Рішення № 139928104, 22.01.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2026Справа № 910/5362/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Ягельської А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/5362/24

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Акціонерного товариства "Київметробуд"

про відшкодування збитків

За участю представників сторін:

від позивача: Кравченко Т.В., Ковтун Т.О.

від відповідача: Катрук Є.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення 483 883 659,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виконанням відповідачем неякісних робіт за Довгостроковим договором № 19/001 на будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії від станції "Либідська" до станції "Виставковий центр" від 10.08.2004, внаслідок чого позивачу завдано збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 відкрито провадження у справі № 910/5362/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.05.2024.

27.05.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли: заява про збільшення розміру позовних вимог до 844 280 285,49 грн; заява про залучення Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, та клопотання про зупинення розгляду справи.

29.05.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує.

Присутній у підготовчому засіданні 30.05.2024 представник позивача підтримав подані через систему «Електронний суд» 27.05.2024 заяви та просив їх задовольнити.

Також, представник позивача зазначив, що не встиг ознайомитися з відзивом на позов та просив надати час для подання відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечив щодо залучення третьої особи та зупинення провадження у справі, однак, не заперечував щодо відкладення розгляду справи.

Розглянувши заяву позивача про залучення Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, оскільки позивачем не зазначено яким чином рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Також суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі, оскільки подане клопотання взагалі не ґрунтується на положеннях процесуального законодавства.

Водночас, суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимоги та задовольнив усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні, на підставі ч.5 ст.183 ГПК України, оголошено перерву до 04.07.2024.

04.06.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

04.07.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

У підготовчому засіданні, на підставі ч.5 ст.183 ГПК України, оголошено перерву до 29.08.2024, у зв`язку з наданням відповідачу можливості ознайомитися з поданим позивачем клопотанням про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

28.08.2024 через канцелярію суду від позивача надійшли клопотання про збільшення позовних вимог до 869 534 711,05 грн та клопотання про долучення до матеріалів справи висновків судових експертів.

Також, 28.08.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи та клопотання про витребування доказів, в якому останній просив суд витребувати у Подільської окружної прокуратури міста Києва належним чином завірену копію висновку експерта № 331 за результатами проведення судової економічної експертизи від 04.04.2024 року, висновку експертів № 25765/1447/1448 за результатами проведення судової комісійної будівельно-технічної експертизи від 07.03.2024, висновку експертів за результатами комплексної судової інженерно-технічної експертизи від 12.03.2024 року № 701/31/24; висновку експертів № 363/381 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 16.04.2024 року, які долучені до матеріалів кримінального провадження №12023100000001219 від 21.10.2023.

29.08.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли доповнення до клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Присутній у підготовчому засіданні 29.08.2024 представник позивача просив прийняти до розгляду клопотання про збільшення позовних вимог, задовольнити клопотання про долучення до матеріалів справи висновків судових експертів та клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотань позивача про долучення до матеріалів справи висновків судових експертів та клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, проте, просив задовольнити клопотання про витребування доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд прийняв до розгляду клопотання позивача про збільшення позовних вимог, а також задовольнив клопотання позивача про долучення до матеріалів справи висновків судових експертів.

Отже, позовні вимоги розглядаються в межах нової ціни позову в розмірі 869 534 711,05 грн, визначеної позивачем.

Крім того, суд задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів.

Водночас, суд відклав вирішення клопотання позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

У підготовчому засіданні, на підставі ч.5 ст.183 ГПК України, оголошено перерву до 10.10.2024, у зв`язку з витребуванням доказів у Подільської окружної прокуратури міста Києва.

01.10.2024 на адресу Господарського суду міста Києва від Подільської окружної прокуратури міста Києва надійшли витребувані судом докази.

Присутні у судовому засіданні 10.10.2024 представники позивача підтримали раніше подане клопотання про призначення комплексної експертизи, судової будівельно-технічної експертизи та економічної експертизи та просили його задовольнити.

Представник відповідача заперечив щодо призначення у справі судової експертизи.

У підготовчому засіданні, на підставі ч.5 ст.183 ГПК України, оголошено перерву до 24.10.2024, у зв`язку з витребуванням у позивача розрахунку суми позовних вимог на день розгляду та додаткових доказів на підтвердження понесення збитків, завданих відповідачем.

22.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення до справи витребуваних судом доказів.

Присутні у судовому засіданні 24.10.2024 представники позивача підтримали раніше подане клопотання про призначення комплексної експертизи, судової будівельно-технічної експертизи та економічної експертизи (з урахуванням доповнень).

Представник відповідача заперечив щодо призначення у справі судової експертизи, посилаючись на відсутність потреби у її проведенні з огляду на наявні у справі висновків судових експертів, які були, зокрема, надіслані на адресу суду Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

З метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд дійшов висновку щодо призначення у справі комплексної судової експертизи, судової будівельно-технічної експертизи та економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 910/5362/24 задоволено клопотання Комунального підприємства "Київський метрополітен" про призначення комплексної експертизи, судової будівельно-технічної експертизи та економічної експертизи. Призначено у справі № 910/5362/24 комплексну експертизу, судову будівельно-технічну експертизу та економічну експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідній судово-експертній установі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі №910/5362/24 - залишено без змін

13.02.2025 матеріали справи № 910/5362/24 разом з ухвалою суду від 24.10.2024 про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи та економічної експертизи направлено до Науково-дослідної судово-експертної установи.

27.02.2025 на адресу суду надійшло клопотання Голови комісії судових експертів про надання додаткових матеріалів для проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 поновлено провадження у справі № 910/5362/24 та зобов`язано учасників справи у строк до 01.04.2025 надати суду оригінали або належним чином засвідчені копії додаткових документів (належної якості та читабельності), необхідні для проведення судової експертизи.

08.04.2025 матеріали справи № 910/5362/24 скеровані до Науково-дослідної судово-експертної установи.

30.05.2025 та 04.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заяви про долучення до матеріалів справи доказів, необхідних для повного і всебічного проведення експертного дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 поновлено провадження у справі № 910/5362/24. Заяви Комунального підприємства "Київський метрополітен" про долучення доказів до матеріалів справи задоволено; долучено до матеріалів справи докази, які містяться в додатках до заяв Комунального підприємства "Київський метрополітен", зареєстровані Господарським судом міста Києва 30.05.2025 за вх. № 07.11/47154/25 і 04.07.2025 за вх. №07.11/57838/25, та надіслано їх на адресу Науково-дослідної судово-експертної установи (01024, м. Київ, вул. Антоновича, 23-В). Провадження у справі №910/5362/24 зупинено на час проведення судової експертизи.

15.08.2025 Науково-дослідною судово-експертною установою повернуто на адресу Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5362/24 разом з висновком експертів № 14/08/25-1 за результатами проведення комплексної будівельно-технічної та економічної судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2025 поновлено провадження у справі № 910/5362/24 та призначено підготовче засідання у справі на 18.09.2025, оскільки обставини, які стали підставою для зупинення провадження у справі №910/5362/24 на даний час усунуті.

У підготовчому засіданні 18.09.2025, ураховуючи відсутність будь-яких заяв і клопотань представників сторін, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.10.2025, яка занесена до протоколу судового засідання від 18.09.2025.

19.09.2025 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від Науково-дослідної судово-експертної установи, в якому експертна установа просила суд вжити належних процесуальних заходів з метою забезпечення своєчасного відшкодування витрат експертної установи та виконання ухвали суду в частині виконання Комунальним підприємством «Київський метрополітен" зобов`язання здійснити оплату за проведення призначеної судом комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи згідно пред`явленого експертною установою рахунку і докази такої оплати надати суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 зобов`язано позивача надати суду у строк до 07.10.2025 докази оплати витрат по проведенню комплексної експертизи, судової будівельно-технічної експертизи та економічної експертизи, проведення якої здійснено Науково-дослідною судово-експертною установою відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 24.10.2024.

У судових засіданнях 09.10.2025, 30.10.2025, 27.11.2025, які відбулися за участю представників сторін, оголошувалися перерви відповідно до ст. 216 ГПК України.

26.11.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача понесених витрат за проведення комплексної судової експертизи.

Під час розгляду справи представники позивача повністю підтримали заявлені позовні вимоги з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з посиланням на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та зібраних судом.

У судовому засіданні 22.01.20256, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

10.08.2004 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (за договором - Замовник) та Відкритим акціонерним товариством «Київметробуд» (на даний час Акціонерне товариство «Київметробуд» (за договором - Генпідрядник) було укладено Довгостроковий договір № 19/001 на будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії від станції «Либідська» до станції «Виставковий центр» (надалі - Договір).

Під час виконання зобов`язань за Договором у період з 01.10.2004 по 06.07.2011 сторонами вносилися зміни та доповнення до умов Договору шляхом укладання відповідних додаткових угод, копії яких додані до позовної заяви та факт укладання яких сторонами не заперечується.

При цьому, у п. 9.6 розділу 9 Договору визначено зобов`язання Генпідрядника виконати роботи у відповідності з графіком виконання БМР, забезпечити належну якість виконаних робіт згідно БНіП, провести індивідуальне випробування змонтованого обладнання і спільно з Замовником і субпідрядниками ввести в експлуатацію пусковий комплекс Куренівсько-Червоноармійської лінії від станції «Либідська» до станції «Виставковий центр» у строки, передбачені програмою розвитку Київського метрополітену до 2010 року.

Відповідно до п. 10.3 розділу 10 Договору, Генпідрядник несе відповідальність за прорахунки в роботах, які проявились після закінчення гарантійного строку і привели до аварії, обвалу, руйнування на об`єкті, якщо Замовник доведе, що цьому послужили причини грубих прорахунків і недоробок Генпідрядника, які об`єктивно не могли бути виявлені при прийманні об`єкту в експлуатацію на протязі гарантійного строку.

Згідно з умовами п. 11.3 розділу 11 Договору, Генпідрядник повинен за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини при виконанні робіт і виявлені в такі гарантійні строки з дня підписання акту про прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію державною комісією, а в установлених випадках - робочою комісією: по загальнобудівельних роботах - на протязі 1 (одного) року, по закінченому монтажем обладнанню і електромонтажних, сантехнічних роботах, монтажу АТРП - на протязі 6 (шести) місяців, по зовнішніх мережах водопроводу і каналізації - на протязі 1 (одного) року.

Відповідно до п. 11.5 розділу 11 Договору, Генпідрядник відповідає за недоробки, що зумовлені його діяльністю. За недоробки, зумовлені прорахунками в документації, низькою якістю ресурсів, поставлених Замовником, неправильною експлуатацією об`єкту, несе відповідальність Замовник.

У п. 13.1 розділу 13 Договору встановлено строк дії даного договору - з дня його підписання і до здачі об`єкту в експлуатацію та повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

10.12.2010 комісією, за участю Замовника та Генпідрядника, підписано Акт № 1 готовності об`єкта до експлуатації 1 черги дільниці Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену в м. Києві від станції «Либідська» до станції «Виставковий центр». Пусковий комплекс «Дільниця від станції «Либідська» до станції «Васильківська» з оборотними тупиками.

Відповідно до вказаного Акту готовності об`єкта до експлуатації визначено: вважати закінчений будівництвом об`єкт « 1 черга дільниці Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену в. Києві від станції «Либідська» до станції «Виставковий центр». (дільниця від станції «Либідська» до станції «Васильківська») готовим до експлуатації.

Наказом від 23.03.2012 № 90-Н «Про постановку на баланс новозбудованих об`єктів ст. «Бориспільська», ст. «Васильківська», ст. «Деміївська», ст. «Голосіївська», ст. «Виставковий центр» вищевказані новозбудовані об`єкти з 01.04.2012 року взяті на балансовий облік закінчені об`єкти будівництва метрополітену та введені в експлуатацію.

Під час експлуатації збудованого об`єкту, у листопаді 2023 року по 1 колії перегону між ст. «Деміївська» - ст. «Либідська» на дільниці в межах ПК73 - ПК75 Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва з`явились значні течі з подальшим виносом породи через щілини, які утворились в місцях з`єднання збірних залізобетонних тюбінгів тунельної оправи. Невідкладні заходи, здійснені працівниками позивача, (нагнітання двокомпонентних герметизуючих (цементно-полімерних) розчинів за тунельну оправу та становлення пластирів на тріщини в колійному лотку) дещо зменшили винос породи в тунель, але течі та виноси почали з`являтись в інших місцях даної дільниці, ліквідувати повністю винос піску не вдалося.

У подальшому відповідно до вимог Правил технічної експлуатації метрополітенів України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 04.11.2003 № 854, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на метрополітенах України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 04.11.2003 № 854 було обмежено швидкість руху поїздів по 1 колії перегону ст. «Деміївська» - ст. «Либідська» від ПК 70+00 до ПК 75+00. На поверхні також виникли просадки ґрунту тротуару, конструкцій опори освітлення та легкої конструкції торгового павільйону.

Згідно висновків Технічного звіту (попередній) ЗНТ 325.08122023-001 від 08.12.2023, складеного за результатами проведеного обстеження вказаної ділянки Державним підприємством «ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТУТУТ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ», дільниці по 1 головній колії перегону ст. «Деміївська» - ст. «Либідська» Оболонсько-Теремківської лінії Київського метрополітену в межах ПК 72+35 - ПК 73+10 зафіксовані пошкодження тунельної оправи, технічний стан якої класифікується за ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки технічного стану» як аварійний (категорія 4) і рух електропоїздів зазначеною ділянкою повинен бути призупинений.

08.12.2023 відбулося засідання постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за результатами якого складено Протокол № 56 (надалі - Протокол).

У п. 1 вказаного Протоколу комісія вирішила визнати, що у зв`язку з фільтрацією ґрунтових вод зі значним дебітом і виносом породи в тунель по 1 колії перегону між ст. «Деміївська» - ст. «Либідська» на дільниці в межах ПК73 -ПК75 Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва, існує потенційна загроза виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру, яка може бути віднесена до категорії «Надзвичайна ситуація техногенного характеру», код 10131, «НС унаслідок аварії в метрополітені» (відповідно до Класифікатору надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457).

Відповідно до п. 2 Протоколу, комісія доручила Комунальному підприємству «Київський метрополітен» у встановленому порядку: зупинити з 08.12.2023 рух електропоїздів на ділянці між станціями «Либідська» - «Теремки» Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва; провести необхідні обстеження, дослідження та інженерні вишукування з визначення причин виникнення аварійної ситуації; вжити заходів з термінового виконання відновлювальних робіт (проєктних та будівельних робіт).

КП «Київський метрополітен» невідкладно зупинив рух електропоїздів на аварійній ділянці метро Оболонсько-Теремківської лінії від ст. «Деміївська» до ст. «Теремки», з метою встановлення причин виникнення аварійної ситуації на вказаній ділянці тунелю залучив відповідних фахівців для проведення ряду обстежень, досліджень та інженерних вишукувань, а також залучив підрядні організації для виконання відповідних робіт.

Зокрема, позивач уклав Договір № 05/01-2024 про надання послуг від 05.01.2024 з Науково-дослідною судово-експертною установою для визначення причин виникнення аварійної ситуації, а також договори з ТОВ «Група компаній «АВТОСТРАДА» для виконання відновлювальних будівельних робіт з метою усунення наслідків аварійної ситуації по 1 колії перегону між ст. «Деміївська» - ст. «Либідська» на дільниці в межах ПК73 -ПК75 Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва.

Також, позивач зазначив, що Службою колії, тунельних споруд і будівель Комунального підприємства «Київський метрополітен» також проводилися роботи по усуненню порушень виявлених 01.2019, 06.2023, 09.2023, 11.2023, 12.2023 по 1 колії перегону від станції «Деміївська» до станції «Либідська» проводилось КП «Київський метрополітен», що підтверджується відповідним калькуляціями, дефектними актами, актами приймання виконаних робіт, долученими до матеріалів справи.

Отже, в обґрунтування заявлених вимог позивач вказує про те, що з вини відповідача були допущені дефекти при виконанні робіт, а саме - на станції метро «Либідська» на ділянці в межах ПК73-ПК75 Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену міста Києва з`явились значні течі з подальшим виносом породи через щілини, які утворились в місцях з`єднання збірних залізобетонних тюбінгів, що у свою чергу спричинило настання збитків на загальну суму 869 534 711,05 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 28.08.2024), які складаються з:

- 374 265,29 грн. вартості виконаних робіт до моменту аварії по 1 колії перегону від станції «Деміївська» до станції «Либідська»;

- 81 809 грн збитків, які виникли, у зв`язку з укладанням та виконанням Договору №497-П-23 від 07.12.2023, укладеного між КП «Київський метрополітен» та Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»;

- 445 493 897,20 грн вартості робіт, виконаних за Договором №311-ДБМ-24 від 30.04.2024, укладеного між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ «АВТОСТРАДА»;

- 2 950 000,00 грн збитків, які виникли, у зв`язку з укладанням та виконанням Договору №05/01-224 про надання послуг від 05.01.2024, укладеного між КП «Київський метрополітен» та Науково-дослідною судово-експертною установою для проведення експертного дослідження для визначення причин аварійної ситуації по 1 колії перегонного тунелю між станціями «Деміївська» та «Либідська» Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену міста Києва;

- 1 181 500,00 грн збитків, що виникли, у зв`язку з укладанням та виконанням Договору №318-ДБМ-24 про надання послуг від 08.05.2024, укладеного між КП «Київський метрополітен» та Науково-дослідною судово-експертною установою для проведення експертного дослідження для визначення причин аварійної ситуації по 1 колії перегонного тунелю між станціями «Деміївська» та «Либідська» Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену міста Києва;

- 393 547 021,00 грн коштів, виділених з бюджету міста Києва на здійснення заходів, пов`язаних із запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру для проведення невідкладних (першочергових) аварійно-рятувальних робіт тунелю на 1 колії перегону між ст. «Деміївська» - ст. «Либідська» (з порушенням дільниці з поверхні) на дільниці в межах ПК72 - ПК75 Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва;

- 25 906 218,06 грн збитків (недоотриманих доходів) завданих позивачу, у зв`язку з зупиненням з 08.12.2023 руху електропоїздів на ділянці між станціями «Либідська» - «Теремки» Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому не визнає факт допущення дефектів при виконанні робіт за Договором, що зумовило виникнення значних теч з подальшим виносом породи через щілини, які утворились в місцях з`єднання збірних залізобетонних тюбінгів на станції метро «Либідська» на ділянці в межах ПК73-ПК75 Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену міста Києва, оскільки позивачем не доведено належними, допустимими доказами усіх елементів складу даного цивільного правопорушення. Зокрема, позивач не надав жодного доказу, які визначають про які саме недоліки у виконаних роботах йде мова, причини їх виникнення і чи могли вони бути виявлені при прийнятті робіт за Договором. Аналогічно, позивач не довів на підставі належних, допустимих та достатніх доказів наявність причинно-наслідкового зв`язку між допущеними відповідачем у рамках виконання договору дефектів і настанням збитків за догвором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Укладений між сторонами Договір є договором будівельного підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ст. 884 Цивільного кодексу України, підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як установлено судом, під час гарантійного строку експлуатації тунелю на 1 колії перегону між ст. «Деміївська» - ст. «Либідська» Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену міста Києва позивачем фіксувалося поява води з виносом піску по І колії ПК72+09- 79+12. Вказані недоліки у збудованому об`єкті в 2011 році були усунуті підрозділом відповідача, а в подальшому - усувалися безпосередньо позивачем, що підтверджується долученими до матеріалів справи калькуляціями, дефектними актами, актами приймання виконаних робіт.

Водночас, у листопаді 2023 року на 1 колії перегону між ст. «Деміївська» - ст. «Либідська» Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену міста Києва виникла аварійна ситуація, яка постійною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 08.12.2023 визнана такою, що у зв`язку з фільтрацією ґрунтових вод зі значним дебітом і виносом породи в тунель по 1 колії перегону між ст. «Деміївська» - ст. «Либідська» на дільниці в межах ПК73-ПК75 Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва, викликати надзвичайну ситуацію техногенного характеру, яка може бути віднесена до категорії «Надзвичайна ситуація техногенного характеру», код 10131, «НС унаслідок аварії в метрополітені» (відповідно до Класифікатору надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457).

Умовами п. 10.3 розділу 10 Договору визначено, що Генпідрядник несе відповідальність за прорахунки в роботах, які проявились після закінчення гарантійного строку і привели до аварії, обвалу, руйнування на об`єкті, якщо Замовник доведе, що цьому послужили причини грубих прорахунків і недоробок Генпідрядника, які об`єктивно не могли бути виявлені при прийманні об`єкту в експлуатацію на протязі гарантійного строку.

З метою визначення причин виникнення аварійної ситуації по 1 колії перегінного тунелю між станціями «Деміївська» та «Либідська» Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва, позивачем були укладені договори з Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» та Науково-дослідною судово-експертною установою.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі №910/5362/24 було задоволено клопотання Комунального підприємства "Київський метрополітен" про призначення комплексної експертизи, судової будівельно-технічної експертизи та економічної експертизи. Призначено у справі № 910/5362/24 комплексну експертизу, судову будівельно-технічну експертизу та економічну експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідній судово-експертній установі.

За результатами проведення судової експертизи до суду надійшов Висновок експертів № 14/08/25-1, складений за результатами проведення комплексної будівельно-технічної та економічної судової експертизи.

Відповідно до проведеного дослідження судовими експертами було установлено, що будівельно-монтажні роботи зі спорудження перегінного тунелю по 1 колії між станціями «Деміївська» та «Либідська» Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва в межах аварійної ділянки від ПК72+80 до ПК73+10 (входить в проміжок І1К72+54 до ПК79+12) виконані неякісно, так як не відповідають проектній документації в частині:

- проектом були передбачені заходи щодо покращення фізико-механічних показників водонасичених ґрунтів основи (хімічне закріплення ґрунтів), однак результатів їх виконання в ґрунтах не виявлено та не підтверджено;

- кільця тунелю при його будівництві змонтовано зі зміщеннями, відсутня співвісність як між деякими елементами кілець, так і між кільцями оправи тунелю;

- при будівництві тунелю допущені порушення щодо недотримання допусків монтажу кілець оправи, про що зазначено в журналі авторського нагляду, а також порушення допусків в частині відхилення фактичної форми кілець оправи від проектних значень, які неможливо усунути, що відображено в журналі виконання гірничих робіт:

- частина блоків лоткової частини оправи тунелю не відповідає проектним рішенням. Блоки, що встановлені, замість проектних значень мають нижчу згинальну жорсткість через менші розміри радіальних ребер. Нижча жорсткість лоткових блоків могла негативним чином вплинути на радіальну жорсткість оправи, тим самим вплинувши на еліптичність оправи тунелю;

- геометричні параметри змонтованих блоків, зокрема, товщини блоків не відповідають проектним рішенням. Таке зменшення товщини зменшує жорсткість . блоків оправи, тим самим знижуючи навантаження, яке може бути сприйняте оправою? загалом без надмірних деформацій чи руйнування. Окрім того, наявні ребра тюбінгів, які не зазначені у проектній документації;

- у зв`язку зі зміщенням блоків оправи один відносно одного під час будівельно-монтажних робіт не встановлено передбачені проектом шпильки для з`єднання елементів оправи, а порожні отвори заповнено розчином, водночас ознак, що таке зміщення блоків виникло у процесі експлуатації тунелю - немає;

- окремі кріпильні елементи не відповідають проектній специфікації.

Статтею 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно зі статтею 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається, відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до статті 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Як вказано у статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Отже, суд, відповідно до вимог статті 86 ГПК України, установив, що вказаний висновок є належним та допустимим доказом спричинення позивачу збитків, внаслідок виконання відповідачем будівельно-монтажних робіт зі спорудження перегінного тунелю по 1 колії між станціями «Деміївська» та «Либідська» Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва неналежної якості, у зв`язку з чим виникла аварійна ситуація, яка призвела до зупинення з 08.12.2023 рух електропоїздів на ділянці між станціями «Либідська» - «Теремки» Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва та проведення невідкладених відновлювальних робіт для усунення наслідків аварії.

Водночас, за результатами дослідження наданих позивачем документів методами документальної перевірки та зіставлення: правильності розрахунків, фактів виконання договорів, зіставлення даних взаємопов`язаних документів, судовими експертами установлено, що документально підтверджуються збитки, завдані Акціонерним товариством «Київметробуд» Комунальному підприємству «Київський метрополітен» та міському бюджету міста Києва в межах аварійної ділянки від ПК 72+54 до ПК 79+12 перегінного тур елю по 1 колії між станціями «Деміївська» та «Либідська» Оболонсько-Теремківської лінії метрополітену м. Києва, в розмірі 415 976 722,11 грн, з яких: 4 594 708,86 грн. - власних коштів КП «Київський метрополітен»; 325 911 425,70 грн. - коштів Резервного фонду бюджету м. Києва; 30 232 153,28 грн. - коштів бюджету м. Києва по Програмі економічного і соціального розвитку м. Києва на 2024-2026роки; втрачена/упущена вигода КП «Київський метрополітен» в сумі 55 238 434,27 грн.

Суд перевірив розрахунки, наведені у висновку судових експертів, а також розрахунки та докази, надані позивачем в обґрунтування суми заявлених збитків та дійшов висновку, що у висновку судової експертизи правомірно визначено розмір збитків, завданих позивачу внаслідок неналежного виконання відповідачем робіт за Довгостроковим договором № 19/001 на будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії від станції "Либідська" до станції "Виставковий центр" від 10.08.2004, у сумі 415 976 722,11 грн.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Крім того, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд зазначає, що рішення у конкретній справі приймається господарським судом за результатами дослідження безпосередньо цим судом належних і допустимих доказів, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи. Виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання, суд вправі призначити судову експертизу.

Під час розгляду справи суд першої інстанції повинен діяти незалежно та неупереджено, здійснюючи оцінку доказів відповідно до своїх внутрішніх переконань, безпосередньо, повно, всебічно, об`єктивно в їх сукупності, керуючись законом.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27.10.1993 (n. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе становище, ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень. Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Дульський проти України" від 01.06.2006 (заява №61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та визначає строк для їх отримання.

Відповідачем під час розгляду справи не надано належних і допустимих доказів на спростування заявлених позовних вимог та які б підтверджували інший розмір завданих позивачу збитків.

Судом також ураховані приписи ч. 3 ст. 322 Господарського кодексу України (в редакції, яка була чинна на день виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить тридцять років - щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій.

Отже, на підставі аналізу сукупності поданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що позивачем доведена наявність збитків у розмірі 415 976 722,11 грн., протиправність поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ч. 4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати по сплаті судового збору та витрати за проведення судової експертизи, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Київметробуд" вул. Світлодарська, 2/25, м. Київ, 03065; код ЄДРПОУ 01387432) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (пр. Берестейський, 35, м. Київ, 03056; код ЄДРПОУ 03328913) 415 976 722 (чотириста п`ятнадцять мільйонів дев`ятсот сімдесят шість тисяч сімсот двадцять дві) грн 11 коп. збитків, 506 997 (п`ятсот шість тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн 74 коп. витрат по сплаті судового збору та 15 404 158 (п`ятнадцять мільйонів чотириста чотири тисячі сто п`ятдесят вісім) грн 49 коп. витрат по оплаті судової експертизи.

3. В іншій частині вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.09.2026.

Суддя А.І. Привалов