Рішення № 139913785, 21.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10473/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Шепетко І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Фітаса А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Миц Ірина Володимирівна, що діє в інтересах приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на користь позивача у розмірі 34 259,12 грн. та стягнення судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що АТ «СГ «ТАС» укладено Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FO 01578904. Предметом Договору страхування є страхування транспортного засобу Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Зазначає, що 25.07.2023 о 09.20 год. в м. Ужгород на вул. О.Хіри та вул. Климпуша, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю Застрахованого ТЗ Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 та ТЗ Нonda, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.09.2023 року (справа № 308/15914/23) відповідача визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП. У результаті зазначеної ДТП було пошкоджено ТЗ Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Враховуючи наявність Договору страхування, представник власника пошкодженого автомобіля ТЗ Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 звернувся до позивача з заявою про настання події.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 проведено його огляд, про що складено акт огляду ТЗ (дефектна відомість) та ремонтну калькуляцію № 14172_29 від 27.07.2023 року, відповідно до якого вартість ремонту Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 склала 24 929,07 грн.

АТ «СГ «ТАС» (приватне) на підставі отриманих документів затверджено страховий акт № 14527/29/923 від 31.07.2023 року на суму 24 929,07 грн., яку було виплачено. Загалом фактичні витрати позивача склали у розмірі 24 929,07 грн.

Додатково зазначив, що позивачем 09.06.2025 року на адресу відповідача було направлено претензію з пропозицією у досудовому порядку сплатити суму заборгованості в розмірі 24 929,07 грн у строк до 15.07.2025.

Позивач зазначає, що відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач зазначає, що починаючи з 16.07.2025, тобто з дня, наступного після закінчення встановленого ним строку для добровільного виконання зобов`язання, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання перед позивачем.

За розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості відповідача з урахуванням нарахувань, передбачених статтею 625 ЦК України, становить 34 259,12 грн, з яких: 24 929,07 грн сума матеріальної 3 % річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2026, головуючим суддею у справі визначено Шепетко І.О.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.07.2026 відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника, в разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини не явки до суду не повідомив, відзив на позов не надсилав.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

21.09.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено проводити заочний розгляд справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що АТ «СГ «ТАС» укладено Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FO 01578904. Предметом Договору страхування є страхування транспортного засобу Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, що 25.07.2023 о 09.20 год. в м. Ужгород на вул. О.Хіри та вул. Климпуша, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю Застрахованого ТЗ Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 та ТЗ Нonda, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.09.2023 по справі № 308/15914/23 (номер провадження №3/308/7584/23) відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладеного на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

При цьому, зі змісту вказаної постанови суду вбачається, що ОСОБА_1 25.07.2023 року о 09.20 год. в м. Ужгород на вул. О.Хіри та вул. Климпуша, керуючи транспортним засобом марки «НONDA», держаний номерний знак НОМЕР_2 , на перехресті рівнозначних доріг не надав переваги в русі транспортному засобу марки «VOLKSWAGEN», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_2 , що рухався відносно нього з правого боку, внаслідок чого відбулось зіткнення, від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.16.12 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Згідно з Ремонтної калькуляції №14172_29 від 27.03.2023 загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Golf», державний номер знак НОМЕР_1 , склала 24 929,07 грн.

Транспортний засіб «Volkswagen Golf», державний номер знак НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова група «ТАС», що підтверджується наданою суду копією полісу №АТ/4125852 від 01.07.2026 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Golf», державний номер знак НОМЕР_1 у розмірі 24 929,07 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №353115 від 01.08.2023.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення 34 259,12 грн, з яких 24 929,07 грн сума матеріальної шкоди, 7 086,43 грн інфляційні втрати та 2 243,62 грн 3 % річних.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особами, відповідальність яких застрахована, - є страхувальник (юридична особа, власник) та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Відповідно до пп. «в» пп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У пунктах 31, 32, 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування».

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).

При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається (див.: постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України).

Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1. ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

З огляду на вищезазначене, у відповідача виникло зобов`язання відшкодувати позивачу завдані збитки в порядку суброгації в розмірі сплаченого останнім страхового відшкодування у розмірі 24 929,07 грн.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 7 086,43 грн, та 3 % річних у розмірі 2 243,62 грн. суд зазначає наступне.

Обгрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача починаючи з 16.07.2025 штрафних санкцій у вигляді інфляційних втрат в сумі та 3% річних позивач вказав, що 09.06.2025 ОСОБА_3 було направлено вимогу про виплату грошових коштів, але він її не виконав станом на дату подання позовної заяви.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (пункт 6.20).

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Позивач вказує, що ОСОБА_1 було направлено досудове повідомленням №Р2903/14172/2023/96 від 09.06.2025. В якому пропонує в досудовому порядку відшкодувати заподіяну шкоду в розмірі 24 929,07 грн. до 15.07.2025. Між тим, матеріали справи не містять як доказів отримання відповідачем вказаної вимоги, так і направлення її на адресу відповідача.

Отже, позивачем не доведено наявність між сторонами правовідносин в частині встановлення відповідальності у вигляді штрафних санкцій за порушення зобов`язання. дані вимоги є передчасними. Відтак, відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат. У цій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із урахуванням наведеного, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 938,37 грн.

На підставі викладеного та керуючись 979 - 984, 988 - 990, 992, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 81, 141, 259, 263 - 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» суму матеріальної шкоди, що підлягає стягненню в порядку суброгації в розмірі 24 929,07 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 07 копійок) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» судовий збір в розмірі 1 938,37 (одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім гривень 37 копійок) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «страхова компанія «ТАС», місце знаходження: 03117, м. Київ, просп.. Берестейський, 65, ЄДРПОУ: 30115243.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: невідомий.

Суддя І.О. Шепетко