Рішення № 139922473, 21.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/638/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вул. Сахарова, буд. 23 А, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Долинської міської ради, проспект Незалежності, буд. 5, м. Долина, Івано-Франківська область, 77504

про стягнення шкоди в сумі 837682,09 грн,

встановив: Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Долинської міської ради про стягнення шкоди в сумі 837682,09 грн.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч вимогам Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про рослинний світ", Закону України "Про місцеве самоврядування", Лісового кодексу України, не виконав обов`язку встановленого законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів - не забезпечив охорону лісів від незаконних рубок, внаслідок чого допустив незаконну рубку 29 дерев за межами с. Тростянець Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області, що спричинило шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 837682,09 грн.

Позиція відповідача.

Позовні вимоги заперечує, у відзиві на позов зазначає про те, що конструкція статті 107 ЛК України пов`язує момент настання цивільно-правової відповідальності органу місцевого самоврядування тільки у випадку не встановлення винних осіб. Однак, у даному випадку відсутній процесуальний документ в розумінні КПК України який би вказував власне про не встановлення винних осіб і як наслідок закриття кримінального провадження.

Так, частиною першою статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається, зокрема, у випадку не встановлення достатності доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати та не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Матеріали справи не містять доказів на підставі яких можна було б встановити, що в межах кримінального провадження №12025091160000099 винних осіб остаточно не встановлено.

Відтак, Долинська міська рада переконана, що звернення до суду з цим позовом є передчасним.

Зазначає, що як вбачається з наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу №150/04.2-03 від 05.03.2025 для здійснення заходів, спрямованих на запобігання адміністративним правопорушенням, а також посилення заходів з охорони, використання і відтворення об`єктів тваринного світу та дотримання інших вимог природоохоронного законодавства на території Калуського району уповноваженими особами для здійснення таких заходів є державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу Дутчин Дмитро Ярославович та Бельмега Іван Васильович.

Натомість акт, окрім вищенаведених посадових осіб, підписаний головним спеціалістом відділу лісового та мисливського господарства в Івано-Франківській області Західного міжрегіонального управління та мисливського господарства Возним Андрієм Степановичем.

Системний аналіз вищенаведеного дає право стверджувати, що Акт №23/02.1 від 05.03.2025 року не відповідає вимогам законодавства щодо його форми та змісту, а відтак не є допустимим доказом в цій справі для встановлення заподіяної шкоди.

У спірних деліктних правовідносинах Державна екологічна інспекція не довела належними та допустимими доказами як сам факт заподіяння шкоди безпосередньо Долинською міською радою, так і протиправність (незаконність) поведінки відповідача та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою.

Відтак в Долинської міської ради відсутня вина у заподіянні шкоди в даних правовідносинах.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 року №38 (чинне на час проведення заходів), наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 05.03.2025 року №150/04.2-03 «Про організацію та проведення заходів з охорони, використання і відтворення об`єктів тваринного світу в умовах воєнного стану та дотримання інших вимог природоохоронного законодавства» на території Калуського району спільно з головним спеціалістом відділу лісового та мисливського господарства в Івано-Франківській області Західного міжрегіонального управління та мисливського господарства Возним Андрієм Степановичем здійснено державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Калуського району Івано-Франківської області.

Під час посилення заходів, спрямованих на запобігання та виявлення правопорушень на території Калуського району Івано-Франківської області за межами населеного пункту с.Тростянець Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області (географічні координати 49.068911, 24.054520), Державною екологічною інспекцією Карпатського округу виявлено факт незаконної рубки 29 дерев породи дуб, ялина та ялиця з діаметрами у корі біля шийки кореня: 31, 64, 65, 93, 71, 58, 51, 51, 50, 55, 49, 58, 59,30, 62, 69, 54, 40, 64, 72, 59, 85, 91, 56, 36, 60, 56, 56, 63 см, про що складено Акт №23/02.1 від 05.03.2025.

Також, складено Відомість №1 обліку пнів незаконно зрубаних дерев на території с.Тростянець Долинської міської ТГ географічні координати 49.068911, 24.054520 Калуського району від 05.03.2025 року, в якій зафіксовано кількість, стан, породи, ознаки, діаметри незаконно зрубаних (знищених) дерев та Фототаблицю обстеження місця незаконної порубки дерев на території Долинської міської ради Тростянецького старостинського округу (за межами населеного пункту с. Тростянець) Калуського району Івано-Франківської області за географічними координатами 49.068911, 24.054520 як додатки до Акту №23/02.1 від 05.03.2025.

Облік пнів незаконно зрубаних дерев проведено за участю головного спеціаліста відділу лісового та мисливського господарства в Івано-Франківській області Західного міжрегіонального управління та мисливського господарства Возного Андрія Степановича, який підписав складену Відомістю №1 обліку пнів незаконно зрубаних дерев за межами с. Тростянець Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області від 05.03.2025 за географічними координатами: 49.068911, 24.054520, в якій зафіксовано кількість, стан, породи, ознаки, діаметри незаконно зрубаних (знищених) дерев.

Заміри пнів знищених (зрубних) дерев проводилися вимірювальною металевою рулеткою Р-20 виробництва «STANLEY» №0122 (свідоцтво про повірку № ЧФ-734-М).

Розрахунок розміру шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев на території Долинської міської ради за межами населеного пункту с. Тростянець Калуського району Івано-Франківської області в сумі 837682,09 грн проведено згідно із додатком №1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами» із врахуванням індексації такс.

Відповідно до даних відкритого офіційного інформаційного порталу «Публічна кадастрова карта», на якому оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, за результатами пошуку географічних координат 49.068911, 24.054520 місце вчинення незаконної рубки дерев за межами населеного пункту с.Тростянець Долинської міської ради, ділянка не сформована, що підтверджується Витягом з публічної кадастрової карти місця вчинення незаконної рубки за межами населеного пункту с. Тростянець Долинської міської територіальної громади з географічними координатами 49.068911, 24.054520).

У відомостях розміщених на офіційному веб-порталі ВО «Укрдержліспроект» https://gis.lisproekt.gov.ua/portal/apps/webappviewer/index.html id=24ba01f9f36147e58d570d8119c06140, у геоінформаційній кадастрової системі «ГІС-Ліспроект» занесено відомості, щодо самозаліснених територій України.

За результатами пошуку координат 49.068911, 24.054520, за якими виявлено незаконну рубку 29 дерев, дана територія відноситься до самозаліснених земель площею 78,0205 га на території Долинської міської територіальної громади, земельна ділянка не сформована.

Листом від 07.03.2025 року №01-03/906 Інспекцією надіслано матеріали перевірки до Івано-Франківській обласної прокуратури та ГУНП в Івано-Франківській області для внесення відомостей в ЄРДР та проведення досудового розслідування.

Відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП листами №186878-2025 від 08.10.2025 року, №72757-20266 від 15.04.2026, №90203-2026 від 12.05.2026 надало копії матеріалів кримінального провадження №12025091160000099 від 03.04.2025 року та повідомило, що «за результатами проведення досудового розслідування не встановлено винну особу та нікому не повідомлено про підозру у вчиненні злочину».

Задля встановлення до якої категорії земель та в чиєму розпорядженні перебуває заліснена територія земельної ділянки в межах географічними координатами 49.068911, 24.054520, на якій здійснена незаконна рубка, слідчим Відділенням ВП №1 (м. Долина) надавалися запити до КП «Долинський спецагролісгосп Івано-Франківської обласної ради», лист №173314-2025 від 21.09.2025 та до Долинської міської ради, лист №173315-2025 від 21.09.2025.

КП «Долинський спецагролісгосп Івано-Франківської обласної ради» листом від 26.09.2025 №233 повідомив, що земельна ділянка в межах географічних координат 49.068911, 24.054520 не перебуває в його користуванні.

Також Долинська міська рада листом від 30.09.2025 №12/05-17/5519 повідомила, що земельна ділянка у масиві земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення та входить у межі Долинської територіальної громади. Земельна ділянка не сформована, категорія земель та розпорядник не визначені.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №120250911600000099 проведено судову інженерно-екологічну експертизу. На вирішення інженерно-екологічної експертизи поставлено 2 запитання: 1) Який розмір шкоди (збитків) завданий незаконною порубкою, знищенням об`єктів рослинного світу, а саме дерев породи дуб сироростучого діаметрами пнів: 93, 62, 64, 72, 59, 85, 91, 56, 36, 60, 56, 56, 63 см.; породи ялиця сироростуча діаметрами пнів: 31, 64, 65, 71, 58, 51, 51, 50, 55, 49, 58, 59, 30 см.; породи ялина сухостійна діаметром пнів: 69, 54, 40 см. виявлених 05.03.2025 за межами населеного пункту с. Тростянець Долинської міської ТГ Калуського району Івано-Франківської області (в межах земель з координатами 49.068911, 24.054520)? 2) Кому заподіяно шкоду внаслідок незаконної порубки (знищенням) об`єктів рослинного світу, а саме дерев породи дуб сироростучого діаметрами пнів: 93, 62, 64, 72, 59, 85, 91, 56, 36, 60, 56, 56, 63 см.; породи ялиця сироростуча діаметрами пнів: 31, 64, 65, 71, 58, 51, 51, 50, 55, 49, 58, 59, 30 см.; породи ялина сухостійна діаметром пнів: 69, 54, 40 см. виявлених 05.03.2025 за межами населеного пункту с. Тростянець Долинської міської ТГ Калуського району Івано-Франківської області (в межах земель з координатами 49.068911, 24.054520)?

Згідно Висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 20.08.2025 №972/25-28 Івано-Франківського відділення КНДІСЕ: 1. Розмір шкоди (збитків) завданий незаконною порубкою, знищенням об`єктів рослинного світу, а саме дерев породи дуб сироростучого діаметрами пнів: 93, 62, 64, 72, 59, 85, 91, 56, 36, 60, 56, 56, 63 см.; породи ялиця сироростуча діаметрами пнів: 31, 64, 65, 71, 58, 51, 51, 50, 55, 49, 58, 59, 30 см.; породи ялина сухостійна діаметром пнів: 69, 54, 40 см. виявлених 05.03.2025 за межами населеного пункту с. Тростянець Долинської міської ТГ Калуського району Івано-Франківської області (в межах земель з координатами 49.068911, 24.054520), становить 837682,09 грн. 2. Внаслідок незаконної, як встановлено слідством, порубки (знищенням) об`єктів рослинного світу, а саме дерев породи дуб сироростучого діаметрами пнів: 93, 62, 64, 72, 59, 85, 91, 56, 36, 60, 56, 56, 63 см.; породи ялиця сироростуча діаметрами пнів: 31, 64, 65, 71, 58, 51, 51, 50, 55, 49, 58, 59, 30 см.; породи ялина сухостійна діаметром пнів: 69. 54. 40 см. виявлених 05.03.2025 за межами населеного пункту с. Тростянець Долинської міської ТГ Калуського району Івано-Франківської області (в межах земель з координатами 49.068911, 24.054520), шкода в загальному розмірі 837682,09грн, заподіяна навколишньому природному середовищу - лісу, як не від`ємному його елементу. Збитки, нанесені внаслідок незаконної вирубки лісу, відшкодовуються державі.

З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією Карпатського округу, надіслано до Долинської міської ради претензію №69/25 від 27.10.2025 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев в розмірі 837682,09 грн.

27.11.2025 листом №03/05-12/6310 Долинська міська рада повідомила, що не погоджується здійснювати оплату даної претензії у зв`язку із тим, що дана земельна ділянка на якій здійсненна незаконна рубка дерев (географічні координати 49.068911, 24.054520), не сформована, не відноситься до лісового фонду, а спірні правовідносини у справі не є лісовими, а посилання на Лісовий кодекс є помилковим та безпідставним.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

Як зазначено в статті 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

За змістом пункту «ї» частини першої статті 15 названого Закону місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У частині першій статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» унормовано, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (частина перша статті 69 цього Закону).

Разом з тим відповідно до частин першої, третьої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Як зазначено у підпункті 1 пункту «б» частини першої статті 33 названого Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження зі здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

З наведеного слідує, що відповідні законодавчі норми наділяють органи місцевого самоврядування повноваженнями здійснювати контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Такі повноваження покладено як безпосередньо на місцеві ради, так і передбачена можливість здійснювати їх через виконавчі органи, які створюються відповідними радами і є підконтрольними та підзвітними їм.

В свою чергу відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та сталого використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, (лісові відносини) регулюються, зокрема ЛК України.

За змістом статті 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода.

У постановах Верховного Суду від 19.09.2024 у справі №918/1356/23 та від 06.05.2025 у справі № 918/710/24 зазначено, що ЛК України, зокрема частина друга статті 107 ЛК України в редакції, чинній з 10.07.2022, передбачає обов`язок органу місцевого самоврядування відшкодувати заподіяну лісу шкоду. Аналіз частини другої статті 107 ЛК України свідчить про те, що такий обов`язок виникає в органу місцевого самоврядування за наявності таких умов у їх сукупності: 1) якщо особи, винні у заподіянні шкоди, не встановлені та 2) якщо ліс, якому була заподіяна шкода, знаходиться у межах території органу місцевого самоврядування.

Водночас відповідальність місцевих рад за стан навколишнього природного середовища на своїй території передбачена і статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Зміст приписів частини другої статті 107 ЛК України кореспондується із приписами статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» щодо покладення відповідальності на орган місцевого самоврядування, на території якого завдана шкода.

При цьому, у контексті застосування статті 107 ЛК України Верховний Суд у постановах від 19.09.2024 у справі № 918/1356/23 та від 06.05.2025 у справі № 918/710/24 зазначив, що протиправна поведінка відповідача полягає в тому, що він не виконав свого обов`язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок, не здійснив контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді нездійснення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на належній йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело (причинно-наслідковий зв`язок) до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та спричинення шкоди лісу. Вина відповідача презюмується та ним не спростована.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.05.2022 у справі № 922/2317/21, від 26.07.2022 у справі № 924/883/21, від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, для встановлення факту правопорушення основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення та який відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є документом, що фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

В силу п. 24 Розділу Х Перехідні положення ЗК України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Отже, Долинська міська рада відповідальна за збереження лісового фонду на несформованих земельних ділянках.

Матеріалами справи підтверджується факт незаконної порубки невстановленими особами дерев породи дуб сироростучого діаметрами пнів: 93, 62, 64, 72, 59, 85, 91, 56, 36, 60, 56, 56, 63 см.; породи ялиця сироростуча діаметрами пнів: 31, 64, 65, 71, 58, 51, 51, 50, 55, 49, 58, 59, 30 см.; породи ялина сухостійна діаметром пнів: 69, 54, 40 см. виявлених 05.03.2025 за межами населеного пункту с. Тростянець Долинської міської ТГ Калуського району Івано-Франківської області (в межах земель з координатами 49.068911, 24.054520).

Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи й спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки й шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.

Суди, розглядаючи спори про стягнення збитків, мають встановлювати обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Дослідженими письмовими доказами, які не спростовані відповідачем підтверджується, що внаслідок не виконання Долинського міською радою свого обов`язку щодо забезпечення охорони лісового фонду, не здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на підконтрольній їй території, спричинено незаконне знищення дерев та шкоди навколишньому природному середовищу (рубки 29 дерев породи дуб, ялина та ялиця з діаметрами у корі біля шийки кореня: 31, 64, 65, 93, 71, 58, 51, 51, 50, 55, 49, 58, 59,30, 62, 69, 54, 40, 64, 72, 59, 85, 91, 56, 36, 60, 56, 56, 63 см).

Отже, відповідач як зобов`язана особа несе цивільно-правову відповідальність за порушення чинного законодавства, що мало наслідком незаконне вирубування дерев.

Факт незаконної рубки дерев та наявність у Долинської міської ради обов`язків щодо охорони лісу свідчить про неналежне виконання останньою своїх обов`язків. Неналежні/недостатні заходи щодо охорони дерев свідчать про бездіяльність відповідача, внаслідок чого скоєно незаконне вирубування зелених насаджень.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, суд зазначає наступне.

Норми ч.2 ст.107 Лісового кодексу України, ст.40 Закону України «Про рослинний світ» та ст.15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» не ставлять у залежність покладення відповідальності на орган місцевого самоврядування від наявності/відсутності кримінального провадження за фактом порушення вимог природоохоронного законодавства, а також, наявності/відсутності постанови про закриття кримінального провадження.

Суд зауважує, що відповідач помилково ототожнює поняття «невстановлені особи» у контексті цивільного (господарського) права та процесуальний статус «невстановленої особи» чи «закриття провадження» в розумінні КПК України.

Підставою для закриття кримінального провадження згідно пункту 3-1 частини 1 ст.284 КПК України є не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

При цьому, очікування закриття кримінального провадження із вказаної підстави може призвести до пропущення строків звернення до Господарського суду про відшкодування обумовленої суми шкоди, що в свою чергу призведе до порушення інтересів держави.

Щодо залучення головного спеціаліста відділу лісового та мисливського господарства в Івано-Франківській області Західного міжрегіонального управління та мисливського господарства Возного Андрія Степановича, суд зазначає, що відповідач помилково вважає, що його участь нівелює законність акта.

Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Положення про Державну екологічну інспекцію, органи ДЕІ мають право залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

Проведення перевірки у сфері лісокористування та підрахунок пнів вимагають спеціальних знань (таксація, визначення кубатури, породи дерев). Залучення представника Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства є цілком законним та лише підтверджує об`єктивність зафіксованих даних, а не спростовує їх.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах наявні всі докази вчинення відповідачем правопорушення та є підстави для покладення відповідальності за заподіяну шкоду саме на Долинську міську рад.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок розміру заявленої до стягнення шкоди, заподіяної незаконною вирубкою дерев, суд встановив, що цей розрахунок проведений відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", тобто в порядку, визначеному чинним законодавством.

Окрім того, розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев різних порід та діаметрів виявлених 05.03.2025 за межами населеного пункту с. Тростянець Долинської міської ТГ Калуського району Івано-Франківської області (в межах земель з координатами 49.068911, 24.054520), підтверджується також висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 20.08.2025 №972/25-28 Івано-Франківського відділення КНДІСЕ.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що у діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, позовні вимоги про стягнення з відповідача 837682,09 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Таким чином, відшкодування шкоди завданої навколишньому природному середовищу належить здійснити на користь бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Долинської міської ради про стягнення шкоди в сумі 837682,09 грн.

Стягнути на користь держави з Долинської міської ради, проспект Незалежності, буд. 5, м. Долина, Івано-Франківська область, 77504 (ідентифікацій код 04054317) шкоду в сумі 837682 (вісімсот тридцять сім тисяч шістсот вісімдесят дві) грн 09 коп., яку перерахувати в фонд охорони навколишнього природного середовища Долинської міської ТГ: р/р UA UA198999980333149331000009610, отримувач ГУК в Iв.-Фр.об./ ТГ Долина/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.).

Стягнути з Долинської міської ради, проспект Незалежності, буд. 5, м. Долина, Івано-Франківська область, 77504 (ідентифікацій код 04054317) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вул. Сахарова, буд. 23 А, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікацій код 42702233) (на р/р: UA368201720343110004000095363 в ДКСУ м. Київ, Код ЄДРПОУ 42702233) 10052 (десять тисяч п`ятдесят дві) грн 19 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 21.09.2026.

Суддя Неверовська Л. М.