Рішення № 139911450, 21.09.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Справа № 480/4563/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп`яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4563/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом і просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 12 травня 2026 року № 27958/03-16 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період її роботи з 04 липня 2001 року по 05 червня 2006 року на посадах спеціаліста І категорії відділу субсидій та спеціаліста І категорії відділу допомог, соціальних компенсацій та гуманітарних питань Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 травня 2026 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з дня звернення з відповідною заявою до органів Пенсійного фонду України, з 06 травня 2026 року, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням ГУ ПФУ в Київській області № 27958/03-16 від 12.05.2026 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Позивач вважає таке рішення пенсійного органу протиправним, оскільки має необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорії державних службовців, та, як наслідок, має право на призначення пенсії за віком відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ГУ ПФУ в Київській області подано відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що стаж державної служби позивача на 01.05.2016 становить 15 років 2 місяці 9 днів (зараховані періоди з 21.03.1996 по 03.07.2001 та з 06.06.2006 по 01.05.2016). До заяви долучені довідки №38-ф від 24.04.2026 та №40-ф від 24.04.2026. Після проведення перерахунку пенсії з врахуванням лише довідки 38-ф від 24.04.2026 розмір пенсіїх становить 5160,00 грн. За поданою заявою провести перерахунок недоцільно, оскільки призводить до зменшення пенсійної виплати. (а.с.26-30)

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

06.05.2026 позивач звернулася до відділу обслуговування громадян № 4 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Сумській області в місті Шостка із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 12.05.2026 №27958/03-16 позивачу відмовлено у задоволенні заяви. (а.с.11-12)

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV.

ЇЇ спеціальний стаж становить - 15 років 2 місяціч 9 днів. До спеціального стажу не зараховано період роботи в органах місцевого самоврядування з 04 липня 2001 року до 05 червня 2006 року, оскільки з набранням чинності 04.07.2001 Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", заявниця перебувала на службі в органах місцевого самоврядування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 10 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Положеннями частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII) визначаються принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статті 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а, від 19.03.2019 року у справі № 466/5138/17, від 10.04.2019 року у справі № 607/2474/17.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.09.1983 встановлено, що позивач з:

- 22.02.1996 була призначена на посаду спеціаліста II категорії відділу субсидій Шосткинського міськвиконкому (наказ № 32 від 22.02.1996р. п. 10 трудової книжки);

- 18.03.1996 була прийнята на посаду спеціалістом І категорії відділу субсидій Шосткинського міськвиконкому (наказ № 38 від 22.03.1996р. п. 11 трудової книжки);

- 21 березня 1996 року був присвоєний 13 ранг державного службовця (наказ № 38 від 22.03.1996 р. п. 12 трудової книжки);

- 22 березня 1996 року прийняла присягу державного службовця (наказ № 39 від 22.03.1996 р. п. 13 трудової книжки);

- згідно рішення XXIII сесії Шосткинської міської ради від 01 березня 2000 року відділ субсидій Шосткинського міськвиконкому з 01 березня 2000 року включена до складу Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради (п. 14 трудової книжки);

- 01.07.2000 була призначена на посаду спеціаліста І категорії відділу субсидій Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради (наказ № 60 від 06.07.2000р.; п. 15 трудової книжки);

- 30.11.2001 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування (наказ № 149 від 30.11.2001 р. п. 16 трудової книжки);

- 30.11.2001 був присвоєний 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування {наказ № 149 від 30.11.2001 р. п. 16 трудової книжки);

- 03.02.2003 призначена на посаду спеціаліста І категорії відділу допомог, соціальних компенсацій та гуманітарних питань (наказ № 14 від 03.02.2003 р . п. 17 трудової книжки);

- 01.03.2003 був присвоєний черговий 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування (наказ № 27 від 23.11.2003 р. п. 18 трудової книжки);

- 05.06.2006 звільнена з посади спеціаліста І категорії відділу допомог, соціальних компенсацій та гуманітарних питань. (наказ № 82/к від 02.06.2006р. п. 19 трудової книжки ).

Тобто позивач працювала в Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради з 01.07.2000 по 05.06.2006 на посадах спеціаліста І категорії відділу субсидій та спеціаліста І категорії відділу допомог, соціальних компенсацій та гуманітарних питань.

Досліджуючи питання, чи підлягає зарахуванню стаж роботи позивача в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби, суд зазначає про наступне.

Згідно з п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII.

Положенням пункту 8 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначено "Порядком обчислення стажу державної служби", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283).

Згідно із пунктом 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Порядок №283 втратив чинність у зв`язку із затвердженням 25.03.2016 постановою №229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби.

Згідно з пункту 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

У пунктах 1 та 4 частини 2статті 46 Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 р. визначено, що до стажу державної служби зараховується:

- час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону;

- час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція щодо зарахування до стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 по справі №735/939/17.

В пункті 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону №889-VIII Кабінет Міністрів України постановою від 25.03.2016 №229 затвердив Порядок обчислення стажу державної служби (чинний з 01.05.2016), який визначає механізм обчислення стажу державної служби. До стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування"(пункт 4 Порядку №229).

Відповідно до пункту 6 Порядку №229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII.

Згідно з пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, спірні правовідносини регулює також і Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1994 №283 (далі - Порядок № 283).

Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Отже, як Порядок №283, так і чинний Порядок №229 передбачають, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.

04.07.2001 набрав чинності закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 року №2493-III (далі - Закон №2493-III).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2493-III передбачено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Верховний Суд у постанові від 10.05.2018, прийнятій у справі №351/1792/17, зазначив, що після набрання чинності законом України "Про державну службу" №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 закону України "Про державну службу" №889-VIII та пункту 4 Порядку №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.

Згідно записів трудової книжки позивача, зокрема, період роботи в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 05.06.2006 підлягають зарахуванню до спеціального стажу позивача для визначення права на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу".

Таким чином, аналізуючи встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивач з урахуванням положень пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ має право на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, оскільки вона досягла встановленого Законом № 1058-IV пенсійного віку, має необхідний страховий стаж, а також не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01.05.2016, а отже відповідала всім умовам, визначених законодавством, а відтак рішення ГУ ПФУ у Київській області від 12.05.2026 № 27958/03-16, яким відмовлено позивачу у переведенні на пенсію за віком на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині задоволенню.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1331,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 12 травня 2026 року № 27958/03-16 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, буд. 10, м.Фастів, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) період з 04.07.2001 по 05.06.2006, на посадах спеціаліста І категорії відділу субсидій та спеціаліста І категорії відділу допомог, соціальних компенсацій та гуманітарних питань Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, буд. 10, м.Фастів, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 06 травня 2026 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з дня звернення з відповідною заявою до органів Пенсійного фонду України, з 06 травня 2026 року, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, буд. 10, м.Фастів, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко