Ухвала суду № 139924775, 15.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7328/26

Провадження № 1-кс/461/5608/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

15.09.2026 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного:

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Головецько Сколівського району, Львівської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, начальника нижнього складу ДП «Сколівський військовий лісгосп», військовозобов`язаного, одруженого, має на утриманні дітей: ОСОБА_8 , 2013р.н., ОСОБА_9 , 2010р.н., раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному 03.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142400000002, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.364 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України,-

в с т а н о в и в:

14.09.2026 слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, та покласти на нього, відповідно до ст. 194 КПК України, наступні обов`язки: 1)прибувати до слідчого, прокурора,слідчого судді або суду на першу вимогу; 2) не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що у провадженні відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024142400000002 від 03.01.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.364 КК України.

Так, досудовим розслідування встановлено, що в період із 30.05.2022 по 22.05.2023, ОСОБА_7 систематично використовував свої службові повноваження майстра лісопродукції нижнього складу та начальника нижнього складу ДП «Сколівський військовий лісгосп» всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди для інших фізичних та юридичних осіб, унаслідок чого державним інтересам було завдано матеріальних збитків.

В межах вказаного кримінального провадження 11.09.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, отриманими у встановленому КПК України порядку.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, як підозрюваного, орган досудового розслідування вважає, що щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід.

Оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення дійшла до висновків, що:

- наявні докази вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;

- у разі визнання винним, підозрюваному загрожує покарання у виді пробаційного нагляду на строк до трьох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави;

- шкода, що заподіяна внаслідок протиправних дій підозрюваного, складає 213 955 гривень 32 копійок.

Оцінюючи особу підозрюваного та вчинене ним кримінальне правопорушення, враховуючи те, що у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_5 загрожує покарання у виді пробаційного нагляду на строк до трьох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган досудового розслідування приходить до висновку про наявність передбачених ст. 177 КПК України підстав для застосування запобіжного заходу, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначення вищевказаного покарання може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

Обгрунтовуючи розмір застави, слідчий зазначив наступне.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що заподіяна, внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 , майнова шкода ДП «Сколівський військовий лісгосп» складає 213 955 гривень 32 копійок.

Окрім цього, в межах вказаного кримінального провадження встановлено, що у ОСОБА_7 у власності наявний транспортний засіб марки та моделі «SKODA OCTAVIA», рік випуску 1999, дата реєстрації: 05.11.2021.

Таким, чином орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень).

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у клопотанні. Вказав, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. Сторона обвинувачення вважає, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави слід визначити розмір такої, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у розмірі саме 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень). Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні просив при застосуванні запобіжного заходу визначити менший розмір застави, зважаючи на те, що запропонована органом досудового розслідування сума є непосильною для нього. Просив врахувати той факт, що він проживає із дружиною, яка не працює та самостійного доходу не отримує, з двома дітьми, а також матір`ю, яка є пенсіонеркою.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого в частині розміру застави, вважаючи такий завідомо непомірним для підозрюваного. Просив суд врахувати те, що підозрюваний ОСОБА_7 сприяє розслідуванню, зокрема, він добровільно видав органу досудового розслідування товарно-транспортні накладні. Також звертає увагу суду на майновий стан підозрюваного, а саме те, що останній не має у власності нерухомого майна, на його утриманні перебувають діти, дружина та матір. Враховуючи наведене, вважає, що достатнім буде визначення застави у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши клопотання та документи, якими воно обґрунтоване, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 131 КПК України одними із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно положень ст.178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з вимогами ч.1 ст.182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст.182 КПК України).

Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Згідно з положеннями ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також може покласти виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області за процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному внесеному 03.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142400000002, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.364 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

В межах даного кримінального провадження 11.09.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.364 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Сколівський військовий лісгосп» за період з 01.06.2019 по 30.06.2023; рапортом про виявлення кримінального правопорушення; повідомленням про вчинення кримінального правопорушення №17/1/1/2-315нт від 25.01.2024; документами, які вилучені у ДП «Сколівський військовий лісгосп» в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.06.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 03.06.2024; висновком експерта №2905/1 від 22.08.2025 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи; довідкою Західного офісу держаудитслужби від 16.09.2025 «Про результати участі у перевірці ДП «Сколівський військовий лісгосп» за період з 01.06.2019 по 30.06.2023»; висновком експерта №СЕ-19/120-26/3276-ЕК від 24.06.2026 за результатами проведення судової економічної експертизи; інформації щодо руху коштів по банківському рахунку ДП «Сколівський військовий лісгосп»; протоколом огляду товарно-транспортних накладних щодо відпуску деревини непромислового значення; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності та взаємозв`язку.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, слідчий суддя вважає, що такі є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 , оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчим суддею встановлено, що існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Санкція ч.1 ст.364 КК України передбачає покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк до трьох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння, може спонукати останнього, перебуваючи на волі, ухилитися від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

На думку слідчого судді, існує незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Обґрунтовується наведений ризик тим, що в ході досудового розслідування не допитано всіх свідків, тому не бажаючи настання кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , шляхом переконання, з метою надання неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також узгоджувати з ними свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення інкримінованого злочину. Зокрема, з метою уникнення передбаченої законом відповідальності підозрюваний може незаконно впливати на свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших осіб, які ще не допитані у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни ними показів або відмови від раніше наданих показів.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначених ст.615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).

Також існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який обґрунтовується тим, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, в свою чергу ОСОБА_7 може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показанням свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Слідчий суддя вважає також доведеним ризик того, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який обґрунтовується насамперед характером інкримінованої ОСОБА_7 протиправної діяльності, оскільки вказане кримінальне правопорушення вчинене останнім, використовуючи займану посаду, відтак ОСОБА_5 зможе у подальшому вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення. Окрім цього, даний ризик обґрунтовується і тим, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою прикриття своєї злочинної діяльності.

Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_7 з вищою освітою, начальник нижнього складу ДП «Сколівський військовий лісгосп», військовозобов`язаний, одружений, має на утриманні дітей: ОСОБА_8 , 2013р.н., ОСОБА_9 , 2010р.н., раніше не судимий.

На переконання слідчого судді, досліджені ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним запобіжним заходом є саме застава, оскільки застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не створить для підозрюваного достатніх умов для утримання від вчинення дій, що можуть вважатися як реалізація встановлених ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що ризик звернення застави у дохід держави буде стримуючим фактором для утримання підозрюваного від позапроцесуальних дій.

Застава ж як запобіжний захід має середній рівень суворості та з урахуванням встановлених обставин може повною мірою запобігти існуючим ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного.

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу.

Інкримінований підозрюваному злочин, передбачений ч.1 ст.364 КК України, є нетяжким злочином, а тому враховуючи п.1 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо нього має визначатися у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

На переконання слідчого судді, розмір застави, про який слідчий та прокурор просять у клопотанні, є занадто непомірним для підозрюваного, та підлягає зменшенню з огляду на те, що органом досудового розслідування визначений розмір застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, жодними доказами, що стосуються наявності таких коштів в підозрюваного ОСОБА_7 чи його родичів не обґрунтований.

При цьому, слідчий суддя враховує те, що підозрюваний працює начальником нижнього складу ДП «Сколівський військовий лісгосп», має заробітню плату близько 25000грн на місяць, одружений, його дружина не працює, самостійного доходу не отримує, на його утриманні перебувають діти: ОСОБА_8 , 2013р.н., ОСОБА_9 , 2010р.н., а також матір, яка є пенсіонеркою, та вважає, що необхідно визначити заставу у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи не виконувати процесуальні обов`язки.

Одночасно, враховуючи доведені прокурором обставини, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_7 обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 184, 186, 193-194, 196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 задоволити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 33280 гривень (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 15.11.2026:

1)прибувати до слідчого, прокурора,слідчого судді або суду на першу вимогу;

2) не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду №UA918201720355299001500000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 18.09.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_12