Рішення № 139922478, 09.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/634/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засіданні Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фермерського господарства АСК, вул. Берегова, буд. 45 А, с. Бокове, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28516,

до відповідача: Болехівська міська рада Івано-Франківської області, вул. Івана Франка, буд.12, м. Болехів, Калуський район, Івано-Франківська область,77202,

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.03.2019 на той самий строк (сім років) та на тих самих умовах, що передбачені договором,

за участі:

від позивача: Сааді Рустам Мозаммедович, Нетреба Катерина Олександрівна (в режимі вкз)

від відповідача: Троян Володимир Станіславович

встановив: Фермерське господарство АСК звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.03.2019 на той самий строк (сім років) та на тих самих умовах, що передбачені договором.

Хід процесуальних дій та вирішення процесуальних питань у даній справі відображено в протоколах судових засідань, які містяться в матеріалах справи.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що що позивач у встановлений договором та законом строк звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договорів оренди землі від 22.03.2019 та надав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, з проханням поновити договір оренди землі, уклавши додаткову угоду про поновлення договору.

Однак, відповідач у межах місячного строку, передбаченого ст. 33 Закону України «Про оренду землі», не прийняв рішення щодо поновлення договорів або відмови у їх поновленні та не повідомив позивача про наявність заперечень. Після закінчення строку дії договорів 22.03.2019 позивач продовжив користування земельними ділянками, належно виконував умови договорів, зокрема сплачував орендну плату, тоді як відповідач заперечень щодо подальшого користування земельними ділянками не висловлював.

Листами від 02.03.2026 та від 23.03.2026 відповідач повідомив позивача про неприйняття сесією міської ради рішення щодо поновлення договору оренди землі, що на думку позивача, свідчить про порушення його переважного права на поновлення договору оренди землі.

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позов зазначає про те, що у цій справі переважне право ФГ "АСК" на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки немає однієї зі складових юридичних фактів, що надають позивачу право претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: відсутня воля орендодавця на укладення нового договору, і він повідомив орендаря про небажання поновлювати договір оренди.

Лист орендодавця надісланий 02 березня 2026 року, тобто до закінчення дії договору оренди землі, є достатнім підтвердженням відмови орендодавця від подальшої пролонгації договору на новий строк.

Листом від 25 березня 2026 №186/021-29 позивачу направлені акти прийому-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 26109292000:08:001:0125 у зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди землі на який не була отримана відповідь.

Болехівська міська рада розглянула питання поновлення договору оренди земельної ділянки на пленарних засіданнях ради 17 лютого 2026 року та 18 березня 2026 року. За результатами розгляду питання рішення про поновлення договору не набрало необхідної кількості голосів депутатів.

Отже, орган місцевого самоврядування не ухилявся від розгляду питання, а здійснив передбачену законом процедуру розгляду питання щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної власності.

Не набрання рішенням необхідної кількості голосів не може розцінюватися як мовчазна згода орендодавця або як ухилення від виконання вимог закону.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Фермерським господарством АСК, як орендарем, та Головним управлінням Держгеокадастру у Івано-Франківський області, як орендодавцем, укладено договір оренди землі від 22.03.2019, предметом якого с оренда земельної ділянки державної форми власності кадастровий номер кадастровий номер 2610292000:08:001:0125, загальною площею 18,3780 га, у тому числі 18,3780 га рілля, розташованої за межами населеного пункту с. Танява Тисівської сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області.

В грудні 2020 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 р. № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 р. № 449 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру було доручено забезпечити передачу з 17 листопада 2020 року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України, внаслідок чого дана земельна ділянка перейшла в комунальну власність Болехівської міської ради Івано- Франківської області.

Згідно п. 3.1. договору, договір укладено на 7 (сім) років (до 22.03.2026 року).

Відповідно до п. 3.3. договору, після закінчення строку дії цього договору орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, має переважне право перед іншими особами на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до спливу строку дії цього договору письмово (листом-повідомленням) повідомити орендодавця (який, згідно статті 122 Земельного кодексу України, уповноважений розпоряджатися даною земельною ділянкою за цільовим призначенням та категорією земель, що визначено при затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду) про намір продовжити його дію. До листа-повідомлення про поновлення цього договору орендар додає проект додаткової угоди.

ФГ «АСК» повідомило про свій намір скористатися переважним правом на поновлення на новий строк договору оренди землі від 22.03.2019.

02.02.2026 позивач звернувся з листом-повідомленням до орендодавця, в якому повідомив про свій намір скористатися переважним правом на поновлення на новий строк договору оренди землі від 22.03.2019, уклавши додаткову угоду про поновлення договору. До листа додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Даний лист відповідачем отримано 02.02.2026.

Додатково (повторно), 27.02.2026 електронною поштою, позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 21.02.2026, до якого було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, з проханням поновити договір оренди землі, уклавши додаткову угоду про поновлення договору.

Болехівська міська рада розглянула питання поновлення договору оренди земельної ділянки на пленарних засіданнях ради 17 лютого 2026 року та 18 березня 2026 року.

За результатами розгляду питання рішення про поновлення договору не набрало необхідної кількості голосів депутатів.

Листами від 02.03.2026 та від 23.03.2026 відповідач повідомив позивача про неприйняття сесією міської ради рішення щодо поновлення договору оренди землі.

Так, в листі Болехівської міської ради від 02.03.2026 № 514/021-21/26 позивача повідомлено, що питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 18,3780 га за межами населеного пункту с. Танява було винесено на розгляд сесії Болехівської міської ради, яке відбулося 17.02.2026. За результатами розгляду рішення не прийняте у зв`язку із недостатньою кількістю голосів.

Листом від 23.03.2026 №912/021-21/26 відповідачем повідомлено позивача про те, що дане питання було винесено на розгляд чергового засідання сесії Болехівської міської ради 18.03.2026. За результатами розгляду рішення не ухвалено у зв`язку із недостатністю кількістю голосів, 10 - за, 8 - утримались.

22.04.2026 позивач через звернувся до Болехівської міської ради із проханням укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі (проект додавався до листа-повідомлення), без прийняття рішення сесією Болехівською міською радою.

Листом від 05.05.2026 №1763/021-21/26 за підписом першого заступника міського голови Юрочка В.І. позивачу повідомлялося, що рішення ради про поновлення договору оренди не набрало відповідної кількості голосів депутатського корпусу.

Позивач після закінчення строку дії договору продовжив користуватися земельною ділянкою, сплачувати орендну плату, на даний час продовжує користуватися земельною ділянкою.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновки суду.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (надалі - ЗК України), Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 1, 2 Закону про оренду землі).

16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції. Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацами третім і четвертим.

Правила, визначені ст. 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Як випливає зі змісту абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Відповідно до обставин даної справи договір оренди землі укладено 22.03.2019.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК.

При цьому відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону про оренду землі базується саме на положеннях стаття 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України Про оренду землі землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі землі у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі).

Частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі встановлювала, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У пункті 38 постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 року зазначено таке: "Частини п`ята та шоста статті 33 Закону України Про оренду землі встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону про оренду землі, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону України Про оренду землі, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення."

Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону України Про оренду землі землі додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Тож статтею 33 Закону України Про оренду землі було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

За частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент звернення з позовом у цій справі, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев`ята цієї ж статті).

Суд зазначає, що стаття 33 Закону України Про оренду землі про оренду землі (як у попередній, так і у чинній редакції) встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.

Суд зауважував, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.

Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 ЦК України та статті 33 Закону України Про оренду землі орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.

Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.

Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

Суд, оцінюючи встановлені обставини справи у їх сукупності, виходить з того, що позивач діяв добросовісно та послідовно реалізовував надане йому законом і договором переважне право на поновлення договору оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з урахуванням встановленого Законом терміну до закінчення строку дії договору, направив на адресу відповідача лист-повідомлення від 02.02.2026 про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі.

Разом із цим листом позивач надав проект додаткової угод, чим виконав передбачений законом та договором обов`язок щодо ініціювання процедури поновлення договорів.

Як випливає зі змісту листа від 02.03.2026 № 514/021-21/26, відповідачем повідомлено, що питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 18,3780 га за межами населеного пункту с. Танява було винесено на розгляд сесії Болехівської міської ради, яке відбулося 17.02.2026. За результатами розгляду рішення не прийняте у зв`язку із недостатньою кількістю голосів.

При цьому, суд зазначає про те, що саме по собі неприйняття рішення органом місцевого самоврядування з мотивів недостатності голосів депутатів не є належним виконанням обов`язку орендодавця щодо розгляду звернення орендаря та прийняття вмотивованого рішення у розумінні ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Вказаними діями рада фактично ухилилася від прийняття рішення створивши таким чином стан правової невизначеності для Фермерського господарства АСК.

За обставинами даної справи, відповідач фактично не розглянув надіслані орендарем листи-повідомлення з проектами додаткової угоди по суті, не аналізувала його умови, не заперечувала щодо запропонованих умов, не висловив зауважень щодо запропонованих умов (ціни, строків тощо), та не надіслав орендарю вмотивованої відмови у формі належного правового акта.

Така поведінка відповідача свідчить про недотримання ним встановленої законом процедури розгляду звернення орендаря, а також про відсутність своєчасного та належного реагування на реалізацію позивачем свого переважного права.

Враховуючи вищенаведені норми та обставини справи суд дійшов до висновку про те, що лист відповідача від 02.03.2026 не є «запереченням» у розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки він по суті є інформаційним повідомленням про хід сесії, а не актом відмови.

Закон України «Про оренду землі» покладає на орендодавця обов`язок не просто надіслати будь-яку відповідь, а прийняти вмотивоване рішення за результатами розгляду листа-повідомлення орендаря. Однак, зміст листа від 02.03.2026 свідчить, що він є виключно інформаційним повідомленням (констатацією факту).

При цьому, інформаційне повідомлення про внутрішні процедурні процеси ради не є розпорядчим актом (рішенням) органу місцевого самоврядування про відмову в розумінні статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Суд наголошує на неприпустимості ототожнення «неприйняття рішення» з «рішенням про відмову», недостатня кількість голосів депутатів при голосуванні не прирівнюється до рішення про відмову.

Сесія міської ради є колегіальним органом, тому, належним результатом розгляду заяви орендаря мав бути або правовий акт про поновлення договору, або правовий акт про відмову у такому поновленні (з чітким обґрунтуванням).

Направлення позивачем актів прийому-передачі листом 23.03.2026 №912/021-21/26 (після закінчення строку) вже є наслідком попереднього порушення процедури розгляду звернення орендаря і також не є прийнятим вмотивованим рішенням за результатами розгляду листа-повідомлення орендаря.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.11.2024 у справі № 920/1063/21, процедура поновлення договору оренди землі (у редакції ст. 33 Закону України «Про оренду землі», чинній на момент укладення договору) ґрунтується саме на переважному праві добросовісного орендаря, а також передбачає можливість зміни умов договору за взаємною згодою сторін. Отже, на відміну від механізму автоматичного поновлення, зазначена процедура передбачає активну поведінку сторін, спрямовану на досягнення домовленості.

При цьому, відповідач жодним чином не висловив заперечень щодо запропонованих позивачем істотних умов договору (строку, розміру плати) та не запропонував своїх змін, що свідчить про ігнорування процедури узгодження умов, визначеної ч. 5 ст. 33 Закону «Про оренду землі».

Добросовісність як загальна засада цивільного законодавства (ст. 3 ЦК України) є певним стандартом поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони. Презумпція добросовісності учасників цивільних правовідносин неодноразово підкреслювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц.

Разом з тим, як зазначено у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №906/1314/21, орган місцевого самоврядування як орендодавець зобов`язаний діяти добросовісно, зокрема проводити з орендарем реальні переговори щодо поновлення договору, пропонувати конкретні умови та не ухилятися від їх узгодження. Невиконання такого обов`язку, зокрема безпідставне неприйняття рішення або формальне посилання на відсутність необхідної кількості голосів, не може покладатися в основу обмеження прав добросовісного орендаря.

Відповідно до ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11 ст. 33 вказаного Закону України).

Із даної норми слідує, що встановлений нею припис є імперативним, а тому має бути виконаний сторонами за умови дотримання порядку та строків направлення проекту додаткової угоди орендарем.

Оскільки позивач дотримався вимог законодавства, суд приходить до висновку, що за наявності визначених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі підстав для поновлення спірного договору оренди землі та, з огляду на те, що відповідач у місячний строк, передбачений т. 33 Закону України «Про оренду землі», не прийняв рішення щодо поновлення договору або відмову у його поновленні та не повідомив позивача про наявність заперечень, суд вважає, що наявні підстави для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною в редакції, запропонованій позивачем.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити позов Фермерського господарства АСК до Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.03.2019 на той самий строк (сім років) та на тих самих умовах, що передбачені договором.

Визнати укладеною між Болехівською міською радою Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 04054270) та Фермерським господарством АСК (ідентифікаційний код 31077178) додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.03.2019 без номеру, на той самий строк (сім років) та на тих самих умовах, що передбачені договором, у такій редакції:

Додаткова угода

про поновлення договору оренди землі від 22.03.2019 № б/н

м. Болехів «___» ____ 2026 року

Івано-Франківської області

Болехівська міська рада Івано-Франківської області, в особі міського голови Яцинина Івана Васильовича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», іменована в подальшому «Орендодавець», з одного боку, та Фермерське господарство «АСК», в особі голови Самарського Олександра Леонідовича, який діє на підставі Статуту, іменований в подальшому «Орендар», з другого боку, уклали цю додаткову угоду (далі за текстом Додаткова угода) про поновлення договору оренди землі від 22.03.2019 № б/н (далі за текстом - Договір) на наступних умовах:

1. Укласти на новий строк (поновити) на 7 (сім) років договір оренди землі від 22.03.2019 № б/н, предметом якого є оренда земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 2610292000:08:001:0125, загальною площею 18,3780 га, у тому числі 18,3780 га рілля.

2. Замінити у всіх частинах і пунктах Договору означення ОРЕНДОДАВЦЯ з Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківський області на Болехівська міську раду Івано-Франківської області у зв`язку з переходом земельної ділянки у комунальну власність.

3. Всі інші умови вищезгаданого Договору не обумовлені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними.

4. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 22.03.2019 № б/н та набирає чинності після підписання сторонами.

5. Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у «Орендодавця» Болехівської міської ради Івано-Франківської області, другий - у «Орендаря» Фермерського господарства «АСК».

«Орендодавець» Болехівська міська рада Івано-Франківської області Місцезнаходження: 77202, Івано-Франківська область, м.Болехів, пл. І.Франка, будинок12, код ЄДРПОУ 04054270 Міський голова _____ І.В. Яцинин«Орендар» Фермерське господарство «АСК» Місцезнаходження: 28516, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Бокове, вул.Берегова, будинок 45А код ЄДРПОУ 31077178 Голова ФГ «АСК» _____ О.Л. Самарський."

Стягнути з Болехівської міської ради Івано-Франківської області, вул. Івана Франка, буд.12, м. Болехів, Калуський район, Івано-Франківська область,77202 (ідентифікаційний код 04054270) на користь Фермерського господарства АСК, вул. Берегова, буд. 45 А, с. Бокове, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28516 (ідентифікаційний код 31077178) 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.09.2026

Суддя Неверовська Л. М.