Рішення № 139923241, 02.09.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Справа № 915/2128/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.

за участі секретаря судового засідання Табачної О.С.

без участі представників сторін, які не з`явилися в судове засідання;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/2128/25

За позовом: Миколаївської міської ради,

вул. Адміральська, буд.20, м. Миколаїв, 54027; e-mail:

kancel@mkrada.gov.ua;

до ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1 ;

про стягнення коштів у розмірі 2059207 грн. 18 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Миколаївською міською радою (далі-Міськрада) пред`явлено позов до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у загальній сумі 2059207 грн. 18 коп., за користування з 16.02.2022 по 02.08.2024 земельною ділянкою загальною площею 93926 кв.м, з кадастровим №4810136900:05:073:0007, в обґрунтування якої посилається на ст.ст. 14, 269, 287 Податкового кодексу України, ст.ст. 19, 83, 120, 126, 206 ЗК України, ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування.

Крім того, позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від вимогами 23.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, судом визначено розглянути вказану справу поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов; правом направлення свого представника для участі в судовому засіданні не скористався; ухвала про відкриття провадження у справі від 23.12.2025, направлене на адресу відповідача, отримано 25.12.2025, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду. Отже, підприємець Нечай мав право подати відзив на позовну заяву у строк до 05.01.2026 включно.

Від відповідача в указаний строк відзив на позов не надійшов.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку загального позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Рішенням Миколаївської міської ради від 22.04.2021 за № 4/280 ТОВ Конвеєрмаш-Миколаїв (83688 кв.м) та ТОВ Чьорний Мєдведь (10238 кв.м) було передано в оренду земельну ділянку площею 93926 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:05:073:0007 для обслуговування нежитлових об`єктів по вул. Вінграновського, 49, в Інгульському районі у м. Миколаєві.

На підставі зазначеного рішення Миколаївською міською радою укладено з ТОВ Конвеєрмаш-Миколаїв та ТОВ Чьорний Мєдведь договір оренди землі від 16.02.2021 № 11721 (далі ? договір) зі строком дії до 16.02.2032 (п. 3.1 договору оренди).

За умовами договору оренди землі від 16.02.2021 № 11721, орендар зобов`язався в порядку, визначеному договором, сплачувати орендодавцю за користування цією земельною ділянкою орендну плату у розмірі 3% від її нормативно грошової (п. 4.1-4.2, 5.1 договору).

Сторонами встановлено нормативно грошову оцінку земельної ділянки: ТОВ Конвеєрмаш-Миколаїв - 83688 кв.м становитьь 59099628 грн. 72 коп., також орендна плат складає 1772988 грн. 86 коп.; ТОВ Чьорний Мєдведь - 10238 кв.м. становить 7229973 грн. 22 коп., також орендна плат складає 216899 грн. 20 коп. (п.п. 2.4, 4.1- 4.2 договору).

Разом із тим, відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 28.01.2025 № 410002749), з 14.02.2022 право власності частини нерухомого майно по вул. Вінграновського, буд. 49, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136900:05:073:0007 загальною площею 93926 кв.м., належить ОСОБА_1 .

У подальшому відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.01.2025 № 410002749, 11.08.2022 ОСОБА_1 та ТОВ Чьорний Мєдведь укладено договір про поділ майна, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Димовим О.Є., зареєстрований в реєстрі № 810. За вказаним договором у фактичне користування ОСОБА_2 перейшли нежитлові приміщення з часткою 970/1000, а у фактичне користування ТОВ Чьорний Мєдведь з часткою 30/1000.

На підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1540, виданого 21.12.2022 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Димовим О.Є. 21.12.2022, ОСОБА_1 відчужив на користь ТОВ Ав Інвест Груп частину своєї частки у праві спільної часткової власності на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , а саме 375/1000 частки нерухомого майна.

Інші 625/1000 часток у праві власності на нежитлові будівлі за вказаною адресою відчужено ТОВ Торговий Дім Перспектива-Агро на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: реєстровий № 36, виданого 02.08.2024 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Черниш Є.В.

За такого, на думку позивача, відповідач за період перебування у його власності нерухомого майна по АДРЕСА_2 , а саме, період 14.02. -11.08.2022 (891/1000 частина), з 11.08.-21.12.2022 (970/1000 частини), з 21.12.2022-02.08.2024 (625/1000) мав сплатити кошти за користування зазначеною земельною ділянкою, чого ним зроблено не було.

За твердженнями позивача, внаслідок несплати ОСОБА_1 коштів за користування земельною ділянкою порушені права Миколаївської міської ради як органу місцевого самоврядування та власника земельної ділянки, а саме, право на одержання коштів за використання земельної ділянки.

У матеріалах справи наявний Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.2022 №192/34-22 відповідно до якого НГО земельної ділянки з кадастровим номером 4810136900:05:073:0007, становить 66329508 грн. 01 коп.

До позовної заяви Миколаївської міською радою надано розрахунок неодержаного доходу у вигляді орендної плати за період безоплатного використання земельної ділянки ОСОБА_1 відповідно до якого загальний розмір неодержаного доходу у вигляді орендної плати за безоплатне використання земельної ділянки у період з 01.04.2017 до 01.03.2025 становить 872984 грн. 17 коп.

Позивачем було направлено Відповідачеві лист від 26.06.2025 № 16889/02.02.01-22/12/3/25, про сплату коштів за використання земельної ділянки у розмірі 2059207 грн. 18 коп. в 10-и денний термін з дня отримання цього листа, а також запропоновано сплатити означену суму за реквізитами вказаними у цьому листі. Разом з тим, відповідей на зазначений лист Відповідачем не надано.

За твердженнями Миколаївської міської ради, не спростованими відповідачем, останній нараховану суму не сплатив, заперечень або зауважень не надав, вимоги позивача залишив без розгляду та задоволення, що зумовило звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до такого висновку.

Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Миколаївської міської ради про стягнення з Відповідача коштів за користування земельною ділянкою без відповідних на те правових підстав, що призвело до неотримання територіальною громадою доходів у вигляді орендної плати.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки висвітлені в абзаці 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як зазначалось раніше, договір оренди земельної ділянки між Миколаївською міською радою укладено та ТОВ Конвеєрмаш-Миколаїв і ТОВ Чьорний Мєдведь зі строком дії до 16.02.2032.

Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 28.01.2025 № 410002749), з 14.02. -11.08.2022 (891/1000 частина нерухомого майна), з 11.08.-21.12.2022 (970/1000 частини), з 21.12.2022-02.08.2024 (625/1000) нерухоме майно по вул. Вінграновського, 96 в м. Миколаєві, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136900:05:073:0007, перебуває у власності ОСОБА_1 .

Отже, до нового власника ( ОСОБА_1 ) нерухомого майна в силу ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про оренду землі» автоматично перейшло право оренди земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, та обов`язок зі сплати орендної плати за землю. Невнесення змін до договору оренди землі, на якій розташована відчужена нерухомість, не звільняє нового власника ( ОСОБА_1 ) від обов`язку сплати орендної плати.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19, від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19.

Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що ОСОБА_1 з 11.08.-21.12.2022 (970/1000 частини), з 21.12.2022-02.08.2024 (625/1000) є власником нерухомого майна по вул. Вінграновського, 96 в м. Миколаєві, а отже, можна зробити висновок, що зазначена обставина свідчить про безпосереднє використання відповідачем земельної ділянки під вказаними будівлями та спорудами та ділянкою, яка необхідна для обслуговування відповідного нерухомого майна на підставі договору оренди.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 у період з 11.08.2022 до 02.08.2024 використовував земельну ділянку, та не сплачував орендну плату у встановленому договором та законодавчими актами розмірі.

Відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду відповідні докази, які свідчать про сплату ним коштів в сумі 2059207 грн. 18 коп. в якості плати за безоплатне користування у спірний період земельною ділянкою.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Отже, витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжної інструкції від 11.12.2025 № 1984 (внутрішній номер 469811656) на суму 30888 грн. 11 коп., належить у цій сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236- 238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Миколаївської міської ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з Нечай Андрія Романовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд.20, ідентифікаційний код 26565573) кошти в сумі 2059207 грн. 18 коп. за користування земельною ділянкою площею 93926 кв.м. з кадастровим номером 4810136900:05:073:0007 за адресою: м.Миколаїв, вул. Вінграновського, 49 (отримувач УК у м.Миколаїв /Центральний р-н/24062200; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код в ЄДРПОУ отримувача 37992781; рахунок №UA588999980314000611000014483,код класифікації доходів бюджету -18010900).

3. Стягнути з Нечай Андрія Романовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської міської ради (54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 26565573) через Виконавчий комітет Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 04056612) 30888 грн. 11 коп. судового збору (банк отримувача ДКСУ м.Київ, код в ЄДРПОУ отримувача 04056612, рахунок №UA448201720344260001000027733).

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 18.09.2026.

Суддя С.М. Коваль.