Ухвала суду № 139913643, 18.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11295/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судових засідань Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції до ОСОБА_3 , про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

04.08.2026 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства.

Ухвалою суду від 10.08.2026 року, позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено у справі підготовче судове засідання з визнанням явки позивача ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 20.08.2026 о 09 год. 50 хв., обов`язковою.

В судове засідання на 09 год. 50 хв. 20.08.2026 р. позивач не з`явився, хоча належним чином та завчасно був повідомленим про дату, час та місце його проведення, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання позивача судом було відкладено розгляд справи на 10:20 год. 18.09.2026 р.

18.09.2026 р. позивач, який належним чином та завчасно був повідомленим про дату, час та місце судового засідання, повторно не з`явився у судове засідання, про причини своєї неявки суд не повідомив та будь-яких заяв до суду не подав.

Судом, для захисту порушених прав та законних інтересів позивача, розгляд справи було відкладено, та, враховуючи те, що відбулась повторна неявка належним чином повідомленого позивача, суд, незалежно від причин неявки, вважає за необхідне залишити позов без розгляду.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Суд наголошує, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 Цивільного процесуального кодексу України).

Статтею 196 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 198 Цивільного процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України і такі висновки враховуються у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).

У п.7.34 Постанови від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 Велика Палата дійшла до висновку, що одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь у судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 43 ЦПК України, пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Учасник може відмовитися від свого права брати участь у судовому розгляді справи, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності (частина третя статті 211 ЦПК України, частина третя статті 196 ГПК України). Однак це право не є абсолютним. Учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 43 ЦПК України, пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України). Отже, учасники справи мають право: брати участь у судових засіданнях (особисто або через представника); не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Суд наголошує, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання, суд визнав явку такого учасника обов`язковою, заяв про проведення розгляду справи у порядку загального позовного провадження без його участі не подавав, не повідомив про обставини неможливості виконання ухвали суду про визнання явки обов`язковою, а тому дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що, позовна заява ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду, оскільки, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявсь належним чином, в судові засідання не з`являється, не користується своїми процесуальними правами.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст.12, 43, 196, 198, 223, 257, 263, 353, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції до ОСОБА_3 , про визнання батьківства- залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.І. Бедьо