Рішення № 139923075, 16.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 Справа № 914/3300/25(441/1037/26)

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Пришляка О.Р., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Таліон Плюс, м. Чернігів

до відповідача: ОСОБА_1 , м. Городок Львівська область

у межах справи № 914/3300/25

за заявою: ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

за участю представників:

від позивача: не з`явися.

від відповідача: не з`явися.

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/3300/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , детальний рух якої відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.

01 червня 2026 року до Господарського суду Львівської області з Городоцького районного суду Львівської області справа № 441/1037/26 за позовом ТзОВ Таліон Плюс до ОСОБА_1 про стягнення 122 168,00 грн.

Ухвалою суду від 05.06.2026 подано заяву залишено без руху, надано позивачу строк 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали, для виправлення недоліків позовної заяви.

11 червня 2026 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.06.2026 справу № 914/3300/25(441/1037/26) прийнято до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 13.07.2026, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору.

10 липня 2026 року адвокатом відповідача подано відзив на позовну заяву.

У судове засідання 13.07.2026 учасники справи не з`явились.

Щодо поданого відповідачем відзиву, суд зазначає таке.

Частиною 8 статті 165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою суду від 16.06.2026 встановлено відповідачу строк 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву.

Ухвала суду від 16.06.2026 скеровувалась на поштову адресу відповідача (вул. Т. Шевченка, буд. 34, кв. 5, м. Городок, Городоцький р-н, Львівська обл., 81500), оскільки у нього відсутній електронний кабінет.

З трекінгу відстеження поштового відправлення № R067204852003, яким відправлялась відповідачу вказана ухвала, вбачається, що така вручена одержувачу 23.06.2026.

Враховуючи вказане, останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 08.07.2026. Натомість такий відзив був поданий до суду адвокатом відповідача 10.07.2026.

Беручи до уваги, що відзив відповідача подано до суду з пропуском процесуального строку і без клопотання про його поновлення, суд дійшов висновку залишити такий відзив без розгляду.

Ухвалою суду від 13.07.2026 розгляд справи було відкладено на 12.08.2026.

20.07.2026 від АТ ПУМБ подано витребувані документи, а саме виписку про рух коштів по картковому рахунку відповідача.

У зв`язку із призначенням судді Трускавецького В.П. на посаду судді Західного апеляційного господарського суду, за розпорядженням Керівника апарату Господарського суду Львівської області від 12.08.2026, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 914/3300/25(441/1037/26).

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2026 справу №914/3300/25(441/1037/26) розподілено для розгляду судді Гоменюк З.П.

Ухвалою суду від 01.09.2026 суддя Гоменюк З. П. постановила прийняти справу №914/3300/25(441/1037/26) до свого провадження, розгляд справи призначено на 16.09.2026 на 15:00 год.

У судове засідання 16.09.2026 представник позивача не з`явився. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.

У судове засідання 16.09.2026 представник відповідача не з`явився. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.

У судовому засіданні 16.09.2026 суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Зважаючи на те що всі сторони належним чином повідомлені про час, місце та дату розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

В обґрунтуванні заявлених позовних вимог позивач повідомляє про те, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 26.06.2025 було укладено договір кредитної лінії № 560674508.

За умовами договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язане перерахувати на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 40000,00 грн, а боржник добросовісно виконувати обов`язки покладені на нього.

26.08.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/50. Після укладення договору факторингу право вимоги за договором кредитної лінії від 26.06.2026 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

У зв`язку із повним невиконанням відповідачем свого обов`язку покладеним на нього договором, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.

Зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі - 122 168 грн,; сплачений судовий збір у розмірі - 2662,40 грн та витрати на правову допомогу - 5000,00 грн.

Аргументи відповідача.

Ухвалою суду від 13.07.2026 відзив залишено без розгляду у зв`язку з порушення ч. 8 ст. 165 та ст. 118 ГПК України під час подання його до суду.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Як вбачається з матеріалів справи 26.06.2026 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 560674508. Даний договір був укладений в електронному вигляді у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов даного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

П. 2 .2 договору, Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить - 40000 грн 00 коп.

Згідно умов договору грошові кошти надаються позичальнику шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки вказаної позичальником в особистому кабінеті, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання позичальником чергового траншу за договором.

На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на банківську карту № НОМЕР_2 , яка була вказана відповідачем при укладанні договору. Підтвердження перерахування кредитних коштів додається до цієї позовної заяви. відповідно до п. 5.3. договору позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.

На підтвердження нарахування коштів на рахунок відповідача позивач разом з позовною заявою подавав клопотання про витребування додаткових доказів від АТ «ПУМБ», як надавача платіжних послуг банківській карті № НОМЕР_2 . Ухвалою суду від 13.08.2026 клопотання задоволено та витребувано виписку що підтверджує проведення платіжних операцій з перерахування коштів у розмірі 40 000 грн. в період 26.06.2026 о 21:37 год.

Від АТ «ПУМБ» на адресу суду надійшов лист на виконання ухвали суду (від 20.07.2026 за вх.№20476/26), в якому банк підтвердив випуск карти № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 та підтвердив надходження коштів у сумі 40 000 грн. Враховуючи вище вказане ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконав своє зобов`язання за договором кредитної лінії від 26.06.2026 № 560674508.

Відповідно до п. 9.1.1.7. договору у разі затримання відповідачем сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць новий кредитор має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення відповідача про дострокове припинення договору. При цьому договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту відповідача. Повідомлення про дострокове розірвання договору додається до позовної заяви.

Строк дії договору передбачений розділом 11 договору, відповідно до п. 11.1. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У п. 7.3. договору визначена кінцева дата повернення (виплати) кредиту. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання. Відповідно до п. 11.2. позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання.

Відповідно до розділу 9 договору у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору. В тому числі кредитодаведь має право направляти інформаційні повідомлення, щодо виконання цього договору (в тому числі під час взаємодії при врегулюванні простроченої заборгованості) позичальнику в електронному вигляді через особистий кабінет та/або на електронну пошту та/або у вигляді sms-повідомлень на номер телефону, вказаний у заявці та/або в месенджері.

З 22.01.2026 припинилося право Позивача щодо нарахування процентів за користування кредитом, передбачених Договором.

Пунктом 9.1.1.5 договору сторони визначили, що товариство має право в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.

26.08.2026 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/50, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених договором факторингу.

Відповідач своє зобов`язання за договором не виконав, заборгованість не погасив.

Так, зобов`язання зі сторони кредитора за договором виконані в повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить: 142 168,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачу від первісного кредитора (з дати укладання договору по дату відступлення права вимоги) та розрахунком заборгованості позивача (з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання договору). проценти за договором після розірвання договору (з 22.01.2026 ) не нараховуються.

Детальний розрахунок заборгованості: заборгованість по кредиту - 40 000,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 79768,00 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) 2400,00 грн та штраф - 20 000,00 грн

Розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості, однак, позивач не включає їх до розміру позовних вимог.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, отримав кошти у розмірі 40 000,00 грн. на підставі договору кредитної лінії № 560674508 від 26.06.2026 р., платежів за даним договором відповідачем не здійснювалися, жодних коштів повернено не було, у зв`язку з чим позивач звернувся за захистом своїх прав до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредитної лінії в сумі 122 168,00 грн.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів долучених до позовної заяви договір кредитної лінії № 560674508 від 26.06.2026 р. укладений в електронній формі, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надіслало оферту відповідачу, надав згоду та підписав її за допомогою одноразового ідентифікатора для підписання договору та одноразового ідентифікатора для підписання паспорту кредиту.

Відповідно до п. 3 ч.2 Загальних положень Постанови правління Національного банку України №113 від 0.11.2021 року «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» (далі Положення до договорів) визначено, що одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність (комбінація цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер), що її отримує споживач від іншої сторони договору засобом зв`язку, погодженим споживачем та іншою(ими) стороною(ами) договору.

Виходячи з вище вказаного договір є дійсним, реальним та вважається таким, що вчинений у письмовій формі.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами ч. 1-3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Як унормовано статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії № 560674508 від 26.06.2026 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Надання правничої допомоги позивачу здійснювалось адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» на підставі договору про надання правничої допомоги № 5 від 02.12.2024 року, довіреністю від «Таліон Плюс» № 113 від 01.04.2026 виданого адвокату Дерев`янко В. М.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано:

1. Копія договору про надання правничої допомоги № 5 від 02.12.2024 року;

2. Копія довіреності «Таліон Плюс» № 113 від 01.04.2026 року;

3. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

4. Копія Акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 14.04.2026 року по Договору про надання правничої допомоги № допомоги № 5 від 02.12.2024 року;

5. Копія платіжної інструкції №239 від 14.04.2026 року;

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно, пунктом другим частини п`ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Враховуючи наведене, беручи до уваги повне задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що співмірною, пропорційною та справедливою сумою витрат на правову допомогу, яка підлягає до стягнення з відповідача є 5 000,00 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за звернення до суду із позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України №1169 від 16.04.2026.

З огляду на те, що судом позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідача підлягає до стягнення 2 662,40 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73,74,76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Губаля Івана Михайловича (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (ЄДРПОУ 00032129) заборгованість за договором кредитної лінії № 560674508 від 26.06.2025 у розмірі 122 168,00 грн., 5 000,00 грн. витрати на правничу допомогу та 2 662,40 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Гоменюк З.П.