Рішення № 139911707, 07.09.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/5061/26

Провадження №2/751/2345/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островської А.С.,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від

16 жовтня 2024 року у розмірі 187 061 гривні 25 копійок та судових витрат.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30 листопада 2021 року здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 власноруч, за допомогою планшета, підписав Заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг. У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Кредит готівкою» ознайомився з актуальними умовами кредитування та 16 жовтня 2024 року за допомогою ОТР пароля підписав Паспорт кредиту, після чого підписав кредитний договір № б/н від 16 жовтня 2024 року про надання строкового кредиту у розмірі 200 000 гривень, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі

31%. Додатково відповідачем за допомогою ОТР пароля підписаний Графік кредиту.

Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору та Графіку кредиту.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 19 квітня 2026 року має заборгованість у сумі 187 061 гривня 25 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 158 166 гривень 88 копійок та заборгованості за простроченими відсотками 28 894 гривні 37 копійок.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 08 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

30 листопада 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг для відкриття та обслуговування поточного рахунку, споживчого кредитування в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 10-21).

Умови та правила надання банківських послуг на дату приєднання та підписання заяви клієнтом розміщені в мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/terms, становлять Договір банківського рахунка.

16 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_1 уклав з АТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір, за умовами якого отримав строковий кредит у сумі 200 000 гривень на строк 36 місяців, з відсотковою ставкою 31% річних (а.с. 22-27).

Підписанням Паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування (а.с. 31-32).

Відповідно до п. 2.2 Договору кредит надається безготівковим шляхом (перерахування коштів на поточний рахунок позичальника) НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 за кредитним рахунком НОМЕР_2 встановлений кредитний ліміт 16 жовтня 2024 року зменшено до 200 000 гривень (а.с. 9).

Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 та користування ними підтверджується випискою за договором № б/н за період з 16 жовтня

2024 року по 20 квітня 2026 року, усього здійснено витрат на суму 277 229 гривень 66 копійок, надходжень 90 168 гривень 41 копійка, баланс на кінець періоду становить 187 061 гривня 25 копійок (а.с. 8).

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором № б/н від

16 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 станом на 20 квітня 2026 року має заборгованість у сумі 187 061 гривня 25 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 158 166 гривень 88 копійок, заборгованості за простроченими відсотками 28 894 гривні 37 копійок

(а.с. 6-7).

Вказаний розрахунок відповідачем не спростований, доказів повного виконання зобов`язань за кредитним договором суду не надано.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з положеннями ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували докази, надані позивачем щодо розміру заборгованості за кредитним договором.

Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до частини третьої статті 1054 особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування регулюються Законом України «Про споживче кредитування» (далі Закон №1734-VIII).

Визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 14 вересня 2016 року в справі № 6-223цс16).

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що кредитні правовідносини, які виникли між сторонами мають споживчий характер, а тому на них поширюються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Пунктом 5 частини 1 статті 12 Закону № 1734-VIII встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається, серед іншого, строк, на який надається кредит.

Уклавши кредитний договір від 16 жовтня 2024 року сторони погодили строк кредитування 36 місяців, а також кількість та розмір платежів, періодичність внесення, кінцеву дату повернення кредитних коштів

16 жовтня 2027 року, згідно графіку платежів, що є Додатком 1 до цього договору.

Частиною 4 статті 16 Закону № 1734-VIII передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Відповідно до п. 3.3.2. Кредитного договору визначено, якщо позичальнику кредит не буде повернутий вчасно банк, на свій розсуд має право змінити умови видачі та надання Кредиту; вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів, виконання інших зобов`язань за кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення.

Виходячи із зазначених норм права та вимог Договору, боржник вважається належним чином повідомленим про порушення зобов`язань за кредитним договором та про зобов`язання достроково погасити заборгованість у тому разі, коли кредитором не лише відправлено на адресу такого боржника досудову вимогу, а й доведено факт її вручення адресатові під розписку, оскільки загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей.

Такий правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі

№ 344/3627/16-ц (провадження № 61-21032св18), від 03 червня 2020 року в справі № 359/8181/18 (провадження № 61-22164св19), від 17 березня

2021 року в справі № 361/1488/19 (провадження № 61-6141св20).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів надсилання відповідачу повідомлення (вимоги) про дострокове погашення кредитної заборгованості, також не надано доказів отримання таких вимог відповідачем, тому підстави для дострокового погашення заборгованості за кредитним договором у частині, строк виплати якої не настав, відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1. ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивач не довів належними і допустимими доказами ті обставини, що строк виконання кредитного зобов`язання змінено у встановленому законом порядку і що у відповідача виник обов`язок достроково повернути кредитні кошти, то суд дійшов висновку про те, що права позивача в частині повернення частини кредиту, строк сплати якого станом на дату подання позову не настав, не порушені, а позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 щодо стягнення всієї суми заборгованості достроково є передчасними.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 28 894 гривні 37 копійок, то вони нараховані Банком в межах строку дії Кредитного договору відповідно до його умов, що підтверджується випискою та розрахунком заборгованості.

Відповідачем не спростовано правильність нарахування відсотків за користування кредитом, не подано контррозрахунку, отже в силу приписів статей 530, 629, 1048, 1054 ЦК України та з урахуванням принципів диспозитивності і змагальності, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позов потрібно задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № б/н від 16 жовтня 2024 року за нарахованими відсотками у сумі 28 894 гривні 37 копійок.

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати (а.с. 5), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 411 гривень 25 копійок (28894,37 х 2662,40/187061,25).

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627, 629, 631, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 16 жовтня 2024 року у розмірі 28 894 гривні 37 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 411 гривень 25 копійок судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 14360570)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя Р.М. Топіха