Рішення № 139859204, 18.09.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.09.2026 Справа №905/1055/19 (905/465/26)

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427,

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 00191193,

про стягнення 4020967,68 грн, -

без виклику представників, -

І. Короткий зміст позовної заяви, заперечень та інших заяв, клопотань учасників справи:

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м.Дніпро, звернулось до Господарського суду Донецької області через підсистему Електронний суд з позовом до Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області (сформовано в системі 10.07.2026), про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.04.2026 29.06.2026 за списком №1 у розмірі 3388354,32 грн та списком №2 у розмірі 632613,36 грн, всього 4020967,68 грн, на підставі п. 6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, ст. 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на здійснення ним призначення, нарахування та виплату пільгових пенсій, з огляду на що у відповідача виникла поточна заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за cписком №1 та cписком №2 за період квітень червень 2026.

На підтвердження викладених обставин позивач надав електронні копії: розрахунок суми відшкодування витрат по списку №1 (п.п. «а» ст.13) за квітень 2026 червень 2026; розрахунок суми відшкодування витрат по списку №2 (п.п. «б» - «з» ст.13) за квітень 2026 червень 2026; лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010607-8/48486 від 19.03.2026 «Про покриття витрат на виплату та доставку пенсій» з долученими до нього реєстрами направлених розрахунків по Списку №1 та Списку №2, списком №2252 згрупованих відправлень, квитанцією АТ «Укрпошта» від 20.03.2026 та розрахунками: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: №5348/Р від 04.03.2026 з березня 2026, № 6275/Р від 05.03.2026 з березня 2026, №6027/Р від 05.03.2026 з березня 2026, № 5035/Р від 04.03.2026 з березня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області: № 3812/19-16 від 06.03.2026 з березня 2026, № 3840/19-16 від 06.03.2026 з березня 2026; лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010607-8/70496 від 16.04.2026 «Про покриття витрат на виплату та доставку пенсій» з доданими до нього реєстром направлених розрахунків по Списку №1 та Списку №2, списком №3028 КРС від 17.04.2026 згрупованих відправлень, квитанцією АТ «Укрпошта» від 17.04.2026 та розрахунками: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: № 5895/Р від 05.03.2026 з березня 2026, № 4579/Р від 03.03.2026 з березня 2026, № 6520/Р від 06.03.2026 з березня 2026, № 6493/Р від 06.03.2026 з березня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області: № 9806/03-16/358 від 04.03.2026 з березня 2026, № 9806/03-16/504 від 04.03.2026 з березня 2026, № 9873/03-16/109 від 04.03.2026 з березня 2026, №8658/03-16 від 25.02.2026 з січня 2026, № 10154/03-16/138 від 05.03.2026 з березня 2026, № 9657/03-16/123 від 03.03.2026 з березня 2026, № 9781/03-16/117 від 04.03.2026 з березня 2026, № 9806/03-16/176 від 04.03.2026 з березня 2026, № 9922/03-16 від 04.03.2026 з березня 2026, № 10154/03-16/51 від 05.03.2026 з березня 2026, № 9781/03-16/33 від 04.03.2026 з березня 2026, № 14212/03-16/57 від 02.04.2026 з квітня 2026, № 9757/03-16/111 від 03.04.2026 з березня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області: № 4850/Р від 10.03.2026 з березня 2026, № 5862/Р від 16.03.2026 з березня 2026, № 5642/Р від 16.03.2026 з березня 2026, № 5749/Р від 16.03.2026 з березня 2026, № 4801/Р від 10.03.2026 з березня 2026, № 5936/Р від 16.03.2026 з березня 2026, № 5638/Р від 16.03.2026 з березня 2026, № 5017/Р від 11.03.2026 з березня 2026, № 4773/Р від 10.03.2026 з березня 2026, № 4718/Р від 09.03.2026 з березня 2026, № 6573/Р від 18.03.2026 з березня 2026, № 6399/Р від 17.03.2026 з березня 2026, № 5474/Р від 13.03.2026 з березня 2026, № 5100/Р від 12.03.2026 з березня 2026, № 5637/Р від 16.03.2026 з березня 2026, № 5885/Р від 16.03.2026 з березня 2026, № 5858/Р від 16.03.2026 з березня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві № 2600-0603-9/35501 від 06.03.2026 з березня 2026, №2600-0603-9/35501 від 06.03.2026 з березня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області: № 1000-0606-9/27684 від 09.03.2026 з березня 2026, № 1000-0606-9/26093 від 05.03.2026 з березня 2026, № 1000-0604-9/28901 від 10.03.2026 з березня 2026, № 1000-0605-9/28918 від 10.03.2026 з березня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області: № 26-0606/382 від 09.03.2026 з березня 2026, № 30-28/0605 від 06.03.2026 з березня 2026, № 27-27/0605 від 05.03.2026 з березня 2026, № 32-10/0605 від 09.03.2026 з березня 2026, № 26-0606/159 від 05.03.2026 з березня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 1781/Р від 06.03.2026 з березня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 110/16 від 10.03.2026 з березня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 2300-0603-9/18168 від 10.03.2026 з березня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 94/060326 від 04.03.2026 з березня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 2903/Р від 05.03.2026 з березня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 1800-0603-8/12398 від 11.03.2026 з березня 2026, № 1800-0603-8/12398 від 11.03.2026 з березня 2026; лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010607-8/94510 від 19.05.2026 «Про покриття витрат на виплату та доставку пенсій» з долученими до нього реєстром направлених розрахунків по Списку №1 та Списку №2, списком №3940 КРС від 20.05.2026 згрупованих відправлень, квитанції АТ «Укрпошта» від 20.05.2026 та розрахунками: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: №7806/Р від 02.04.2026 з квітня 2026 , № 7934/Р від 02.04.2026 з квітня 2026, № 7623/Р від 27.03.2026 з квітня 2026, № 9779/Р від 04.05.2026 з травня 2026, № 9862/Р від 04.05.2026 з травня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві: № 2600-0603-9/55183 від 08.04.2026 з квітня 2026, № 2600-0603-9/55183 від 08.04.2026 з квітня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області: № 1000-0604-8/28413 від 10.03.2026 з березня 2026, № 1000-0605-9/41685 від 09.04.2026 з квітня 2026; Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області: № 41-38/0605 від 06.04.2026 з квітня 2026, № 26-0606/113 від 07.04.2026 з квітня 2026; Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 177/16 від 04.2026 з квітня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області: б/н б/д з квітня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 1800-0603-8/18300 від 09.04.2026 з квітня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області: № 2100-0603-9/1241 від 12.01.2026 з січня 2026, № 2100-0603-9/2283 від 16.01.2026 з січня 2026, № 2100-0603-9/9742 від 10.03.2026 з березня 2026, № 2100-0603-9/10070 від 11.03.2026 з березня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 14467/03-16/30 від 03.04.2026 з квітня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області б/н б/д з квітня 2026; лист Головного управління Пенсійного фонду України №0400-010607-8/116584 від 18.06.2026 «Про покриття витрат на виплату та доставку пенсій» з доданими до нього реєстром направлених розрахунків по Списку №1 та Списку №2, списком №4833 КРС від 19.06.2026 згрупованих відправлень, квитанцією АТ «Укрпошта» від 19.06.2026 та розрахунками: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області: № 8328/Р від 15.04.2026 з квітня 2026, № 7550/Р від 09.04.2026 з квітня 2026, № 7671/Р від 10.04.2026 з квітня 2026, № 8072/Р від 14.04.2026 з квітня 2026, № 7685/Р від 10.04.2026 з квітня 2026, № 8354/Р від 15.04.2026 з квітня 2026, № 8721/Р від 11.05.2026 з травня 2026, № 8520/Р від 07.05.2026 з травня 2026, № 8936/Р від 12.05.2026 з травня 2026, № 9061/Р від 12.05.2026 з травня 2026, № 9054/Р від 12.05.2026 з травня 2026, № 9214/Р від 14.05.2026 з травня 2026, № 8641/Р від 08.05.2026 з травня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: № 11293/Р від 02.06.2026 з червня 2026, № 10506/Р від 15.05.2026 з березня 2026, № 11259/Р від 02.06.2026 з березня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві № 2600-0603-9/75975 від 11.05.2026 з травня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області: № 26-0606/53 від 05.05.2026 з травня 2026, № 26-0606/85 від 05.05.2026 з травня 2026, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області б/н б/д з травня 2026.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст. ст. 12, 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, ст. 114 та прикінцеві положення Закону України Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування; ст. ст. 1, 2, 4 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, ст. ст. 19, 121 Конституції України, ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, п.6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663; Положення про Пенсійний фонд України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23.07.2014, Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014.

04.08.2026 зареєстровано відзив на позовну заяву №41 від 04.08.2026 керуючого санацією Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», арбітражного керуючого Шульги І.В., який надійшов через підсистему «Електронний суд» (сформовано в системі 04.08.2026).

Просив у задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.04.2026 -29.06.2026 у розмірі 4020967,68 грн, з яких: за Списком №1 3388354,32 грн та за Списком №2 632613,36 грн, відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування власної позиції зазначає про те, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат, на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій, підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №1 та Списком №2. Наголошено, що надані позивачем розрахунки є щомісячними, а не щорічними. Одночасно, звернуто увагу на перебування відповідача у процедурі санації. Поряд з цим, зазначено, що відповідачем під час самостійного аналізу виявлено невідповідності в розрахунку, наведено відповідні приклади.

На підтвердження власної позиції надав порівняльні таблиці заявлених вимог з наданими розрахунками фактичних витрат по Списку №1 та Списку №2.

07.08.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано відповідь б/н від 07.08.2026 на відзив (сформовано в системі 07.08.2026).

Просив позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» про стягнення заборгованості за період 01.04.2026 01.07.2026 на суму 4020967,68 грн, з яких за Списком №1 3388354,32 грн та за Списком №2 632613,36 грн, задовольнити в повному обсязі.

Звернуто увагу на існуючі види перерахунку та підстави для здійснення перерахунку розміру пенсій. Зазначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року, а у разі зміни розміру пенсій або настання обставин, які впливають на суму відшкодування в місячний строк з дня прийняття відповідного рішення. Вказано, що суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Вказано, що суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Вказано про регулярне надсилання відповідачу розрахунків, як річних, так і коригуючих. Наголошено про те, що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Одночасно, наведено приклади розрахунку розміру пенсій щодо осіб, про яких зазначено відповідачем у відзиві.

Долучено електронні копії зведених розрахунків місячної суми відшкодування витрат по Списку №1 та Списку №2 за квітень червень 2026; перерахунки по відшкодуванню витрат по Списку №1 та Списку №2.

ІІ. Процесуальні дії суду:

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.07.2026 встановлений єдиний унікальний номер судової справи №905/1055/19 (905/465/26), справу передано до провадження судді Кротінової О.В. на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з перебуванням в провадженні судді Кротінової О.В. справи №905/1055/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод (код ЄДРПОУ 00191193).

Листом №905/1055/19(905/465/26) від 15.07.2026 повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що у зв`язку з перебуванням судді Кротінової О.В. у відпустці з 08.07.2026 по 20.07.2026, питання щодо прийняття означеної позовної заяви до розгляду буде вирішено в терміновому порядку після виходу судді Кротінової О.В. з відпустки, про що буде винесено відповідну ухвалу та всі учасники процесу будуть повідомлені у встановленому порядку.

Ухвалою суду від 21.07.2026 прийнято позовну заяву №0400-010904-8/123411 від 10.07.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1055/19 (905/465/26); визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено позивачу надати: відповідно до ст. ст. 166, 251 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив у строк до 20.08.2026 разом із доказами її направлення на адресу відповідача; встановлено відповідачу надати: відповідно до ст. ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду;роз`яснено сторонам, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та що за клопотанням однієї із сторін розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ґрунтуючись на положеннях Господарського процесуального кодексу України, виходячи із суті спору, беручи до уваги належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, суд дійшов висновку про існуючу можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Приватне акціонерне товариство Єнакієвський металургійний завод перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 11.08.2022.

Матеріали справи містять розрахунок суми відшкодування витрат по списку №1 (п. а ст.13) за квітень 2026 червень 2026 по Приватному акціонерному товариству Єнакієвський металургійний завод на суму у розмірі 3388354,32 грн та розрахунок суми відшкодування витрат по списку №2 (п.п. б - з ст.13) за квітень червень 2026 по Приватному акціонерному товариству Єнакієвський металургійний завод на суму у розмірі 632613,36 грн.

Дані суми заборгованості заявлено до стягнення як заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період квітень червень 2026 за списком №1 у розмірі 3388354,32 грн та списком №2 у розмірі 632613,36 грн, всього 4020967,68 грн.

З матеріалів справи відстежується, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено Приватному акціонерному товариству Єнакієвський металургійний завод розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України за період квітень червень 2026 за списком №1:

- за квітень 2026: місячний розмір (гр.18) 942761,25 грн, , сума одноразової сплати (гр.17) 232557,57 грн, відображена суми плати за попередній рік (гр.16) 187691,93 грн;

- за травень 2026: місячний розмір (гр.18) 333175,40 грн, сума одноразової сплати (гр.17) 6187,19 грн, відображена суми плати за попередній рік (гр.16) 251291,37 грн;

- за червень 2026: місячний розмір (гр.18) 794267,36 грн, сума одноразової сплати (гр.17) 14405,12 грн, без відображеної суми плати за попередній рік (гр.16).

Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено Приватному акціонерному товариству Єнакієвський металургійний завод розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за квітень червень 2026 за списком №2:

- за квітень 2026: місячний розмір (гр.116) 65293,08 грн, сума одноразової сплати (гр.15) 101962,11 грн, без відображеної суми плати за попередній рік (гр.14);

- за травень 2026: місячний розмір (гр.116) 33882,78 грн, сума одноразової сплати (гр.15) 276735,68 грн, без відображеної суми плати за попередній рік (гр.14);

- за червень 2026: місячний розмір (гр.16) 35308,17 грн, сума одноразової сплати (гр.15) 2083,27 грн, без відображеної суми плати за попередній рік (гр.14).

Поряд з цим, з матеріалів справи відстежується, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено Приватному акціонерному товариству Єнакієвський металургійний завод розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України за період березень 2026 за списком №1: місячний розмір (гр.18) 62875,93 грн, , сума одноразової сплати (гр.17) 93007,98 грн, без відображення суми плати за попередній рік (гр.16) та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за березень 2026 за списком №2: місячний розмір (гр.16) 9391,40 грн, без відображення суми одноразової сплати (гр.15), без відображеної суми плати за попередній рік (гр.14).

У підтвердження направлення вказаних вище розрахунків Приватному акціонерному товариству Єнакієвський металургійний завод позивачем до позовної заяви додано відповідні листи Про покриття витрат по списках №1 та №2 з реєстрами направлених розрахунків по пільгових пенсіях за списком №1 та №2, квитанції АТ Укрпошта, списки згрупованих відправлень, перелік яких наведено у розділі І цього судового рішення.

В частині заявлених сум до відшкодування відповідач стверджує, що заявлені вимоги до відшкодування не відповідають нарахованим територіальними органами сумам до відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Слід зазначити, що у провадженні суду перебувала справа №905/1055/19 (905/35/25) предметом позову у якій виступали вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період серпень 2022 року грудень 2024 року за списком №1 у розмірі 54680908,25грн та списком №2 у розмірі 5873316,19грн, всього 60554224,44грн, на підставі п. 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Поряд з цим, у провадженні суду перебувала справа №905/1055/19 (905/678/25) предметом позову у якій виступали вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень - червень 2025 року за списком №1 у розмірі 6297078,07 грн та списком №2 у розмірі 313681,80 грн, всього 6610759,87 грн, на підставі п.6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, ст. 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Також, у провадженні суду перебувала справа №905/1055/19 (905/1061/25) предметом позову у якій виступали вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень - вересень 2025 року за списком №1 у розмірі 3008441,48 грн та списком №2 у розмірі 174365,98 грн, всього 3182807,46 грн, на підставі п.6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, ст. 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Так і у провадженні суду перебувала справа №905/1055/19 (905/1265/25) предметом позову у якій виступали вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період жовтень - листопад 2025 року за списком №1 у розмірі 1968701,75 грн та списком №2 у розмірі 115494,45 грн, всього 2084196,20 грн, на підставі п.6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, ст. 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Також у провадження суду перебувала справа №905/1055/19 (905/218/26) предметом позову у якій виступали вимоги позивача до відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.12.2025 30.03.2026 за списком №1 у розмірі 3837296,86 грн та списком №2 у розмірі 287326,32 грн, всього 4124623,18 грн, на підставі п. 6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, ст. 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто аналогічні вимоги за періоди, що передує спірному у даній справі, за тих же підстав та за переліком осіб, які фігурують у розрахунку суми відшкодування витрат по списку №1 (п. а ст.13) за грудень 2025 - березень 2026 року Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод (код ЄДРПОУ 00191193) та розрахунку суми відшкодування витрат по списку №2 (п.п. б - з ст.13) за грудень 2025 - березень 2026 року Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод (код ЄДРПОУ 00191193).

Рішенням суду від 10.04.2025 позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод у справі №905/1055/19 (905/35/25) задоволено у повному обсязі.

Рішенням суду від 05.09.2025 позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод у справі №905/1055/19 (905/678/25) задоволено у повному обсязі.

Рішенням суду від 12.12.2025 позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод у справі №905/1055/19 (905/1061/25) задоволено у повному обсязі.

Рішенням суду від 17.02.2026 позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод у справі №905/1055/19 (905/1265/25) задоволено у повному обсязі.

Рішенням суду від 10.06.2026 позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м.Дніпро, до Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.12.2025 30.03.2026 за списком №1 у розмірі 3837296,86 грн та списком №2 у розмірі 287326,32 грн, всього 4124623,18 грн, задоволено у повному обсязі.

Згідно з ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набрали законної сили.

Як свідчать обставини, встановленні рішеннями у справі №905/1055/19 (905/35/25), №905/1055/19 (905/678/25), №905/1055/19 (905/1061/25) та №905/1055/19 (905/1265/25), №905/1055/19 (905/218/26) вбачається направлення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Приватному акціонерному товариству Єнакієвський металургійний завод розрахунків за Списком №1 та Списком №2 за період серпень 2022 року грудень 2024 року, січень - червень 2025 року, липень - вересень 2025 року та жовтень - листопад 2025 року, грудень 2025 березень 2026.

Спір в межах справи №905/1055/19 (905/465/26) стосується наступного періоду, а саме квітень червень 2026.

В обґрунтування власних заперечень щодо розрахованої позивачем суми відшкодування, відповідач долучив до матеріалів справи порівняльні таблиці заявлених вимог з відшкодування пільгових пенсій з наданими розрахунками фактичних витрат за Списком №1 та Списком №2.

З означених таблиць вбачається проведення відповідачем порівняння заявленої до відшкодування суми за квітень червень 2026 з фактично наявними розрахунками за означений період та відображеними в останніх сумами.

Поряд з цим, матеріали справи містять пояснення позивача з приводу проведених розрахунків та наступні документи у якості обґрунтування проведених розрахунків:

- зведені розрахунки місячної суми відшкодування витрат по Списку №1 за квітень червень 2026;

- зведені розрахунки місячної суми відшкодування витрат по Списку №2 за квітень червень 2026;

- перерахунки по відшкодуванню витрат по Списку №1: за квітень, травень 2026; за січень, березень, квітень 2026; за січень, березень 2026;

- перерахунки по відшкодуванню витрат по Списку №2: з березня 2026; з квітня 2026; з березня, квітня, травня 2026.

Не здійснення відшкодування відповідачем нарахувань на підставі розрахунків за Списком №1 та Списком №2 за період квітень червень 2026 зумовило звернення позивача до суду з означеним позовом.

За результатом ознайомлення з наданими розрахунками відповідач зазначає про наявні помилки в обчисленні та звертає увагу на невідповідності у нарахованих до відшкодування сумах щодо деяких пенсіонерів. Наведено приклади нарахованих до відшкодування сум, щодо яких є заперечення. Звернуто увагу, що надані позивачем розрахунки є щомісячними, а не щорічними, саме які і є підставою для здійснення відшкодування, на думку відповідача.

Позивачем роз`яснено порядок здійснення направлення відповідних розрахунків відповідачеві та особивості здійснення перерахунку пенсій, пояснено порядок перерахунку пенсії пенсіонерам, щодо яких висунув заперечення відповідач та акцентовано на тому, що лише у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання, перерахунок пенсії тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

IV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства:

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Одночасно, обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Законом України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

На обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списками №1, та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - список №1, список №2).

Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Приписами ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено працівників, яким призначається на пільгових умовах пенсія за віком.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Як передбачено п. 6.1 Інструкції №21-1, для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування:

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 6.4 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (далі - розрахунок), відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону (згідно з додатками 6 та 7 до цієї Інструкції), які надсилаються платникам, зазначеним у пункті 6.1 глави 6 цієї Інструкції, до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій в електронній або паперовій формі.

Відповідно до п. 6.7 Інструкції № 21-1, платники щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це платники у розрахунку, який направляється платнику в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Вимогами пункту 6.8 Інструкції № 21-1, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду України за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 глави 6 цієї Інструкції для таких платників, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду України за місцезнаходженням таких платників. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється платником на рахунки органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням платника.

Отже, обов`язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV, покладений на підприємства, у тому числі в частині пенсій призначених у порядку ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-ХІІ.

В частині необхідності дослідження складових сум, підстав призначення пенсій кожній із осіб, яким призначено пільгову пенсію, дат призначення, місця роботи, терміну роботи, орієнтованого відсотку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій тощо, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, що містить постанова від 23.06.2022 у справі №804/2793/18.

У постанові Верховного Суду від 23.06.2022 року у справі наголошено, що оцінка наявності пільгових умов праці, атестації робочих місць, відповідного стажу, тощо надається органами Пенсійного фонду при призначенні пенсії особам, а тому не підлягає оцінці при розгляді подібних справ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №826/8883/17.

Суд зазначає, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається підприємству.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 у справі №460/3113/18.

Як слідує з встановлених обставин справи, заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по Приватному акціонерному товариству Єнакієвський металургійний завод за списками № 1, №2 за період квітень червень 2026 у загальному розмірі 4020967,68 грн виникла за наслідками невиплати пенсій пенсіонерам, зазначеним у розрахунках фактичних витрат, перелік яких наведено у розділі І цього судового рішення.

Щодо аргументів відповідача, суд зазначає про таке.

Відповідачем зазначено, що позивач не надав жодних підтверджень перерахунку пільгових пенсій за 2025 рік на суму 102046,59 грн.

Однак, матеріали справи містять лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010607-8/94510 від 19.05.2026 «Про покриття витрат на виплату та доставку пенсій», який направлявся відповідачу та до якого долучено, зокрема, розрахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: №7623/Р від 27.03.2026 з квітня 2026, відповідно до якого, по пенсіонеру ОСОБА_1 понесено фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за попередній рік у розмірі 102046,59 грн, загальна сума плати за попередній рік складає 102046,59 грн, сума плати підприємства Пенсійному фонду України за попередній рік 102046,59 грн.

Означене вбачається також з представленого позивачем перерахунку по відшкодуванню витрат по списку № 1 за січень, березень, квітень 2026 року.

Відтак, матеріали справи містять розрахунок, на підставі якого визначено до сплати суму перерахунку за попередній рік у розмірі 102046,59 грн.

Відповідачем не доведено факт не отримання означеного розрахунку, який надсилався разом із вищезгаданим супровідним листом.

З огляду на таке, даний аргумент відповідача відхилено судом.

Окрім цього, з представленого відзиву вбачається, що відповідачем зазначається про допущення позивачем арифметичної помилки в сумі нарахування пільгової пенсії ОСОБА_2 .

Відповідач стверджує, що відповідно до розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області №2903/Р від 05.03.2026 з березня 2026 року, місячний розмір пенсії складає 12645,29 грн. В березні 2026 року ОСОБА_2 до сплати була виставлена пенсія у розмірі 11348,60 грн відповідно до розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області № 1277/Р від 09.01.2026. У зв`язку з тим, що пільгова пенсія в березні 2026 року була збільшена на 1296,69 грн до 12645,29 грн, то сума відшкодування пільгової пенсії у квітні 2026 року становить 13941,98 грн, а не 13942,98 грн, як зазначив позивач у розрахунку суми відшкодування витрат по списку №1 за квітень 2025- червень 2026 року.

З представленої відповіді на відзив позивача слідує, що в березні 2026 року по пенсіонеру виставлено суму 11347,60 грн згідно розрахунку № 1277/Р від 09.01.2026 з січня 2026 року, в той час як розрахунком № 2903/Р від 05.03.2026 з березня 2026 встановлено місячний розмір у сумі 12645,29 грн.

Різниця складає: 12645,29 11347,60=1297,69 грн

З огляду на таке, за квітень 2026 підлягає до відшкодування 13942,98 грн (1297,69 + 12645,29).

Окрім цього, в матеріалах справи №905/1055/19 (905/218/26) дійсно міститься розрахунок №1277/Р від 09.01.2026 з січня 2026 року щодо пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до якого, виставлено суму до відшкодування 11347,60 грн.

Означене також вбачається з представлених позивачем зведених розрахунків та перерахунків.

З огляду на таке, твердження відповідача відхилено судом.

Також, з представленого відзиву, з урахуванням доданих до нього порівняльних таблиць по Списку №1 та Списку №2, вбачається, що відповідач вказує на не надсилання позивачем розрахунку фактичних витрат по пенсіонеру ОСОБА_3 , заперечує проти нарахованих по означеному пенсіонеру сум.

З цього приводу позивачем надано наступні пояснення.

Щодо пенсіонера ОСОБА_3 вказано, що згідно розрахунку №2022/Р від 15.01.2026, місячний розмір з січня 2026 року складає 5834,18 грн. В розрахунку №5017/Р від 11.03.2026, місячний розмір з березня 2026 року складає 6535,47 грн. Відповідно в квітні 2026 року проведено коригування на суму 701,29 грн (6535,47-5834,18=701,29). Таким чином, виставлено до відшкодування 7236,76 грн (6535,47+701,29= 7236,76), за травень 2026 року та за червень 2026 року.

Означене також вбачається з представлених позивачем зведений розрахунків та перерахунків.

Окрім цього, в матеріалах справи №905/1055/19 (905/218/26) дійсно міститься розрахунок №2022/Р від 15.01.2026 з січня 2026 року щодо пенсіонера ОСОБА_3 , відповідно до якого, виставлено суму до відшкодування 5834,18 грн та який надсилався відповідачу.

Поряд з цим, в матеріалах справи №905/1055/19 (905/465/26) міститься розрахунок №5017/Р від 11.03.2026 з березня 2026, відповідно до якого, місячний розмір фактичних витрат по пенсіонеру ОСОБА_3 становить 6535,47 грн.

На підтвердження направлення розрахунку №5017/Р від 11.03.2026 з березня 2026 відповідачу надано: супровідний лист №0400-010607-8/70496 від 16.04.2026, список згрупованих відправлень №3028 КРС від 17.04.2026 та квитанцію АТ «Укрпошта».

Поряд з цим, як встановлено судом, відповідачу систематично надсилаються розрахунки витрат на виплату і доставку пенсій за переліком осіб, яким призначено пільгову пенсію. До матеріалів розглядуваного позову позивачем надано розрахунки щодо кола осіб, відносно яких відбулись зміни, що впливають на суму відшкодування.

Поряд з цим, у розумінні приписів п. 6.4, 6.7 означеної вище Інструкції №21-1, відсутність загального формування розміру сум до відшкодування на поточний рік відносно осіб, за якими таки були сформовані у минулих періодах, та щодо яких визначено розмір на перший поточний місяць і зміни якої не відбулись (не є новопризначеною/перерахованою) не звільняє від обов`язку внесення до Пенсійного фонду встановлену та незмінену у розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у подальших періодах.

Також, у розумінні положень наведених норм чинного законодавства, навіть припустиме порушення місячного строку надсилання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатком 6 та 7) з новопризначених/перерахованих пенсій не звільняє підприємств від встановленого Законом обов`язку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у змінених сумах.

Спірні зобов`язання у відповідача виникли в силу Закону, про наявність групи осіб, яким підлягає сплата та доставка пільгових пенсій, не могло не бути відомо, а відтак відповідач повинен був вчинити дії з виконання покладеного на нього в силу закону обов`язку задля недопущення порушення вимог норм приведеного вище законодавства, проявити розумну обачність з метою встановлення обсягу невиконаного зобов`язання задля усунення наявних порушень у цій частині.

З огляду на таке, судом відхилено заперечення відповідача в цій частині.

Одначасно, відповідач заперечує проти проведених коригувань розміру пенсій по пенсіонерам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідачем зазначено, що позивачем невірно розрахована сума до відшкодування пенсії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Сума до відшкодування в травні 2026 по пенсіонеру ОСОБА_4 повинна становити 5911,87 грн, а не 5949,31 грн, а по пенсіонеру ОСОБА_5 11253,92 грн, а не 11399,00 грн.

Позивачем щодо пенсіонера ОСОБА_4 вказано, що в травні 2026 року виставлено 5949,31 грн. За січень, лютий, березень, квітень 2026 року до відшкодування виставлено суму по 4346,50 грн згідно розрахунку з березня 2025 року № 2100-0503-9/9204 від 11.03.2025. В розрахунку № 2100-0503-9/1241 від 12.01.2026, місячний розмір з січня 2026 року складає 4365,22 грн. Відповідно в травні 2026 проведено коригування на суму 18,72 грн (4365,22-4346,50), які в подальшому внесено до суми січня 2026 та лютого 2026. В розрахунку № 2100-0503-9/9742 від 10.03.2026 місячний розмір з березня 2026 року складає 4868,29 грн. Відповідно в травні проведено коригування на суму 521,79 грн (4868,29-4346,50), які в подальному внесено до суми березня 2026 та суми квітня 2026. Відтак, загальна сума коригування складає: 18,72 грн (за січень 2026) +18,72 грн (за лютий 2026) + 521,79 грн (за березень 2026) + 521,79 (за квітень 2026) = 1081,02 грн. Відтак, виставлено до відшкодування в травні 2026 суму у розмірі 5949,31 грн (4868,29+1081,02).

Означене також вбачається з представлених позивачем зведених розрахунків та перерахунків.

Окрім цього, в матеріалах справи №905/1055/19 (905/678/25) дійсно міститься розрахунок №2100-0503-9/9204 від 11.03.2025 з березня 2025 року щодо пенсіонера ОСОБА_4 , відповідно до якого, виставлено суму до відшкодування 4346,50 грн.

Щодо пенсіонера ОСОБА_5 вказано, що в травні 2026 року виставлено 11399,00 грн. Так, за січень, лютий, березень, квітень 2026 року до відшкодування виставлено суму по 8291,99 грн згідно розрахунку з березня 2025 року № 2100-0503-9/9096 від 11.03.2025.

В розрахунку № 2100-0503-9/2283 від 16.01.2026 місячний розмір з січня 2026 року складає 8364,53 грн. Відповідно в травні 2026 року проведено коригування на суму 72,54 грн (8364,53-8291,99), яку внесено до відшкодування в січні та лютому 2026. В розрахунку №2100-0503-9/10070 від 10.03.2026, місячний розмір з березня 2026 року складає 9279,30 грн. Відповідно в травні 2026 року проведено коригування на суму 987,31 грн (9279,30 8291,99), яку внесен до відшкодування у березні 2026 та квітні 2026. Загальна сума коригування складає 2119,70 грн: 72,54 грн (за січень 2026) + 72,54 грн (за лютий 2026) + 987,31 грн (за березень 2026) + 987,31 грн (за квітень 2026). Таким чином, за травень виставлено до відшкодування 11399,00 грн (9279,30+2119,70).

Означене також вбачається з представлених позивачем зведених розрахунків та перерахунків.

Окрім цього, в матеріалах справи №905/1055/19 (905/678/25) дійсно міститься розрахунок №2100-0503-9/9096 від 11.03.2025 з березня 2025 року щодо пенсіонера ОСОБА_5 відповідно до якого, виставлено суму до відшкодування 8291,99 грн.

Також позивачем зауважується, що органи Пенсійного фонду України здійснюються масовий та індивідуальний перерахунок пенсії.

Масовий перерахунок здійснюється без звернення пенсіонера на підставі чинних або нових законодавчих актів та з урахуванням документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що містяться в пенсійній справі на час перерахунку. Такі перерахунки здійснюються на підставі ухвалених нормативно-правових актів - законів, постанов Кабінету Міністрів України. Наведено приклади здійснення означеного перерахунку: через збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії; через збільшення розміру мінімальної заробітної плати; через збільшення розміру прожиткового мінімуму; набуття особою права на перерахунок розміру пенсії тощо.

Індивідуальний перерахунок пенсії здійснюється за поданою пенсіонером заявою і додатковими документами, які є підставою для перегляду розміру призначеної пенсії. Такі перерахунки здійснюються: за наявності бажання пенсіонера перейти з одного виду пенсії на інший; за наявності інших обставин чи додаткових документів про стаж, який не було враховано, про заробітну плату, про наявність права на встановлення надбавки, підвищення, додаткової пенсії, пенсії за особливі заслуги тощо.

Детально пояснення нарахованої суми боргу з посиланням на номери розрахунків та корегування сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період з посиланням на номери розрахунків, зазначенням листів, якими розрахунки у цій частині направлені відповідачеві, дано у представлених позивачем таблицях зведених розрахунків місячної суми відшкодування витрат та відповідно перерахунках по відшкодуванню витрат.

Як слідує, зміна сум відшкодування відбулась внаслідок настання обставин, які впливають на це, є відкоригованою та відображеною у відповідному розрахунку.

Призначення пенсії цим особам відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалось та заяви про припинення виплати пенсії всім цим особам у зв`язку з призначенням їм пенсії на підставі недостовірних документів до органів Пенсійного фонду не подавались.

У противагу представленим позивачем доказам, відповідачем будь-яких доказів, що спростовують розмір відшкодування не надано.

Інших вихідних даних, з яких би вбачалось помилковість, необґрунтованість або неправомірність місячного розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у сумах визначених позивачем, відповідачем не надано.

Саме лише невизнання обставин наявності заборгованості у відповідній сумі або нерозуміння розрахунку такої не є достатнім за стандартами доказування, встановленими нормами господарського процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) ЄСПЛ наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі Бендерський проти України (BENDERSKIY v. Ukraine), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

З встановлених обставин справи слідує, що позивачем надано більш вірогідні докази факту наявності обов`язку відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та заборгованості перед позивачем у заявлений сумі, натомість як відповідачем доказів на противагу цьому не надано взагалі.

Доказів виконання у будь-якій частині покладеного на відповідача обов`язку з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не надано, підтвердження здійснених платежів матеріали справи не містять.

Відтак, оскільки обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, за відсутності належних, допустимих та достовірних доказів протилежного, відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надіслані підприємству.

У той же час, правових підстав для сумнівів у правильності обчислення заявником витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у суду немає, відсутні підстави вважати ці розрахунки необґрунтованими.

Таким чином, розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за спірний період, є обов`язковими для виконання.

З огляду на викладене, суд відхиляє заперечення відповідача.

Суд зазначає, що відхиляючи доводи відповідача, суд враховує висновки, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України, згідно з яким пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі Шевельов проти України).

V. Висновки суду:

Виходячи з встановлених обставин справи, мотивів та положень законодавства, застосованих судом, господарський суд дійшов висновку, що вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.04.2026 29.06.2026 за списком №1 у розмірі 3388354,32 грн та списком №2 у розмірі 632613,36 грн, всього 4020967,68 грн, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Одночасно, суд погоджується з аргументами відповідача в частині необхідності врахування факту перебування Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» в процедурі санації та звертає увагу на такі обставини.

У провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа №905/1055/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" (далі - ПрАТ "ЄМЗ", боржник).

Ухвалою господарського суду від 23.03.2021 затверджено план санації ПрАТ "ЄМЗ", схвалений зборами кредиторів боржника; введено у справі №905/1055/19 процедуру санації боржника; керуючим санацією боржника призначено арбітражного керуючого Шульгу І.В.

В межах справи про банкрутство ГУ ПФУ в Дніпропетровській області звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ПрАТ "ЄМЗ" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.04.2026 29.06.2026 за списком №1 у розмірі 3388354,32 грн та списком №2 у розмірі 632613,36 грн, всього 4020967,68 грн.

Тобто, грошові вимоги, що присуджуються до стягнення рішенням Господарського суду Донецької області від 18.09.2026 у справі №905/1055/19 (905/465/26), виникли вже після затвердження плану санації та є поточними.

За результатом набрання рішенням суду законної сили, в силу припису ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, на примусове виконання рішення у справі №905/1055/19 (905/465/26) підлягає видачі відповідний наказ.

Як встановлено вище, у провадженні суду перебували справи №905/1055/19 (905/35/25) та №905/1055/19 (905/678/25) з аналогічними вимогами, що передує спірному у даній справі, за тих же підстав, розгляд яких закінчено ухваленням рішення, на виконання якого видано відповідні накази.

Разом з тим, у межах даних справ Господарським судом Донецької області реалізовувався судовий контроль за зверненням керуючого санацією та постановлено ухвали від 19.08.2025 (справа №905/35/25) та від 16.02.2026 (справа №905/678/25) відповідно, якими визнано неправомірними дії державних виконавців органу державної виконавчої служби по стягненню з рахунку Приватного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" грошових коштів, щодо винесення постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні, скасовувався арешт коштів Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» накладений постановою державного виконавця та встановлювалась заборона державному виконавцю здійснювати стягнення з санаційного рахунку Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» без погодження Господарського суду Донецької області, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод».

Тобто, мають місце непоодинокі випадки виконання судового рішення без врахування процедур і положень Кодексу України з процедур банкрутства, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту постановлення ухвали про введення процедури санації управління боржником переходить до керуючого санацією.

Згідно із ч. 6 ст. 50 Кодексу України з процедур банкрутства керуючий санацією зобов`язаний відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами, а також розглядати вимоги конкурсних кредиторів.

З огляду на зазначене, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і нормами Кодексу України з процедур банкрутства, які мають пріоритет у правовідносинах за участю боржника, встановлені спеціальні правила звернення стягнення на майно боржника. Водночас, з огляду на зміст зазначених правових норм, законодавець виключає можливість вчинення виконавцем дій поза межами процедури судової санації.

Тобто, виконавець може здійснювати виконавчі дії щодо майна (коштів) боржника щодо вимог, на які не поширюється дія мораторію у справі про банкрутство, виключно після вчинення дій, які не суперечитимуть виконанню плану санації у справі про банкрутство. Аналогічний правовий висновок міститься в п. 57 постанови Верховного Суду від 22.12.2025 у справі №905/1055/19(905/35/25).

Верховний Суд виснував, що правові норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у відносинах за участю боржника, тобто мають пріоритет, в тому числі, перед нормами Закону України «Про виконавче провадження». Навіть, якщо на вимоги не поширюється дія мораторію у справі про банкрутство, виконавець не може здійснювати виконавчі дії щодо майна боржника, якщо це буде суперечити виконанню плану санації боржника.

Отже, нормами Кодексу України з процедур банкрутства врегульовано правовідносини за участю боржника щодо звернення стягнення на його майно, у тому числі щодо забезпечення недоторканості санаційного рахунку.

Принагідно зазначити, що на час здійснення провадження у справі про банкрутство примусове виконання певної категорії рішень державним/приватним виконавцем не зупиняється та може здійснюватися, зокрема, шляхом звернення стягнення на кошти/інше майно боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а отже, відповідні виконавчі дії впливатимуть на обсяг, склад чи ліквідність майнових активів боржника.

У виконавчому провадженні звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Водночас, як неодноразово наголошував Верховний Суд, з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він, як і його майно, перебуває в особливому правовому режимі і нормами Кодексу України з процедур банкрутства, які мають пріоритет у правовідносинах за участю боржника, встановлені спеціальні правила звернення стягнення на його майно.

Так, зокрема, за приписами ч. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства).

За такого правового регулювання правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20), Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15, Верховного Суду від 10.06.2022 у справі № 918/984/21, від 26.01.23 у справі № 910/21981/16).

Повноваження господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо здійснення відповідного судового контролю поширюються і на правовідносини з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) у виконавчому провадженні, що передбачає звернення стягнення на майно боржника або може вплинути іншим чином на майнові активи боржника, і такий контроль має здійснюватися з моменту відкриття виконавчого провадження та до його завершення чи закриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Контроль суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, за виконанням судових рішень може здійснюватися, зокрема, шляхом розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, за результатами розгляду якої у разі встановлення обґрунтованості скарги суд ухвалою визнає оскаржувані рішення, дії або бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Поряд з цим, положення ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України визначають, що у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про порядок виконання рішення.

Стаття 239 Господарського процесуального кодексу України встановлює можливість суду, який ухвалив рішення, визначити порядок його виконання, про що зазначити у рішенні.

З огляду на викладене вище, задля запобігання та недопущення неправомірності дій державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, та, насамперед, виконанню судового рішення без врахування процедур і положень Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку про необхідність та доцільність визначення порядку виконання рішення у даній справі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу з урахуванням норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, абз. 1 ч. 3 ст. 12, ст. ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-239, 240-241, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м.Дніпро, до Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.04.2026 29.06.2026 за списком №1 у розмірі 3388354,32 грн та списком №2 у розмірі 632613,36 грн, всього 4020967,68 грн, задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод (50079, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Черкасова Володимира, будинок 114, кабінет 201, код ЄДРПОУ 00191193) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26, код ЄДРПОУ 21910427, р/р НОМЕР_1 , відкритий у філії Дніпропетровського обласного управління АТ Ощадбанк, МФО 305482) 4020967,68 грн грн, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 48251,61 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Визначити порядок виконання рішення у справі №905/1055/19 (905/465/26) з дотриманням процедур, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства та на час тривання процедури санації у справі №905/1055/19 за погодженням з судом у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод». При закінченні розгляду справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» №905/1055/19 виконання рішення у справі №905/1055/19 (905/465/26) здійснювати у загальному порядку у відповідності до норм чинного законодавства, що регулює виконання рішень суду.

5.Згідно з ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

6.Повне рішення складено 18.09.2026.

Суддя О.В. Кротінова