Рішення № 139907658, 18.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 рокусправа № 380/159/26Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У. В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Андрея Митрополита, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком на підставі заяви від 07.08.2025;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 07.08.2025, врахувавши до страхового стажу період з 15.09.1975 по 17.02.1976.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком. Повідомляє, що оскільки при призначенні пенсії пенсійним органом не правильно зарахований його стаж трудової діяльності, 07.08.2025 засобами поштового зв`язку звернувся до відповідача зі заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням періоду з 15.09.1975 по 17.02.1976, однак отримав відмову, мотивовану тим, що для здійснення перерахунку пенсії позивачу необхідно особисто звернутися до відділу обслуговування громадян з відповідною заявою або подати таку заяву через веб-портал.

Позивач з такою бездіяльністю не погоджується та звертає увагу, що ним не надавалися нові документи для перерахунку і збільшення пенсії, які потребують перевірки, а звернення було зумовлене тим, що пенсійним органом не правильно обраховано стаж при призначенні пенсії згідно записів його трудової книжки, яка і так наявна у пенсійного органу.

Враховуючи наведене вище, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 12.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечив. Зазначає, що відповідно до пункту «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Пунктом 8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, встановлено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Зазначає, що при долученні позивачем свідоцтва від 18 лютого 1976 року № 082606 про навчання в автомобільному учбовому комбінаті, буде розглянуто питання про можливість зарахування до страхового стажу періоду навчання з 15 вересня 1975 року по 17 лютого 1976 року.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 з 02.01.2018 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідач листом від 28.07.2025 надав розрахунок стажу, врахованого ОСОБА_1 при призначенні пенсії.

Згідно з вказаним розрахунком, до страхового стажу позивача не враховано період навчання з 15 вересня 1975 року по 17 лютого 1976 року на курсах водіїв при «Облавтоучкомбінаті» (Автоколона №2218), згідно з записом №1 його трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.03.1976.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до відповідача зі заявою від 07.08.2025 про здійснення перерахунку його пенсії з урахуванням вищенаведеного періоду трудової діяльності, що сторонами не заперечується.

Однак, листом від 25.08.2025 відповідач фактично відмовив у такому перерахунку. Повідомлено, що заява про перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України, або може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Враховуючи вищезазначене, для проведення перерахунку пенсії позивачу рекомендовано особисто звернутися із заявою та документом, передбаченим Порядком 637 до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру), або заяву подати через вебпортал.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії за віком з урахуванням періоду трудової діяльності з 15 вересня 1975 року по 17 лютого 1976 року, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV; тут та надалі у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Статтею 24 Закону №1058-IV встановлено, зокрема, наступне: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Нормативно-правовим актом, який регулював надання трудових і соціальних пенсій всім непрацездатним громадянам України, до набрання чинності Законом №1058-IV, є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що з 01.01.2004 законодавцем запроваджено поняття «страховий стаж», для отримання якого обов`язковою умовою є сплата страхових внесків; трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, прирівнюється до страхового.

Згідно з ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розділом ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначено перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядок №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Так, на момент проходження позивачем такого навчання діяв Закон УРСР «Про народну освіту» від 01 жовтня 1974 року.

Відповідно до частини 1 статті 47 вказаного Закону для молоді, яка поступає на виробництво після закінчення загальноосвітньої школи, і для осіб, що працюють у народному господарстві і бажають здобути нову професію або підвищити кваліфікацію, організуються вечірні (змінні) професійно-технічні училища, а також курси, навчально-курсові комбінати та інші форми підготовки і підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві.

Частиною 4 статті 48 згаданого вище Закону передбачалося, що особам, які пройшли навчання з нової професії або підвищили кваліфікацію безпосередньо на виробництві і успішно склали кваліфікаційний екзамен, видається свідоцтво єдиної форми про здобуту спеціальність і присвоєний розряд, клас, категорію.

Відповідно до пункту «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Пунктом 8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, встановлено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Судом досліджено трудову книжку позивача серії НОМЕР_2 від 02.03.1976 та встановлено, що у ній, серед іншого, в межах спірного періоду містяться запис №1, згідно з якими з 15 вересня 1975 року по 17 лютого 1976 року позивач навчався на курсах водіїв при «Облавтоучкомбінаті» (Автоколона №2218). У графі підстава внесення запису, вказано свідоцтво №082606 від 18.02.1976.

Окрім цього, в трудовій книжці позивача міститься також запис №2, згідно з яким після завершення навчання він був влаштований водієм 3 класу на автотранспортному підприємстві Автоколона №2218.

Відповідні записи завірені печаткою підприємства та підписом уповноваженої особи, містяться посилання на накази на підставі яких вони внесені.

Таким чином, судом встановлено, що у спірний період з 15 вересня 1975 року по 17 лютого 1976 року позивач фактично проходив виробниче навчання (курси) з підготовки кадрів з подальшим працевлаштуванням на відповідному автотранспортному підприємстві, що відповідає пункту «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та підтверджується записами у його трудовій книжці.

Водночас, оцінюючи аргументи відповідача про необхідність надання оригіналу свідоцтва №082606 від 18.02.1976 з посиланням на вимоги Порядку №637, суд повторно зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що прямо передбачено у пункті 1 Порядку №637, на який посилається відповідач.

Судом не встановлено, а відповідачем не доведено недостовірності відповідних записів про навчання позивача у період з 15 вересня 1975 року по 17 лютого 1976 року та трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.03.1976 в цілому, а тому її потрібно розглядати як належний та допустимий доказ у справі.

З огляду на наведене, період навчання позивача з 15 вересня 1975 року по 17 лютого 1976 року згідно з його трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 02.03.1976 належить зарахувати до його страхового стажу.

Суд також враховує, що звернення позивача за перерахунком пенсії було зумовлене власне тим, що пенсійним органом не правильно обраховано стаж при призначенні пенсії згідно записів його трудової книжки, яка і так наявна у пенсійного органу, а тому в даному випадку у відповідача були відсутні підстави вимагати у позивача будь-які додаткові документи.

Враховуючи вищенаведене, бездіяльність відповідача щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком на підставі заяви від 07.08.2025 необхідно визнати протиправною.

Підсумовуючи вищенаведене, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.08.2025 про перерахунок пенсії, врахувавши до його страхового стажу період навчання з 15.09.1975 по 17.02.1976, згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.03.1976.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком на підставі заяви від 07.08.2025, з урахуванням періоду навчання з 15.09.1975 по 17.02.1976 до його страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Андрея Митрополита, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 07.08.2025 про перерахунок пенсії, врахувавши до його страхового стажу період навчання з 15.09.1975 по 17.02.1976, згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.03.1976.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Андрея Митрополита, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна