Рішення № 139911393, 21.09.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Суми Справа № 480/5076/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідач, на переконання позивача, неправомірно не зарахував до страхового стажу позивача всі періоди згідно з записами у трудовій книжці. Тому відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії.

У позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком від 20.06.2025 № 262640008717; зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди його навчання з 01.09.1982 до 23.06.1985, з 23.04.1987 до 31.07.1989, а також періоди його роботи з 07.08.1989 до 21.02.1990, з 29.07.1992 до 08.09.1995; зобов`язати відповідача призначити та виплачувати з 17.05.2025 позивачу пенсію за віком, відповідно до Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' від 09.07.2003 № 1058-IV.

Судом було відкрито провадження у справі 30.06.2025.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Тому суд на підставі ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Встановлені судом фактичні обставини.

Відповідно до записів трудової книжки позивача 01.09.1982 зараховано студентом першого курсу Донецького політехнічного інституту. У період з 24.06.1985 до 22.04.1987 позивач проходив службу в армії. 31.07.1989 позивача відраховано із числа студентів Донецького політехнічного інституту у зв`язку із закінченням навчання. У період з 07.09.1989 до 21.02.1990 позивач працював інженером у технічному відділі шахти. У записі про звільнення позивача зазначено підставу його вчинення - наказ від 21.02.1990 № 216к. Запис про звільнення скріплено печаткою підприємства та підписами уповноважених осіб. У період з 29.07.1992 до 08.09.1995 позивач працював заступником генерального директора з економіки. Запис про звільнення містить підставу його вчинення - наказ від 09.09.1995 № 65 та скріплено печаткою підприємства.

Згідно з записами у дипломі від 19.06.1989 серії НОМЕР_1 позивач у 1982 році вступив на навчання до Донецького політехнічного інституту, а рішенням Державної екзаменаційної комісії від 19.06.1989 позивачу присвоєно кваліфікацію гірничого інженера. Позивач закінчив повний курс Донецького політехнічного інституту за спеціальністю технологія і комплектація підземної розробки родовищ корисних копалин.

Відповідно до записів у військовому квитку позивача у період з 24.06.1985 до 22.04.1987 позивач проходив службу в армії.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до органу ПФУ із заявою від 12.06.2025 про призначення пенсії.

За результатами розгляду заяви позивача відповідачем прийнято рішення від 20.06.2025 № 262640008717 про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю у позивача необхідного страхового стажу - 32 років. Страховий стаж позивача становить 26 років 10 місяців 15 днів. До страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1982 до 19.06.1989 згідно диплому від 19.06.1989, оскільки даний період перетинається з періодом проходження військової служби; період роботи з 07.08.1989 до 21.02.1990 згідно трудової книжки від 28.07.1987, оскільки наявне виправлення в даті наказу при звільненні; період роботи з 29.07.1992 до 08.09.1995 згідно трудової книжки, оскільки відсутній підпис посадової особи при звільненні та печатка.

Висновки суду та їх мотиви.

Відповідно до норм частин 1-2 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років до 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2025 до 31.12.2025 - не менше 32 років;

Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV закрпілено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 56 та ст. 62 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' від 05.11.1991 № 1788-ІV до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Підпунктами ''и'' та ''к'' абзацу 1 пункту 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 30.08.1952 № 590 встановлено, що крім роботи в якості робочого в загальний стаж роботи зараховується також:; навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних навчальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах тощо), партійних школах, совпартшколах, школах профруху, на робітфаках; перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі; служба у складі Збройних Сил СРСР.

Згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України ''Про трудові книжки працівників'' від 27.04.1993 № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Частиною третьою ст. 44 Закону № 1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з ч.1 ст. 101 № 1788-ІV органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Зловживанням з боку пенсіонера, в розумінні ч. 1 ст. 103 Закону № 1788-ІV, є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Отже, період навчання особи у закладах вищої освіти зараховується до періоду роботи, яка слідує одразу за закінченням такого навчання. Служба в армії також зараховується до страхового стажу. Відповідальність за правильність внесення записів у трудову книжку працівника, в тому числі внесення виправлень, покладено саме на роботодавця (юридичну особу), а працівник не повинен нести негативних наслідків від зроблених уповноваженою особою роботодавця помилок при заповненні трудової книжки. На органи Пенсійного фонду України, в тому числі першого відповідача покладено функції вимагати відповідні документи щодо періоду роботи позивача, в тому числі перевіряти обґрунтованість видачі та достовірності поданих позивачем документів.

Відповідач не довів суду факту того, що він вчиняв активні дії для вирішення ситуації щодо зарахування до страхового стажу позивача періодів з 01.09.1982 до 23.06.1985, з 24.06.1985 до 22.04.1987, з 23.07.1987 до 31.07.1989, з 07.08.1989 до 21.02.1990 та з 29.07.1992 до 08.09.1995, в тому числі, що він не витребовував у навчального закладу, ТЦК та СП, колишніх роботодавців позивача та в архівних установ документи та не роз`яснив позивачу реальний алгоритм усунення недоліку.

Натомість у трудовій книжці позивача чітко зазначено про початок його навчання у Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1982 та закінчення навчання - 31.07.1989. У дипломі зазначено про присвоєння позивачу 19.06.1989 кваліфікації гірничого інженера та те, що він закінчив повний курс інституту за спеціальністю технологія і комплектація підземної розробки родовищ корисних копалин. Також у трудовій книжці та у військовому квитку зазначено про період служби позивача в армії з 24.06.1985 до 22.04.1987.

Оскільки позивач з у періоди з 01.09.1982 до 23.06.1985 та з 23.07.1987 до 31.07.1989 навчався у Донецькому політехнічному інституті за спеціальністю технологія і комплектація підземної розробки родовищ корисних копалин, а з 07.08.1989 позивача прийнято на роботу інженером в технічний відділ шахти, то такі періоди навчання повинні бути зараховані до страхового стажу позивача.

Період служби позивача в армії з 24.06.1985 до 22.04.1987 повинен бути зарахований до страхового стажу на підставі записів трудової книжки та військового квитка позивача.

Періоди роботи позивача з 07.08.1989 до 21.02.1990 та з 29.07.1992 до 08.09.1995 підтверджуються записами у трудовій книжці, а тому вони повинні бути враховані до страхового стажу позивача. У записі про звільнення позивача 21.02.1990 зазначено підставу його вчинення - наказ від 21.02.1990 № 216к. Такий запис скріплено печаткою підприємства та підписами уповноважених осіб. Запис про звільнення позивача 08.09.1995 містить підставу його вчинення - наказ від 09.09.1995 № 65 та скріплено печаткою підприємства.

Здійснення виправлень у записах трудової книжки, а також відсутність підпису уповноваженої особи у записі про звільнення позивача 08.09.1995 за наявності інших обов`язкових реквізитів, не впливає на право позивача на зарахування всіх періодів роботи позивача, оскільки відповідач не довів перед судом того, що саме позивач вносив такі дані у свою трудову книжку, а не уповноважена особа роботодавця. Крім того, суд враховує те, що на даний час позивач не перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, де позивач працював у періоди 07.08.1989 до 21.02.1990 та з 29.07.1992 до 08.09.1995.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що спірне рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, які передбачені нормою ч. 2 ст. 2 КАС України. Тому суд визнає протиправним та скасовує таке рішення.

З урахуванням норми ч. 2 ст. 9 КАС України суд виходить за межі позовних вимог та зобов`язує відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди з 01.09.1982 до 23.06.1985, з 24.06.1985 до 22.04.1987, з 23.07.1987 до 31.07.1989, з 07.08.1989 до 21.02.1990 та з 29.07.1992 до 08.09.1995, а також повторно розглянути заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме щодо обов`язку зарахувати всі періоди згідно записів у трудовій книжці позивача, враховуючи те, що він не несе відповідальності за правильність внесення записів у трудову книжку, а також щодо обов`язку відповідача сприяти позивачу у реалізації його права на пенсійне забезпечення, в тому числі витребовувати необхідні документи.

У задоволенні вимоги зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію, то суд відмовляє у зв`язку з її передчасністю. Оскільки відповідач на момент ухвалення цього рішення не зарахував позивачу всі періоди до його страхового стажу та не сприяв позивачу у реалізації його права на пенсійне забезпечення, а суд не підміняє відповідного суб`єкта на якого законом покладено обов`язки ведення обліку страхового стажу та пенсійного забезпечення громадян.

Таким чином, вимоги суд задовольняє частково, з виходом за їх межі.

Судові витрати.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, проте даний спір виник внаслідок протиправноuj рішення відповідача, той факт що в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.06.2025 № 262640008717.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди з 01.09.1982 до 23.06.1985, з 24.06.1985 до 22.04.1987, з 23.07.1987 до 31.07.1989, з 07.08.1989 до 21.02.1990, з 29.07.1992 до 08.09.1995 та повторно розглянути його заяву про призначення пенсії від 12.06.2025, прийнявши рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) за рахунок бюджетних асигнувань 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 (дев`яносто шістдесят) коп.

6. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук