Рішення № 139927540, 17.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/749/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Борисюк О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"

до Давидюк Наталії Миколаївни

про стягнення 216804,00 грн.

Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" звернулося до суду з позовом до Давидюк Наталії Миколаївни про стягнення 216804,00 грн неустойки на підставі ч.2 ст.785 ЦК України у розмірі подвійної плати за невиконання обов`язку щодо повернення торговельних майданчиків.

Ухвалою від 25.06.2026 суд залишив позовну заяву без руху та надав заявнику час для усунення недоліків позовної заяви.

29.06.2026 до суду від заявника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 20.07.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 01.09.2026.

28.07.2026 до суду у зв`язку з відсутністю адресата повернулась копія ухвали про відкриття провадження у справі від 20.07.2026, яка направлялась на адресу відповідача.

У зв`язку з тим, що ухвала Господарського суду Житомирської області від 20.07.2026 повернулась неврученою, при цьому судом встановлено, що повторна реєстрація ФОП Давидюк Наталії Миколаївни була за іншою адресою - АДРЕСА_1 , а інформація у Єдиному державному демографічному реєстрі щодо відповідача відсутня, у суду виникла необхідність повідомити Давидюк Наталію Миколаївну про дату, час та місце судового засідання шляхом надіслання копії ухвали рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на дві адреси згідно ЄДРПОУ, які зазначалися останньою при її реєстрації як ФОП, та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, тому суд ухвалою від 01.09.2026 відклав розгляд справи по суті на 17.09.2026.

01.09.2026 на офіційному веб-сайті судової влади України опубліковано оголошення, яким повідомлено відповідача про дату та час судового засідання по справі (а.с.60).

08.09.2026 до суду у зв`язку з відсутністю адресата повернулись копії ухвал від 01.09.2026, які направлялись на дві адреси відповідача.

14.09.2026 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи через стан здоров`я, у якій позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція направлялася відповідачу за двома його адресами згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Також суд враховує, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ.

Водночас судом взято до уваги, що саме адресат наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію і несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.

Враховуючи те, що подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком відповідача, та те, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, а неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та неявка представників сторін в засідання суду не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.12.2013 між позивачем та Фізичною особою - підприємцем Давидюк Наталією Миколаївною було укладено договір оренди №272, який у подальшому було пролонговано додатковою угодою по 31.12.2015, предметом якого були торгівельні майданчики №92, 93, 103, 92/1, площею відповідно 6,75; 6,75; 6,75; 1,5 кв.м. Попри те, що вказаний договір був припинений 31.12.2015 відповідач після закінчення строку договору оренди не звільнила торгівельні майданчики від кіосків, які там встановлені, та продовжує їх використовувати у своїй господарській діяльності, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на підставі ч.2 ст.785 ЦК України неустойку у розмірі подвійної орендної плати за період з 01.09.2023 по 01.05.2026 у сумі 216804,00 грн.

Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову, а також доказів проведення додаткових розрахунків з позивачем.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2013 між підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (орендодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Давидюк Наталією Миколаївною (орендар, відповідач) був укладений договір оренди №272 (а.с.11-12), відповідно до п1.1 якого предметом договору є торгівельні майданчики за номерами 92, 93, 103, 92/1 загальною площею 6,75 кв.м, 6,75 кв.м, 6,75 кв.м та 1,5 кв.м, місцезнаходження яких зазначене на плані розміщення торгівельних місць ринку.

За умовами п.1.3 договору, об`єкт оренди надається орендодавцем у тимчасове платне користування орендарю для провадження торговельної діяльності.

Згідно з п.3.1 договору орендна плата складає 389,47 грн, 389,47 грн, 389,47 грн та 101,25 грн на місяць та вноситься орендарем на розрахунковий рахунок або в касу орендодавця до 10 числа місяця, за який проводиться оплата.

З аналізу наведених пунктів договору вбачається, що укладений між сторонами договір є договором найму (оренди) в розумінні ст.759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату та на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст.763 ЦК України).

Так, відповідно до п.6.1 договору його укладено на 1 рік, і діє він з 01.01.2014 до 31.12.2014 включно.

Згідно з п.6.3 договору сторони домовились, що якщо орендар має намір укласти договір на наступний строк, він зобов`язаний не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього договору подати орендодавцю письмову заяву з додаванням копій правовстановлюючих документів. За умови відсутності в орендодавця заперечень договір може бути пролонгований на такий же термін. В іншому випадку договір припиняє свою дію відповідно до п. 6.1 договору.

Відповідно до пп.4.3.8 п.4.3 договору, у разі припинення або розірвання договору, орендар у 7-ми денний термін зобов`язується звільнити об`єкт оренди та повернути його орендодавцеві у стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди з вини орендаря.

17.12.2014 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору оренди від 31.12.2013 № 272 про те, що строк його дії пролонговано на термін з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч.2 ст.785 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема, у випадку прострочення виконання (стаття 611 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст.785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Отже, законодавством, що регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення невиконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди.

Так, суд встановив, що у матеріалах справи відсутні докази продовження договору оренди торгівельних майданчиків після 31.12.2015.

Одночасно з цим, при вирішенні спору у даній справі підлягають застосуванню положення ч.4 ст.75 ГПК України, і суд виходить з того, що обставина закінчення 31.12.2015 строку дії договору №272 від 31.12.2013 вважається встановленою судом у справі №906/282/17.

Також суд встановив, що Фізична особа - підприємець Давидюк Наталія Миколаївна зверталася до Господарського суду Житомирської області з позовом до Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" про визнання недійсним договору оренди від 31.12.2013 №272.

Однак, рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.02.2023 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі №906/91/20, які змінені з викладенням їх мотивувальних частин в редакції постанови Верховного Суду від 13.04.2024, а в решті залишені без змін, у задоволенні позову відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до суду з позовами про стягнення з відповідача неустойки на підставі ч.2 ст.785 ЦК України, а саме:

- постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №906/282/17 було частково задоволено позов; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Давидюк Наталії Миколаївни на користь позивача неустойку в сумі 34977,08 грн за період з 08.01.2016 по 01.03.2017;

- рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.06.2019 у справі №906/163/19 позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Давидюк Наталії Миколаївни на користь позивача 58404,36 грн неустойки за період з 01.03.2017 по 01.02.2019;

- постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 у справі №935/2858/23 позов задоволено; стягнуто з Давидюк Наталії Миколаївни на користь позивача 139662,60 грн неустойки за період з 01.02.2019 по 01.09.2023.

Крім того, вказаною постановою зобов`язано Давидюк Наталію Миколаївну звільнити торгівельні майданчики №92, 93, 103, 92/1, місцезнаходження яких зазначено на плані розміщення торгівельних майданчиків на ринку, шляхом вивезення металевих кіосків за межі Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок".

Однак матеріали справи не містять як доказів повернення відповідачем позивачу орендованого майна, так і доказів, які свідчили б про вчинення відповідачем дій направлених на повернення майна позивачу (відмова позивача від підписання акту приймання-передачі майна тощо).

Таким чином, не повернення позивачу орендованого майна свідчить про невиконання Давидюк Наталією Миколаївною пп.4.3.8 п.4.3 договору та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 у справі №935/2858/23, якою її було зобов`язано звільнити торгівельні майданчики №92, 93, 103, 92/1, місцезнаходження яких зазначено на плані розміщення торгівельних майданчиків на ринку, шляхом вивезення металевих кіосків за межі Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок", та є підставою для застосування позивачем наслідків, передбачених ч.2 ст.785 ЦК України.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно Фізичної особи - підприємця Давидюк Наталії Миколаївни, 26.02.2020 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця на підставі власного рішення (а.с.56).

При цьому з наданого позивачем розрахунку неустойки (а.с.29) вбачається, що орендодавцем нараховано неустойку в сумі 216804,00 грн за період прострочення з 01.09.2023 по 01.05.2026, тобто уже після припинення підприємницької діяльності.

Зважаючи на положення статей 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав для припинення зобов`язань для фізичної особи - підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Суд враховує, що спірні правовідносини виникли з господарського договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, та згідно з поясненнями позивача відповідач фактично господарську діяльність не припинила і продовжує використовувати з цією метою орендоване майно, що відповідачем не спростовано та доказів припинення користування і повернення позивачу торгівельних майданчиків №92, 93, 103, 92/1 не надано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок неустойки, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично правильним.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню на суму 216804,00 грн неустойки.

З огляду на задоволення позовних вимог, відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Давидюк Наталії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) на користь Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"(12501, Житомирська область, Житомирський район, місто Коростишів, вул.Шевченка, будинок 40, ід. код 31843604):

- 216804,00 грн неустойки;

- 3328,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд

Повне рішення складено: 21.09.26

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

- позивачу - через систему "Електронний суд";

2 - відповідачу - рек. з повід. (12504, Житомирська область, Коростишівський район, місто Коростишів, вул. Промислова, будинок 23).