Ухвала суду № 139922730, 21.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.09.2026Справа № 756/8307/19

За заявою ОСОБА_1

про відвід судді

у справі № 756/8307/19

за позовом ОСОБА_1

до 1) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Аксіома",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гровінг

Стейт",

3) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсними договорів

Суддя Удалова О.Г.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 756/8307/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Аксіома", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гровінг Стейт", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсними договорів.

21.09.2026 від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду вказаної справи.

Заява мотивована тим, що напередодні судового засідання 27.08.2026, яке було призначено для розгляду справи по суті, представником позивача засобами електронної пошти було подано суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням останнього на лікуванні та неможливістю на той час (до судового засідання) поновити право на професійну адвокатську діяльність. ОСОБА_2 стверджує, що не міг представляти інтереси позивача. Сам позивач про дату і час засідання поінформований не був, оскільки фізично не має технічного доступу до електронного кабінету в ЄСІТС.

18.09.2026 під час ознайомлення з матеріалами справи в приміщенні суду представнику позивача, за його твердженням, стало відомо, що суддею Удаловою О.Г. було відхилено клопотання представника позивача про відкладення судового засідання 27.08.2026 та проведено судове засідання по суті.

Відтак, представник позивача вважає, що суддя Удалова О.Г. не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу, оскільки наявні обставини, які викликають сумнів в її об`єктивності та неупередженості.

Суд, ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду справи № 756/8307/19, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.

Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статтями 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з цим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно з частиною 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Разом з тим, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності, відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії").

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії").

Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ у справах "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 18.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки (вчиненні певних (процесуальних) дій, які б свідчили про його упередженість) при вирішенні такої справи.

Стосовно доводів заявника (позивача), викладених у заяві про відвід судді, суд вказує наступне.

По-перше, строки розгляду справи регламентовані статтями 177, 195 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому позивачем реалізоване право на реєстрацію власного електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд", відтак, позивач був повідомлений про проведення судового засідання, призначеного на 27.08.2026, шляхом доставки ухвали суду від 21.07.2026 до електронного кабінету. Також судом враховано, що позивач має цікавитись ходом розгляду справи за власним позовом.

Станом на дату проведення судового засідання 27.08.2026 позивач не повідомив суд про наявність/відсутність у нього іншого представника, оскільки станом на 27.08.2026 у представника позивача ОСОБА_2 було зупинено дію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю.

Зважаючи на те, що дію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 було зупинено, останній не міг вважатись повноважним представником позивача у даній справі на момент подання клопотання за його підписом про відкладення розгляду справи, тому у суду були відсутні підстави для задоволення клопотання особи.

Крім того, відкладання розгляду справи у судовому засіданні 27.08.2026 є правом, а не обов`язком суду.

Судом враховано, що у межах даної справи вже було проведено 13 (тринадцять) підготовчих засідань, а також 2 (два) засідання з розгляду справи по суті.

Крім того, суд відзначає, що відповідно до ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Таким чином, постійне відкладення судового розгляду є затягуванням судового розгляду, крім того, позивач мав можливість скористуватись своїм правом як шляхом направлення до суду іншого представника, так і представник ОСОБА_2 не був позбавлений можливості вчинити дії, спрямовані на поновлення дії свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю.

Крім того, у судове засідання 27.08.2026 з`явились представники відповідача-2 та відповідача-3, які наполягали на необхідності розгляду справи по суті за відсутності позивача та його представника.

Відтак, заявником не доведено, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, твердження, викладені у заяві не підтверджені документально та є надуманими та необґрунтованими.

Наведене виключає можливість визнання заяви про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду справи № 756/8307/19 обґрунтованою, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне передати вирішення питання про відвід судді Удалової О.Г. іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

Керуючись ст.ст. 35, 39, 228, 230, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду справи № 756/8307/19 необґрунтованою.

2. Заяву про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду справи № 756/8307/19 передати уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду вказаної заяви.

Ухвала набрала законної сили 21.09.2026 та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 21.09.2026.

Суддя О.Г. Удалова