Рішення № 139916537, 21.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 Справа №607/19095/26 Провадження №2-а/607/497/2026 м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Воробель Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Жук Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Нужда Федір Тарасович, до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради (м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 1) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

за участю:

представника позивача адвоката Нужди Ф.Т.,

представника відповідача Микитович І.М.,

встановив:

01.09.2026 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нужда Ф.Т., звернулася до суду з позовом до відповідача відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, у якому просить: визнати протиправною і скасувати винесену начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради Горішним М.В. постанову №5 від 27.08.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 грн; стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір 1331,20 грн та 10 000 грн оплати за адвокатські послуги.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що на замовлення ОСОБА_1 26.12.2025 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва зареєстрований будівельний паспорт «Реконструкція індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 », а 20.01.2026 позивач подала до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на підставі якого 23.01.2026 видано їй дозвільний документ. 11.08.2026 на підставі заяви суміжного власника земельної ділянки та житлового будинку ОСОБА_2 працівниками відділу державного архітектурно-будівельного контролю проведено перевірку додержання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва. За наслідками перевірки складено акт, протокол про адміністративне правопорушення та видано приписи про усунення порушень закону.

Сторона позивача зазначає, що перевірка проводилася лише шляхом візуального огляду, без належної фіксації її проведення за допомогою фото-, аудіо- чи відеотехніки та без проведення замірів, у зв`язку з чим висновки щодо недодержання відстаней до суміжної земельної ділянки, викладені в акті, є нічим не підтвердженими. Також, на думку позивача, в акті містяться суперечливі твердження щодо виконання будівельних робіт з відхиленням від будівельного паспорта та щодо того, що влаштування добудови взагалі не передбачене будівельним паспортом.

Крім того, позивач посилається на наявність спору щодо меж суміжних земельних ділянок, оскільки, відповідно до складеного сертифікованим інженером-землевпорядником Плану меж земельної ділянки, суміжний власник, за її твердженням, користується частиною земельної ділянки позивача. У зв`язку з цим позивач вважає, що встановити факт дотримання нею необхідних відстаней до суміжної земельної ділянки без попереднього визначення та відновлення її дійсних меж неможливо.

Позивач, маючи намір вжити заходів щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення фундаменту під огорожу та відновлення спільної межі відповідно до ст.ст. 158, 160-161 Земельного кодексу України, на підставі ст. 64 Закону України «Про адміністративну процедуру» подала начальнику відділу державного архітектурно-будівельного контролю письмове клопотання про зупинення розгляду скарги ОСОБА_2 до вирішення зазначеного питання. З цією метою позивач також звернулася до Тернопільської міської ради із заявою про створення земельної комісії для вирішення спору, вжиття заходів щодо відновлення меж між земельними ділянками ОСОБА_1 (кадастровий номер 6110100000:07:012:0026) та ОСОБА_2 (кадастровий номер 6110100000:07:012:0060), а також усунення перешкод у користуванні позивачем належною їй на праві власності земельною ділянкою. Натомість, незважаючи на подане позивачем клопотання, відповідач адміністративне провадження не зупинив, продовжив проведення перевірки, за результатами якої склав акт, протокол про адміністративне правопорушення та прийняв оскаржувану постанову.

04.09.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09.09.2026 представник відповідача відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради Микитович І.М. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у її задоволенні. У відзиві відповідач зазначає, що за результатами розгляду звернень ОСОБА_2 щодо дотримання будівельних норм під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , було прийнято рішення про проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, який проведено у період з 06.08.2026 по 19.08.2026. За результатами перевірки складено акт №009-010 від 19.08.2026, відповідно до якого візуальним оглядом встановлено, що ОСОБА_1 ведуться будівельні роботи з відхиленням від будівельного паспорта, із порушенням відстаней до сусідньої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , а також ОСОБА_1 здійснюються робити із влаштування добудови до житлового будинку, не передбачену будівельним паспортом. У зв`язку з цим відповідачем винесено приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт, усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також складено протокол про адміністративне правопорушення. Постановою від 27.08.2026 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 850 грн.

Відповідач посилається на те, що відповідно до будівельного паспорта проектна добудова до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , повинна розташовуватися на відстані 1 м до межі земельної ділянки, тоді як під час виїзду на об`єкт будівництва візуальним оглядом встановлено меншу відстань, а найбільш виступаюча частина прибудови (дах), яка не передбачена будівельним паспортом, розташована на рівні межі суміжної земельної ділянки, що підтверджується фотофіксацією. Також зазначає, що прибудова (гараж) до житлового будинку здійснена впритул до сусідньої земельної ділянки та не передбачена будівельним паспортом та відсутня в матеріалах технічної інвентаризації.

Посилання позивача на ст. 64 Закону України «Про адміністративну процедуру» відповідач вважає безпідставними, зазначаючи, що відповідно до п. 1-4 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю зупиняється лише у визначених цією нормою випадках, перелік яких, на думку відповідача, є вичерпним. Крім того, відповідач зазначає, що у листі від 04.08.2026 сама ОСОБА_1 вказувала про намір усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення фундаменту під огорожу та відновлення спільної межі, що, на думку відповідача, свідчить про визнання позивачем виявлених під час перевірки порушень.

10.09.2026 представник позивача Нужда Ф.Т. подав до суду відповідь на відзив.

У судовому засіданні 14.09.2026 представник позивача Нужда Ф.Т. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Зазначив, що на даний час комісією Тернопільської міської ради розглядається спір щодо суміжного землекористування. Розгляд зазначеного питання ще не завершено, рішення за його результатами не прийнято. У зв`язку з цим без попереднього вирішення питання щодо суміжного землекористування неможливо встановити наявність або відсутність порушень вимог будівельних норм та правил.

Представник відповідача відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради Микитович І.М. у судовому засіданні 14.09.2026 просила відмовити у задоволенні позовних вимог з наведених у відзиві підстав. Зазначила, що питання щодо факту користування земельними ділянками та порушення права на землю не є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, а встановлення того, хто та якою земельною ділянкою користується, не належить до повноважень відділу. Також пояснила, що сусідка позивача стверджує, що будівництво здійснюється по межі її земельної ділянки, яка огороджена парканом, та яку вона вважає межею належної їй земельної ділянки.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив таке:

згідно з письмовою заявою ОСОБА_2 від 29.04.2026, адресованою начальнику відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, заявниця просила провести перевірку законності будівництва на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , яке здійснює ОСОБА_1 . У заяві зазначено, що будівельні роботи, зокрема влаштування прибудови та надбудови другого поверху, здійснюються, на думку заявниці, з порушенням будівельних норм, у тому числі щодо відстані до межі її земельної ділянки. Також ОСОБА_2 просила перевірити наявність дозвільних документів та дотримання вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до вимоги ОСОБА_2 від 06.05.2026, адресованої Тернопільському міському голові Надалу С.В., заявниця просила перевірити дотримання ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства під час здійснення будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, порушувала питання дотримання меж земельних ділянок, будівельних, протипожежних та санітарних норм, а також просила створити комісію для обстеження об`єкта та проведення замірів відстаней до межі її земельної ділянки і належних їй будівель.

Згідно з листом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради від 20.05.2026 № 14789/2026, відділ звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України щодо надання дозволу на проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва «Реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_3 », замовником якої є ОСОБА_1 . Підставою для звернення стали заяви ОСОБА_2 щодо можливого порушення будівельних та протипожежних норм, зокрема недотримання відстані до межі її земельної ділянки та належної їй будівлі.

Відповідно до наказу Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України від 24.07.2026 № 1461, відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради доручено здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Реконструкція індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_3 ».

Згідно з направленням відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради від 05.08.2026 № 10, головного спеціаліста інспектора Яницьку А.С. направлено для проведення позапланової перевірки об`єкта «Реконструкція індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 ». Предметом перевірки визначено дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Направлення видано на підставі відповідного наказу відділу, звернення ОСОБА_2 від 29.04.2026 та наказу Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України від 24.07.2026 № 1461, строк його дії визначено з 06 по 19.08.2026.

Як вбачається з повідомлення про проведення позапланового заходу від 05.08.2026 №23332/2026, ОСОБА_1 повідомлено про проведення відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради позапланового заходу щодо зазначеного об`єкта у період з 06.08.2026 по 19.08.2026, із визначенням дати та часу проведення перевірки 11.08.2026 о 10:00.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 04.08.2026, адресованою відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, заявниця висловила заперечення щодо доводів своєї сусідки ОСОБА_2 про порушення будівельних норм і правил під час реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У заяві ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_2 стверджує про недотримання відстаней до житлового будинку та меж між суміжними земельними ділянками. Як вбачається із заяви, для з`ясування фактичного розташування меж земельних ділянок ОСОБА_1 звернулася до сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_3 , яким у серпні 2026 року на підставі відомостей про межі та кадастрові номери суміжних земельних ділянок було складено план меж земельної ділянки. Із даного Плану вбачається порушення її сусідкою межі між їхніми земельними ділянками, внаслідок якого вона незаконно користується її земельною ділянкою на площі від 0,2 до 1,6 метра на протязі 29,2 метра. ОСОБА_1 вказала, що з огляду на відсутність відновлених у натурі меж земельних ділянок неможливо достовірно встановити, чи мало місце порушення відстаней до сусідньої земельної ділянки та житлового будинку. Крім того, у заяві зазначено, що чинним законодавством передбачено можливість вирішення спорів щодо відновлення меж земельних ділянок органами місцевого самоврядування або в судовому порядку. Посилаючись на зазначені обставини, на підставі ст. 64 Закону України «Про адміністративну процедуру» ОСОБА_1 просила зупинити розгляд скарги ОСОБА_2 до вирішення питання щодо відновлення меж суміжних земельних ділянок. До заяви долучено план меж земельної ділянки від 04.08.2026. Надходження заяви до відділу підтверджується відбитком реєстраційного штампа із вхідним №135 від 04.08.2026.

Аналогічна за змістом заява ОСОБА_1 від 10.08.2026 адресована Тернопільському міському голові та доведеною до відома відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради. У цій заяві заявниця просить створити земельну комісію для вирішення даного спору, вжити заходів для відновлення між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та усунення перешкод в користуванні нею земельною ділянкою, що належить їй на праві власності. Надходження заяви до Тернопільської міської ради підтверджується відбитком реєстраційного штампа 10.08.2026.

Згідно з актом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради від 19.08.2026 № 009-010, складеним за результатами позапланової перевірки об`єкта «Реконструкція індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 », замовником якого є ОСОБА_1 , перевірку проведено у період з 06 по 19.08.2026 головним спеціалістом-інспектором Яницькою А.С. Предметом перевірки було дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. В акті зазначено, що проведення заходу фіксувалося засобами фототехніки. За результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наявність порушень вимог законодавства. Акт підписано інспектором Яницькою А.С. та представником ОСОБА_1 адвокатом Нуждою Ф.Т.

Відповідно до приписів відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради від 19.08.2026, виданими за результатами позапланової перевірки, проведеної на «Реконструкція індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 », ОСОБА_1 приписано: до 20.09.2026 привести зазначений об`єкт будівництва відповідно до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови №466 «Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт та виданого будівельного паспорту; з 19.08.2026 зупинити проведення будівельних робіт на зазначеному об`єкті до усунення виявлених порушень.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 19.08.2026, складеним щодо ОСОБА_1 за результатами позапланової перевірки об`єкта по АДРЕСА_1 , у протоколі зафіксовано таке порушення: під час виходу на об`єкт будівництва за адресою АДРЕСА_1 , візуальним оглядом встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 ведуться будівельні роботи із відхиленням від будівельного паспорта, виданого Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, зареєстрований в ЄДЕССБ №ВP01:6033-2642-9718-2445, та із порушенням відстаней до сусідньої земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , а також здійснюються роботи із влаштування добудови до існуючого житлового будинку, що не передбачено вищезазначеним будівельним паспортом, що є порушенням ст.ст. 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 6.1 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", ст.ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. №466. Зазначені обставини кваліфіковано за ч. 1 ст. 96 КУпАП.

Відповідно до постанови № 5 по справі про адміністративне правопорушення від 27.08.2026, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення. Обставини правопорушення, викладені у постанові, відповідають обставинам, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення від 19.08.2026. 27.08.2026 ОСОБА_1 одержала копію цієї постанови.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , зареєстрованими у відділі державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради 27.08.2026, вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 96 КУпАП вона не визнала. У поясненнях зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення складено без належних підстав, оскільки, на її думку, у ньому не зазначено місце, час та суть правопорушення, а також вказала на недотримання строку його складення.

Також у матеріалах справи наявний технічний паспорт, виготовлений Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації, який містить відомості щодо садибного (індивідуального) житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до будівельного паспорту від 26.12.2025 № BP01:6033-2642-9718-2445, замовником реконструкції індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 зазначено ОСОБА_1 , статус документа - «Діючий». У паспорті зазначено кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:07:012:0026 та передбачено врахування вимог містобудівної документації, будівельних і протипожежних норм, а також законних інтересів власників суміжних земельних ділянок.

Як вбачається з витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 23.01.2026 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ТП051260120967 щодо зазначеного об`єкта, заявником якого є ОСОБА_1 . Статус повідомлення - «Діючий».

Крім того, матеріали справи містять фотоматеріали від 11.08.2026, на яких зафіксовано житлові будинки та їх розташування на відповідних земельних ділянках.

Суд, надаючи оцінку доводам сторін та перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, вважає за необхідне насамперед перевірити дотримання відповідачем встановленої законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Як встановлено судом, підставою для проведення щодо ОСОБА_1 позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю стали звернення ОСОБА_2 щодо можливого порушення вимог містобудівного законодавства під час реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 19.08.2026 № 009-010, приписи про усунення виявлених порушень та зупинення будівельних робіт, а також протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено про виконання ОСОБА_1 будівельних робіт із відхиленням від будівельного паспорта, порушення відстаней до суміжної земельної ділянки та влаштування добудови, не передбаченої будівельним паспортом. На підставі зазначених матеріалів постановою № 5 від 27.08.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП.

Водночас судом установлено, що ще до завершення перевірки ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою від 04.08.2026, у якій заперечила доводи ОСОБА_2 та повідомила про наявність спору щодо проходження меж суміжних земельних ділянок. На підтвердження своїх доводів вона надала план меж земельної ділянки, складений сертифікованим інженером-землевпорядником, та зазначила, що за відсутності відновлених у натурі меж земельних ділянок неможливо достовірно встановити фактичну відстань від реконструйованого об`єкта до суміжної земельної ділянки.

ОСОБА_1 також просила зупинити розгляд звернення ОСОБА_2 до вирішення питання щодо встановлення та відновлення меж суміжних земельних ділянок, посилаючись на пункт 4 частини першої статті 64 Закону України «Про адміністративну процедуру». Зазначена заява зареєстрована відповідачем 04.08.2026 за вхідним №135. Крім того, 10.08.2026 ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міського голови із заявою про створення земельної комісії для вирішення спору щодо меж земельних ділянок, яка також була зареєстрована у встановленому порядку. Як пояснив у судовому засіданні представник позивача Нужда Ф.Т., земельну комісію Тернопільської міської ради створено, питання щодо меж суміжних земельних ділянок наразі нею розглядається, однак рішення за результатами такого розгляду на час розгляду справи судом не прийнято.

Таким чином, на момент проведення перевірки відповідачу було відомо про існування спору щодо фактичного проходження меж суміжних земельних ділянок та про те, що зазначена обставина безпосередньо пов`язана з одним із виявлених відповідачем порушень недотриманням відстані до суміжної земельної ділянки.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, заходи державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються з урахуванням вимог Законів України Про регулювання містобудівної діяльності, Про адміністративну процедуру. При цьому пунктом 1-2 цього Порядку визначено, що для цілей цього Порядку здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю є адміністративним провадженням відповідно до Закону України Про адміністративну процедуру.

Отже, посилання відповідача на положення Порядку № 553 як на спеціальне регулювання само по собі не виключає застосування положень Закону України «Про адміністративну процедуру». Навпаки, сам Порядок № 553 передбачає здійснення відповідних заходів з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 64 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган зупиняє адміністративне провадження, у тому числі на вимогу особи, у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, яка розглядається судом або іншим адміністративним органом (до набрання законної сили рішенням суду або вирішення питання адміністративним органом в іншій справі).

За таких обставин відповідач мав з`ясувати, чи впливає невирішене питання щодо проходження меж суміжних земельних ділянок на можливість встановлення обставин, покладених в основу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зокрема дотримання встановленої відстані до межі суміжної земельної ділянки, та відповідно вирішити питання щодо наявності підстав для зупинення адміністративного провадження.

Натомість із матеріалів справи не вбачається, що відповідачем надано належну оцінку зазначеним доводам ОСОБА_1 та вирішено питання про наявність або відсутність передбачених законом підстав для зупинення адміністративного провадження.

При цьому суд враховує, що встановлення факту порушення відстані до суміжної земельної ділянки безпосередньо пов`язане з визначенням фактичного місця проходження межі такої земельної ділянки. За наявності спору між суміжними землекористувачами щодо проходження цієї межі висновок про недотримання відповідної відстані потребує попереднього з`ясування фактичних обставин щодо розташування меж земельних ділянок.

Саме на це ОСОБА_1 звертала увагу відповідача до завершення перевірки, посилаючись на складений землевпорядником план меж земельної ділянки та наявність спору щодо їх проходження.

Водночас відповідач, не вирішивши належним чином зазначеного питання, продовжив адміністративне провадження, провів перевірку, склав акт та протокол про адміністративне правопорушення, а в подальшому прийняв оскаржувану постанову.

Суд враховує, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У даному випадку оскаржувана постанова прийнята за результатами адміністративного провадження, у межах якого відповідачем не було належним чином вирішено питання, яке мало безпосереднє значення для встановлення обставин правопорушення, а саме питання щодо фактичного проходження межі суміжної земельної ділянки, на яке ОСОБА_1 посилалася як на обставину, що перешкоджає достовірному визначенню відстані від об`єкта будівництва до суміжної земельної ділянки.

Також суд не погоджується з посиланням відповідача на те, що знесення ОСОБА_1 фундаменту під огорожу свідчить про визнання нею вини. Сам по собі факт вчинення таких дій не свідчить про визнання особою факту вчинення адміністративного правопорушення, а тому не може замінювати належне встановлення обставин, на яких ґрунтується оскаржувана постанова.

Таким чином, відповідачем не було належним чином з`ясовано обставини, які мають істотне значення для встановлення факту порушення, покладеного в основу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, що свідчить про передчасність прийняття оскаржуваної постанови.

Водночас з огляду на встановлені судом процесуальні порушення та необхідність з`ясування адміністративним органом усіх обставин справи, суд не вважає за можливе самостійно вирішувати питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Отже, постанова № 5 від 27.08.2026 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення направленню на новий розгляд до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судового збору суд зазначає таке.

При зверненні до суду 01.09.2026 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «Приватбанк» від 31.08.2026.

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 1803.2020 у справі № 543/775/17 сформувала правову позицію, згідно з якою у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на дату подання позову 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 665,60 грн.

Водночас 09.09.2026 Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026, яким установлено, що положення Закону України «Про судовий збір» не передбачають справляння судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з урахуванням наведеного рішення Конституційного Суду України, сума судового збору в розмірі 665,60 грн, яка була сплачена позивачем у складі загальної суми 1331,20 грн, не підлягала справлянню взагалі, а тому питання її повернення не залежить від результату розгляду позовних вимог та не є питанням розподілу судових витрат між сторонами.

За таких обставин зазначена сума підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, а не за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

При цьому інша частина сплаченої позивачем суми судового збору в розмірі 665,60 грн є надміру сплаченою.

Питання щодо повернення цієї суми підлягає вирішенню у порядку, встановленому статтею 7 Закону України «Про судовий збір», за відповідним клопотанням особи, яка її сплатила.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, понесені у зв`язку з розглядом даної справи.

Факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується такими документами.

Згідно з актом надання адвокатських послуг, складеним адвокатом Нуждою Федором Тарасовичем та ОСОБА_1 , адвокатом надано, а клієнткою прийнято адвокатські послуги: 1. Представництво у відділі державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради: складання звернення до відділу державного архітектурно-будівельного контролю про зупинення адміністративного провадження; складання звернення до Тернопільської міської ради про вирішення спору з приводу суміжного землекористування і усунення перешкод в користування земельною ділянкою; участь у перевірці інспекторами відділу державного архітектурно-будівельного контролю з виходом на місці за адресою вул. Безкоровайного, 9 у м. Тернополі; вивчення і одержання документів, складених за наслідками перевірки; участь в провадженні у справі адміністративне правопорушення (вивчення протоколу про адміністративне правопорушення, підготовка пояснення з приводу наведених у ньому обставин, участь у засіданні розгляду протоколу і винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності). Сторони прийшли до висновку, що вартість даних послуг складає 5 000 грн. 2. Підготовка позовної заяви про оскарження постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП: вивчення і підготовка матеріалів, що додаються до позову, та законодавства, що регулює спірні питання; складення позовної заяви. Сторони прийшли до висновку, що вартість даних послуг складає 5 000 грн. Акт містить підписи адвоката Нужди Ф.Т. та ОСОБА_1 , що підтверджує факт прийняття клієнтом зазначених послуг.

Повноваження адвоката Нужди Ф.Т. на представництво інтересів ОСОБА_1 підтверджуються ордером серії ВО № 1150511, виданим 31.08.2026 на підставі договору про надання правничої допомоги від 05.08.2026 у Тернопільському міськрайонному суді.

Факт оплати вартості правничих послуг підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «Приватбанк» від 31.08.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 здійснила переказ власних коштів на рахунок адвоката Нужди Ф.Т. у розмірі 10 050 грн.

Згідно зі статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід зауважити, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (постанова Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №275/150/22).

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, не наведено доводів щодо їх неспівмірності та не заперечено проти заявленого позивачем розміру таких витрат ні у відзиві на позовну заяву, ні під час розгляду справи.

За таких обставин суд не вбачає підстав для зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу з мотивів їх неспівмірності.

Водночас, вирішуючи питання про розподіл зазначених витрат, суд враховує результат розгляду справи.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, із заявлених позивачем та підтверджених належними доказами витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, з урахуванням часткового задоволення позову, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 134, 139, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Нужда Федір Тарасович, до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради (код ЄДРПОУ: 34334305, м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка, 1) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Постанову №5 по справі про адміністративне правопорушення від 27.08.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень скасувати, а справу про адміністративне правопорушення надіслати на новий розгляд до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок відповідно до квитанції до платіжної інструкції АТ КБ «Приватбанк» від 31.08.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддяН. П. Воробель