Ухвала суду № 139922241, 21.09.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

21.09.2026 № 905/596/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

розглянувши заяву Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради, м.Краматорськ

про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу та скасування судового наказу

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ

до боржника: Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради, м.Краматорськ

про видачу судового наказу в порядку наказного провадження

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ звернулось до Господарського суду Донецької області зі заявою в порядку наказного провадження про стягнення з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради, м.Краматорськ заборгованості в розмірі 250793,40 грн.

За результатом розгляду заяви 31.08.2026 судом видано судовий наказ.

21.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника боржника надійшла заява б/н від 20.09.2026, у якій він просить поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу та скасувати наказ у справі № 905/596/26 від 31.08.2026.

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої та другої статті 157 Господарського процесуального кодексу України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Згідно з ч. 5 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Суд, розглянувши заяву про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, зазначає таке.

Судовий наказ було доставлено боржникові до його Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 31.08.2026.

Отже, встановлений ч. 1 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцятиденний строк для подання заяви про скасування судового наказу для боржника тривав до 15.09.2026 включно.

Заява про скасування судового наказу надійшла до суду 21.09.2026.

У відповідності до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Законом не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Питання поважності причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відтак, у кожному конкретному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Заява про поновлення строку мотивована тим, що через постійні обстріли м.Краматорськ та регулярні відключення електроенергії та інтернету заявник прострочив процесуальний строк на подання заяви про скасування судового наказу.

Суд зазначає, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.

Дослідивши матеріали справи та доводи, викладені боржником на обґрунтування заяви про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу, суд дійшов висновку, що зазначений процесуальний строк пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим наявні підстави для його поновлення.

Розглянувши заяву про скасування судового наказу, суд зазначає таке.

Положення Господарського процесуального кодексу України не ставлять в залежність скасування судового наказу за заявою боржника від обґрунтованості його доводів, викладених у такій заяві, а лише передбачають необхідність зазначення в ній про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (п.5 ч. 3 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Право особи на справедливий судовий захист гарантується статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору про право. Подання боржником заяви про скасування судового наказу, у якій зазначено про необґрунтованість вимог стягувача, свідчить про наявність спору між сторонами, що є підставою для скасування судового наказу.

За приписами ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

За даною формою господарського судочинства наявність спору є підставою для скасування судового наказу.

Відповідно до ч. 3 ст.158 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що до заяви про скасування судового наказу боржником додано докази сплати судового збору у передбаченому законодавством порядку та розмірі. При цьому суд також констатує, що підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про скасування судового наказу.

З урахуванням наведеного, суд роз`яснює Товариству з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, а також звертає увагу товариства на те, що приписами ст. 151 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 119, 157, 158, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради б/н від 20.09.2026 про поновлення процесуального строку та скасування судового наказу - задовольнити.

2. Поновити Комунальному виробничому підприємству «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради строк на подання заяви про скасування судового наказу у справі № 905/596/26.

3. Скасувати судовий наказ Господарського суду Донецької області від 31.08.2026 у справі № 905/596/26.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» його право звернутися до Господарського суду Донецької області із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

5.Ухвала набрала законної сили 21.09.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.Є. Курило