Рішення № 139909037, 21.09.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2220/26

Провадження № 2-о/591/51/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент з питань соціальної політики Сумської обласної державної адміністрації

про встановлення факту, що має юридичне значення

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив суд встановити факт того, що він ОСОБА_1 у період часу з 14 травня 1987 року по 06 вересня 1987 року, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС працював(виконував свої службові обов`язки у зоні відчуження не менше 14 календарних днів в складі військової частини № НОМЕР_1 та безпосередньо виїжджав у зону відчуження зокрема до населенного пункту Рудня, загальною тривалістю не менше 14 календарних днів.

Заявник ОСОБА_1 , його представник адвокат Юшкевич Є.Ю. в судовому засіданні заяву підтримали повністю, просять суд її задоволити.

Представники заінтересованої особи: Департаменту з питань соціальної політики Сумської обласної державної адміністрації в судовому засіданні проти заяви заперечували повністю, просят суд відмовити, так як суд не може встановлювати факт участі в ліквідації, так як законом чітко визначено органи (спеціальні комісії) уповноважені приймати такі рішення виключно на підставі первинних облікових документів підприємств чи військових частин.

Суд, вислухавши сторони, свідка ОСОБА_2 ,дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, з наступних підстав:

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 відповідно до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1987 році, серія НОМЕР_2 виданим 16.05.1991 року, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, без зазначення катергорії (а.с.16 на звороті).

Заявник звернувся до Департаменту з питань соціальної політики Сумської обласної державної адміністрації з заявою про заміну посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, але йому було відмовлено, так як наданими довідками не підтверджено саме факт та кількість днів виїзду у зону відчуження.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що знає заявника ОСОБА_1 з 12 травня 1987 року, так як служили в одній військовій частині і були в золі ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Треба було замінити посвідчення, своє посвідчення свідок замінив.

Відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Водночас, питання визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначення відповідних пільг і компенсацій чітко врегульовані спеціальним законодавством: Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) та Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» від 11 липня 2018 року № 551(далі - Постанова).

Згідно із зазначеними нормативно-правовими актами, рішення про встановлення відповідного статусу та видачу посвідчень приймається спеціально створеними комісіями при обласних державних адміністраціях на підставі чітко визначеного переліку первинних документів (архівних довідок, військових квитків, наказів тощо), а не шляхом судового встановлення фактів.

Для підтвердження факту участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС заявник надав архівні довідки, згідно з якими в Галузевому державному архіві Міноборони зберігаються лише часткові документи військової частини № НОМЕР_1 (частину документів знищено через високу дозу радіоактивного зараження згідно з директивою ДГШ № 63 від 14.04.1993). У наявних довідках згадуються лише «журнал учета доз облучения» та «роздаточние ведомости на получение суточних денег», та вказано про неможливість ідентифікувати Заявника, так як прізвище вказано з нерозшифрованими ініціалами «А.А.» Також у матеріалах справи наявні інші загальні документи.

Проте наявність у матеріалах справи таких довідок загального характеру не може бути підставою для задоволення заяви. Жоден із цих документів не входить до виключного переліку доказів, визначених Законом для підтвердження статусу ліквідатора. Зокрема, ключовим недоліком є те, що в архівних довідках відсутні відомості про конкретні дні виїзду заявника у зону відчуження, що унеможливлює беззаперечне підтвердження його статусу.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. При цьому видача офіційних довідок про період роботи (служби) з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, здійснюється підприємствами, установами, організаціями або військкоматами які володіють первинними обліковими даними. Судове ж встановлення факту за відсутності належних і повних первинних довідок суперечить спеціальному законодавству.

Статтею 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. До учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 відносяться особи, які працювали у зоні відчуження:

- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;

- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

До учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3, які працювали:

- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;

- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів,- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;

- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році.

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» від 11 липня 2018 року № 551 (зі змінами діючими на момент розгляду справи).

Відповідно пункту 11 Порядку посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС видаються на підставі одного з таких документів:

1)довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження. В одній із довідок, а саме наказі Сумського домобудівельного комбінату «Сумпромстрой» від 14.09.1987 № 741 лише зазначено про нарахування виплати одноразової винагороди у трикратному розмірі, а не про підвищену заробітну плату за роботу в зоні відчуження;

2)довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження (як зазначалось раніше, за інформацією архівнихдовідок вказати відомості про виїзд на роботи та підтвердити перебування на спеціальних зборах немає можливості).

Відтак, наявні документи не відповідають вимогам зазначеного Порядку, оскільки не підтверджують ні кількість відпрацьованих днів, ні виїзди ОСОБА_1 у конкретні населені пункти зони відчуження де виконувались роботи, а отже, не можуть слугувати законною підставою для визначення статусу.

Також суд звертає увагу на те, що військова частина НОМЕР_1 , у якій проходив службу Заявник дислокувалася в смт Поліське Київської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.07.1992 № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» не віднесене до зони відчуження. Натомість населений пункт смт Поліське у цьому переліку у складі зони відчуження відсутній, як і відсутне с.Рудня Овруцького району, Житомирської області, яку також у заяві згадує ОСОБА_1 .. С.м.т.Поліське, Поліського району, Київської області та с. Рудня Овруцького району, Житомирської області відноситься до зони безумовного (обов`язкового) відселення, тобто до другої зони.

Статтею 15 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чітко встановлено, що підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є виключно первинні документи, видані підприємствами, установами чи архівними закладами, які відповідають вимогам та підтверджуються відповідними документами.

Крім того, відповідно до роз`яснення Верховного Суду України від 07.06.1999 №63-99 рішення суду про встановлення факту участі громадянина в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не може бути документом прямої дії, якщо відсутні інші документи.

Суд не може встановлювати факт участі в ліквідації, якщо законом чітко визначено органи (спеціальні комісії), уповноважені приймати такі рішення виключно на підставі первинних облікових документів підприємств чи військових частин.

Чинне законодавство передбачає чіткий позасудовий (спеціальний) порядок підтвердження статусу через профільні комісії на підставі первинних документів, а судове рішення про встановлення юридичного факту не може підміняти собою такі документи.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 року №551, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141,142, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент з питань соціальної політики Сумської обласної державної адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту, що ОСОБА_1 у період часу з 14 травня 1987 року по 06 вересня 1987 року, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС працював(виконував свої службові обов`язки у зоні відчуження не менше 14 календарних днів в складі військової частини № НОМЕР_1 та безпосередньо виїжджав у зону відчуження зокрема до населенного пункту Рудня, загальною тривалістю не менше 14 календарних днів відмовити в зв`язку з необгрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 21 вересня 2026 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО