Рішення № 139922590, 18.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2026Справа № 910/643/24 (910/1302/26)

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4, корп. А; ідентифікаційний номер 43923221) арбітражного керуючого Мазана Олексія Олександровича

до фізичної особи-підприємця Ніженця Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 50 060,34 грн

в межах справи № 910/643/24

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4, корпус А; ідентифікаційний код 43923221)

про банкрутство

Без виклику представників учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що згідно з банківською випискою з АТ "ПУМБ", 24.02.2021 о 13:49:12 ТОВ "Фінансо Плюс" сплатило кошти в сумі 26 700,00 грн на розрахунковий рахунок ФОП Ніженця Володимира Володимировича НОМЕР_3 в АТ "Універсал Банк", призначення платежу: "оплата за інформаційні послуги згідно з договором № 15 від 15.02.2021, без ПДВ".

При цьому, в ході процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури не було отримано документального підтвердження будь-яких договірних відносин між ТОВ "Фінансо Плюс" та ФОП Ніженцем В.В., у тому числі пов`язаних із наданням інформаційних послуг відповідно до договору від 15.02.2021 № 15, у зв`язку з чим ліквідатор банкрута вважає, що кошти в сумі 26 700,00 грн, сплачені ТОВ "Фінансо Плюс" на розрахунковий рахунок ФОП Ніженця В.В. 24.02.2021, були одержані відповідачем безпідставно, тому звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, позивач зазначає, що з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 3 884,30 грн та інфляційні втрати у розмірі 19 476,04 грн за період прострочення виконання зобов`язання з 25.02.2021 по 31.12.2025.

2. Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач своїм правом не скористався, у визначений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав.

3. Процесуальні дії у справі

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/643/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" на стадії ліквідаційної процедури введеної постановою від 03.10.2024.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" арбітражний керуючий Мазан Олексій Олександрович звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця Ніженця Володимира Володимировича, в якому просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Ніженця Володимира Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансо Плюс» безпідставно одержані кошти в сумі 26 700,00 грн, інфляційні втрати в сумі 19 476,04 грн та три проценти річних у сумі 3 884,30 грн, а всього - 50 060,34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2026 позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" арбітражного керуючого Мазана Олексія Олександровича залишено без руху та встановлено ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" арбітражному керуючому Мазану Олексію Олександровичу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів надсилання іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів.

23.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" арбітражного керуючого Мазана Олексія Олександровича про усунення недоліків з доданими доказами надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 прийнято позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" арбітражного керуючого Мазана Олексія Олександровича до фізичної особи-підприємця Ніженця Володимира Володимировича про стягнення 50 060,34 грн в межах справи № 910/643/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Суд вказує, що ухвала суду від 02.03.2026 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № R067115597660, однак поштове відправлення повернулось до суду з відміткою про те, що адресат відсутній.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони повідомлені про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Постановою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 визнано ТОВ "Фінансо Плюс" банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 22.05.2025 ліквідатором ТОВ "Фінансо Плюс" призначено арбітражного керуючого Мазана Олексія Олександровича.

В ході ліквідаційної процедури у справі № 910/643/24 незалежним аудитором Рябовою Н.В. було проведено аналіз руху грошових коштів ТОВ "Фінансо Плюс" та встановлено, що рух коштів на банківських рахунках ТОВ "Фінансо Плюс" відбувався за період з 13.02.2021 по 28.03.2021, тобто протягом 1 місяця і 15 днів. За цей період банкрутом були одержані кошти від 362 фізичних осіб (очевидно, постраждалих від діяльності шахрайських псевдоінвестиційних проектів) із призначенням платежів "за надані консультаційні послуги" у загальній сумі 8 968 937,90 грн. Ці кошти практично щоденно перераховувалися на рахунки інших суб`єктів господарської діяльності. Так, з 16.02.2021 по 16.03.2021 були проведені видаткові операції на загальну суму 8 967 379,00 грн, з яких 5 337 419,00 грн - оплата за інформаційні послуги; 1 272 000,00 грн - надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги; 1 078 560,00 грн - оплата за товар; 834 500,00 грн - оплата за комп`ютерну техніку, 444 900,00 грн - оплата за запчастини.

Згідно з банківською випискою з АТ "ПУМБ", 24.02.2021 о 13:49:12 ТОВ "Фінансо Плюс" сплатило кошти в сумі 26 700,00 грн на розрахунковий рахунок ФОП Ніженця Володимира Володимировича НОМЕР_3 в АТ "Універсал Банк", призначення платежу: "оплата за інформаційні послуги згідно з договором № 15 від 15.02.2021, без ПДВ".

14.08.2025 на юридичну адресу ФОП Ніженця В.В. арбітражним керуючим була направлена вимога від 14.08.2025 № 02- 01/53 щодо надання повної інформації та належним чином завірених копій підтверджуючих документів стосовно будь-яких юридично значимих дій із ТОВ "Фінансо Плюс" за період з 02.02.2021 по 14.08.2025, зокрема копій договорів (у тому числі договору від 15.02.2021 № 15 про надання інформаційних послуг), актів, рахунків-фактур, офіційних листів тощо.

Цінний лист з описом вкладення, яким була направлена ця вимога, повернутий відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

20.10.2025 арбітражним керуючим на юридичну адресу ФОП Ніженця В.В. була направлена вимога від 20.10.2025 № 02- 01/70 про повернення безпідставно одержаних коштів, однак цінний лист з описом вкладення, яким була направлена ця вимога, повернутий відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Таким чином, в ході розпорядження майном та ліквідаційної процедури не було отримано документального підтвердження будь-яких договірних відносин між ТОВ "Фінансо Плюс" та ФОП Ніженцем В.В., у тому числі пов`язаних із наданням інформаційних послуг відповідно до договору від 15.02.2021 № 15. Отже, кошти в сумі 26 700,00 грн, сплачені ТОВ "Фінансо Плюс" на розрахунковий рахунок ФОП Ніженця В.В. 24.02.2021, були одержані відповідачем безпідставно.

Крім того, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 884,30 грн та інфляційні втрати у розмірі 19 476,04 грн за період прострочення виконання зобов`язання з 25.02.2021 по 31.12.2025.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1-2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом: не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачена обов`язковість вчинення правочинів між юридичними особами у письмовій формі.

За правовим характером договір поворотної фінансової допомоги являє собою договір позики (частина перша статті 1046 ЦК України). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 755/16831/19.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно банківської виписки з АТ "ПУМБ", 24.02.2021 о 13:49:12 ТОВ "Фінансо Плюс" сплатило кошти в сумі 26 700,00 грн на розрахунковий рахунок ФОП Ніженця Володимира Володимировича НОМЕР_3 в АТ "Універсал Банк", призначення платежу: "оплата за інформаційні послуги згідно з договором № 15 від 15.02.2021, без ПДВ".

Відповідачем не спростовано доводів викладених у позовній заяві та не надано будь-яких доказів на спростування отримання ним грошових коштів від ТОВ "Фінансо Плюс".

Зокрема, суд вказує, що сторонами протягом усього часу розгляду даної справи не було надано суду договір № 15 від 15.02.2021, який було визначено, як підстава для отримання коштів відповідно до виписки про рух коштів на рахунку ТОВ "Фінансо Плюс".

При цьому, суд відзначає, що 14.08.2025 та 20.10.2025 ліквідатором ТОВ "Фінансо Плюс" були направлені відповідачу вимоги про надання копій договорів на підставі яких здійснено перерахування коштів, а також з вимогою про погашення заборгованості. Однак, вказані вимоги позивача були залишені без задоволення та відповіді.

Таким чином, враховуючи, що ліквідатором не виявлено договорів та будь-яких інших документів, які б підтверджували правові підстави для отримання відповідачем грошових коштів від позивача, суд вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження існування таких договорів, а тому приходить до висновку, що договір, який був вказаний як підстава для переказу позивачем грошових коштів відповідачу, між сторонами не укладався, а кошти були отримані відповідачем без будь-якої правової підстави, і їх слід вважати безпідставно набутими.

Положеннями ч. 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими нормативними актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстав, з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, враховуючи те, що судом не було встановлено обставин, а сторонами не надано будь-яких доказів на підтвердження факту укладення будь-яких договорів між позивачем та відповідачем, щодо правомірності отримання коштів ФОП Ніженцем В.В. від ТОВ "Фінансо Плюс", суд приходить до висновку, що грошові кошти були отримані відповідачем без будь-якої правової підстави і їх слід вважати безпідставно набутими відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Відтак, суд погоджується з твердженнями позивача про наявність підстав нарахування відповідачу інфляційних втрат та 3% річних з 25.02.2021 по 31.12.2025.

Таким чином, враховуючи викладене вище, перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання у період з 25.02.2021 по 31.12.2025 в сумі 26 700,00 грн, судом встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства у зв`язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 19 476,04 грн та 3% річних у розмірі 3 884,30 грн підлягають задоволенню.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" арбітражного керуючого Мазана Олексія Олександровича та стягнення з фізичної особи-підприємця Ніженця Володимира Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" грошових коштів в сумі 50 060,34 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" арбітражного керуючого Мазана Олексія Олександровича - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Ніженця Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4, корп. А; ідентифікаційний номер 43923221) грошові кошти в сумі 50 060 (п`ятдесят тисяч шістдесят) грн 34 коп. та судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 18.09.2026.

Суддя Сергій СТАСЮК