 24.05.2024, №13919 від 07.06.2024, №15830 від 28.06.2024 позивачем до матеріалів справи додано Товарно-транспортні накладні (ТТН) №P12660 від 24.05.2024, №P13919 від 07.06.2024, №P15830 від 28.06.2024, Договір №01/02/22 про надання транспортних послуг від 01.02.2022, укладений між ТОВ «ФРІАННА ФУДЗ» та автомобільним перевізником ТОВ «ГРАНД-СТОУН», Акти надання послуг перевізника №6 від 31.05.2024, №7 від 30.06.2024, які підтверджують залучення позивачем автомобіля Volkswagen Crafter (д.н.з. НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_1 для доставки вантажів та понесення витрат на логістику.

Також, як встановлено судом, на Товарно-транспортній накладній №P12660 від 24.05.2024 міститься власноручний підпис ФОП Фолі О.В., який є візуально ідентичним підпису на Договорі, що відповідачем під час розгляду справи не спростовано.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 03.02.2020 у справі №909/1073/17, від 29.01.2020 у справі №916/922/19.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що особи, які приймали продукцію з боку відповідача за видатковими накладними, не мали повноважень на вчинення таких дій.

Доводи відповідача, що відповідач не отримував товар та не підписував жодних первинних документів, зокрема, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних або актів приймання-передачі, суд вважає безпідставними виходячи з того, що, оскільки, саме відповідач вважає підробленими вказані видаткові накладні, то, в силу положень ст.ст.13, 74, 80, 81 ГПК України, на останнього покладений обов`язок доведення таких власних заперечень на позов належними та допустимими доказами.

При розгляді справи суд наголошує на тому, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, принцип добросовісності це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Враховуючи те, що відповідач заперечуючи проти поставки товару на підставі Договору поставки №209/05/24 від 15.05.2024, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, не надав суду доказів, що особи, які прийняли товар діяли всупереч його волі, на переконання суду суперечать доктрині заборони суперечливої поведінки.

Отже, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні приймаються судом як належні докази на підтвердження факту поставки товару позивачем та, відповідно, його отримання відповідачем за Договором поставки.

Жодних доказів того, що особи, які приймали продукцію з боку відповідача за видатковими накладними, не мали повноважень на вчинення таких дій, суду не надано, а відсутність довіреностей на отримання ТМЦ, виданих на ім`я осіб, що підписали такі накладні, за наявності інших первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. Також, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що відповідачем не здійснювалась господарська діяльність.

Дослідивши заперечення відповідача та з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів та пояснень, судом встановлено, що поставки товару відбувались безпосередньо на адресу: Київська область, с. Горенка, вул. Радгоспна, 16 і товар приймався відповідними представниками магазину на місці доставки. Про отримання товару свідчать відповідні підписи на спірних видаткових та товарно-транспортних накладних. Самі лише недоліки в оформленні накладних та відсутність довіреностей на отримання ТМЦ не спростовують їх дійсність та факту поставок товару, про підроблення чи фальсифікацію первинних документів відповідачем не заявлено в установленому чинним законодавством порядку до правоохоронних органів. І за наслідками дослідження наявних у справі доказів та пояснення в їх сукупності, суд дійшов висновку про підтвердження факту поставки спірного товару відповідачу.

Усі інші твердження та заперечення відповідача уважно досліджені судом, однак, вони не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріанна Фудз" до Фізичної особи-підприємця Фолі Ольги Володимирівни про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Фолі Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріанна Фудз" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, будинок 21-Б, нежиле приміщення №34, код ЄДРПОУ 39291083) 17641 (сімнадцять тисяч шістсот сорок одну) грн. 68 коп. заборгованості, 7724 (сім тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 18 коп. пені, 3106 (три тисячі сто шість) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 5343 (п`ять тисяч триста сорок три) грн. 39 коп. 20% річних та 2421 (дві тисячі чотириста двадцять одну) грн. 97 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата складення повного рішення 22.09.2026 року.

Суддя Д.Г. Заєць