Рішення № 139923146, 21.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 Справа № 914/1538/26

за позовом: RONANTIN SRL, код: 1002603001373, MD-2020, Republica Moldova, mun. Chisinau, str. Socoleni 31

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ярофрут, м. Львів

про стягнення заборгованості

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.

За участю представників сторін:

від позивача: Тіньковський О.Г. (в режимі відеконференції) представник;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області через систему Електронний суд представником RONANTIN SRL, код: 1002603001373, MD-2020, Republica Moldova, mun. Chisinau, str. Socoleni 31 подано позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ярофрут, м. Львів про стягнення заборгованості 17 655,98 євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на дату звернення до суду еквівалентно становить 905 698,81 грн., з якої: 13 902,50 євро основна сума боргу, 654,94 євро 3% річних, 3 098,54 євро пеня за прострочення виконання грошового зобовязання.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 10 868,39грн., який обраховано із застосуванням коефіцієнту 0,8, зазначає суду, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 90 000,00грн. та просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у фактично понесеному та документально підтвердженому розмірі, з урахуванням проданих позивачем доказів та детального розрахунку таких витрат у строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 02.07.2026 року на 13:00год.

Рух справи відображено в ухвалах суду.

В судовому засіданні 02.07.2026 року судом озвучено присутньому представнику позивача, засідання з яким проводиться в режимі відеоконференції, що від сторін у справі до суду надійшло ряд процесуальних документів у справі. Зокрема, 30.06.2026 року представником позивача подано через систему Електронний суд заяву про зменшення позовних вимог, яка у судовому засіданні прийнята судом.

16.07.2026 року представником відповідача подано через систему Електронний суд додаткові пояснення у справі за вх.№20239/26, у яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, які орієнтовно становлять 55 000,00грн.

Ухвалою суду від 23.07.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 04.08.2026 року о 13:20 год.

В судове засідання 10.09.2026 року сторони явку представників забезпечили.

10.09.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення рішення, яке проголошено 21.09.2026 року.

В судове засідання 21.09.2026 року позивач явку представника в режимі відеоконференції забезпечив. Відповідач явку представника не забезпечив.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 листопада 2024 року між RONANTIN SRL, юридичною особою за законодавством Республіки Молдова, код: 1002603001373 (позивачем-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯРОФРУТ» (відповідачем - покупець), було укладено зовнішньоекономічний договір - Контракт № 0611/RS/24 від 08 листопада 2024 року на поставку фруктів, овочів та ягід.

У період з 08.11.2024 року по 12.12.2024 рік включно, в порядку та на умовах Контракту, Продавець здійснив на користь Покупця експорт та поставку трьох окремих партій Товару загальною вартістю 31 102,50 євро, що підтверджується відповідними інвойсами, міжнародними товарно-транспортними накладними CMR, митними деклараціями та іншими товаросупровідними документами, копії яких додано до матеріалів справи.

Покупець сплатив на користь продавця лише 17 200,00 євро, що підтверджується банківськими документами, а саме: платежем № 3480656 від 12.12.2024 року на суму 8 600,00 євро та платежем № 3474929 від 13.12.2024 року на суму 8 600,00 євро. З урахуванням здійснених Покупцем платежів та бухгалтерського зарахування цих оплат, Покупцем було повністю оплачено Товар за інвойсом № 14 від 12.12.2024 року, оскільки оплата від 12.12.2024 у сумі 8 600,00 євро була зарахована в рахунок повної оплати вартості Товару за вказаним інвойсом.

Покупцем було частково оплачено Товар за інвойсом № 12 від 08.11.2024 року, зокрема, оплата від 13.12.2024 у сумі 8 600,00 євро була зарахована в рахунок часткової оплати Товару за інвойсом № 12 від 08.11.2024 року, загальна вартість якого становила 9 340,00 євро. Відтак залишок неоплаченої вартості Товару за інвойсом № 12 від 08.11.2024 становить 740,00 євро.

Товар за інвойсом № 14 від 14.11.2024, загальна вартість якого становить 13 162,50 євро, Покупцем не оплачено взагалі. Таким чином, загальна вартість отриманого Покупцем, але неоплаченого Товару складається із залишку за інвойсом № 12 від 08.11.2024 року у розмірі 740,00 євро та повної неоплаченої вартості Товару за інвойсом № 14 від 14.11.2024 у розмірі 13 162,50 євро.

Після звернення Позивача до Господарського суду Львівської області, 29.05.2026 року Відповідач здійснив оплату основної суми боргу у розмірі 13 902,50 євро. У зв`язку з цим Позивач зменшив розмір позовних вимог та не підтримує вимогу про стягнення основної суми боргу, оскільки вона була фактично погашена Відповідачем після пред`явлення позову до суду, відтак просить суд стягнути з відповідача на користь позивача: 665,23 Євро - 3% річних та 3201,39 Євро пені, які нараховані за період прострочення виконання грошового зобов`язання до дати фактичного погашення основної суми боргу - 29.05.2026 рік, а також просить вирішити питання про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Аргументи відповідача.

У поданому відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що 29 травня 2026 року відповідачем було здійснено оплату вказаної суми на рахунок позивача, що стверджується підтвердженням про виконання SWIFT- переказу.

Оскільки сторонами в договорі не передбачено умови, щодо нарахування пені за порушення відповідачем своїх зобов`язань, що визначені договором, та такий вид забезпечення виконання грошового зобов`язання законом до спірних правовідносин також не визначений, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені є безпідставними, відтак вважає, що позивачем безпідставно здійснено нарахування пені у розмірі 3 098,54 євро. Також представник відповідача заперечує щодо стягнення 3% річних, оскільки вважає, що неможливо встановити дату початку порушення грошових зобов`язань по здійснених поставках.

Фактичні обставини справи.

08 листопада 2024 року між RONANTIN SRL, юридичною особою за законодавством Республіки Молдова, код: 1002603001373 (позивачем-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯРОФРУТ» (відповідачем - покупець), було укладено зовнішньоекономічний договір - Контракт № 0611/RS/24 від 08 листопада 2024 року на поставку фруктів, овочів та ягід.

Згідно пункту 1.1 Контракту Продавець зобов`язався поставити та передати у власність Покупцю свіжі, швидкозаморожені та охолоджені овочі, фрукти й ягоди, далі - Товар, а Покупець, у свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити Товар належної якості на умовах і в порядку, визначених Контрактом.

Відповідно до пункту 3.1 Контракту Продавець здійснює поставку Товару на умовах FCA зі складу Продавця, зазначеного у відповідній специфікації та/або рахунку-фактурі, згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс - 2010.

При цьому в інвойсах № 12 від 08.11.2024, № 14 від 14.11.2024 та № 14 від 12.12.2024 прямо зазначено, що поставка Товару здійснюється на умовах FCA CHISINAU, REP. MOLDOVA, тобто зі складу Продавця у місті Кишинів, Республіка Молдова.

Згідно з пунктом 4.1 Контракту ціна кожної позиції Товару визначається окремо для кожної поставки відповідно до специфікації або рахунку-фактури, що є невід`ємною частиною Контракту.

Пунктом 8.1 Контракту сторони погодили, що валютою Контракту та валютою ціни Товару є євро, а всі платежі за Контрактом здійснюються саме в євро.

Відповідно до пункту 8.2 Контракту Покупець здійснює оплату за Товар безготівковим платежем на розрахунковий рахунок Продавця шляхом 100 % оплати після отримання Товару на склад Покупця. В інвойсах № 12 від 08.11.2024, № 14 від 14.11.2024 та № 14 від 12.12.2024 визначено, що оплата за Товар проводиться після його поставки.

Позивач зазначає, що з урахуванням погоджених сторонами умов поставки FCA CHISINAU, REP.MOLDOVA, Продавець виконував свій обов`язок із поставки шляхом передання Товару перевізнику, залученому Покупцем, на складі Продавця у місті Кишинів. Саме після такого передання Товар вибував із фактичного володіння Продавця та передавався для подальшого транспортування на користь Покупця, а у Покупця виникав обов`язок оплатити отриманий Товар відповідно до умов Контракту та відповідних інвойсів.

Згідно з пунктом 8.4 Контракту оплата здійснюється шляхом банківського переказу відповідних сум грошових коштів на валютний рахунок Продавця згідно з виставленим Продавцем рахунком на оплату терміновим платежем. Покупець також зобов`язаний надіслати Продавцю Swift-підтвердження оплати електронною поштою.

Пунктом 8.5 Контракту передбачено, що всі суми банківської комісії банку Покупця за переказ грошових коштів оплачуються Покупцем.

Відповідно до пункту 11.1 Контракту всі спори, що виникають із цього договору або у зв`язку з ним, мають вирішуватися шляхом переговорів між сторонами.

Згідно з пунктом 11.2 Контракту, якщо сторони не можуть дійти згоди протягом 30 днів з моменту виникнення спору, такий спір підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до компетентного суду в місті отримувача.

Пунктом 11.3 Контракту сторони погодили, що Контракт регулюється і тлумачиться відповідно до положень чинного законодавства України. Позивач зазначає, що відповідно до умов Контракту належним чином та у погоджені сторонами строки виконав свої договірні зобов`язання щодо поставки та передання Товару у власність Покупця.

У період з 08.11.2024 року по 12.12.2024 рік включно, в порядку та на умовах Контракту, Продавець здійснив на користь Покупця експорт та поставку трьох окремих партій Товару загальною вартістю 31 102,50 євро, що підтверджується відповідними інвойсами, міжнародними товарно-транспортними накладними CMR, митними деклараціями та іншими товаросупровідними документами, копії яких додано до матеріалів справи.

Перша партія Товару була поставлена 08.11.2024 року, предметом цієї поставки був свіжий виноград - Fresh Grapes / Виноград у кількості 9 340 кг. Загальна вартість цієї партії Товару становила 9 340,00 євро. Поставка здійснювалася на умовах FCA CHISINAU, REP. MOLDOVA із використанням транспортного засобу з державними номерними знаками НОМЕР_1 / O169EE. Зазначена поставка підтверджується інвойсом № 12 від 08.11.2024, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 0947050 від 08.11.2024, а також експортною митною декларацією № 24MD207000A5030224 від 08.11.2024.

Друга партія Товару була поставлена 14.11.2024 року. Предметом цієї поставки була свіжа слива - Fresh Plums / Слива у кількості 20 250 кг. Загальна вартість цієї партії Товару становила 13 162,50 євро. Поставка також здійснювалася на умовах FCA CHISINAU, REP. MOLDOVA із використанням транспортного засобу з державними номерними знаками НОМЕР_2 / НОМЕР_3 . Зазначена поставка підтверджується інвойсом № 14 від 14.11.2024, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №234936 від 14.11.2024, а також експортною митною декларацією №24MD207000A8030724 від 14.11.2024.

Третя партія Товару була поставлена 12.12.2024. Предметом цієї поставки була білокачанна капуста - White Cabbage / Капуста у кількості 21 500 кг. Загальна вартість цієї партії Товару становила 8 600,00 євро. Поставка здійснювалася на умовах FCA CHISINAU, REP. MOLDOVA із використанням транспортного засобу з державними номерними знаками НОМЕР_4 / НОМЕР_5 . Зазначена поставка підтверджується інвойсом № 14 від 12.12.2024, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №060463 від 12.12.2024, а також експортною митною декларацією № 24MD207000A7033676 від 12.12.2024.

Усі вищезазначені партії Товару поставлялися на умовах FCA склад Продавця - Chisinau, Republic of Moldova / м. Кишинів, Республіка Молдова відповідно до правил Інкотермс - 2010. Товар пройшов процедуру митного оформлення в режимі експорту та був завантажений на транспортні засоби перевізників, залучених Покупцем. Транспортування Товару здійснювалося силами та за рахунок Покупця. Разом із Товаром Продавець передавав Покупцю всі необхідні товаросупровідні документи. Продавець виконав свої договірні зобов`язання з поставки Товару, оскільки Товар був належним чином оформлений для експорту, переданий для перевезення на користь Покупця та фактично вибув із володіння Продавця. З моменту передання Товару перевізнику Покупця на складі Продавця у місті Кишинів Покупець отримав можливість фактично розпоряджатися Товаром, а також був зобов`язаний здійснити його оплату в порядку, передбаченому Контрактом та відповідними інвойсами.

Протягом усього періоду виконання Контракту з боку Відповідача на адресу Позивача не надходило жодних письмових зауважень, претензій або повідомлень, щодо неналежної якості, кількості, комплектності, строків поставки чи документального оформлення Товару. Відповідач не заявляв про відмову від прийняття Товару та не повертав його Позивачу, такі докази в матеріалах справи відсутні, представником відповідача не подавалися та в судовому засіданні не озвучувалися.

Позивач зазначає, що з моменту поставки Товару та його передання перевізникам, залученим Покупцем, відповідно до пунктів 1.1, 8.2, 8.4 Контракту, а також умов відповідних інвойсів, у Покупця виник обов`язок здійснити на користь Продавця повну оплату вартості отриманого Товару в загальному розмірі 31 102,50 євро. Покупець не виконав належним чином свої договірні зобов`язання, щодо повної та своєчасної оплати Товару.

Відповідно до матеріалів справи, покупець сплатив на користь продавця лише 17 200,00 євро, що підтверджується банківськими документами, а саме: платежем № 3480656 від 12.12.2024 року на суму 8 600,00 євро та платежем № 3474929 від 13.12.2024 року на суму 8 600,00 євро.

З урахуванням здійснених Покупцем платежів та бухгалтерського зарахування цих оплат, Покупцем було повністю оплачено Товар за інвойсом № 14 від 12.12.2024 року, оскільки оплата від 12.12.2024 у сумі 8 600,00 євро була зарахована в рахунок повної оплати вартості Товару за вказаним інвойсом.

Покупцем було частково оплачено Товар за інвойсом № 12 від 08.11.2024 року, зокрема, оплата від 13.12.2024 у сумі 8 600,00 євро була зарахована в рахунок часткової оплати Товару за інвойсом № 12 від 08.11.2024 року, загальна вартість якого становила 9 340,00 євро. Відтак залишок неоплаченої вартості Товару за інвойсом № 12 від 08.11.2024 становить 740,00 євро.

Товар за інвойсом № 14 від 14.11.2024, загальна вартість якого становить 13 162,50 євро, Покупцем не оплачено взагалі. Таким чином, загальна вартість отриманого Покупцем, але неоплаченого Товару складається із залишку за інвойсом № 12 від 08.11.2024 року у розмірі 740,00 євро та повної неоплаченої вартості Товару за інвойсом № 14 від 14.11.2024 у розмірі 13 162,50 євро.

Відтак, загальна сума основної заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлений і отриманий товар станом на день звернення до суду становила 13 902,50 євро.

Після звернення Позивача до Господарського суду Львівської області, 29.05.2026 року Відповідач здійснив оплату основної суми боргу у розмірі 13 902,50 євро. У зв`язку з цим Позивач зменшив розмір позовних вимог та не підтримує вимогу про стягнення основної суми боргу, оскільки вона була фактично погашена Відповідачем після пред`явлення позову до суду. В судовому засіданні 02.07.2026 року подана через систему Електронний суд заява про зменшення позовних вимог прийнята судом та справа слухається з урахуванням вимог, визначених у ній, а саме стягнення 665,23 Євро - 3% річних та 3201,39 Євро пені.

Позивач зазначає, що оплата основного боргу не спростовує обґрунтованості звернення Позивача до суду, оскільки на момент пред`явлення позову основна заборгованість існувала та не була добровільно погашена Відповідачем, а здійснення Відповідачем оплати у сумі 13 902,50 євро підтверджує наявність грошового зобов`язання та факт його простроченого виконання. Відтак, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3 % річних за двома інвойсами по день сплати суми основного боргу по 29.05.2026 рік (з урахуванням здійснених проплат відповідачем) - у сумі 665,23 Євро за та пеню за період з 28.08.2025 року по 29.05.2026 рік у сумі 3201,39 Євро, які нараховані за період прострочення виконання грошового зобов`язання до дати фактичного погашення основної суми боргу - 29.05.2026 рік, а також просить вирішити питання про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Норми права та мотиви суду.

Предметом доказування є встановлення факту порушення договірних зобов`язань та правомірності стягнення штрафних санкцій.

Спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли на підставі укладеного між сторонами зовнішньоекономічного договору поставки - Контракту № 0611/RS/24 від 08 листопада 2024 року, за умовами якого Позивач, як Продавець, зобов`язався поставити та передати у власність Відповідача, як Покупця, товар, а Відповідач зобов`язався прийняти поставлений товар та оплатити його вартість.

Сторони Контракту є юридичними особами, зареєстрованими у різних державах: Позивач - за законодавством Республіки Молдова, Відповідач за законодавством України. Отже, спірні правовідносини мають іноземний елемент та виникли у сфері міжнародної купівлі-продажу товарів.

Пунктом 11.3 Контракту сторони погодили, що Контракт регулюється і тлумачиться відповідно до положень чинного законодавства України. Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню матеріальне право України, а також міжнародні договори, які є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України, а якщо у такому міжнародному договорі містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі статтею 53 Віденської конвенції Покупець зобов`язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції. Відповідно до статті 59 Віденської конвенції Покупець зобов`язаний сплатити вартість товару у день, встановлений договором або визначений згідно з договором та Конвенцією, без необхідності будь-якого запиту чи виконання будь-яких додаткових формальностей з боку Продавця.

Водночас положення Цивільного кодексу України також підтверджують наявність у Відповідача обов`язку оплатити поставлений товар.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях, однак якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок не встановлений договором або законом.

Оскільки ціна товару, валюта Контракту та валюта платежу сторонами визначені саме в євро, Позивач заявляє вимоги про стягнення заборгованості в євро з визначенням гривневого еквівалента за офіційним курсом НБУ.

Судом встановлено, що у період з 08.11.2024 року по 12.12.2024 рік включно, в порядку та на умовах Контракту, Продавець здійснив на користь Покупця експорт та поставку трьох окремих партій Товару загальною вартістю 31 102,50 євро, що підтверджується відповідними інвойсами, міжнародними товарно-транспортними накладними CMR, митними деклараціями та іншими товаросупровідними документами, копії яких додано до матеріалів справи.

Покупець сплатив на користь продавця лише 17 200,00 євро, що підтверджується банківськими документами, а саме: платежем № 3480656 від 12.12.2024 року на суму 8 600,00 євро та платежем № 3474929 від 13.12.2024 року на суму 8 600,00 євро.

З урахуванням здійснених Покупцем платежів та бухгалтерського зарахування цих оплат, Покупцем було повністю сплачено Товар за інвойсом № 14 від 12.12.2024 року, оскільки оплата від 12.12.2024 у сумі 8 600,00 євро була зарахована в рахунок повної оплати вартості Товару за вказаним інвойсом.

Покупцем було частково сплачено Товар за інвойсом № 12 від 08.11.2024 року, зокрема, оплата від 13.12.2024 у сумі 8 600,00 євро була зарахована в рахунок часткової оплати Товару за інвойсом № 12 від 08.11.2024 року, загальна вартість якого становила 9 340,00 євро. Відтак залишок неоплаченої вартості Товару за інвойсом № 12 від 08.11.2024 становить 740,00 євро.

Товар за інвойсом № 14 від 14.11.2024, загальна вартість якого становить 13 162,50 євро, Покупцем не сплачено взагалі. Таким чином, загальна вартість отриманого Покупцем, але неоплаченого Товару складається із залишку за інвойсом № 12 від 08.11.2024 року у розмірі 740,00 євро та повної неоплаченої вартості Товару за інвойсом № 14 від 14.11.2024 у розмірі 13 162,50 євро.

Відтак, загальна сума основної заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлений і отриманий товар станом на день звернення до суду становила 13 902,50 євро.

Відповідно до ч.1,2 ст.538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч.4 цієї ж статті якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ч.3 ст.510 ЦК України якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, станом на день подання позову до суду сума простроченої заборгованості за укладеним договором становить 13 902,50 євро, яка представником відповідача не оспорюється та оплачена після подання позовної заяви до суду.

Після звернення Позивача до Господарського суду Львівської області, 29.05.2026 року Відповідач здійснив оплату основної суми боргу у розмірі 13 902,50 євро. У зв`язку з цим Позивач зменшив розмір позовних вимог та не підтримує вимогу про стягнення основної суми боргу, оскільки вона була фактично погашена Відповідачем після пред`явлення позову до суду, відтак просить суд стягнути з відповідача на користь позивача: 665,23 Євро - 3% річних та 3201,39 Євро пені.

Щодо стягнення 3% річних суд зазначає наступне.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Загальна вартість товару за інвойсом № 12 від 08.11.2024 становила 9 340,00євро. 13.12.2024 Відповідач здійснив часткову оплату за цим інвойсом у сумі 8 600,00 євро, у зв`язку з чим неоплаченою залишилася сума 740,00 євро. Оскільки товар за цим інвойсом був поставлений 08.11.2024, прострочення оплати виникло з 09.11.2024 року.

За період з 09.11.2024 року по 12.12.2024 рік включно простроченою була сума 8 600,00 євро, яка була оплачена 13.12.2024 ркоу. Кількість днів прострочення становить 34 дні, відтак 3 % річних становить 23,97 євро.

Залишок боргу у сумі 740,00 євро залишався несплаченим до 29.05.2026 року. За період з 09.11.2024 року по 31.12.2024 рік, кількість днів прострочення становить 53 дні, відтак 3% річних становить 3,21 євро.

За період з 01.01.2025 по 31.12.2025 кількість днів прострочення становить 365 днів: 740,00 євро, 3 % становить 22,20 євро.

За період з 01.01.2026 по 29.05.2026 кількість днів прострочення становить 149 днів 740,00 євро 3 % становить 9,06 євро.

Таким чином, 3 % річних за інвойсом № 12 від 08.11.2024 становлять 23,97 євро + 3,21 євро + 22,20 євро + 9,06 євро = 58,44 євро.

Розрахунок 3 % річних за інвойсом № 14 від 14.11.2024 є таким. Загальна вартість товару за інвойсом № 14 від 14.11.2024 становила 13 162,50 євро. Вказана сума залишалася несплаченою до моменту погашення основної заборгованості 29.05.2026 року. Оскільки товар за цим інвойсом був поставлений 14.11.2024 року, прострочення оплати виникло з 15.11.2024 року.

За період з 15.11.2024 по 31.12.2024 кількість днів прострочення становить 47 днів від суми 13 162,50 євро, 3 % становить 50,71 євро.

За період з 01.01.2025 по 31.12.2025 кількість днів прострочення становить 365 днів від суми 13 162,50 євро, 3 % становить 394,88 євро.

За період з 01.01.2026 по 29.05.2026 кількість днів прострочення становить 149 днів від суми 13 162,50 євро, 3 % становить 161,20 євро.

Таким чином, 3 % річних за інвойсом № 14 від 14.11.2024 становлять 50,71 євро + 394,88 євро + 161,20 євро = 606,79 євро.

Позивач, відповідно статті 625 ЦК України, здійснив нарахування 3 % річних на фактичний розмір заборгованості, що існував у кожному відповідному періоді прострочення, відтак, позивач стверджує, що загальна сума 3 % річних за прострочення виконання Відповідачем грошового зобов`язання становить: 58,44 євро + 606,79 євро = 665,23 євро.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, що нараховані позивачем по кожному періоду окремо, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 665,23 євро 3% річних є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.549 ЦК України (в чинній редакції) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Частину третю статті 549 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4196-IX від 09.01.2025 року. Даний Закон введено в дію з 28.08.2025 року, тобто саме з цієї дати він і підлягає застосуванню до відносин, які виникають з цієї дати.

При цьому, суд виходить з положень ст.5 ЦК України про дію актів цивільного законодавства у часі, яка передбачає наступне: Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, нову норму ч. 3 ст. 549 ЦК України про можливість нарахування пені (як законом визначеного наслідку прострочення виконання зобов`язання), можна застосувати до відносин сторін спору, але виключно до того періоду прострочення, що настав з28.08.2025 року.

Внаслідок змін внесених Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» від 9 січня 2025 року № 4196-IX до статті 549 ЦК України структура статті 549 ЦК України змінилася, оскільки уперше на рівні ЦК України передбачено розмір законної пені за порушення будь-якого грошового зобов`язання будь-яким боржником щодо будь-якого кредитора.

В даному випадку нова норма ч.3 ст.549 ЦК України буде регулювати триваюче правопорушення, яке виникло до її появи і право на нарахування пені (на відміну від одномоментного штрафу) виникає за кожен наступний день порушення окремо.

Суд враховує, що відповідно до Закону України №4196-IX від 09.01.2025 «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» Господарський кодекс України з 28.08.2025 року втратив чинність.

Виходячи з визначення ст. 549 ЦК України, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, то право на нарахування пені у кредитора виникає за кожен день прострочення окремо.

За новою нормою ч.3 ст.549 ЦК України, позивач не обмежений у строках нарахування пені після 28.08.2025 року, аж до повного розрахунку, в даному випадку по 29.05.2026 рік.

Отже, на підставі ч. 3 ст. 549 ЦК України за період з 29.08.2025 року по 29.05.2026 рік позивач має право нарахувати відповідачу пеню із залишку суми боргу.

Оскільки станом на 28.08.2025 основна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становила 13 902,50 євро та залишалася непогашеною до 29.05.2026, пеня нарахована позивачем на вказану суму за період з 28.08.2025 по 29.05.2026 рік.

За період з 28.08.2025 року по 31.12.2025 рік кількість днів прострочення становить 126 днів, подвійна облікова ставка НБУ - 31 % від суми 13 902,50 євро, пеня становить 1 487,76 євро.

За період з 01.01.2026 року по 29.01.2026 рік кількість днів прострочення становить 29 днів, подвійна облікова ставка НБУ - 31 % від суми 13 902,50 євро, пеня 342,42 євро.

За період з 30.01.2026 року по 29.05.2026 рік кількість днів прострочення становить 120 днів, подвійна облікова ставка НБУ - 30 % від суми 13 902,50 євро, пеня становить 1 371,21 євро.

Відтак, загальна сума пені за період з 28.08.2025 року по 29.05.2026 рік становить:

1 487,76 євро + 342,42 євро + 1 371,21 євро = 3 201,39 євро, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 3 201,39 євро, пеня, період нарахування з 29.08.2025 року по 29.05.2026 рік та суму обрахунку, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню, взято правильний період до обрахунку, відтак така нарахована позивачем правильно та стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 3 201,39 євро.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню підлягає 3866,62 Євро заборгованості, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 197 704,15грн., з якої: 665,23 Євро - 3% річних, 3201,39 Євро пені.

Щодо стягнення і нарахування штрафних санкцій у євро, суд зазначає таке.

Пунктом 8.1 Контракту сторони погодили, що валютою Контракту та валютою ціни Товару є євро, а всі платежі за Контрактом здійснюються саме в євро.

Відповідно до статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 524 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті (частина друга статі 524 ЦК України). Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина друга статті 533 ЦК України). Як укладення, так і виконання договірних зобов`язань виражених через іноземну валюту, не суперечить законодавству України.

Як вбачається заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, у яких прострочене грошове зобов`язання виражене в іноземній валюті, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/11249/17, від 11.10.2018 у справі № 905/192/18, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 10 868,39грн., що підтверджується платіжною інструкцією №400 від 26.05.2026 року.

Після звернення Позивача до Господарського суду Львівської області, 29.05.2026 року Відповідач здійснив оплату основної суми боргу у розмірі 13 902,50 євро. У зв`язку з цим Позивач зменшив розмір позовних вимог та не підтримує вимогу про стягнення основної суми боргу, оскільки вона була фактично погашена Відповідачем після пред`явлення позову до суду. В судовому засіданні 02.07.2026 року подана через систему Електронний суд заява про зменшення позовних вимог прийнята судом та справа слухається з урахуванням вимог, визначених у ній, а саме стягнення 665,23 Євро - 3% річних та 3201,39 Євро пені.

У поданій заяві про зменшення позовних вимог, представник позивача просить суд повернути платник судового збору надмірно сплачений судовий збір у розмірі 8 205,99грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, особа, що сплатила судовий збір, має право на його повернення у звязку з зменшенням розміру позовних вимог у справі, за ухвалою суду у розмірі 8205,99грн., оскільки судовий збір від суми, згідно поданої заяви про зменшення позовних вимог становить пропорцію 8205,99грн., а позивачем сплачено 10868,39грн. судового збору, відтак різниця судового збору яка підлягає поверненню становить 8205,99рн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, з врахуванням вище наведеного, клопотання позивача про повернення сплаченого судового збору (у зв`язку із зменшенням позовних вимог) по справі № 9141538/26 підлягає задоволенню, а сума судового збору з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог у розмірі 8205,99рн. підлягає поверненню.

У зв`язку з оплатою Відповідачем основної суми боргу після пред`явлення позову позивач зменшив розмір позовних вимог. Уточнена ціна позову становить 197 704 грн 15 коп.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 1,5 % від уточненої ціни позову становить: 197 704,15грн. 1,5 % = 2 965 грн 56 коп.

Оскільки зазначена сума є меншою за один прожитковий мінімум для працездатних осіб, базовий розмір судового збору за уточненою ціною позову становить 3 328,00грн. Оскільки позов подано через підсистему «Електронний суд», застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, належний розмір судового збору з урахуванням уточненої ціни позову становить: 2 662 грн 40 коп.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 2662,40грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ярофрут (79000, м. Львів, вул. Поліська, будинок 6, код ЄДРПОУ 40325199) на користь RONANTIN SRL (код: 1002603001373, MD-2020, Republica Moldova, mun. Chisinau, str. Socoleni 31) 3866,62 Євро заборгованості, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 197 704,15грн., з якої: 665,23 Євро - 3% річних, 3201,39 Євро пені, та 2662,40грн. судового збору.

3. Повернути RONANTIN SRL (код: 1002603001373, MD-2020, Republica Moldova, mun. Chisinau, str. Socoleni 31) в особі Адвокатського бюро «Олександра Тіньковського» (02100, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Георгія Тороповського, буд. 2, офіс. 211, код ЄДРПОУ 45337869) з Державного бюджету України 8205,99грн. судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №400 від 26.05.2026 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Коссак С.М.