Рішення № 139927610, 11.09.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/735/26

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м.Київ

до відповідача ОСОБА_1 , м. Ужгород

про стягнення 220 175,94 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 710808936664 від 29.10.2024 у розмірі 220 175,94 грн, з яких: 164 081,82 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 84 527,06 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 79 554,76 грн та 56 094,12 грн простроченої заборгованості за комісією в порушення умов договору.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/735/26 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д. Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.07.2026 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Згідно з частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ухвала суду від 13.07.2026 про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та така отримана 14.07.2026.

Відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом.

Згідно з частиною 2 статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до частини 9 статті 165, частини 2 статті 178, частини 1 статті 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами пункту 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

29.10.2024 між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" (далі також банк) та фізичною особою-підприємцем Єврій Сабіною Абдуллаївною (далі також позичальник) укладено кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" № 710808936664 (далі також договір), за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного:

- сума кредиту 179 000,00 грн;

- строк кредитування до 29.10.2027 включно;

- комісійна винагорода за надання кредиту тариф комісійної винагороди 1 %. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до пункту 6.3.1 типових умов;

- комісійна винагорода за обслуговування кредиту тариф комісійної винагороди 1,9 % за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до пункту 6.3.2 типових умов та сплачується щомісячно згідно з графіком платежів, наведеним у пункті 1.4 договору;

- процентна ставка за користування кредитом 0,00001 % річних. Проценти нараховуються відповідно до пункту 6.2 типових умов та сплачуються за графіком платежів, наведеним у пункті 1.4 договору;

- процентна ставка на прострочену суму кредиту 0,00001 % річних. Проценти нараховуються відповідно до пункту 6.2 типових умов;

- цільове використання кредиту на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої пунктом 1.1.4.1 договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно з пунктом 1.1.4.1 договору;

- типові умови кредитування в рамках кредитного договору "Кредит"всеБізнес", укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", розміщуються на інтернет-сайті банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід`ємною частиною договору);

- штраф у разі порушення позичальником строку оплати суми платежу за кредитом на строк 5 (п`ять) календарних днів і більше позичальник зобов`язаний на шостий календарний день з дня настання строку оплати відповідної суми платежу за кредитом сплатити на користь банку штраф у розмірі 5 (п`ять) відсотків від розміру несплаченої суми платежу за кредитом, за умови, що розмір несплаченої суми платежу за кредитом становить на шостий календарний день з дати настання строку її оплати не менше 1 000,00 (однієї тисячі) гривень. Штраф сплачується за кожне таке порушення.

Відповідно до пункту 1.4 договору сторони узгодили графік повернення кредиту та плату за кредит, шляхом щомісячного перерахування позичальником на користь банку безготівкових грошових коштів в сумі 8 373,22 грн, що в свою чергу складається з платежу за основною сумою кредиту 4 972,22 грн та комісійної винагороди за обслуговування кредиту 3 401,00 грн (з 29.11.2024 по 29.10.2027).

Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору цей договір складається з даного документа та типових умов. З моменту укладення договору типові умови стають його невід`ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та типовими умовами, умови договору та типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених типовими умовами стосовно банку. У всіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються положеннями типових умов та законодавством. У разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідностей між типовими умовами та положеннями договору, такі положення договору мають пріоритет.

Сторони домовились, що договір укладається сторонами у формі електронного документа за допомогою Системи "ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ". Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку та КЕП/УЕП позичальника (тип підпису на розсуд позичальника) (пункт 5.3 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису на розсуд позичальника) та КЕП уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно договору в повному обсязі (пункт 5.4 кредитного договору).

Згідно з пунктом 5.5 договору позичальник до підписання цього договору ознайомився з типовими умовами, завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в Кабінеті Digital, сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов позичальнику. Датою надання Типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до Типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору.

Сторони уклали та підписали договір в електронному вигляді, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 07.07.2026, відповідно до якого кредитний договір, підписали фізична особа-підприємець Єврій Сабіна Абдуллаївна та Харковець Віктор Володимирович (начальником управління) 29.10.2024 о 16:21:12 та о 16:21:15 відповідно, з використанням кваліфікованих електронних цифрових підписів.

Судом встановлено, що на виконання умов договору банком надано кредит позичальнику відповідно до платіжної інструкції № TR.87425837.93528.29514 від 29.10.2024 (призначення платежу: зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором №710808936664 від 29.10.2024 за позикою фізична особа-підприємець Єврій Сабіна Абдуллаївна) на суму 177 210,00 грн та кредитні кошти на сплату комісії за надання кредиту, що підтверджується платіжною інструкцією № TR. 87425837.93527.29514 на суму 1 790,00 грн з призначенням платежу: оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №710808936664 від 29.10.2024 за позикою фізична особа-підприємець Єврій Сабіна Абдуллаївна.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача перед банком за кредитним договором № 710808936664 від 29.10.2024 станом на 02.07.2026, відповідач частково повертав банку кредит та сплачував комісію за його користування. У зв`язку з припиненням відповідачем повернення кредитних коштів банку, у останнього виникла заборгованість по сумі кредиту 164 081,82 грн та 56 094,12 грн заборгованості за комісією.

Означений факт наявності заборгованості у відповідача зумовив звернення банку до останнього з вимогою вих.№ 347 від 24.06.2025 щодо негайного погашення простроченої заборгованості згідно з графіком погашення платежів, зокрема, за кредитним договором №710808936664 від 29.10.2024 та повідомлення про додаткове пред`явлення до сплати остаточної суми процентів по факту погашення кредиту в повному обсязі.

Проте, вказана вимога, яка надіслана на адресу відповідача поштовим зв`язком, що підтверджується списком згрупованих відправлень та описом вкладення, залишена відповідачем без відповіді та виконання, що і зумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що за приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Також, приписами статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" №710808936664 від 29.10.2024 підписано сторонами через онлайн сервіс створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, що підтверджено відповідним протоколом.

Укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, що свою чергу регулюється положеннями параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо надання відповідачу кредиту, відповідно до платіжних інструкцій № TR.87425837.93528.29514 від 29.10.2024 (призначення платежу: зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 710808936664 від 29.10.2024 за позикою фізична особа-підприємець Єврій Сабіна Абдуллаївна) на суму 177 210,00 грн та кредитні кошти на сплату комісії за надання кредиту, що підтверджується платіжною інструкцією № TR. 87425837.93527.29514 на суму 1 790,00 грн з призначенням платежу: оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором № 710808936664 від 29.10.2024 за позикою фізична особа-підприємець Єврій Сабіна Абдуллаївна.

Однак, відповідачем не дотримано умов вказаного договору в частині повного повернення кредитних коштів та оплати комісії за їх користування відповідно до погодженого сторонами графіку платежів, що не спростовано та не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами.

За положеннями статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, оскільки відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" 710808936664 від 29.10.2024 в обумовлені строки не виконав, доказів інших обставин, які б свідчили про відсутність боргу суду не надав, тому суд вважає правомірними заявлені позовні вимоги позивача.

Водночас, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача по сумі кредиту в розмірі 164 081,82 грн та заборгованості за комісією за кредитним договором в розмірі 56 094,12 грн, суд встановив, що такий є арифметично вірний, здійснений з дотриманням умов договору та фактичних обставин справи.

Резюмуючи наведене, судом встановлено факт порушення відповідачем договірних зобов`язань, а саме неповернення суми кредиту та комісії за користування кредитом у заявленому до стягнення розмірі, належними та допустимими доказами відповідачем цих обставин не спростовано, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Щодо стягнення заборгованості з фізичної особи, яке не є підприємцем, судом взято до уваги наступне.

Згідно інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 05.10.2023 була проведена державна реєстрація фізичної особи - підприємця Єврій Сабіни Абдуллаївни (номер реєстраційної дії 2010350000000372550).

26.11.2025 була проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Єврій Сабіни Абдуллаївни за її рішенням (номер реєстраційної дії 2010350060003421156).

Частиною 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Єврій Сабіна Абдуллаївна відмовилась від статусу фізичної особи підприємця (дата запису: 26.11.2025, номер запису: 2010350000000421156, підстава: власне рішення).

Відповідно до статей 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, на підставі наведеного, враховуючи що спірні правовідносини виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача не припинились із втратою ним статусу як фізичної особи-підприємця, підлягають виконанню ним як фізичною особою.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Єврій Сабіни Абдуллаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ: 14282829) заборгованість за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №710808936664 від 29.10.2024 в розмірі 220 175,94 грн (двісті двадцять тисяч сто сімдесят п`ять гривень 94 коп.), з яких: 164 081,82 грн (сто шістдесят чотири тисячі вісімдесят одна гривня 82 коп.) за сумою кредиту (тіло) та 56 094,12 грн (п`ятдесят шість тисяч дев`яносто чотири гривні 12 коп.) простроченої заборгованості за комісією, а також 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане 22.09.2026.

Суддя Д. Є. Мірошниченко