Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
21.09.2026Справа № 910/7330/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Коткова О.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Спліт"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Парсей";
2) ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - ОСОБА_2
про стягнення грошових коштів
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Голд Спліт" (далі - ТОВ "Голд Спліт", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парсей" (далі - ТОВ "Парсей", віповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості у сумі 892 840,00 грн. за договором про надання фінансового кредиту № 62/06-2020-КЮ від 30.11.2020, укладеного між ТОВ "Голд Спліт" та ТОВ "Парсей", забезпеченого договором поруки від 30.11.2020, укладеного між ТОВ "Голд Спліт" та ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2026 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам спору надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки. Цією ж ухвалою до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2 ).
01.09.2026 від відповідача-2 надійшов відзив на позов, у якій відповідач-2 проти позову заперечив, зазначив, що з 24.02.2022 і до спливу тридцяти днів після припинення чи скасування воєнного стану, ТОВ "Парсей" звільнене від обов`язку сплати неустойки (штрафу та пені) та відповідальності за статтею 625 ЦК України за прострочення грошового зобов`язання за кредитним договором. Також разом з відзивом відповідачем-2 була подана довідка ВЧ НОМЕР_1 № 2737 від 23.04.2024 відповідно до якої солдат ОСОБА_1 (відповідач-2) перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період у ВЧ НОМЕР_1 з 08.02.2024.
08.09.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній проти доводів, викладених у відзиві заперечив, вважав їх безпідставними.
Суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Так, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22 щодо зупинення провадження та права особи на участь у розгляді своєї справи, серед іншого, дійшла висновку про те, що: "Зазначені норми права (п. 3 ч. 1 ст. 227 та п. 2 ч. 1 ст. 229 ГПК України) забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.".
Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правила, визначені п. 2 ч. 1 ст.251 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) (аналогічні за змістом положення містяться також у п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК), мають для суду визначальний характер. Формулювання "суд зобов`язаний" не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Крім цього Велика Палата Верховного Суду зауважила, що є зрозумілим, що мета законодавця у формулюванні конструкції п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК (аналогічні за змістом положення містяться також у п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК) була в тому, щоб гарантувати недоторканність прав тих осіб, які у запроваджений в Україні воєнний стан виконують конституційний обов`язок, пов`язаний із захистом Батьківщини від ворога, - військовослужбовців.
За нинішньої редакції п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК (аналогічні за змістом положення містяться також у п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК) в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі, суд також враховує, що у контексті поставлених перед Великою Палатою Верховного Суду питань щодо застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК (аналогічні за змістом положення містяться також у п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК), зокрема стосовно того: яким є належне тлумачення та застосування положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК в частині формулювання "переведені на воєнний стан"; які докази є належними і достатніми для підтвердження статусу особи як військовослужбовця для цілей застосування згаданої норми про обов`язок суду зупинити провадження у справі; зобов`язаний військовослужбовець доводити, що він бере безпосередню участь у бойових діях; чи може суд врахувати прагнення самого військовослужбовця (який є однією зі сторін або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) продовжувати розгляд справи і не зупиняти провадження, чи все ж таки суд зобов`язаний у всіх випадках зупинити провадження у справі, навіть якщо військовослужбовець заперечує проти цього.
Отже, під час застосування правил п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК (аналогічні за змістом положення містяться також у п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК), судам потрібно виходити з такого:
1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан";
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК (аналогічні за змістом положення містяться також у п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК), висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.".
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту перебування на військовій службі у матеріалах справи наявна довідка ВЧ НОМЕР_1 № 2737 від 23.04.2024 відповідно до якої солдат ОСОБА_1 (відповідач-2) перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період у ВЧ НОМЕР_1 з 08.02.2024.
Отже, суд вважає за необхідне звернутись до Міністерства оборони України та ВЧ НОМЕР_1 для отримання актуальної інформації про перебування відповідача-2 - ОСОБА_1 на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Керуючись ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Зобов`язати Міністерство оборони України (Україна, 03168, місто Київ, пр. Повітряних Сил, будинок 6; ідентифікаційний код 00034022) та Військову Частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) надати до 05.10.2026
- докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо) щодо перебування ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Котков О.В.
Судове рішення № 139922523, Господарський суд м. Києва було прийнято 21.09.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/7330/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: