Ухвала суду № 139927418, 22.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

22.09.2026м. ДніпроСправа № 904/8395/17

Господарський суд Дніпропетровської областіу складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

не з`явилися,

розглянувши заяву позивача про видачу дубліката виконавчого документа та про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

у справі №904/8395/17

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА"

до Фізичної особи-підприємця Перебийніс Сергія Михайловича

про стягнення заборгованості за договором постачання теплової енергії,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Через систему "Електронний суд" 03.09.2026 від Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (далі заявник, позивач) надійшла заява про видачу дубліката виконавчого документа та про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №659 від 04.09.2026 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи по вх. №43188/26 справи №904/8395/17, яким визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2026.

Ухвалою від 09.09.2026 прийнято заяву позивача про видачу дубліката виконавчого документа та про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання до розгляду, розгляд заяви призначено на 22.09.2026.

Через систему "Електронний суд" 21.09.2026 від позивача надійшла заява від 21.09.2026 за вих. №б/н, у якій останній просить розгляд заяви про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання проводити без участі представника позивача, відповідну заяву задовольнити у повному обсязі.

22.09.2026 представники сторін в судове засідання не з`явилися.

Стислий виклад позиції заявника (позивача, стягувача)

Позивач повідомляє, що 01.12.2017 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ №904/8395/17 про стягнення з Фізичної особипідприємця Перебийніс Сергія Михайловича (далі відповідач, боржник) на користь позивача заборгованість у розмірі 33.704,59 грн.

З 2017 року вказаний наказ був неодноразово на примусовому виконанні в Тернівському ВДВС у місті Кривому Розі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (на теперішній час - Покровський ВДВС).

З 2021 року, як зазначає позивач, ним (позивачем)його (наказ) було пред`явлено на примусове виконання до Покровського ВДВС наказ №904/8395/17 від 01.12.2017 та відкрито виконавче провадження №55912163.

20.04.2023 державним виконавцем Тернівського ВДВС винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, однак, тривалий час оригінал наказу №904/8395/17 від 01.12.2017 з постановою про повернення на адресу стягувача не надходив.

31.07.2026 державним виконавцем Покровського ВДВС надано відповідь за №238495 щодо запиту позивача про надання інформації про місцезнаходження виконавчих документів, де зазначено, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження АСВП №55912163 з примусового виконання наказу №904/8395/17 від 01.12.2017 виданого Господарським судом Дніпропетровської області. У зазначеній відповіді повідомлено, що 20.04.2023 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та направлено на адресу стягувача.

Проте, як зазначає позивач, на адресу останнього наказ Господарського суду Дніпропетровської області №904/8395/17 від 01.12.2017 не надходив, у зв`язку з чим повторно на виконання до Відділів ДВС не пред`являвся.

Позивач доходить висновку, що вказаний наказ загублено при здійсненні пересилання відповідної поштової кореспонденції Покровським ВДВС.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Суд встановив, що 14.11.2017 ухвалено рішення Господарського суду Дніпропетровської області про часткове задоволення позовних вимог, а саме з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за теплову енергію у розмірі 27.029,24грн, пеню у розмірі 918,74грн, три проценти річних у розмірі 788,90грн, інфляційні у розмірі 3.375,50грн та 1.592,21грн судового збору.В іншій частині позову відмовлено.

01.12.2017 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2017, яке набрало законної сили 01.12.2017 видано наказ про примусове виконання.

У відповіді від 31.07.2026 Покровський відділ державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на запит позивача від 29.06.2026 повідомив, що на виконанні у Тернівському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження АСВП 55912163 з примусового виконання наказу від 01.12.2017.

20.04.2023 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та направлено на його адресу засобами поштового зв`язку.

Згідно довідки бухгалтера позивача №294 від 24.08.2026 заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24.08.2026 складає 15.791,23 грн.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. 19.4 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат". Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №1/904/302/2013, від 01.11.2023 у справі №1/137, від 17.08.2023 у справі №910/22462/15.

Аналіз змісту п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України свідчить про те, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №910/6772/14, від 04.08.2022 у справі №21/5005/2686/2012, від 13.09.2021 у справі №922/4576/15.

Господарський суд враховує, що приписи ГПК України не надають суду право відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язують стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Відповідний висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №1/904/302/2013, від 01.11.2023 у справі №1/137, від 17.08.2023 у справі №910/22462/15, від 08.12.2020 у справі №03/77-50.

Обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. Близька за змістом правова позиція щодо умов видачі дубліката виконавчого документа є сталою та послідовною, і викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №24/234, від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі №5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі №5/229-04, від 01.04.2020 у справі №916/924/16, від 18.06.2020 у справі №24/262, від 03.08.2020 у справі №904/9718/13, від 17.09.2020 у справі №19/093-12, від 10.10.2023 у справі №12/106, від 21.12.2023 у справі №1/904/302/2013, від 18.01.2024 у справі №913/869/14.

Отже умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до пп. 19.4 п. 19 розд. ХІ "Перехідні положення" ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та / або його зупинення (п. 3.15 постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №18/1147/11).

Таким чином, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Підстави такого звернення не мають суттєвого значення для вирішення відповідного процесуального питання.

У цьому висновку суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі PEREZ DE RADA CAVANILLES V. SPAIN від 28.10.98).

Отже, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №177/1163/16-ц, від 21.05.2021 у справі №1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі №340/141/21, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20, від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а, від 14.11.2023 у справі №480/5762/22, від 01.08.2024 у справі №903/1199/23).

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11 та постановах Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №910/22462/15, від 01.11.2023 у справі №1/137, від 21.12.2023 у справі №1/904/302/2013, від 18.01.2024 у справі №913/869/14.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строк пред`явлення наказу до виконання до 20.12.2020, про що вказано у наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2017.

Частина 1 ст.329 ГПК України передбачає, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Таким чином, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення наказу до виконання є наявність поважних причин пропуску цього строку.

Приписи ГПК України не пов`язують право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. При цьому поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Як встановлено судом, державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу 20.04.2023.

Таким чином, після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Отже, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто строк пред`явлення наказу до виконання, після переривання, міг бути пред`явлений до виконання до 19.04.2026 включно.

Разом з цим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022, який наразі триває.

26.03.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" №2129-IX від 15.03.2022, згідно з яким розділ XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" доповнено п. 10-2.

Тобто вказаний закон набрав чинності (26.03.2022) у період дії строку для пред`явлення наказу до виконання (з 20.04.2023 до 19.04.2026 включно).

Відповідно до підпункту 4) абзацу 3 пункту 10-2 розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином, строк пред`явлення наказу до виконання перервався і у зв`язку з вищевказаними положеннями та на даний час не сплив, оскільки воєнний стан ще триває.

За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, про те, що строк пред`явлення спірного наказу до виконання не закінчився на момент подання позивачем заяви про видачу його дублікату не пропущений.

Аналогічні висновки викладені у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі №904/3707/20, від 02.06.2026 у справі №904/6739/21.

А тому у задоволені заяви в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа слід відмовити.

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, враховуючи те, що строк пред`явлення наказу до виконання не закінчився, заява про видачу дублікату вказаного наказу підлягає задоволенню.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.11.2023 у справі №440/5997/18.

Керуючись пп. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення", ст. 234, 235 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву позивача про видачу дубліката наказу та про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання задовольнити частково.

Видати дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/8395/17 від 01.12.2017 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Перебийніс Сергія Михайловича на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованості за теплову енергію у розмірі 27.029,24 грн, пені у розмірі 918,74 грн, трьох процентів річних у розмірі 788,90 грн, інфляційні втрати у розмірі 3.375,50 грн та 1.592,21 грн судового збору.

У задоволені заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (22.09.2026) та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.А. Дупляк