Постанова № 139908762, 18.09.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/756/26

Провадження № 3/191/260/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чорна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал №575398, яке надійшло від Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області у відношенні гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 575398 ОСОБА_1 , 25.01.2026 року, о 21:25 годині, в с. Луб`янка вул. Центральна 1 керувала тз ВАЗ 21111 н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови) з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася у присутності двох свідків, що було зафіксовано на нагрудну боді-камеру, чим порушила п. 2.5. ПДР відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від підпису протоколу та роз`яснення прав ОСОБА_1 відмовилася.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, особистих пояснень суду не надала; разом з тим в судове засідання з`явився її представник адвокат Красюк І.В., який надав пояснення, усні та письмові, а також клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення. Заперечував щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, стверджував що вона не перебувала за кермом ТЗ, отже не є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення.

Фіксування судового процесу відбулося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У своїх письмових поясненнях (складених від імені Риженко, однак за ЕЦП представника), представник ОСОБА_2 , зокрема, зазначав:

- що маються розбіжності щодо місця події в службових рапортах поліцейських (зазначаються різні місця - с. Катражка, траса Дорога На повороті, 112. На дорозі на повороті на Вишневецьке; село Лубянка на вул. Центральну, будинок № 1);

- не зазначені свідки в електронних рапортах поліцейських, відсутні пояснення свідка ОСОБА_3 ;

- вважає, що письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не можуть слугувати належним та допустимим доказом правопорушення вказаного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 575398 в розумінні ст. 251 КУпАП і до них слід віднестись критично, тому що на його думку, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можливо й перебували за адресою: село Катражка, траса Дорога На повороті, 112. На дорогу на повороті на Вишневецьке, однак їх не було в с. Луб`янка на вул. Центральна, буд. 1, куди здійснювали виїзд поліцейські та де ними було складено 25.01.2026 року протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 575398;

- стверджує, що 25.01.2026 ОСОБА_1 не перебувала за кермом будь-якого транспортного засобу, не керувала ним і водієм не була, а перебувала поряд з автомобілем ВАЗ 21121 н.з. НОМЕР_1 , котрий не рухався з причини пошкодженого колеса та слідкувала за тим аби з автомобілем нічого не сталося доки не принесуть інше справне колесо для заміни;

- вважає, що підпис свідка ОСОБА_5 у протоколі може мати ознаки підробки;

- зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 575398 від 25.01.2026 року вказує на те, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення п 2.5. ПДР України - відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння та не ставиться в вину керування транспортним засобом у стані сп`яніння, оскільки в разі якщо би таке порушення ставилося у вину, то в протоколі про адміністративне правопорушення було би зазначено ще й порушення п.п. а) п 2.9. ПДР України;

- матеріали справи не містять пояснень свідків у присутності яких нібито пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння на місці чи у медичному закладі, як і не містять пояснень свідків про те, що у їх присутності ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння. Одночасно з цим свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , пояснення яких маються в матеріалах справи не вказують на те, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння на місці чи у медичному закладі та що вона відмовилася від проходження такого огляду;

- вважає витребування головуючим суддею за власної ініціативи запису з боді-камери на CD-диску, придатному до зчитування, від Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, самостійним збором доказів;

- посилається на те, що 16 липня 2026 року Синельниківським міськрайонним судом прийнято рішення по справі № 191/724/26, яким визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6566467 від 25.01.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень за ч. 1 ст. 126 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, наводить окремі уривки даного рішення суду та надає їм власне інтерпретування.

Заслухавши представника, дослідивши письмові матеріали та відеоматеріали, суд встановив наступне.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.

Вказані положення кореспондують положенням п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно із якими водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Заслухавши представника, дослідивши письмові матеріали, дослідивши в судовому засіданні відеозапис з нагрудної боді-камери поліцейського, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 575398, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія т/з з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відеозаписом та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Так, зокрема, у письмових поясненнях від 25.01.2026 ОСОБА_4 показує, що 25.01.2026 близько 21:25 він рухався на автомобілі Хюндай з військовим номером в якості пасажира та був свідком того, як назустріч їхав автомобіль ВАЗ в бік м. Синельникове, їхав по всій дорозі, з лівої смуги на праву, без світлових приладів, після того, як ми вирішили зробити зауваження водійці, яка керувала автомобілем, та виявилася з явними ознаками алкогольного сп`яніння, на зауваження не реагувала та намагалася їхати далі, з пробитим колесом, після чого ми своїм автомобілем заблокували та викликали поліцію для подальшого розбирання.

У письмових поясненнях ОСОБА_5 зазначається, що 25.01.2026 він рухався на своєму автомобілі Хюндай з військовими номерами, з м. Синельникове в бік с. Миролюбівка, де поблизу с. Луб`янка на трасі він побачив автомобіль ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 зеленого кольору, яка рухалась по всій дорозі без світлових приладів в темну пору доби. ОСОБА_6 зупинився, щоб уникнути зіткнення та побачив, що водійка вказаного ТЗ знаходиться з явними ознаками алкогольного сп`яніння, на його зауваження не реагувала, поводила себе агресивно, нецензурно висловлювалася, після чого ОСОБА_6 заблокував її авто та викликав поліцію.

Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складений відносно ОСОБА_1 25.01.2026, огляд не проводився у зв`язку з відмовою особи від такого проходження. Акт підписаний свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 від підпису відмовилася.

Суд неодноразово намагався викликати свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 (заявник згідно рапорта поліцейського) в судове засідання, однак свідки не з`явилися; свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_9 заяв не надали, 02.09.2026 свідок ОСОБА_5 в особі свого представника адвоката М. Остріченко через систему «Електронний суд» повідомив, що перебуває на лікуванні, надав підтверджуючі документи, а також заяву, що «Повідомляю суд, що ОСОБА_5 у повному обсязі підтверджує та підтримує раніше надані ним письмові пояснення щодо обставин події, які були відібрані у нього під час оформлення матеріалів у цій справі. Викладені у зазначених поясненнях обставини відповідають тим обставинам, які ОСОБА_5 безпосередньо спостерігав та щодо яких надавав пояснення. На теперішній час він своїх пояснень не змінює, від них не відмовляється та просить суд врахувати їх під час розгляду справи як його показання як свідка. Особисто прибути до судового засідання, призначеного на 04.09.2026 року, ОСОБА_5 не має можливості з поважних причин, пов`язаних зі станом здоров`я».

При дослідженні диску із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, суд встановив, що це є офіційний релевантний запис з відеореєстратора, на початку запису зазначений ІД реєстратора, прізвище того, хто записував відео, початок та кінець відеозапису.

Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_10 перебуває біля авто, нецензурно висловлюється, стверджує, що за кермом не пила, потім каже що проїхала 200 метрів, що їхали вдвох і тут їх зупинили свідки. З огляду відео вбачається, що ОСОБА_7 має візуальні ознаки сп`яніння, весь час нецензурно висловлюється, поліцейський встановив її особу, неодноразово протягом їх спілкування пропонував їй пройти огляд на стан сп`яніння як на місці, так і проїхати для цього в лікарню; ОСОБА_7 постійно відмовлялася, пояснюючи, що за кермом не перебувала, і взагалі авто не рухалося і стояло на аварійці. На посилання поліцейського, що свідки, які зупинили її авто, показують на неї як на водія, не відповідала, як таких пояснень хто ж був водієм у разі якщо не вона не надала. Поліцейський роз`яснює їй ст. 63 Конституції, її права та обов`язки.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 надав оцінку даному запису як такому, що є неналежним і недопустимим доказом, з якого вбачається, що ОСОБА_7 не була зупинена і відсутні докази її перебування за кермом, що автомобіль стояв на узбіччі і ОСОБА_7 лише її охороняла.

При встановленні питання винуватості особи і її причетності до керування ТЗ суд виходить із встановленої судом сукупності фактичних обставин, зокрема, з того, що на ОСОБА_1 показують свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_6 , які у своїх письмових поясненнях чітко зазначають, що бачили, що кермом ТЗ, який рухався по дорозі, утворюючи аварійно-небезпечну ситуацію перебувала саме ОСОБА_1 ; в суду немає підстав вважати, що свідки, які незнайомі з ОСОБА_11 , мають якісь підстави її обмовляти. Більше того, з письмових матеріалів вбачається, що свідки викликали поліцію саме з метою припинити небезпечний рух авто під управлінням ОСОБА_10 і відсторонити її від керування. Сам по собі той факт, що на відеозапису відсутній момент зупинки авто, не може слугувати підставою вважати, що ОСОБА_10 не перебувала за кермом і не рухалась під час виникнення небезпечної ситуації на дорозі за її участю. Сама ОСОБА_10 не з`явилася до суду і не надавала пояснень щодо обставин складання протоколу; сторона захисту також не надала пояснень хто у такому разі перебував за кермом і як потрапила ОСОБА_10 в нічний час доби на дорогу, яка розташована поза межами населеного пункту.

Суд також відхиляє заперечення представника ОСОБА_10 захисника Красюка І.В. у зв`язку з наступним.

Щодо розбіжностей щодо місця події в службових рапортах поліцейських рапорти не є письмовими доказами як такі, а місце локації події визначається тим, що події відбувалися на дорозі, поблизу якої розташовані усі населені пункти, перелічені в рапортах, отже первинні формальні неточності не можуть мати в даному випадку визначальне значення. Це ж стосуються і не зазначення прізвищ свідків в рапортах, і відсутність пояснень заявника ОСОБА_3 , оскільки є пояснення інших двох свідків.

Щодо неперебування у місцях події та місці складання протоколу свідків та підробки підпису ОСОБА_5 такі твердження спростовуються самим ОСОБА_12 , який, звернувшись до суду, власноруч підтверджує, що викладені у зазначених поясненнях обставини відповідають тим обставинам, які ОСОБА_5 безпосередньо спостерігав та щодо яких надавав пояснення. На теперішній час він своїх пояснень не змінює, від них не відмовляється та просить суд врахувати їх під час розгляду справи як його показання як свідка.

Той факт, що свідки не з`явилися до суду і не надали особистих пояснень пов`язаний з тим, що свідки є військовослужбовцями і з об`єктивних причин можуть не мати можливості прибути до суду, перебуваючи в зоні бойових дій. Разом з тим, судом не встановлено якихось даних, які могли б вказати на упередженість свідків стосовно ОСОБА_10 , з метою надання ними неправдивих свідчень стосовно неї.

Аргументація захисника що зміст протоколу про адміністративне правопорушення вказує на те, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення п 2.5. ПДР України - відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння та не ставиться в вину керування транспортним засобом у стані сп`яніння, оскільки в разі якщо би таке порушення ставилося у вину, то в протоколі про адміністративне правопорушення було би зазначено ще й порушення п.п. а) п 2.9. ПДР України суд інтерпретує як нерозуміння захисником змісту правової норми частини 1 статті 130 КУпАП , яке передбачає склад адміністративного правопорушення у трьох можливих, самостійних формах: у формі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння; у формі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння; у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Але, незалежно від форми порушення, за кожну з них передбачається покарання.

Суд відхиляє аргумент захисника, що матеріали справи не містять пояснень свідків у присутності яких нібито пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння на місці чи у медичному закладі, як і не містять пояснень свідків про те, що у їх присутності ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння. Дослідженням матеріалів судом встановлено, що є письмові пояснення свідків подій, які передували складанню протоколу і акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, яким зафіксовано відмову ОСОБА_10 від проходження такого огляду у присутності двох свідків, які поставили свої підписи.

Суд також зазначає, що витребування головуючим суддею за власної ініціативи запису з боді-камери на CD-диску, придатному до зчитування, від Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, стало підставою (приводом) заявити відвід головуючому у справі судді, який був розглянутий іншим складом суду, у задоволенні відмовлено, а в обґрунтуванні відмови з посиланням на ст. 278 КУпАП зазначається, що «при підготовці справи до розгляду суддею Чорною О.В. було виявлено відсутність відеозапису на диску, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, та був здійснений запит до органу, який надіслав матеріал про адміністративне правопорушення. Враховуючи те, що диск з відеозаписом був заявлений як доказ ще при направленні матеріалу до суду, суд вважає необґрунтованими доводи заявника про те, що суддя за власною ініціативою здійснила збирання доказів.Інших доказів щодо упередженості або особистої заінтересованості судді Чорної О.В. в результаті судового провадження суду не надано».

Посилання ж захисника на рішення Синельниківським міськрайонним судом від 16.07.2026 у справі № 191/724/26, яким визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6566467 від 25.01.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень за ч. 1 ст. 126 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, немає жодного стосунку до розгляду даної справи. Рішення у справі № 191/724/26 не є преюдиційним, захисник вільно, хибно і поза змістового контексту тлумачить мотивувальну частину цього рішення. Зокрема, у рішенні зазначається: «Дослідження відеозапису показало, що фіксація подій пов`язана із складанням протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в ході цих подій позивачка надавала суперечливі пояснення з приводу того, хто перебував за кермом вона чи інша особа, неодноразово відмовлялася пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, підписати протокол, неодноразово нецензурно виражалася у бік військовослужбовців, які викликали поліцію. Разом з тим, з відеозапису не вбачається будь-яких подій, пов`язаних із розглядом справи та винесення постанови відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП відсутня фіксація прохання поліцейського надати для перевірки документів на право керування таким транспортним засобом (посвідчення водія, технічного паспорту ТЗ, страхового полісу) та відмови ОСОБА_1 , процесу розгляду справи на місці, складання постанови, роз`яснення прав особі, пропозиції підписати постанову, фіксація відмови від підпису тощо)».

Отеж, суд дійшов висновку, що ці та інші доводи захисника мають формальний характер та спрямовані на уникнення його довірительницею адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлено подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на алкогольне сп`яніння, вчиненого ОСОБА_1 , а її вина повністю доведена.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні адміністративного покарання, та враховуючи характер скоєного правопорушення, а також обставини, що обтяжують та пом`якшують вину правопорушника, вважаю можливим притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Такий вид адміністративного стягнення для правопорушника ОСОБА_1 є достатнім і необхідним для його виховання.

Відповідно до ст.40-1КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

З огляду на вище викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, ст. 130, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Дн-ка об/21081300, рахунок: UA758999980313020149000004001, ЄДРПОУ: 37988155, банк Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у десятиденний строк з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя О. В. Чорна