Рішення № 139912714, 21.09.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/13796/26

Провадження № 2/643/7951/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в особі директора Ткаченко М.М. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором №4398809 від 31.03.2021 в сумі 12 693,93 грн. Також просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 9 000,00 грн.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач посилався, що 31.03.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір №4398809, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти на умовах та у порядку, встановлених цим договором. Посилався, що договір було укладено шляхом його підписання позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Зазначив, що позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, однак відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. Зазначив, що 30.07.2021 було укладено договір №30/07-1, відповідно до якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4398809. Зазначив, що 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4398809. Таким чином, посилався, що ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4398809. Зазначив, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4398809 від 31.03.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 12 693,93 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 8 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 2 848,00 грн; заборгованість за комісіями 1 200,00 грн; інфляційні збитки 508,51 грн; нараховані 3% річних 137,42 грн.

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 01.07.2026 відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Задовольнив частково клопотання позивача про витребування доказів, витребував від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» інформацію чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 платіжна картка № НОМЕР_1 ; виписку по картці № НОМЕР_1 за період з 31.03.2021 по 10.04.2021. В іншій частині клопотання відмовив.

13.07.2026 від АТ «Райффайзен Банк» на адресу Салтівського районного суду міста Харкова надійшла витребувана інформація.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, у прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Коллект Центр», проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулися до суду, як неотримані відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За правилами ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як виснував Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року, прийнятій у справі №1519/2-5034/11, провадження №61-175сво21, «згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін».

З урахуванням положень ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення цього рішення суду є 21 вересня 2026 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

31.03.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №4398809, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування кредитними коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим договором (а.с. 25-26).

Договір підписано ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора В-307995.

У п. 1.3-1.6 Договору сторони погодили розмір (суму) кредиту 8 000,00 грн, строк 15 днів, термін (дату) повернення кредиту 26.05.2021. З 1-го по 15-й день позичальник сплачує проценти за кожен день строку користування кредитом у розмірі 1,0000%. У зв`язку з підвищенням ступеню кредитного ризику, за останній день строку користування кредитом позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю процент за користування грошовими коштами, що дорівнює 15,00% від суми кредиту, тобто 1200,00 грн. У випадку не повернення позичальником кредиту, а також не сплати позичальником процентів у повному обсязі у строк, встановлений п. 1.4 Договору, в тому числі після визначеного у п. 1.7 цього Договору подовження строку надання та повернення кредиту, позичальник підтверджує намір та надає згоду на продовження строку користування кредитними коштами на 13 днів (автоматичне продовження). Після такого автоматичного продовження строку користування кредитними коштами, позичальник сплачує проценти у розмірі 4,95% за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п. 1.7 Договору у випадку повного погашення позичальником процентів за користування грошовими коштами, які визначені у п. 1.5 та п. 1.6 цього Договору та за умови не погашення або часткового погашення тіла кредиту, визначений у п. 1.4 цього Договору строк надання кредиту вважається подовженим на 15 днів з дати такого погашення на умовах, визначених п. 1.5 Договору.

Згідно з п. 1.8 Договору, за користування фінансовим кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти (плату за користування кредитом та проценти у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику), при цьому плата за користування кредитом нараховується на фактичний залишок виданого кредиту, а проценти у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику - на повну суму виданого кредиту. Проценти за користування кредитом та проценти у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику сплачуються позичальником щоразу при кожному автоматичному продовжені строку падання кредиту (п. 1.6 договору) та подовженні строку надання кредиту (п. 1.7 договору).

Пункт 2.3 Договору містить реквізити банківської картки позичальника для перерахування кредиту кредитодавцем: 414951ХХХХХХ9080.

Крім того, 31.03.2021 ОСОБА_1 підписала графік платежів, що є додатком № 1 до договору №4398809 від 31.03.2021, паспорт споживчого кредиту та Заявку на отримання кредитів та встановлення ділових відносин між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 (а.с. 27-29).

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 06.11.2024 було успішно проведено платіж: номер в системі FONDY: 391578483, номер операції: 94a692d4-4313-44e7-8a71 e02dfc5924cf_637527907404333289, дата проведення платежу: 31.03.2021, призначення платежу: видача кредиту зг. Договору 4398809 від 31.03.2021, сума платежу: 8000,00, валюта платежу: UAH, платіжний метод: карта VISA, статус платежу: approved, номер карти: НОМЕР_1 , банк картки отримувача: RAIFFEISEN BANK AVAL (а.с. 32).

Крім того, факт перерахування відповідачу коштів в сумі 8 000,00 грн підтверджується повідомленням АТ «Райффайзен Банк» №81-15-9/11674-БТ від 01.07.2026 та наданою до повідомлення випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 31.03.2021 по 10.04.2021.

Як убачається зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором №4398809 від 31.03.2021, складеним ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 30.07.2021 становить 12 048,00 гривень. 31.03.2021 ОСОБА_1 було нараховано 1 200,00 грн, як процент за підвищений ступінь ризику, який ОСОБА_1 було погашено, 16.04.2021 їй було нараховано процент за підвищений ступінь ризику в сумі 1 200,00 грн, який ОСОБА_1 також було погашено, та 11.05.2021 їй було нараховано процент за підвищений ступінь ризику в сумі 1 200,00 грн, який залишився несплаченим. З розрахунку убачається, що 31.03.2021 ОСОБА_1 було видано кредит у сумі 8 000,00 грн, який погашено не було. Проценти нараховувалися їй з 01.04.2021 по 08.06.2021 включно, а саме: за період з 01.04.2021 по 14.04.2021 в сумі 1120,00 грн (80,00 грн в день), які ОСОБА_1 14.04.2021 сплатила в повному обсязі; 15.04.2021 в сумі 80,00 грн, 16.04.2021 в сумі 396,00 грн, які ОСОБА_1 16.04.2021 сплатила в повному обсязі (476,00 грн); за період з 17.04.2021 по 01.05.2021 (15 днів) проценти нараховувалися ОСОБА_1 в сумі 80,00 грн в день; за період з 02.05.2021 по 11.05.2021 в сумі 396,00 грн в день, 11.05.2021 ОСОБА_1 було сплачено 5 160,00 грн в рахунок погашення процентів; за період з 12.05.2021 по 26.05.2021 (15 днів) проценти нараховувалися ОСОБА_1 в сумі 80,00 грн в день, з 27.05.2021 по 08.06.2021 в сумі 396,00 грн в день, 07.06.2021 ОСОБА_1 було сплачено 3 500,00 грн в рахунок погашення процентів. Всього ОСОБА_1 було сплачено в рахунок процентів 10 256,00 грн (а.с. 33).

30.07.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №30/07-1, відповідно до якого кредитор передає новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між кредитором і боржниками (а.с. 36-37).

У п.п. 6.2.3 Договору сторони погодили, що права вимоги переходять до нового кредитора з моменту повної сплати новим кредитором компенсації за придбання (відступлення) прав Вимоги, встановлені в п. 7.1 цього Договору.

В якості компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги новий кредитор сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 305 248,50 грн (п. 7.1 Договору).

Згідно з платіжним дорученням №273340021 від 02.08.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало на користь ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» 305 248,50 грн (а.с. 38).

30.07.2021 ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» підписали Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 30.07.2021 до Договору відступлення прав вимоги №30/07-1 від 30.07.2021 (а.с. 39).

Згідно з Реєстром прав вимог №1 від 30.07.2021 до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4398809 в сумі 12 048,00 грн, з яких сума основного боргу за кредитом 8 000,00 грн, сума нарахованих процентів 2 848,00 грн, сума відсотка за підвищений ступінь ризику 1 200,00 грн (а.с. 40-42).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №4398809, складеним ТОВ «Вердикт Капітал», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 10.01.2023 становить 12 693,93 грн. ОСОБА_1 нараховано 3% річних за період з 30.07.2021 по 23.02.2022 включно в сумі 137,42 грн, та інфляційні збитки за період з серпня 2021 року по лютий 2022 року в сумі 508,51 грн (а.с. 34).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні попередньому кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору (а.с. 43-48).

Відповідно до п. 5.2 договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

У п. 7.1 договору сторони погодили, що за відступлення прав вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 5 312 491,59 грн (Ціна договору).

28.02.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 60-61).

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 та Акт прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за Договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (а.с. 49; 60-62).

Відповідно до п. 82606 Реєстру Боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4398809 в сумі 12 693,93 грн (а.с. 50-53).

ТОВ «Коллект Центр» складено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №4398809 від 31.03.2021, станом на 15.06.2026, згідно з яким заборгованість за тілом кредиту становить 8 000,00 грн, за відсотками 2 848,00 грн, за комісією 1 200,00 грн, 3% річних - 137,42 грн, інфляційні збитки 508,51 грн (а.с. 35).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Так, судом установлено, що 31.03.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір №4398809, підписаний позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора В-307995.

При укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Матеріалами справи знаходить своє підтвердження, що ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» свої зобов`язання за договором виконало, перерахувавши на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 8 000,00 грн.

На підставі договору відступлення прав вимоги №30/07-1 від 30 липня 2021 року, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4398809 в сумі 12 048,00 грн, з яких сума основного боргу за кредитом 8 000,00 грн, сума нарахованих процентів 2 848,00 грн, сума відсотка за підвищений ступінь ризику 1 200,00 грн.

У подальшому між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10 січня 2023 року було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, на підставі якого до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4398809 в сумі 12 693,93 грн.

Суд, дослідивши надані докази, доходить висновку, що знаходить своє підтвердження обставина наявності у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за кредитним договором №4398809 від 31.03.2021. Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» щодо стягнення з відповідача заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

Так, відповідно до п. 1.3-1.6 кредит надається строком на 15 днів, термін (дату) повернення кредиту 26.05.2021. З 1-го по 15-й день позичальник сплачує проценти за кожен день строку користування кредитом у розмірі 1,0000%. У зв`язку з підвищенням ступеню кредитного ризику, за останній день строку користування кредитом позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю процент за користування грошовими коштами, що дорівнює 15,00% від суми кредиту, тобто 1200,00 грн. У випадку не повернення позичальником кредиту, а також не сплати позичальником процентів у повному обсязі у строк, встановлений п. 1.4 Договору, в тому числі після визначеного у п. 1.7 цього Договору подовження строку надання та повернення кредиту, позичальник підтверджує намір та надає згоду на продовження строку користування кредитними коштами на 13 днів (автоматичне продовження). Після такого автоматичного продовження строку користування кредитними коштами, позичальник сплачує проценти у розмірі 4,95% за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п. 1.7 Договору у випадку повного погашення позичальником процентів за користування грошовими коштами, які визначені у п. 1.5 та п. 1.6 цього Договору та за умови не погашення або часткового погашення тіла кредиту, визначений у п. 1.4 цього Договору строк надання кредиту вважається подовженим на 15 днів з дати такого погашення на умовах, визначених п. 1.5 Договору.

Згідно з п. 1.8 Договору, за користування фінансовим кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти (плату за користування кредитом та проценти у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику), при цьому плата за користування кредитом нараховується на фактичний залишок виданого кредиту, а проценти у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику - на повну суму виданого кредиту. Проценти за користування кредитом та проценти у зв`язку з підвищеним ступенем кредитного ризику сплачуються позичальником щоразу при кожному автоматичному продовжені строку падання кредиту (п. 1.6 договору) та подовженні строку надання кредиту (п. 1.7 договору).

Як убачається зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором №4398809 від 31.03.2021, складеним ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 30.07.2021 становить 12 048,00 гривень. 31.03.2021 ОСОБА_1 було нараховано 1 200,00 грн, як процент за підвищений ступінь ризику, який ОСОБА_1 було погашено, 16.04.2021 їй було нараховано процент за підвищений ступінь ризику в сумі 1 200,00 грн, який ОСОБА_1 також було погашено, та 11.05.2021 їй було нараховано процент за підвищений ступінь ризику в сумі 1 200,00 грн, який залишився несплаченим. З розрахунку убачається, що 31.03.2021 ОСОБА_1 було видано кредит у сумі 8 000,00 грн, який погашено не було. Проценти нараховувалися їй з 01.04.2021 по 08.06.2021 включно, а саме: за період з 01.04.2021 по 14.04.2021 в сумі 1120,00 грн (80,00 грн в день), які ОСОБА_1 14.04.2021 сплатила в повному обсязі; 15.04.2021 в сумі 80,00 грн, 16.04.2021 в сумі 396,00 грн, які ОСОБА_1 16.04.2021 сплатила в повному обсязі (476,00 грн); за період з 17.04.2021 по 01.05.2021 (15 днів) проценти нараховувалися ОСОБА_1 в сумі 80,00 грн в день; за період з 02.05.2021 по 11.05.2021 в сумі 396,00 грн в день, 11.05.2021 ОСОБА_1 було сплачено 5 160,00 грн в рахунок погашення процентів; за період з 12.05.2021 по 26.05.2021 (15 днів) проценти нараховувалися ОСОБА_1 в сумі 80,00 грн в день, з 27.05.2021 по 08.06.2021 в сумі 396,00 грн в день, 07.06.2021 ОСОБА_1 було сплачено 3 500,00 грн в рахунок погашення процентів. Всього ОСОБА_1 було сплачено в рахунок процентів 10 256,00 грн.

Відтак, з розрахунку убачається, що ОСОБА_1 здійснювалися дії для автоматичного продовження та подовження строку кредиту, визначені в п. 1.6, 1.7 Договору, проценти нараховувалися останній за ставкою 1,0000% та 4,95%, як це погоджено п. 1.5, 1.6 Договору.

Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд приймає надані позивачем розрахунки заборгованості, які узгоджуються з умовами кредитного договору.

Отже, позивачем доведено суму заборгованості ОСОБА_1 за договором №4398809 від 31.03.2021 за тілом кредиту в сумі 8,000 грн, за процентами в сумі 2 848,00 грн та за процентом за підвищений ступінь ризику в сумі 1 200,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У зв`язку із простроченням відповідачем сплати кредитної заборгованості за договором №4398809 від 31.03.2021 ОСОБА_1 нараховано 3% річних за період з 30.07.2021 по 23.02.2022 включно в сумі 137,42 грн, та інфляційні збитки за період з серпня 2021 року по лютий 2022 року в сумі 508,51 грн. Суд погоджується з наданими позивачем розрахунками та приймає їх.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» у повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №4398809 від 31.03.2021 в сумі 12 693,93 грн.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень.

Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 9 000,00 грн.

Так, судом установлено, що 01 липня 2024 року між адвокатом ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» було укладено Договір №01-07/2024 про надання правової допомоги (а.с. 16-19).

Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» складено прайс-лист (а.с. 20-21).

01.05.2026 ТОВ «Коллект Центр» звернулося до АО «Лігал Ассістанс» із Заявкою на надання юридичної допомоги №1496. У вказаній заявці ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» погодили надання адвокатським об`єднанням клієнту послуг по супроводу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договорами №4398809, а саме: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, 3000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 години, 6 000,00 грн (а.с. 22).

Крім того, позивачем надано витяг з Акту №22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 (а.с. 23).

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

У справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04 від 23.01.2014 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00 від 28.11.2002 Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд ураховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, у судові засідання не з`являвся, тобто, надання правничої допомоги адвокатом у даній справі зводилося до складання позовної заяви.

Ураховуючи предмет та ціну позову 12 693,93 гривень, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» до 4 000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, ч. 4, 5 ст. 268, 280-283 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №4398809 від 31.03.2021 в сумі 12 693 (дванадцять тисяч шістсот дев`яносто три) гривень 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ: 44276926, рахунок IBAN НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Сенс Банк», МФО 300346, місцезнаходження: 01133, м. Київ вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова