Рішення № 139908657, 21.09.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1435/26

2/0187/841/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караул О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

14.07.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.04.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2238830. У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» електронним повідомленням (SMS) на номер мобільного телефону, вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору № 2238830 від 22.04.2025 року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному вебсайті Кредитодавця.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого, 28.11.2025 р. згідно умов Договору факторингу №28112025, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 2238830 від 22.04.2025р. на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до Відповідача.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором становить 26172 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4800 грн.; заборгованість за відсотками становить 11772 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 9600 грн.

За наведеного позивач просить суд: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №2238830 від 22.04.2025р. у розмірі 26172 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. Позивач просить суд витребувати докази у справі.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи, та витребувано докази у справі.

Витребувана інформація надійшла до суду 28.08.2026 р.

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі.

Згідно наявного поштового повідомлення ухвала суду не була вручена відповідачу та 19.08.2026 повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву не скористалася.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

22.04.2025 між ТОВАРИСТВО 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний»№ 2238830, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Вказаний кредитний договір укладений Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом Споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в Товаристві.

Вказаний кредитний договір разом з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С816.

Крім того відповідачем підписано електронним підписом, одноразовим ідентифікатором В706 паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені всі істотні умови кредитного договору.

Відповідно до зазначеного договору погоджено наступні істотні умови: сума кредиту (загальний розмір) складає: 4800,00 гривень. Тип кредиту кредит (п.1.3).Строк кредиту 360 днів.Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів) , що є Додатком №1 до Договору (п.1.4). Тип процентної ставки фіксована (п.1.5). Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит) (п.1.5.1). Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 21.05.2025 року включно (п.1.5.2). Знижена процентна ставка 1.95% в день та застосовується в період дії стандарної процентної ставки, відповідно до наступних умов: якщо Споживач до 21.05.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.1.5.2.1). Пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 22.05.2025 року(включно) до останнього дня строку кредиту (включно) (п.1.5.3).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 13 574,76 % річних, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії (п.1.9.1) або 4 213,66% річних, якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії (п.1.9.2).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 21 576,00 грн., якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії (п.1.10.1) або 20 114,40 грн., якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії (п.1.10.2).

Відповідно до п.2.1 Договору Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.6.4 договору сторони домовились, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству

штраф: у розмірі 480,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п..6.4.1) та у розмірі 96,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4.2).

На підтвердження надання відповідачу кредитних коштів до матеріалів справи долучено довідку ТОВ «Пейтек» Вих. № 20251210-622 від 10.12.2025, згідно з якою між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №31102024-4 від 2024-10-31. Відповідно до зазначеного Договору 22.04.2025 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»: на суму 4800.00 грн. Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4149510093330894.

Відповідно до зазначеної довідки про перерахування коштів номер платіжного інструменту співпадає з номером платіжного засобу, зазначеним у кредитному договорі.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Райффайзен Банк» надало відповідь, згідно з якою на ім`я відповідача ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 з рахунком № НОМЕР_3 , на яку 22.04.2025 зараховано кошти у сумі 4800,00 грн. До відповіді долучено виписку по рахунку відповідача за період 22.04.202523.04.2025, яка підтверджує факт зарахування зазначених коштів. У такий спосіб факт надання відповідачу кредитних коштів у сумі 4800,00 грн підтверджений незалежним джерелом банком-емітентом платіжної картки, на яку перераховувався кредит.

Судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 2238830 від 22.04.2025 перейшло до позивача внаслідок укладення договору факторингу.

28.11.2025 ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали Договір факторингу №28112025, відповідно до п. 2.1 договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в день підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. На виконання цього договору сторони підписали акт прийому передачі реєстру прав вимог до договору факторингу № 28112025 від 28.11.2025, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Діджи Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. На підтвердження цих обставин до справи долучено витяг з Реєстру прав вимоги до договору факторингу №28112025 від 28.11.2025, відповідно до якого до нового кредитора ТОВ «Діджи фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 2238830 в сумі 26172,00 грн., з яких 4800,00 грн., - сума заборгованості зі тілом кредиту, 11772,00 грн., сума заборгованості за відсотками., 9600,00 грн., - сума заборгованості за неустойкою.

Щодо переходу права грошової вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.

За приписами п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Порядок та умови переходу права грошової вимоги до фактора також врегульовано положеннями ст. 1077, 1078, 1082 ЦК України, за якими виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє його від обов`язку перед первісним кредитором.

Можливість відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит також прямо передбачена ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач є фінансовою установою, що має право надавати послуги з факторингу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 вказаного Закону.

Стосовно відсутності згоди боржника на заміну кредитора суд зазначає, що згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд наголошує, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язання за кредитним договором. Відсутність доказів отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги може свідчити лише про прострочення кредитора або впливати на визначення розміру заборгованості у разі здійснення оплати первісному кредитору, проте не є підставою для відмови у задоволенні позову новому кредитору. Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання на користь первісного кредитора після укладення договору факторингу.

Враховуючи викладене, перехід права вимоги від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «Діджи Фінанс» відбувся на підставі закону та договору, оформлений належним правочином і підтверджений документально, що свідчить про наявність у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить із такого.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Положеннями ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Суду не надано доказів належного виконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № 2238830 від 22.04.2025.

Отже, судом встановлено, що в порушення умов кредитного договору відповідач ухилився від взятих на себе зобов`язань, не погасив кредит та відсотки за користування ним, внаслідок чого згідно з наданим позивачем розрахунком його заборгованість перед позивачем становить: 26172,00 грн., з яких тіло кредиту в сумі 4800,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 11772,00 грн., заборгованість за штрафами, пенею 9600,00 грн.

У зв`язку з викладеним, суд вважає доведеним, не виконання відповідачем умов кредитного договору та наявність заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 4800,00 грн.

Здійснивши перевірку правильності наданого позивачем розрахунку, зокрема нарахування процентів за користування кредитом, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

Відповідно до п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (23.12.2023), установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи, з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 не більше 1,5%, а з 21.08.2024 не більше 1%. Незважаючи, на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.

Разом з тим, суд зауважує, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснено первісним кредитором, виходячи із денної процентної ставки 3% в день за період з 22.04.2025 по 21.05.2025 , в розмірі 1,95 % в день за період з 21.05.2025 по 20.06.2025 та з 20.06.2025 по 28.11.2025 за відсотковою ставкою в розмірі 0,75% в день.

Враховуючи викладене є всі підстави вважати, що розмір заборгованості по процентам визначений первісним кредитором, всього в розмірі 11772,00 грн., не відповідають чинним нормам Закону.

Тому, з урахуванням положень ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11772,00 грн процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню в сумі 8676,00 грн, згідно з наступним розрахунком:

за період 22.04.2025 по 20.06.2025: 4800 грн х 1% х 60 днів = 2880,00 грн,

за період з 21.06.2025 по 28.11.2025: 4800 грн х 0,75% х 161 днів = 5796,00 грн,

2880,00 грн + 5796 грн =8676,00 грн.

Доказів на спростування наведеного чи власного контррозрахунку заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом підлягає частковому задоволенню в сумі 8676,00 грн, згідно з розрахунком суду.

Щодо нарахування штрафів, неустойки суд зазначає наступне.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.6.4 договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству

штраф: у розмірі 480,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п..6.4.1) та у розмірі 96,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4.2).

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.

Разом із тим, оскільки кредитний договір № 2238830 від 22.04.2025 року укладений у період дії воєнного стану в Україні, суд враховує положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до яких у разі прострочення позичальником виконання грошового зобовязання за кредитни догоовором позичальник звільняється від обовязку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу,пені) за таке прострочення.

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки, пені та штрафів.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачу було неправомірно нараховано штраф (пеня неустойка) в розмірі 9600.00 грн.

Враховуючи вищевказані положення Закону, підстави для стягнення з відповідача пені/неустойки в розмірі 9600.00 грн., за договором № 2238830 від 22.04.2025 року- відсутні, відтак позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Отже, позов є частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та належним чином документально підтверджені витрати на сплату судового збору у сумі пропорційно задоволеній частині позовних вимог 51,49 % (13476,00 грн * 100 / 26172,00 грн), а саме у розмірі 1370,87 грн (2662,40 грн * 51,49%).

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить із того, що за ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір таких витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. Заявник має право на відшкодування витрат лише за умови, що вони є фактичними, необхідними та розумними за розміром (рішення Європейського суду з прав людини у справах «East/West Alliance Limited» проти України, «Лавентс проти Латвії»).

Позивачем заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн. Ураховуючи, що ця справа є типовою та юридично не складною, підготовка позову не потребує значного часу, а справа розглянута в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, суд, керуючись критеріями співмірності та розумності, доходить висновку про наявність підстав для визначення розміру витрат на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн, які підлягають стягненню пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 1544,70 грн (3 000,00 грн ? 51,49 %).

Враховуючи викладене, керуючись 509, 514, 525, 526, 530, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ПозовТовариства з Обмеженою Відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2238830 від 22.04.2025 в розмірі 13476 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 00 копійок, з яких 4800,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 8676,00 грн. заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 1370 (одна тисяча триста сімдесят) гривень 87 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1544 (одна тисяча п`ятсот сорок чотири) гривень 70 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 42649746, банківські реквізити: IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Суддя О.А. Караул