Рішення № 139909819, 21.09.2026, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/283/26

н/п : 2/397/417/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.09.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання Волошаненко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 775465536 від 18.02.2021 у розмірі 64709,96 грн., а також судових витрат пов`язаних з розглядом справи у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

Позов мотивований тим, що 18.02.2021між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 775465536 у формі електронного документа з використанням електронного підпису створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV6АP48. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 11600,00 грн. на банківську карту відповідачки. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому сторони договору факторингу уклали додаткові угоди, які продовжили строк дії договору. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 135 від 25.05.2021 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. У подальшому сторони договору факторингу уклали додаткові угоди, які продовжили строк дії договору. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки. 11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «ФК ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором. Зазначає, що відповідачка не виконувала умови договору належним чином, не повністю сплачувала платежі, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість, яку просить стягнути.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2026 справу розподілено судді Максимовичу І.В. (а.с. 11).

Розпорядженням керівника апарату Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 08.06.2026 № 22 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ на підставі рішень Вищої Ради Правосуддя від 26.03.2026 № 510/о/15-26 та від 05.05.2026 № 8940/о/9-26, а також рішення зборів суддів Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2026 № 3 (а.с. 20).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 справу розподілено судді Мирошниченку Д.В. (а.с. 21).

Ухвалою судді від 12.06.2026 справу прийнято до провадження, її розгляд вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 22-23).

27.08.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідачка просила поновити їй строк на подання відзиву, стягнути з неї заборгованість за тілом кредиту в сумі 11599,40 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити, а також зменшити витрати на правничу допомогу до їх обгрунтованого розміру до 1000, 00 грн. Щодо правильності нарахування зазначених відсотків, зазначила що за умовами кредитного договору, строк користування кредитом складає 30 днів (пункт 1.2. кредитного договору), разом з тим, за розрахунком заборгованості, наданим позивачем відсотки за користування кредитом відповідачу нараховані після встановленого строку користування ним, тобто після 20.03.2021. Тому вважає, що з урахуванням визначеного сторонами строку користування кредитом терміном у 30 днів, нарахування процентів за користування кредитом після спливу цього строку є безпідставним. За умовами договору відповідачка отримала кредит у сумі 11600 грн. строком на 30 днів. Зокрема, п. 1.2 договору встановлено, що кредит надається на 30 днів (дисконтний період), початком якого є дата отримання кредиту позичальником. Відповідно до пункту 1.3 договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.2 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом оплати ним протягом дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови, якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем позивачальника або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду. Тобто ініціативу щодо продовження строку дії договору мав виявити саме позичальник, сплативши протягом лояльного періоду всі фактично нараховані відсотки за користування коштами. Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що за час користування кредитними коштами протягом 30 днів (за період з 18.02.2021 по 20.03.2021) було нараховано проценти, які склали 452,40 грн., та які були сплачені відповідачкою 20.03.2021, а також було сплачено тіло кредиту у розмірі 0,60 грн. Вважає, що станом на 21.03.2021 залишилось несплаченим тіло кредиту у розмірі 11599,40 грн. Починаючи з 21.03.2021 почали нараховуватися інші про проценти, які не передбачені дисконтним періодом. Окрім того, до договору додані додаткові угоди від 03.04.2021 та 13.04.2021, якими первісний кредитор збільшив розмір кредитного ліміту спочатку на 3000,00 грн., а потім ще на 2550,00 грн. Зазначає, що ніяких додаткових угод вона не підписувала, а підписувала лише 18.02.2021 договір, в якому було зазначено суму кредиту - 11600,00 грн. За розрахунком заборгованості, наданим позивачем, сума відсотків, нарахованих в межах дисконтного періоду (30 днів), у декілька разів (два і більше) перевищує суму відсотків, нарахованих за продовжений строк користування позикою. Вважає, що є всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів поза строками дії кредитного договору та збільшеного тілу кредиту у розмірі 5550,00 грн. Крім цього вважає, що заявлена позивачем сума судових витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. є завищеною і непропорційною до предмету спору, а також відсутні підтверджуючі документи щодо понесених позивачем витрат (а.с. 61-64).

31.08.2026 представником позивача подано відповідь на відзив в якому представник відповідача зазначає, що відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору відповідачка особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Зазначила, що 20.03.2021 відповідачка здійснила часткову сплату у розмірі 453,00 грн. (00,60 грн. - тіло кредиту та 452,40 грн. - відсотки). Таким чином заборгованість за тілом кредиту становить 11600,00-0,60=11599,40 грн. Згідно п. 1.4.2. за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 458,07 (чотириста п`ятдесят вісім цілих сім сотих) процентів річних, що становить 1,25 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. У разі сукупного продовження дисконтного періоду на строк, що дорівнює чи більше ніж 31 та 46 днів від дати закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, позичальнику може бути надано додаткову знижку від індивідуальної процентної ставки, що розраховується в порядку передбаченому правилами постійно діючої програми «Рівні лояльності» кредитодавця. Згідно п. 1. додаткової угоди від 03.04.2021 до кредитного договору, сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 3000,00 грн. з 03.04.2021 на строк дії договору № 775465536 від 18.02.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Згідно п. 1. додаткової угоди від 13.04.2021 до кредитного договору сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 2550,00 грн. з 13.04.2021 на строк дії договору № 775465536 від 18.02.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Зазначає, що під час укладення договору відповідачка ознайомилася з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує її законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії. Відповідачка не відмовлялася від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликала, не зверталася за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористалася своїм правом. Щодо витрат на правову допомогу зазначила, що позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином (а.с. 66-71).

Позивач та його представники у судове засідання не з`явилися, у позові позивач просив розглянути справу без їх участі (а.с. 8).

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала частково, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 78).

За правилами частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відтак, справа розглядається за правилами спрощеного провадження на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Як вбачається з ч.ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Уклавши кредитний договір на умовах, викладених в ньому, відповідачка тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати його умови.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 частини 1статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що на підставі заявки відповідачки на отримання грошових коштів у кредит 18.02.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 775465536, за умовами якого товариство зобов`язалося надати позичальниці кредит у розмірі 11600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальниця зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з п.п. 1.4. або 1.7. договору.

Згідно з п. 1.2 договору кредит надається (договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період).

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2 договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредиту може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена (п.1.3. договору).

Згідно з п. 1.4. договору за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

- виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 47,45% річних, що становить 0,13% в день (п.п.1.4.1. договору);

- за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 458,07% річних, що становить 1,25% в день (п.п.1.4.2. договору);

- у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50% річних, що становить 1,70 % в день (п.п.1.4.3. договору).

Пунктом 1.6. договору встановлено, що основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії договору на умовах п. 1.7. договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.7.1. договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання).

Відповідно до п.п. 1.7.1., 1.7.2. договору, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50% річних, що становить 2,30 % в день.

Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. договору, нараховуються за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання кредиту та до дня фактичного повернення суми кредиту позичальником (п.1.8. договору).

Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Крім цього, 03.04.2021 сторони уклали додаткову угоду до договору № 775465536 від 18.02.2021, якою домовилися збільшити суму кредиту на суму 3000,00 грн. з 03.04.2021 на строк дії договору № 775465536 від 18.02.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Також, сторони домовилися викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання.

Також, 13.04.2021 сторони уклали додаткову угоду до договору № 775465536 від 18.02.2021, якою домовилися збільшити суму кредиту на суму 2550,00 грн. з 13.04.2021 на строк дії договору № 775465536 від 18.02.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Також, сторони домовилися викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання.

На виконання умов договору та додаткових угод до нього первісний кредитор перерахував кошти, зокрема 18.02.2021 у розмірі 11600,00 грн., 03.04.2021 у розмірі 3000,00 грн. та 13.04.2026 у розмірі 2550,00 грн.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткові угоди які продовжили строк дії договору, при цьому інші умови договору залишилися без змін. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 135 від 25.05.2021 до договору факторингу (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 43804,64 грн.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. У подальшому між сторонами укладено додаткові угоди, якими продовжено строк дії вказаного договору. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 47560,56 грн.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу Б/Н від 14.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 47560,56 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.

Таким чином, судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої обов`язки за кредитним договором, в той час як відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» у загальному розмірі 64709,96 грн.

20.03.2021 відповідачкою сплачено в повному обсязі заборгованість за процентами в розмірі 452,40 грн. Отже відповідачка вчинила дії, передбачені пунктом 1.3 договору (оплати протягом «дисконтного періоду» (30-денного) всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом), тобто відповідачкою вчинено дії, які свідчать про продовження строку кредитних правовідносин із позичальником, у тому числі і нарахування процентів. Також, факт укладання додаткових угод до кредитного договору підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, поданого позивачем згідно умов кредитного договору, проценти, нараховані позивачем в період строку дії договору становлять 47560,56 грн.

За таких обставин, суд вважає що позов слід задовольнити та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість у розмірі 64709,96 грн. яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 17149,40 грн. та 47560,56 грн. заборгованості за процентами.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України,до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до договору від 20.08.2025 №20/08/25-01, додаткової угоди № 25770912913 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 від 01.09.2025, акту прийому передачі наданих послуг від 29.12.2025, встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідача становить 7000,00 грн..

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

А тому, враховуючи те, що розгляд даної справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час, виходячи з критерію реальності та розумності, а також відповідне клопотання відповідачки, яке викладено у відзиві, суд вважає, що з відповідачки слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст.137, 141, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 775465536від 18.02.2021у розмірі 64709,96 (шістдесят чотири тисячі сімсот дев`ять) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 2000 (дві тисячі) гривень у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На рішення суду протягом 30 днів з дня його складання може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», адреса: 02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Представник позивача: Сахарова Ольга Ігорівна, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: місто Київ, вул. Поправки Юрія, 6, довіреність від 15.04.2026.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник відповідачки: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КР № 000085 видане радою адвокатів Кіровоградської області 26.01.2017, ордер про надання правничої допомоги серії ВА № 1155696 від 19.08.2026.

Суддя Д.В. МИРОШНИЧЕНКО