Рішення № 139922212, 16.09.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.09.2026 Справа № 905/457/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Вологжаніної К.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ, Донецька область,

до відповідача ОСОБА_1 , м.Краматорськ, Донецька область,

про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у сумі 49871,08грн, заборгованості за абонентське обслуговування у сумі 998,35грн, всього 50869,43грн,

За участю (в режимі відеоконференції):

від позивача: Єрашов І.Є.

від відповідача: Ісмайлова А.В.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , м.Краматорськ, Донецька область, про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у сумі 49871,08грн, заборгованості за абонентське обслуговування у сумі 998,35грн, всього 50869,43грн.

Позов обґрунтований обставинами невиконання відповідачем зобов`язань за договором №1245 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 01.09.2013 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої теплової енергії до приміщення відповідача, розташованого за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вулиця Марата, б.6, у період березень 2022 березень 2024, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у сумі 49871,08грн та за абонентське обслуговування в розмірі 998,35грн за період березень 2022 жовтень 2024.

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (далі постанова Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022). Відповідач пояснює, що з 02.08.2023 є внутрішньо переміщеною особою та мешкає у м. Олександрія Кіровоградської області, діяльність як фізична особа-підприємець не здійснювала, у 2026 державну реєстрацію як фізичної особи-підприємця було припинено.

Позивач у відповіді на відзив проти доводів відповідача заперечив, вказавши, що до спірних правовідносин постанова Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 не застосовується, відповідач є власником приміщення, по якому нараховується теплова енергія; довідка внутрішньо переміщеної особи передбачена тільки для фізичних осіб та не стосується фізичних осіб в якості фізичних осіб-підприємців.

Правом на подання заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався.

Рух справи.

Після виправлення позивачем недоліків первісно поданого позову, залишеного без руху ухвалою від 10.07.2026, суд відкрив провадження у справі №905/457/25 ухвалою від 14.07.2026.

Виходячи з ціни позову, розгляд справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

З метою отримання пояснень від учасників суд в порядку ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 31.08.2026 призначив розгляд справи в судовому засіданні 10.09.2026 з повідомленням сторін.

10.09.2026 судове засідання не відбулось Ухвалою від 10.09.2026 суд призначив розгляд справи на 16.09.2026.

Ухвала суду від 10.09.2026 про дату, час та місце судового засідання була доставлена до електронних кабінетів позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», представника позивача адвоката Єрашова І.Є. та представника відповідача адвоката Ісмайлової А.І., що підтверджується довідкою про доставку ухвали до електронного кабінету в системі «Електронний суд».

Суд враховує, що за приписами ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення учасників справи у судове засідання здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. У розумінні п.7 ст.242 Господарського процесуального кодексу України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Суд розцінює сторін такими, що належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

У судове засідання 16.09.2026 в режимі відеоконференції взяли участь представники сторін; представник позивача адвокат Єрашов І.Є. підтримав позовні вимоги, представник відповідача адвокат Ісмайлової А.І. проти позову заперечила.

Підстав для відкладення розгляду справи суд не встановив та дійшов висновку про розгляд справи по суті у судовому засіданні 16.09.2026.

Розглядаючи справу, судом встановлено, що на час укладання договору №1245 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 01.09.2013 Пелих (попереднє прізвище Діденко) Ніна Іванівна була зареєстрована як фізична особа-підприємець (з 09.02.2012 за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Надалі відповідачка припинила здійснення підприємницької діяльності (з 30.06.2026).

Згідно з ч.9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

При цьому за змістом ст. ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ч.8 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов`язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю. Отже зобов`язання, що виникли у відповідача з договору №1245 від 01.09.2013 про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії, у зв`язку з втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинились. Аналогічну позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17.

З урахуванням наведених положень та ч. 1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України спори, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності та якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною особою, зареєстрованою підприємцем, розглядаються в порядку господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини, що стосуються спору.

01.09.2013 між фізичною особою-підприємцем Діденко Ніною Іванівною (актуальне прізвище Пелих) (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (теплопостачальна організація) укладено договір №1245 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії, відповідно до умов якого теплопостачальна організація зобов`язалась постачати теплову енергію споживачеві до точки продажу (або до точки розподілу у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно додатку №1 «Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невід`ємною частиною договору, а споживач зобов`язався приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених договором (п.1.1).

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається на об`єкти споживача в обсягах згідно додатку №2 «Перелік об`єктів та обсяги постачання теплової енергії», що є невід`ємною частиною договору, на такі потреби: опалення в опалювальний період, гаряче водопостачання протягом календарного року, за умовами цього договору.

Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодинними умовами та встановлюються теплопостачальною організацією згідно рішення місцевих органів влади (п.2.3 договору).

Згідно з п.5.1 договору облік обсягу споживання поставленої теплової енергії здійснюється за приладами комерційного обліку.

Споживач вносить плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги; плати за абонентське обслуговування в розмірі 35,77грн (п.1.3 додаткової угоди від 01.09.2020 до договору №1245 від 01.09.2013).

Згідно з п. 6.1 договору споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання споживачем акту-рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації.

Споживач теплової енергії зобов`язується протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в теплопостачальній організації акти-рахунки та податкові накладні. У разі неотримання уповноваженим представником споживача акту-рахунку теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим і узгодженим на третю добу з моменту його надсилання (п.п.3.2.25 п.3.2 договору).

Споживач теплової енергії зобов`язується крім іншого вчасно проводити розрахунки за теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору (пп.3.2.5 п.3.2 договору).

У випадку встановлення інших тарифів (ціна) на теплову енергію уповноваженими на це органами сторони застосовують нові тарифи (ціни) з моменту їх затвердження (погодження) уповноваженими на це органами без додаткового узгодження їх сторонами (п.6.2 договору).

Споживач оплачує теплову енергію за тарифами (цінами), діючими у розрахунковий період (п.6.5 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.4 договору).

Договір набуває чинності 01 вересня 2013 і є безстроковим (п.11.1 договору). Термін дії договору може бути змінений шляхом укладення сторонами письмової додаткової угоди (п.11.2 договору).

Доказів направлення сторонами заяв про розірвання договору матеріали справи не містять.

До договору сторонами підписано додатки, які є невід`ємною його частиною, а саме: №1 «Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», №2 «Перелік об`єктів та обсяги постачання теплової енергії».

На підставі рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 06.10.2021 №1264 «Про початок опалювального періоду 2021/2022 років», розпоряджень начальника Краматорської міської військової адміністрації від 17.10.2022 №63 «Про початок опалювального періоду 2022/2023 років», від 02.10.2023 №726-р «Про початок опалювального періоду 2023/2024 років» у відповідні періоди розпочато опалювальні сезони.

В опалювальні періоди з березня 2022 по квітень 2022, з листопада 2022 по березень 2023, з листопада 2023 по березень 2024 позивач здійснив відпуск теплової енергії для опалення приміщення за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, б.6, на загальну суму 57862,54грн з ПДВ.

Вартість поставленої теплової енергії позивач визначив, виходячи з встановлених тарифів на теплову енергію для потреб інших споживачів без урахування витрат на утримання та ремонт центральних та індивідуальних теплових пунктів, що постачається Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», на підтвердження чого до матеріалів справи надав рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 30.12.2021 №1602 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 20.10.2021 №1359», розпорядження Краматорської міської військової адміністрації від 31.10.2023 №837-р «Про встановлення тарифів на теплову енергію, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів ТОВ «Краматорськтеплоенерго», від 29.12.2023 № 1194-р «Про внесення змін до розпорядження начальника міської військової адміністрації від 31.10.2023 року № 837-р».

Також позивачем у період з березня 2022 по жовтень 2024 відповідачу до сплати була нарахована вартість послуг з абонентського обслуговування у сумі 998,35 з ПДВ.

В підтвердження виконання зобов`язань за договором №1245 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 01.09.2013 позивач надав наступні акти-рахунки: №1245 від 31.03.2022 за березень 2022 на суму 5108,72грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 30.04.2022 за квітень 2022 на суму 1327,01грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 31.05.2022 за травень 2022 на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 30.06.2022 за червень 2022 на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 31.07.2022 за липень 2022 на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 31.08.2022 за серпень 2022 на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 30.09.2022 за вересень 2022 на суму 33,74грн (абонплата), №1245 від 31.10.2022 за жовтень 2022 на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 30.11.2022 за листопад 2022 на суму 2514,77грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 31.12.2022 за грудень 2022 на суму 5575,66грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 31.01.2023 за січень 2023 на суму 6049,67грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 28.02.2023 за лютий 2023 на суму 6972,92грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 31.03.2023 за березень 2023 на суму 3156,35грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 30.04.2023 за квітень 2023 на суму -41,55грн (абонплата); №1245 від 31.05.2023 за травень 2023 на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 30.06.2023 за червень 2023 на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 31.07.2023 за липень 2023 на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 31.08.2023 за серпень 2023 на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 30.09.2023 за вересень 2023 на суму 33,74грн (абонплата); №1245 від 31.10.2023 за жовтень 2023 на суму 30,68грн (абонплата); №1245 від 30.11.2023 за листопад 2023 на суму 3590,34грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68грн (абонплата); №1245 від 31.12.2023 за грудень 2023 на суму 6425,93грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68грн (абонплата); №1245 від 31.01.2024 за січень 2024 на суму 3336,71грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68грн (абонплата); №1245 від 29.02.2024 за лютий 2024 на суму 5447,04грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68грн (абонплата); №1245 від 31.03.2024 за березень 2024 на суму 8357,42грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68грн (абонплата); №1245 від 30.04.2024 за квітень 2024 на суму 30,68грн (абонплата); №1245 від 31.05.2024 за травень 2024 на суму 30,68грн (абонплата); №1245 від 30.06.2024 за червень 2024 на суму 30,68грн (абонплата); №1245 від 31.07.2024 за липень 2024 на суму 30,68грн (абонплата); №1245 від 31.08.2024 за серпень 2024 на суму 30,68грн (абонплата); №1245 від 30.09.2024 за вересень 2024 на суму 30,68грн (абонплата); №1245 від 31.10.2024 за жовтень 2024 на суму 30,68грн (абонплата). Акти-рахунки підписані з боку позивача.

Докази підписання відповідачем актів-рахунків суду не надані. Поряд з тим висунення відповідачем заперечень щодо відпуску теплової енергії матеріали справи не містять.

Акти-рахунки за період з березня 2022 по жовтень 2024 спрямовані відповідачу за місцем реєстрації згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підтвердження чого позивач надав до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист зі штампом АТ «Укрпошта» та фіскальний чек про відправлення поштової кореспонденції від 17.06.2026.

За відомостями актів-рахунків за березень 2024, серпень 2024, вересень 2024, жовтень 2024 та за розрахунком позивача за поставлену теплову енергію у спірний період відповідачем були здійснені оплати у загальній сумі 13000,00грн, з яких 5008,54грн було зараховано в рахунок оплати за попередній період.

Доказів здійснення оплати решти вартості послуг за поставлену теплову енергію у сумі 49871,08грн та вартості послуг з абонентського обслуговування у сумі 998,35грн матеріали справи не містять.

Розглядаючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання» виробництвом теплової енергії є господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору; постачанням теплової енергії (теплопостачанням) є господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Позивач в розумінні ст.1 Закону України «Про теплопостачання» як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію, є теплогенеруючою та теплопостачальною організацією.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води тощо, також є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

В розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач є виконавцем комунальних послуг, а відповідач споживачем.

За приписами ст.12 Закону «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період; порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством (ч.3.ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

У розумінні ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування є платежем, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Отже, плату за абонентське обслуговування споживач сплачує виконавцю комунальної послуги у визначених законом випадках на підставі укладеного сторонами договору.

Укладений сторонами договір №1245 від 01.09.2013 містить умови щодо обов`язку відповідача здійснювати на користь позивача плату за абонентське обслуговування, а саме п.1.3 додаткової угоди від 01.09.2020 до договору №1245 від 01.09.2013 сторонами визначено, що споживач вносить плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги; плати за абонентське обслуговування в розмірі 35,77грн.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що за наслідком постачання теплової енергії за договором №1245 від 01.09.2013 у періоди з березня 2022 по квітень 2022, з листопада 2022 по березень 2023, з листопада 2023 по березень 2024 позивачем складено та підписано зі свого боку акти-рахунки: №1245 від 31.03.2022 за березень 2022 на суму 5108,72грн; №1245 від 30.04.2022 за квітень 2022 на суму 1327,01грн; №1245 від 30.11.2022 за листопад 2022 на суму 2514,77грн; №1245 від 31.12.2022 за грудень 2022 на суму 5575,66грн; №1245 від 31.01.2023 за січень 2023 на суму 6049,67грн; №1245 від 28.02.2023 за лютий 2023 на суму 6972,92грн; №1245 від 31.03.2023 за березень 2023 на суму 3156,35грн; №1245 від 30.11.2023 за листопад 2023 на суму 3590,34грн; №1245 від 31.12.2023 за грудень 2023 на суму 6425,93грн; №1245 від 31.01.2024 за січень 2024 на суму 3336,71грн; №1245 від 29.02.2024 за лютий 2024; №1245 від 31.03.2024 за березень 2024 на суму 8357,42грн, на загальну суму 57862,54грн з ПДВ.

Вартість поставленої теплової енергії визначена за умовами п.п.6.2, 6.5 договору №1245 від 01.09.2013 та згідно з тарифами на теплову енергію для потреб інших споживачів без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів, що постачається Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго».

До матеріалів справи надані відповідні рішення та розпорядження про встановлення тарифів; з 01.01.2022 з урахуванням змін, внесених рішенням Виконавчого комітету Краматорської міської ради від 30.12.2021 № 1602, тариф встановлений на рівні 4150,56грн за 1Гкал (без ПДВ); відповідно до розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації від 31.10.2023 № 837-р, тариф встановлений на рівні 5370,18грн за 1Гкал (без ПДВ); з 01.01.2024 з урахуванням змін, внесених розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації від 29.12.2023 № 1194-р, тариф встановлений на рівні 4771,37грн за 1Гкал (без ПДВ).

За наслідком надання послуг з абонентського обслуговування у період з березня 2022 по жовтень 2024 позивачем складені та підписані акти-рахунки: №1245 від 31.03.2022 за березень 2022 на суму 33,74грн; №1245 від 30.04.2022 за квітень 2022 на суму 33,74грн; №1245 від 31.05.2022 за травень 2022 на суму 33,74грн; №1245 від 30.06.2022 за червень 2022 на суму 33,74грн; №1245 від 31.07.2022 за липень 2022 на суму 33,74грн; №1245 від 31.08.2022 за серпень 2022 на суму 33,74грн; №1245 від 30.09.2022 за вересень 2022 на суму 33,74грн, №1245 від 31.10.2022 за жовтень 2022 на суму 33,74грн; №1245 від 30.11.2022 за листопад 2022 на суму 33,74грн; №1245 від 31.12.2022 за грудень 2022 на суму 33,74грн; №1245 від 31.01.2023 за січень 2023 на суму 33,74грн; №1245 від 28.02.2023 за лютий 2023 на суму 33,74грн; №1245 від 31.03.2023 за березень 2023 на суму 33,74грн; №1245 від 30.04.2023 за квітень 2023 на суму -41,55грн; №1245 від 31.05.2023 за травень 2023 на суму 33,74грн; №1245 від 30.06.2023 за червень 2023 на суму 33,74грн; №1245 від 31.07.2023 за липень 2023 на суму 33,74грн; №1245 від 31.08.2023 за серпень 2023 на суму 33,74грн; №1245 від 30.09.2023 за вересень 2023 на суму 33,74грн; №1245 від 31.10.2023 за жовтень 2023 на суму 30,68грн; №1245 від 30.11.2023 за листопад 2023 та на суму 30,68грн; №1245 від 31.12.2023 за грудень 2023 на суму 30,68грн; №1245 від 31.01.2024 за січень 2024 на суму 30,68грн; №1245 від 29.02.2024 за лютий 2024 на суму 30,68грн; №1245 від 31.03.2024 за березень 2024 на суму 30,68грн; №1245 від 30.04.2024 за квітень 2024 на суму 30,68грн; №1245 від 31.05.2024 за травень 2024 на суму 30,68грн; №1245 від 30.06.2024 за червень 2024 на суму 30,68грн; №1245 від 31.07.2024 за липень 2024 на суму 30,68грн; №1245 від 31.08.2024 за серпень 2024 на суму 30,68грн; №1245 від 30.09.2024 за вересень 2024 на суму 30,68грн; №1245 від 31.10.2024 за жовтень 2024 на суму 30,68грн, на загальну суму 964,61грн.

До матеріалів справи надані відповідні накази про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування.

Матеріалами справи також доведені обставини направлення позивачем актів-рахунків за період березень 2022 березень 2024 за місцем реєстрації відповідача згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи описом вкладення у цінний лист зі штампом АТ «Укрпошта» про відправлення поштової кореспонденції 17.06.2026.

Акти-рахунки за вказаний період відповідачем не підписані. Обґрунтованої відмови від підписання актів-рахунків матеріали справи не містять. Заперечень щодо відпуску теплової енергії та обсягів, надання послуг з абонентського обслуговування відповідач не заявив.

Відсутність мотивованої відмови відповідача від підписання актів-рахунків за договором зумовлює висновок суду про їх прийняття, з урахуванням чого суд дійшов висновку про доведення позивачем обставин надання послуг з постачання теплової енергії та з абонентського обслуговування за вказаний період.

Суд також бере до уваги посилання позивача на здійснення відповідачем платежів за надані за договором №1245 від 01.09.2013 послуги у сумі 13000,00грн, з яких кошти у сумі 5008,54грн зараховані в рахунок оплати за теплову енергію за попередній період.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що послуги з постачання теплової енергії за договором №1245 від 01.09.2013, надані у період з березня 2022 по листопад 2022 (частково у сумі 1555,73грн), на час розгляду справи судом відповідачем сплачені у загальній сумі 7991,46грн. Отже несплаченою залишилась вартість послуг з відпуску теплової енергії на суму 49871,08грн (57862,54грн 7991,46грн). Протилежне з матеріалів справи суд не встановив.

Розрахунково вказана заборгованість виникла внаслідок несплати послуг за періоди березень 2022 (частково) квітень 2022, листопад 2022 березень 2023, листопад 2023 березень 2024.

За умовами п.6.1 договору №1245 від 01.09.2013 споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання споживачем акту-рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації.

Разом з цим відповідно до п.п.3.2.25 п.3.2 договору споживач теплової енергії зобов`язується протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в теплопостачальній організації акти-рахунки та податкові накладні. У разі неотримання уповноваженим представником споживача акту-рахунку теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим і узгодженим на третю добу з моменту його надсилання.

Акти-рахунки за періоди березень 2022 жовтень 2024 були спрямовані відповідачу 17.06.2026, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, що містить штамп АТ «Укрпошта» та фіскальним чеком про відправлення поштової кореспонденції.

За умовами договору строк здійснення розрахунку за спожиту теплову енергію у березні квітні 2022, листопаді 2022 березні 2023, листопаді 2023 березні 2024 та за послуги з абонентського обслуговування за період березень 2022 жовтень 2024 є таким, що настав, поряд з тим відповідач не здійснив повного розрахунку за поставлену позивачем теплову енергію за договором №1245 від 01.09.2013 у періоди листопад 2022 (частково) березень 2023, листопад 2023 березень 2024, на загальну суму 49871,08грн, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 49871,08грн.

Щодо плати за абонентське обслуговування суд зазначає, що загальна суму наданих послуг з абонентського обслуговування згідно актів-рахунків за період з березня 2022 по жовтень 2024, становить 964,61грн.

Водночас, відповідно до розрахунку заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача плату за абонентське обслуговування у розмірі 998,35грн, тобто на 33,74грн більше, ніж сума нарахувань за вказаними актами-рахунками. При цьому, як вбачається з акту-рахунку №1245 від 31.03.2026, різниця у розмірі 33,74грн відображена в акті як вхідне сальдо станом на 01.03.2022. Отже, зазначена сума у розмірі 33,74 грн не є нарахуванням плати за абонентське обслуговування за спірний період з березня 2022 по жовтень 2024, а є залишком розрахунків за попередній період, який передував спірному періоду *ймовірно лютий 2022). Разом з тим, позивачем не заявлено до стягнення заборгованість за попередній період, зокрема лютий 2022, а доказів виникнення та розміру заборгованості у сумі 33,74грн саме за спірний період з березня 2022 по жовтень 2024 матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи, що сума 33,74грн не є платою за абонентське обслуговування, нарахованою за спірний період з березня 2022 по жовтень 2024, вимоги позивача в частині стягнення плати за абонентське обслуговування у сумі 33,74грн суд розцінює як недоведені в межах цієї справи, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Поряд з тим нездійснення розрахунку за надані позивачем послуги з абонентського обслуговування за період з березня 2022 по жовтень 2024 на загальну суму 964,61грн, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за абонентське обслуговування у сумі 964,61грн, зумовлює висновок, що відповідач згідно з ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов`язання.

Щодо заперечень відповідача проти позову з посиланнями на постанову Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022, суд зазначає таке.

Краматорська міська територіальна громада у спірний період була віднесена до території можливих бойових дій.

Постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 в редакції, чинній на поточний час, містить припис щодо заборони на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії стосуються споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.

При цьому положення постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 свідчать про відсутність заборони на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані фізичним особам-підприємцям. Відсутність фактичного здійснення підприємницької діяльності, на що крім іншого посилається відповідач та на підтвердження чого не надає жодних доказів, само по собі не є підставою для звільнення від плати за надані житлово-комунальні послуги.

Окремо слід вказати, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка направляла позивачу у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або інші документи, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022, зокрема щодо пошкодження нерухомого майна внаслідок воєнних (бойових) дій. Отже заперечення проти позову фактично зводяться до формального посилання на норми постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 та судом до уваги не приймаються.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з засад судочинства є змагальність.

Згідно з ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на доведення матеріалами справи обставин надання послуг з постачання позивачем теплової енергії відповідачу на загальну суму 49871,08грн та надання відповідачу послуг з абонентського обслуговування на суму 964,61грн на підставі укладеного сторонами договору №1245 від 01.09.2013, враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 49871,08грн та послуги з абонентського обслуговування в сумі 964,61грн, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у сумі 49871,08грн та за абонентське обслуговування у розмірі 964,61грн.

Розподіл судових витрат.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог за приписами п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших судових витрат сторонами до розподілу не заявлено.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 210, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Пелих Ніни Іванівни, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, б. 8-Д, код ЄДРПОУ 34657789) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у сумі 49871,08грн, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 964,61грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2660,63грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 16.09.2026 суд проголосив та підписав скорочене рішення.

Повне судове рішення суд підписав 21.09.2026.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів; зазначений строк обчислюється з дня підписання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова