Рішення № 139921856, 10.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2026 р. Cправа № 902/750/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Соболєва В.А.,

представника позивача - Кулаківського В.В.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080)

до: Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради" (вул. Пирогова, буд. 109, м. Вінниця, 21037)

про стягнення 514201,99 грн,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради" 514201,99 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії в період вересня-жовтня 2021 року, поставленої Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" як постачальником "останньої надії".

За таких обставин Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" заявлено до стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради" 514201,99 грн, з яких: 269594,5 грн - основного боргу; 93818,82 грн - інфляційних втрат та 150788,67 грн - 15% річних.

Ухвалою суду від 09.06.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/750/26 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 23.07.2026 об 11:00 год. Цією ж ухвалою встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання заяв по суті спору.

Через канцелярію суду надійшов відзив Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради" на позовну заяву (вх. №01-30/6339/26 від 23.06.2026), за змістом якого відповідач визнає позов в частині стягнення 269594,5 грн основного боргу. Щодо стягнення складових заборгованості заперечує, вказує на відсутність кошторисних призначень на такі цілі, просить зменшити розмір заявлених позивачем інфляційних втрат та відсотків річних до 0,00 грн на підставі ст. 551 ЦКУ з огляду на відсутність фінансування та дію форс-мажорних обставин (воєнного стану).

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 10.09.2026 об 11:00 год, про що 23.07.2026 постановлено відповідну ухвалу.

На визначений час у судове засідання 10.09.2026 з`явився представник позивача, який заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві. Повідомлений належним чином відповідач (шляхом доставки ухвали від 30.07.026) до Електронного кабінету ЄСІТС правом участі у судовому засіданні не скористався.

Слід зазначити, що на підставі відповідного клопотання представнику позивача забезпечено участь у судових засіданнях у суді першої інстанції по справі № 902/750/26 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на ринку електричної енергії.

Згідно із ч. 6 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що є публічним договором приєднання.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-НКРЕКП) №312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) та типовий договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до Правил).

Згідно із п. 1.2.9 ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору, який є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством випадках.

Частиною 8 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Положеннями п. 6.2.4. ПРРЕЕ встановлено, що адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" постачальнику послуг комерційного обліку.

Відповідно до п. 5 ч.3 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" Оператор системи розподілу зобов`язаний при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором.

На підставі наданої Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" як Оператором системи розподілу (ОСР) інформації Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька обласна клінічна психіатрична лікарня №2 Вінницької обласної ради", правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради" приєдналося до публічного договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за фактом постачання електричної енергії такому споживачу у вересні-жовтні 2021 року (а.с. 27-32; 38-43, т.1).

Як підтверджується матеріалами справи, згідно наданих ОСР Звітів Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" сформувало акти купівлі-продажу електричної енергії на відповідний обсяг постачання за вищевказані періоди, а також рахунки на оплату, які направлено відповідачу на електронну пошту.

Згідно із п. 2.1. Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (Договір) Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Пунктом 5.8. Договору розрахунковим періодом за договором визначено календарний місяць.

Відповідно до пункту 5.10. Договору оплата виставленого Постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Так у п. 4.2. Комерційної пропозиції №4 від 10.06.2021 (додаток 1 до Договору) (Комерційна пропозиція) визначено, що остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі.

За змістом п. 4.4. Комерційної пропозиції Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії Споживачем, отриманих від ОС, який виконує функції адміністратора комерційного обліку. У разі наявності зауважень до Акту купівлі - продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії за період вересня-жовтня 2021 року на загальну суму 269594,5 грн не здійснив, що останній визнає за змістом поданого відзиву на позовну заяву.

При визнанні відповідачем позову в частині стягнення основного боргу, суд враховує таке.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник в повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки визнання позову в частині 269594,5 грн основного боргу в порядку ст. 46 ГПК України викладено у відзиві на позовну заяву, підписаному керівником Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради" Софією Кучерук (згідно відомостей ЄДРЮОФОПГФ), право якої на вчинення відповідної процесуальної дії не обмежено в силу посадового становища, таке визнання відповідає фактичним обставинам справи з урахуванням наявних доказів, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому визнання позову у відповідній частині підлягає прийняттю господарським судом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення 269594,5 грн основного боргу у повному обсязі.

Водночас за фактом прострочення виконання відповідачем основного зобов`язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради" 93818,82 грн - інфляційних втрат та 150788,67 грн - 15% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п. 7.4. Комерційної пропозиції Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" нарахування інфляційних втрат (за період прострочення з 01.08.2022 по 30.04.2026) та 15 % річних (за період прострочення з 09.08.2022 по 30.04.2026) на суму 244607,49 грн, судом помилок в періодах нарахування та сумах не виявлено, при цьому такі нарахування перебувають в межах розрахунку суду.

Разом з тим відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Суд бере до уваги висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, що стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання, тому, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Водночас суд враховує:

- встановлений у договорі збільшений розмір процентів річних є мірою цивільно-правової відповідальності, що є додатковим тягарем для боржника;

- відсутність підстав вважати, що порушення зобов`язання відповідачем потягло за собою значні збитки для позивача.

Водночас зменшення нарахованих складових заборгованості до 0,00 грн, як просить відповідач, є необґрунтованим та безпідставним.

Саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.

Поряд з цим інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора. Такі втрати входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.

Наведене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24.

Отже, суд, враховуючи встановлені обставини справи, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, з огляду на вимоги розумності та справедливості, користуючись правом наданим ст. 551 ЦК України, вважає за необхідне обмежити нарахування 15 % річних до розміру 3% річних.

Враховуючи вищенаведене, стягненню з відповідача підлягають 93818,82 грн - інфляційних втрат та 27342,43 грн - відсотків річних. Відтак, у задоволенні позову в частині стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради" 123446,24 грн - відсотків річних слід відмовити з підстав зменшення їх розміру судом.

За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує із умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково з урахуванням зменшення судом розміру відсотків річних із розподілом витрат на сплату судового збору за правилами ч. 1 ст. 130, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

В даному випадку відповідачем позов визнаний до початку розгляду справи по суті у поданому відзиві на позовну заяву, тому позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 50 % сплаченого судового збору пропорційно суми основного боргу, а саме в сумі 1617,57 грн, в решті витрати на сплату судового збору в сумі 4552,85 грн покладаються на відповідача.

В частині зменшення розміру відсотків річних витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача. Так, суд враховує викладене в пункті 4.3. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 (яка хоча і стосується попередньої редакції ГПК України та наразі є чинною), у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради" (вул. Пирогова, буд. 109, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 01982264) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 19480600, рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк") 269594,5 грн - основного боргу за спожиту електричну енергію у вересні-жовтні 2021 року.

3. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради" (вул. Пирогова, буд. 109, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 01982264) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 19480600, рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області) 93818,82 грн - інфляційних втрат; 27342,43 грн - відсотків річних та 4552,85 грн - витрат на сплату судового збору.

4. У стягненні з відповідача 123446,24 грн - відсотків річних відмовити.

5. Повернути Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 19480600) з Державного бюджету України 1617,57 грн сплаченого судового збору за платіжною інструкцією №713 (внутрішній номер 513500544) від 03.06.2026.

6. Паперова копія електронної платіжної інструкції №713 (внутрішній номер 513500544) від 03.06.2026 на суму 6170,42 грн міститься у матеріалах справи № 902/750/26.

7. Примірник даного рішення є підставою для повернення Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" судового збору у встановленому цим рішенням розмірі.

8. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

9. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

10. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 21 вересня 2026 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.