Ухвала суду № 139923210, 30.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про призначення судової експертизи

та зупинення провадження у справі

30 липня 2026 року Справа № 915/364/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Шевченко Т.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РІВ`ЄРА 921», вул. Лазурна, буд. 9, корпус 21, м. Миколаїв, 54058 (код ЄДРПОУ 45239361)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИПКИ-19», вул. Оболонська Набережна, буд. 15, корпус 1, літ. А, м. Київ, 04210 (код ЄДРПОУ 43069207)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників учасників справи:

від позивача: Одінцов Д.О.

від відповідача: Колесник Д.В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РІВ`ЄРА 921» з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИПКИ-19», в якій просить суд:

l. Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РІВ`ЄРА 921» - задовольнити.

2. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИПКИ-19», ідентифікаційний код юридичної особи: 43069207, приміщення, яке розташоване за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Лазурна, будинок 9 (дев`ять), корпус 20 (двадцять), приміщення 116 (сто шістнадцять), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276267548101.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2026 позовну заяву (вх. № 4426/26 від 31.03.2026) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РІВ`ЄРА 921» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИПКИ-19» про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.06.2026.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2026, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 29.07.2026.

В підготовчому засіданні 29.07.2026 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 30.07.2026.

В підготовчому засіданні 30.07.2026 судом відповідно до ч. 9 ст. 240 ГПК України оголошено скорочену ухвалу (вступну та резолютивну частини ухвали).

28.07.2026 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання (вх. № 11005/26 від 28.07.2026) про призначення судової експертизи, в якому заявник просить суд, зокрема, призначити у цій справі № 915/364/26 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити судовим експертам Кіровоградського НДЕКЦ МВС України (25030, вул. Вокзальна, 58, м. Кропивницький).

На вирішення судового експерта поставити наступні запитання:

1. Чи було допоміжним приміщенням (для забезпечення експлуатації будинку та обслуговування мешканців будинку) або офісним приміщенням нежитлове приміщення № 116 (сто шістнадцять), яке розташоване за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Лазурна, будинок 9 (дев`ять), корпус 20 (двадцять), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276267548101, згідно з проектно - технічною документацією, що містяться в матеріалах справи, а саме згідно з: викопіровкою із Робочого проекту 105-20 (секція № 1, 2) «Другий пусковий комплекс житлової забудови на намивній території», розроблений ТОВ «Миколаїв Проект», наданої ТОВ «Компанія «Столиця-Буд», копією Сертифіката ДАБІ № МК122201222556 від 28.12.2020, копією Експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом: «Другий пусковий комплекс житлової забудови на намивній території (перша черга будівництва 2-го мікрорайону) за будівельною адресою: м. Миколаїв , вулиця Лазурна, б. 9, к.20 (секція № 1, № 2)» № ЕП-2439/10-19 від 22.11.2019 р., затвердженого директором Одеської філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція», копією технічного паспорту тощо на момент введення в експлуатацію (станом на 28.12.2020 р.) об`єкту будівництва Другий пусковий комплекс житлової забудови на намивній території (перша черга будівництва 2-го мікрорайону) за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський район, Миколаївська територіальна громада, м. Миколаїв, вулиця Лазурна будинок 9, корпус 20 (секції № 1, № 2)?»

2. Чи технічно можливо перенести обладнання та прокладені комунікації і технічні пристрої систем відеоспостереження, автоматичного поливу, пожежно-охоронної сигналізації, що встановлені ОСББ в частині приміщення № 116 (сто шістнадцять), що знаходиться за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Лазурна, будинок 9 (дев`ять), корпус 20 (двадцять), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276267548101 в інше допоміжне приміщення цього будинку та яку площу в приміщенні № 116 (сто шістнадцять), що знаходиться за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Лазурна, будинок 9 (дев`ять), корпус 20 (двадцять), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276267548101 займає вказане вище обладнання та прокладені комунікації і технічні пристрої систем відеоспостереження, автоматичного поливу, пожежно-охоронної сигналізації"».

Клопотання мотивоване наступним. Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, надав до матеріалів позову висновок експерта № 125-0069 від 13.02.2026, який по суті не містить жодного фахового обґрунтування, яке було б покладено в основу вказаного висновку. По суті експерт робить висновок, прирівнюючи спірне нежитлове приміщення, яке використовується самим ОСББ як офіс до допоміжних приміщень, на тій підставі, що в ньому знаходиться невелика кількість обладнання, яке не є стаціонарним як з його призначення так і з його зображень, що відображено в самому експертному висновку.

Відповідач зазначає, що експерт в своєму висновку здебільшого вдається до аналізу та тлумачення норм чинного законодавства задля обґрунтування своєї позиції, а не застосовує спеціальні знання у сфері будівництва або інженерії, що нівелює вказаний висновок як експертний та ставить його під великий сумнів.

Крім того, на розгляд вказаного експерта не надавався Експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом: «Другий пусковий комплекс житлової забудови на намивній території (перша черга будівництва 2-го мікрорайону) за будівельною адресою: м. Миколаїв, вулиця Лазурна, б. 9, к.20 (секція № 1, № 2)» № ЕП-2439/10-19 від 22.11.2019 р., затверджений директором Одеської філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція», що був залучений відповідачем до матеріалів справи.

Спірне приміщення саме по собі було спроектовано не як допоміжне і не містить ніяких спеціальних комунікацій, інженерно-технічних споруд тощо. Наявність в ньому відповідних електричних приладів, що перераховані у висновку, як то система пожежної та охоронної сигналізації тощо, з огляду на саме законодавче визначення поняття допоміжного приміщення, не робить його таким, оскільки вказане обладнання було встановлене в дане приміщення не згідно проектної документації, а вже після введення будинку в експлуатацію.

Відповідач зазначає, що висновки експерта, що викладені у Висновку експерта № 125-0069 від 13.02.2026, який наданий позивачем, викликають сумніви у об`єктивності, що викликає об`єктивну необхідність у призначенні судом судової будівельно-технічної експертизи.

Розгляд клопотання здійснювався судом в підготовчих засіданнях 29.07.2026, 30.07.2026.

В підготовчих засіданнях представник відповідача підтримав клопотання про призначення судової експертизи. Представник позивача не заперечував проти призначення експертизи, проте, заперечив проти питання № 2.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку.

Предметом спору у даній справі є вимога про витребування з незаконного володіння ТОВ «ЛИПКИ-19» приміщення, яке розташоване за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Лазурна, буд. 9, корпус 20, приміщення 116.

Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.

За даними Сертифікату ДАБІ № МК122201222556 від 28.12.2020, об`єкт будівництва Другий пусковий комплекс житлової забудови на намивній території (перша черга будівництва 2-го мікрорайону) за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський район, Миколаївська територіальна громада, м. Миколаїв (станом на 01.01.2021), вулиця Лазурна будинок 9, корпус 20 (секції № 1, № 2) введено в експлуатацію 28.12.2020 (дата початку будівництва 28.07.2016, дата завершення будівництва 22.12.2020). Замовниками будівництва є ТОВ РИВЬЕРА ЛТД, ТОВ РИВ`ЄРА-9, ТОВ КОМПАНІЯ СТОЛИЦЯ БУД.

26.01.2021 на підставі заяви Реутенко О.О. (уповноважена особа ТОВ "Компанія"Столиця-Буд") від 20.01.2021 державним реєстратором Вирич Т. В. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 116 загальною площею (кв.м): 75.1, розташоване за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вулиця Лазурна, будинок 9, корп. 20.

В подальшому 21.02.2023 на підставі договору купівлі-продажу ТОВ КОМПАНІЯ СТОЛИЦЯ-БУД продало, а ТОВ ЛИПКИ-19 придбало нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Лазурна, будинок 9 (дев`ять), корпус 20 (двадцять), приміщення 116 (сто шістнадцять). Продаж нежитлового приміщення за домовленістю сторін вчинено за ціною 1 250 415, 00 грн. з ПДВ.

22.11.2023 на підставі рішення установчих зборів співвласників будинку 9 корп. 21 по вул. Лазурній в м. Миколаєві було зареєстровано ОСББ РІВ`ЄРА 921.

12.04.2024 на підставі рішення загальних зборів ОСББ РІВ`ЄРА 921 до об`єднання додано співвласників будинку 9 корп. 20 по вул. Лазурній в м. Миколаєві. Таким чином, на даний час, ОСББ РІВ`ЄРА 921 включає в себе співвласників будинку 9 корпус 21 та корпус 20 по вул. Лазурній.

Позивач зазначає, що згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ТОВ ЛИПКИ-19 належить приміщення № 116, розташовані в корпусі 20 по вул. Лазурній 9 в м. Миколаєві.

В подальшому 15.12.2025 між ОСББ РІВ`ЄРА 921 та ТОВ ЛИПКИ-19 було укладено договір оренди приміщення 116, яке розташоване за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Лазурна, будинок 9 корпус 20. Проте, під час прийняття приміщення в оренду, в ході огляду, було встановлено, що в приміщеннях знаходяться інженерно технічні прилади, які нерозривно зв`язані з обслуговуванням житлового будинку, а саме: система автоматичної пожежної сигналізації; система автоматичної охоронної сигналізації; система автоматичного поливу прибудинкової території Hunter PRO; система автоматичного пожежогасіння; система відео нагляду за місцями загального користування та прибудинкових територій; електричний щиток, який забезпечує живленням всіх систем.

Позивач зазначає, що за висновком будівельно-технічної експертизи № 125-0069 від 13.02.2026 нежитлові приміщення № 116, які розташовані на першому поверсі 10-ти поверхового житлового будинку № 9 по вул. Лазурній, корпус 20 в м. Миколаєві з наявним находженням в них інженерних комунікацій та приладів, відносяться до допоміжних приміщень та призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

Позивач зазначає, що спірне приміщення № 116 по вул. Лазурна, № 9 корп. 20 в м. Миколаєві є саме допоміжними і ніколи не проектувались як окреме майно комерційного призначення. Спірні приміщення є неподільною спільною власністю всіх власників квартир у будинку по вул. Лазурна, 9 у м. Миколаєві, є майном загального користування, що забезпечує життєдіяльність будинку і тому є спільною власністю всіх співвласників квартир у житловому будинку, яке протиправно вибуло із володіння власників поза їх волею.

Позивач, посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, зазначає, що спірне приміщення № 116 по вул. Лазурній, 9 корпус 20 у м. Миколаєві підлягає витребуванню із незаконного володіння відповідача, оскільки спірне приміщення вибуло з володіння співвласників багатоквартирного будинку поза їх волею.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 256, 257, 317, 319, 321, 368, 369, 382, 388 ЦК України, ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду, ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та судовою практикою.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 7565/26 від 21.05.2026) зазначив, що із вказаними вимогами та доводами, викладеними позивачем у його позові, категорично не погоджується та вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а позовні вимоги не обґрунтовані та є такими, що зазіхають на законні права та охоронювані законом інтереси відповідача як законного власника та добросовісного набувача нерухомого майна спірних приміщень, а тому у позові позивача слід відмовити.

Відповідач зазначає, що у грудні місяці 2023 року до ТОВ «Липки-19» звернулось ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА СЛУЖБА «РИВ`ЄРА ЗАТИШНА ОСЕЛЯ», яка на той час виступала обслуговуючою компанією ОСББ «РІВ`ЄРА 921», з метою оренди спірних приміщень та фактичного розташування обслуговуючої організації за адресою багатоквартирного житлового будинку. Враховуючи, що ТОВ "Липки-19" є членом ОСББ "РІВ`ЄРА 921" договір оренди нежитлового приміщення № 01/12/2023 від 29.12.2023 було укладено на пільгових умовах. Проте, в подальшому на підставі листа ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА СЛУЖБА «РИВ`ЄРА ЗАТИШНА ОСЕЛЯ» від 11.07.2024 договір оренди № 01/12/2023 від 29.12.2023 було розірвано шляхом укладення додаткової угоди № 2 від 30.04.2025.

Повивач зазначає, що в листі ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА СЛУЖБА «РИВ`ЄРА ЗАТИШНА ОСЕЛЯ» наголосила про можливість перенесення встановленого обладнання в трансформаторну підстанцію. Отже, вказане обладнання було встановлено обслуговуючою організацією ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА СЛУЖБА «РИВ`ЄРА ЗАТИШНА ОСЕЛЯ», а в подальшому воно експлуатувалось та експлуатується наразі позивачем як орендарем спірних приміщень.

15.12.2025 між ТОВ «Липки-19» та ОСББ «РІВ`ЄРА 921» було укладено договір № 15/12/2025 оренди нежитлового приміщення. В акті приймання-передачі та договорі оренди також не має посилання на будь-яке додаткове обладнання.

Відповідач зазначає, що позивач використовує вказане приміщення в якості офісу, при цьому вказуючи в своїй позовній заяві, що вказане приміщення є допоміжним приміщенням, яке призначене для функціонування всього будинку. На думку відповідача, така недобросовісна поведінка позивача вказує на те, що позивач засобами судового захисту, використовуючи надумані обставини, бажає позбавити відповідача права власності на його майно з метою отримання вигоди. При цьому, жодних прав позивача відповідачем не порушено, що, фактично, визнає і сам позивач, орендуючи так зване допоміжне приміщення у відповідача під свій власний офіс.

Відповідач зазначає, що спірне приміщення на етапі проектування та введення будинку в експлуатацію не було допоміжним приміщенням, а було і є вбудованим офісним приміщенням.

Так, спірне приміщення саме по собі було спроектовано не як допоміжне і не містить ніяких спеціальних комунікацій, інженерно-технічних споруд тощо. Наявність в ньому відповідних електричних приладів, що перераховані у висновку, як то система пожежної та охоронної сигналізації тощо, з огляду на саме законодавче визначення поняття допоміжного приміщення, не робить його таким, оскільки вказане обладнання було встановлене в дане приміщення не згідно проектної документації, а вже після введення будинку в експлуатацію, як свідчать лист ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА СЛУЖБА «РИВ`ЄРА - ЗАТИШНА ОСЕЛЯ» і може бути легко перенесеним на зовні вказаного приміщення. Іншими словами, встановлення такого електрообладнання в офісному приміщенні не робить з вказаного приміщення допоміжне приміщення, яке нерозривно пов`язане з забезпеченням експлуатації та функціонуванням всього будинку.

Заперечення обґрунтовані приписами ст. 41, 55 Конституції України, ст. 15, 316, 317, 318, 319, 321, 328, 382, 388 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та судовою практикою.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Розглянувши клопотання про призначення судової експертизи, суд встановив наявність умов, передбачених законом, для призначення експертизи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно п.п. 1.2.2 п. 1.2 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (далі - Науково-методичні рекомендації) основними видами (підвидами) експертизи є: будівельно-технічна; оціночно-будівельна.

Відповідно до п. 5.1 глави 2 розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.

Призначення судової експертизи є одним із засобів доказування у справі (п. 2 ч. 2 ст. 73 ГПК України), а суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України).

Враховуючи, що відповідач не погоджується з результатами проведеної на замовлення позивача судової експертизи об`єкта (висновок експерта № 125-0069), оскільки вважає, що під час проведення судовим експертом Леськів С. А. судової будівельно-технічної експертизи не була врахована проектна документація на об`єкт нерухомого майна, враховуючи необхідність дослідження питання приналежності спірних приміщень до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку в м. Миколаєві по вул. Лазурній, 9, к. 20 (секція № 1, № 2) та з огляду на відсутність у суду спеціальних знань, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ч. 4 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 99 ГПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Розглянувши питання, запропоновані відповідачем та поставлені на вирішення судового експерта, суд дійшов наступного висновку.

В підготовчому засіданні за результатами обговорення з учасниками процесу запропонованих відповідачем питань, суд дійшов висновку, що на вирішення судової будівельно-технічної експертизи слід поставити наступне питання:

Чи було допоміжним приміщенням (для забезпечення експлуатації будинку та обслуговування мешканців будинку) або офісним приміщенням нежитлове приміщення № 116 (сто шістнадцять), яке розташоване за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Лазурна, будинок 9 (дев`ять), корпус 20 (двадцять), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276267548101, згідно з проектно - технічною документацією, що містяться в матеріалах справи, а саме згідно з: викопіровкою із Робочого проекту 105-20 (секція № 1, 2) «Другий пусковий комплекс житлової забудови на намивній території», розроблений ТОВ «Миколаїв Проект», наданої ТОВ «Компанія «Столиця-Буд», копією Сертифіката ДАБІ № МК122201222556 від 28.12.2020, копією Експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом: «Другий пусковий комплекс житлової забудови на намивній території (перша черга будівництва 2-го мікрорайону) за будівельною адресою: м. Миколаїв, вулиця Лазурна, б. 9, к. 20 (секція № 1, № 2)» № ЕП-2439/10-19 від 22.11.2019 р., затвердженого директором Одеської філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція», копією технічного паспорту тощо на момент введення в експлуатацію (станом на 28.12.2020 р.) об`єкту будівництва Другий пусковий комплекс житлової забудови на намивній території (перша черга будівництва 2-го мікрорайону) за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський район, Миколаївська територіальна громада, м. Миколаїв, вулиця Лазурна будинок 9, корпус 20 (секції № 1, № 2)?

Вищевказане питання судом обговорено в підготовчому засіданні та узгоджено з учасниками процесу.

Судом відмовлено в поставленні на вирішення судової експертизи запропонованого відповідачем другого питання. Так, предметом спору у даній справі є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння. Підставою позову позивач зазначив, що спірне нежитлове приміщення є допоміжним і призначене для експлуатації багатоквартирного будинку. Водночас, відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що приміщення, які є предметом спору, не належать до допоміжних, а є офісними, тобто не можуть бути витребувані у відповідача. Отже, в предмет доказування у даній справі входять обставини, зокрема, щодо приналежності спірних приміщень до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку. В той же час, встановлення обставин можливості перенесення обладнання не входить в предмет доказування у даній справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 98 ГПК України висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Відповідно ч. 6, 7 ст. 98 ГПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 8 ст. 98 ГПК України якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 ГПК України суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією.

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи (п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).

В п. 5 клопотання (вх. № 11005/26 від 28.07.2026) відповідач просив суд оплату за проведення експертизи покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про покладення обов`язку з оплати витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням судової експертизи по даній справі, на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛИПКИ-19».

Щодо питання визначення експертної установи, то слід зазначити наступне.

Відповідач в клопотанні про призначення експертизи просив суд доручити проведення експертизи Кіровоградському НДЕКЦ МВС України (25030, вул. Вокзальна, 58, м. Кропивницький).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції № 1253/5 від 05.04.2021 виключено абз. 1, 2 п. 1.6 розділу І Науково-методичних рекомендацій, яким (пунктом) було врегульовано проведення експертиз та досліджень експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача та відсутність заперечень позивача щодо запропонованої експертної установи, для всебічного, повного, об`єктивного та якісного проведення судової експертизи, суд дійшов висновку про можливість доручення проведення судової експертизи Кіровоградському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує процесуальну справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.

Бажання економити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).

В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахуванням наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).

Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень може виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява №61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Європейський суд з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.93 р. (п. 33) та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.96 р. (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

При цьому, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, направити матеріали справи до експертної установи та зупинити провадження у даній справі.

Керуючись ст. 13, 98-100, 228, 233-235, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у даній справі № 915/364/26 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Кіровоградському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

2. Направити на адресу Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, вул. Вокзальна, 58, м. Кропивницький, 25030 матеріали справи № 915/364/26.

3. На вирішення судової експертизи поставити наступні питання:

3.1. Чи було допоміжним приміщенням (для забезпечення експлуатації будинку та обслуговування мешканців будинку) або офісним приміщенням нежитлове приміщення № 116 (сто шістнадцять), яке розташоване за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Лазурна, будинок 9 (дев`ять), корпус 20 (двадцять), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2276267548101, згідно з проектно - технічною документацією, що містяться в матеріалах справи, а саме згідно з: викопіровкою із Робочого проекту 105-20 (секція № 1, 2) «Другий пусковий комплекс житлової забудови на намивній території», розроблений ТОВ «Миколаїв Проект», наданої ТОВ «Компанія «Столиця-Буд», копією Сертифіката ДАБІ № МК122201222556 від 28.12.2020, копією Експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом: «Другий пусковий комплекс житлової забудови на намивній території (перша черга будівництва 2-го мікрорайону) за будівельною адресою: м. Миколаїв, вулиця Лазурна, б. 9, к. 20 (секція № 1, № 2)» № ЕП-2439/10-19 від 22.11.2019 р., затвердженого директором Одеської філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція», копією технічного паспорту тощо на момент введення в експлуатацію (станом на 28.12.2020 р.) об`єкту будівництва Другий пусковий комплекс житлової забудови на намивній території (перша черга будівництва 2-го мікрорайону) за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський район, Миколаївська територіальна громада, м. Миколаїв, вулиця Лазурна будинок 9, корпус 20 (секції № 1, № 2)?

4. Для проведення судової експертизи надати судовому експерту матеріали господарської справи № 915/364/26.

5. Зобов`язати учасників процесу надати на вимогу судового експерта всі документи, необхідні для проведення судової експертизи, через відділ документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області.

6. Зобов`язати учасників процесу забезпечити доступ судового експерта до об`єкта дослідження.

7. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків у відповідності із ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України.

8. Витрати на проведення експертизи покласти на відповідача ТОВ «ЛИПКИ-19».

Зобов`язати відповідача забезпечити оплату за проведення експертизи, докази чого подати суду.

9. Експертній установі після проведення експертизи представити суду висновок експерта, справу господарського суду № 915/364/26 повернути на адресу Господарського суду Миколаївської області.

10. Зупинити провадження у даній справі до проведення Кіровоградським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судової експертизи.

11. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена відповідно до ст. 254-259 ГПК України.

Повну ухвалу складено 21.09.2026

Суддя Е.М. Олейняш