Вирок № 139911996, 18.09.2026, Сновський районний суд Чернігівської області (до 25.04.2025 - Щорський районний суд Чернігівської області)

Справа № 749/1192/26

Номер провадження 1-кп/749/109/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м.Сновськ

Сновський районний суд Чернігівської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні в місті Сновськ обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026275480000051, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чепелів Щорського (нині Корюківського) району Чернігівської області, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не одруженого, не працюючого, не маючого на утриманні дітей, осіб похилого віку та осіб з обмеженими соціальними можливостями, військовозобов`язаного, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до статті 89 КК України раніше не судимого,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Чепелів Щорського (нині Корюківського) району Чернігівської області, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, одруженого, працюючого фізичною особою-підприємцем, який має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , осіб похилого віку та осіб з обмеженими соціальними можливостями не маючого, військовозобов`язаного, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до статті 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України.

Сторони кримінального провадження:

прокурор Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_5

обвинувачений ОСОБА_6

обвинувачений ОСОБА_7

захисник обвинувачених адвокат ОСОБА_8

потерпілий Сновська міська рада Корюківського району Чернігівської області

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , 13 серпня 2026 року близько 16 год. 21 хв., маючи на меті вилов водних біоресурсів та протиправний умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, перебуваючи на річці «Турчанка» поблизу с. Чепелів, Корюківсьокго району, Чернігівської області (координати 51.868281, 32.106378), діючи в порушення вимог ст. ст. 12, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст.34, 521, 63 Закону України «Про тваринний світ», ст.ст. 23, 24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», за допомогою сітки «Топтуха», виготовленої із сіткоснастевого матеріалу, добування (вилов) водних біоресурсів якою, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІІ, підпункту 1 пункту 1 розділу ІV та підпункту 11 пункту 5 розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700 заборонено, без належних документів та дозволу на вилов водних біоресурсів, діючи умисно, з корисливих мотивів здійснили незаконне добування (вилов) риби цінних порід загальною кількістю 26 штук наступних видів: плітка звичайна (тараня) - 9 штук, щука звичайна - 5 штук, окунь звичайний - 12 штук, що заподіяло істотну шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 69 360 грн.

Умисні дії ОСОБА_7 , які виразились у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, кваліфіковані, як вчинення кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , 13 серпня 2026 року близько 16 год. 21 хв., маючи на меті вилов водних біоресурсів та протиправний умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, перебуваючи на річці «Турчанка» поблизу с. Чепелів, Корюківсьокго району, Чернігівської області (координати 51.868281, 32.106378), діючи в порушення вимог ст. ст. 12, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст.34, 521, 63 Закону України «Про тваринний світ», ст.ст. 23, 24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», за допомогою сітки «Топтуха», виготовленої із сіткоснастевого матеріалу, добування (вилов) водних біоресурсів якою, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІІ, підпункту 1 пункту 1 розділу ІV та підпункту 11 пункту 5 розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700 заборонено, без належних документів та дозволу на вилов водних біоресурсів, діючи умисно, з корисливих мотивів здійснили незаконне добування (вилов) риби цінних порід загальною кількістю 26 штук наступних видів: плітка звичайна (тараня) - 9 штук, щука звичайна - 5 штук, окунь звичайний - 12 штук, що заподіяло істотну шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 69 360 грн.

Умисні дії ОСОБА_6 , які виразились у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, кваліфіковані, як вчинення кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Особливості розгляду обвинувальних актів щодо кримінальних проступків у спрощеному провадженні регулюються ст.ст. 381, 382 КПК України.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором Корюківської окружної прокуратури Чернігівської області ОСОБА_5 заявлено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що обвинувачені беззаперечно визнають свою винуватість, не оспорюють встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодні з розглядом обвинувального акта за їх відсутності, у відповідності до положень частини 1 статті 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 249 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта долучено письмові заяви обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , складені за участю захисника ОСОБА_8 , в яких обвинувачені беззаперечно визнали свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, не оспорюють встановлені під час досудового розслідування обставини, викладені в обвинувальному акті, та погоджуються на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за їх відсутності. Також у заяві зазначено, що обвинуваченим роз`яснено положення ч. 2 ст. 302 КПК України щодо обмеження права апеляційного оскарження вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження. Заяви складені добровільно та підписані обвинуваченими і їх захисником.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На виконання положень вказаної норми та ч. 2 ст. 382 КПК України суд не досліджує докази щодо обставин, які не заперечуються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, поза розумним сумнівом, доведена повністю, а дії ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти росії» від 09.06.2005; «Фрізен проти росії» від 24.03.2005; «Ісмайлова проти росії» від 29.11.2007).

При цьому суд бере до уваги визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (проступку) і законну за нього санкцію, особу винних та визначені статтею 66 КК України пом`якшуючі їх обставини; вид і розмір призначеного покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення винних у скоєнні кримінальних правопорушень осіб та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 суд у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ними кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, мотиви і причини, які призвели до скоєння ними кримінального правопорушення, їх ставлення та поведінку після вчинення злочину, наслідки, що настали, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди в повному обсязі, дані про особи обвинувачених, а саме те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повністю визнали свою вину у вчиненні інкримінованого діяння, щиро каються у вчиненому, обидва раніше не судимі, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебувають.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд має призначати покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно судовою дискрецією у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

З урахуванням вищенаведеного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи обставини та мотиви вчинення кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особи обвинувачених та їх ставлення до вчиненого, думку прокурора з приводу покарання, вважає за можливе призначити ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в межах санкції ч.1 ст. 249 КК України покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, з покладенням обов`язків відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Таке покарання на переконання суду є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , попередження вчинення ними кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Установлено, що підстав для вирішення питань, пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинувачених, немає, з огляду на відсутність таких клопотань в учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, оскільки шкода, завдана кримінальним правопорушенням, відшкодована обвинуваченими добровільно та в повному обсязі ще на стадії досудового розслідування, у зв`язку з чим підстави для вирішення судом питання про цивільний позов відсутні.

Щодо процесуальних витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що під час досудового розслідування було залучено експерта для проведення судової інженерно-екологічної експертизи (висновок експерта від 25.08.2026 № СЕ-19/125-26/10433-ФХЕД), витрати на проведення якої становлять 3 369,52 (три тисячі триста шістдесят дев`ять) грн 52 коп., що документально підтверджено матеріалами кримінального провадження.

Оскільки кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_7 та ОСОБА_6 спільно, за попередньою змовою, обвинувальний вирок ухвалюється щодо обох обвинувачених, а частина 2 статті 124 КПК України не встановлює солідарного порядку стягнення таких витрат, суд, керуючись принципом індивідуалізації відповідальності кожного з обвинувачених, вважає за необхідне покласти витрати на залучення експерта на ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в рівних частках, тобто по 1 684 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) грн 76 коп. з кожного.

На підставі частини 4 статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2026 року на саморобний пристрій для вилову риби топтуха із сіткою, розмір якої складає вічко 10 міліметрів, висотою 1,2 метра, довжиною 2 метри, шириною 1 метр, у зв`язку з відпадінням необхідності в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

При цьому, суд враховує, що ухвалою слідчого судді Сновського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2026 року було надано дозвіл на знищення (утилізацію) незаконно добутої риби, а саме: щука звичайна - 5 штук, окунь - 12 штук, плітка - 9 штук, яку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026275480000051, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 серпня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 249 Кримінального кодексу України.

Вказані речові докази були знищені, що підтверджується актом знищення речових доказів від 18.08.2026 р.

Щодо речового доказу саморобний пристрій для вилову риби - топтуха із сіткою, розмір якої складає: вічко 10 міліметрів, висотою 1,2 метра, довжиною 2 метри, шириною 1 метр, який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 2 (м. Сновськ) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, суд, з урахуванням вимог статті 100 КПК України, вважає необхідним після набрання вироком законної сили знищити її.

У ході досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинувачених не обирався та обранню не підлягає.

Керуючись статтями 100, 368-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 249 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі частини 2 статті 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 до пробаційного нагляду такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у вигляді пробаційного нагляду та покладених на ОСОБА_7 обов`язків обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_7 , що в разі ухилення його від відбування покарання у виді пробаційного нагляду уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 КК України.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 249 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі частини 2 статті 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 до пробаційного нагляду такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у вигляді пробаційного нагляду та покладених на ОСОБА_6 обов`язків обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що в разі ухилення його від відбування покарання у виді пробаційного нагляду уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 КК України.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 1 684 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) грн 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 1 684 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) грн 76 коп.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2026 року на саморобний пристрій для вилову риби топтуха із сіткою, розмір якої складає: вічко 10 міліметрів, висотою 1,2 метра, довжиною 2 метри, шириною 1 метр.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-саморобний пристрій для вилову риби - топтуха із сіткою, розмір якої складає: вічко 10 міліметрів, висотою 1,2 метра, довжиною 2 метри, шириною 1 метр, який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 2 (м. Сновськ) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з особливостями, передбаченими статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сновський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня отримання особою копії вироку.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1