Рішення № 139922552, 21.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2026Справа № 910/8327/26Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк»

до Фізичної особи-підприємця Савченко Олександри Ігорівни

про стягнення 334 860,47 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Савченко Олександри Ігорівни про стягнення 334 860,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за кредитним договором від 09.06.2025 № 20.42.0000000973.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.

Позивачем 14.07.2026 та 15.07.2026 сформовано у системі «Електронний суд» заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено строки надання учасниками судового процесу заяв по суті спору.

Ухвалу про відкриття провадження у даній справі направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № R0672233970163 за місцезнаходженням відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштове відправлення № R0672233970163 було повернуто на адресу Господарського суду міста Києва у зв`язку із відсутністю адресата.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 82, 83,101-104, 104 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений про судовий розгляд спору належним чином. Крім того, відповідач мав можливість ознайомитись з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідачем відзив суду не надано та позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та відповідачем 09.06.2025 укладено кредитний договір № 20.42.0000000973 за умовами пункту 1.1 якого позивач за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді згідно з пунктом А.1 договору, з лімітом та на цілі, зазначені у пункті А.2 договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці пункті 2.1.2 договору, в обмін на зобов`язання відповідача щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені договором терміни.

Пунктами А1 та А2 встановлено, що вид кредиту - строковий кредит; ліміт договору 345 000,00 грн. на поповнення обігових коштів.

Відповідно до пункту 4.1 договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пунктів 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 договору відповідач сплачує проценти у розмірі, зазначеному у пункті А.6 договору. У випадку встановлення позивачем у порядку, передбаченому пунктом 2.3.12 договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Згідно з пунктом А3 термін повернення кредиту 07 червня 2028 року. Відповідач здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток № 1 договору).

Згідно з пунктом 4.3 договору сплата процентів за користування кредитом, передбачених пунктами 4.1, 4.2 договору, здійснюється згідно з пунктом А 8 договору.

Відповідно до пункту А 6 договору за користування кредитом відповідач сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних.

Умовами пункту А 10 договору встановлено, що відповідач щомісячно сплачує позивачу винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,90% від суми зазначеного у пункті А2 договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Сплата винагороди здійснюється згідно з Графіком платежу та, в разі дострокового погашення кредиту, згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з Графіком платежу до дати дострокового погашення кредиту.

Згідно з пунктами 6.1-6.2 договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного підпису усіма його сторонами в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та "Про електронні довірчі послуги". Договір у частині пункту 4.4 договору набуває чинності з моменту підписання договору, в решті частин - з моменту надання відповідачем розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за договором.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію», яким врегульовані правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язання на підставі кредитного договору від 09.06.2025 № 20.42.0000000973, який є обов`язковим для виконання позивачем та відповідачем.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046 - 1053 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позивач 09.06.2025 переказав на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 345 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № TR.46871471.55023.70198, випискою по особовому рахунку за період часу з 09.06.2025 по 28.06.2026 (наявні у матеріалах справи).

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено частинами 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами додатку 1 до договору визначено графік погашення кредитних коштів.

Відповідно до підпункту 2.3.2 кредитного договору при порушенні відповідачем будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами договору, у тому числі у випадку порушення цільового використання кредиту, позивач, на свій розсуд, має право: змінити умови договору - зажадати від відповідача дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно з статтями 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначено в повідомленні дату. У цю дату відповідач зобов`язується повернути позивачу суду кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за кредитом.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів, станом на час звернення позивачем із позовом до суду, у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 286 218,33 грн. заборгованості за наданим кредитом, 18 232,14 грн. заборгованості за процентами, 9 315,00 грн. заборгованості за винагородою. Також, позивач нарахував пеню у розмірі 2 815,00 грн. та фіксований штраф у розмірі 18 250,00 грн.

Відповідно до абзацу 6 пункту А3 кредитного договору у випадку порушення відповідачем будь-якого із зобов`язань, передбачених договором, позивач на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, позивач направляє відповідачу письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення відповідачем заборгованості за договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, позиваючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.

Судом враховано, що у матеріалах справи наявна вимога від 11.06.2026, якою позивач повідомив відповідача про існуючу заборгованість та обов`язок здійснити оплату до 18.06.2026.

Матеріали справи не містять доказів направлення даної вимоги відповідачу.

Разом із тим, оскільки дана вимога була направлена позиваем відповідачу разом із даним позовом, тому суд підтверджує факт звернення позивачем у порядку пункту А3 кредитного договору до відповідача.

Відповідачем вимогу не виконано, грошові кошти не повернуто. Протилежного суду не доведено, доказів погашення заборгованіості до суду не подано.

Оскільки матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем зобов`язання за кредитним договором в частині своєчасного повернення тіла кредиту та нарахованих відсотків, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 286 218,33 грн. заборгованості за наданим кредитом, 18 232,14 грн. заборгованості за процентами та 9 315,00 грн. заборгованості за винагородою.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до пункту А7 кредитного договору у випадку порушення відповідачем будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права позивача, передбаченого пунктом А 3 договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням.

Згідно з пунктом 5.8 кредитного договору у випадку порушення відповідачем термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення позивача до судових органів, відповідач сплачує позивачу штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 гривень + 5% від суми встановленого у пункті А 2 договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 18 250,00 грн. з посиланням на пункт 5.8 кредитного договору (абзац 5 сторінки 2 позовної заяви) та пеню у розмірі 2 815,00 грн., з посиланням на пункт А3 кредитного договору (абзац 3 сторінка 2 позовної заяви).

Щодо заявленої до стягнення пені суд зазначає наступне.

Позовна зава не містить розрахунок нарахованої пені (із зазначенням розміру заборгованоісті та періоду часу за який здійснюється нарахування).

Крім того, враховуючи відсутність доказів направлення вимоги від 11.06.2026 до моменту звернення позивачем до суду та примаючи до уваги вказівку у пункті А7 кредитного договору про момент початку нарахування - з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням, суд зазначає про передчасність даної вимоги.

Судом враховано, що умови кредитного договору закріплюють у пункті 5.5 право позивача у разі порушення відповідачем умов пункту 1.1 здійснити нарахування пені у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу.

Разом із тим, враховуючи посилання позивача у позові саме на пункт 5.8 кредитного договору, а також, з огляду на заборону для суду виходити за межі позовних вимог, даний пункт договору не є застосованим під час прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, за встановлених судом обставин, у позовній вимозі про стягнення нарахованої пені суд відмовляє.

Перевіривши нарахований позивачем штраф суд визнає його нормативно обгрунтованим, арифметично вірним та таким, що підлягає повному задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Савченко Олександри Ігорівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11; ідентифікаційний номер 14360080) 286 218,33 грн. заборгованості за наданим кредитом, 18 232,14 грн. заборгованості за процентами, 9 315,00 грн. заборгованості за винагородою, 18 250,00 грн. штрафу та 4 980,22 грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк