Ухвала суду № 139911333, 21.09.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 вересня 2026 року Справа № 480/3070/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UА898201720313251005201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов`язані з утриманням, в сумі 87 484 (вісімдесят сім тисяч чотириста вісімдесят чотири) гри 82 коп.

Ухвалою суду від 14.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 13.07.2026 клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

Представник відповідача подала клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи 1-5/2024(256/24), що розглядається в порядку конституційного провадження за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 12 квітня 2017 року № 261.

Клопотання мотивоване тим, що позовні вимоги позивача прямо стосуються стягнення (відшкодування) витрат, пов`язаних з утриманням особи у закладі вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України.

Між тим, на офіційному сайті Конституційного Суду України https://ccu.qov.ua/nowna/konstvtucivni-podannva-stanom-na-l-zhovtnva-2024-roku повідомлено про перебування на розгляді конституційного подання Верховного Суду (4/256(24) від 15.07.2024) щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 12 квітня 2017 року № 261.

Результат вирішення Конституційним Судом України справи, його висновок про конституційність норми, яка складає предмет та підстави, правове підґрунтя позову позивача, прямо впливає на результат вирішення справи №480/3070/26.

З огляду на вищевказане, розгляд справи №480/3070/26 видається об`єктивно неможливим до вирішення вищевказаної справи, що розглядається в порядку конституційного провадження.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, та клопотання представника відповідача про зупинення провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання, виходячи з наступного.

Підстави та порядок зупинення провадження у справі визначені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Частиною 1 статті 236 КАС України передбачені обов`язкові підстави для зупинення провадження у справі, а у частині 2 цієї статті вказані факультативні підстави для зупинення провадження у справі.

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України, на підставі якого, серед іншого, позивач просить зупинити провадження у цій справі, суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.

Ця підстава виникає саме тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для цієї справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

При цьому, суд зауважує, що під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

Так, представник відповідач просить зупинити провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи 1-5/2024(256/24).

Так, судом встановлено, що відповідно до інформації з офіційного вебсайту Конституційного Суду України ухвалою колегії суддів Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження за конституційним поданням Верховного Суду (основна реєстраційна інформація 4/256(24) 15.07.2024) щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 (в частині, якою передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з грошовим забезпеченням).

Втім суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у зв`язку з тим, що відкрито конституційне провадження за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів нормативно-правового акту.

Крім того, у силу частин першої, другої статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відтак, встановлена Конституційний Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення передовсім як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням у справі.

У разі прийняття Конституційним Судом України рішення, щодо неконституційності наведеного вище положення за наслідками розгляду конституційного подання, на що посилається заявник, такі положення втратять чинність лише з моменту ухвалення відповідного рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Своєю чергою, спірні відносини у цій справі виникли весною 2026 року.

Підсумовуючи наведене, суд не вбачає об`єктивної неможливості подальшого розгляду цієї справи, підстави для зупинення провадження у цій справі відсутні, а тому клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 480/3070/26 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя І.Г. Шевченко