Ухвала суду № 139907000, 21.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань розгляду справи в порядку загального провадження

21 вересня 2026 року Київ № 320/28598/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДІЛЬ ОІЛ» до Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АДІЛЬ ОІЛ» з позовом до Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС», в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 14360506) у завершенні валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «АДІЛЬ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 45318956) граничних строків розрахунків за операціями за контрактом №ОТА-АО/11-06/25 від 11.06.2025 на суму 4 631 000,00 доларів США та 9 010 784,51 євро;

- зобов`язати Акціонерне товариство «БАНК АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 14360506) завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «АДІЛЬ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 45318956) граничних строків розрахунків за операціями за контрактом №ОТА-АО/11-06/25 від 11.06.2025 на суму 4 631 000,00 доларів США та 9 010 784,51 євро.

09.09.2026 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що предмет спору безпосередньо пов`язаний із валютними операціями за зовнішньоекономічним контрактом № ОТА-АО/11-06/25 від 11.06.2025, за якими АТ «БАНК АЛЬЯНС» здійснює валютний нагляд.

Також позивач посилається на положення частини п`ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», якою передбачено застосування пені за порушення встановленого строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, та зазначає, що можливе нарахування пені може мати істотний вплив на його майновий стан.

Вирішуючи клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд виходив із того, що згідно зі статтями 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, ця справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, оскільки відсутні передбачені частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключні випадки, відповідно до яких справа підлягає обов`язковому розгляду за правилами загального позовного провадження.

У силу вимог частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У цьому випадку предмет позову не стосується оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом, оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності, щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Такі справи в розумінні вимог указаної статті, є незначної складності.

Водночас саме по собі значення справи для позивача та можливість настання для нього певних майнових наслідків не свідчать про те, що справа за своїм характером є складною або що її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження є недоцільним.

Посилання позивача на можливість нарахування пені за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів також не є самостійною підставою для переходу до загального позовного провадження, оскільки наведена обставина характеризує можливі наслідки спірних правовідносин, але сама по собі не визначає складності справи.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про необхідність проведення підготовчого судового засідання, допиту свідків, призначення експертизи, витребування значного обсягу додаткових доказів або вчинення інших процесуальних дій, для яких розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження був би недостатнім.

Предмет спору, характер спірних правовідносин та наявні у справі матеріали не свідчать про необхідність проведення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, якщо від учасників справи не надійшло клопотання про інше. Сам факт заявлення такого клопотання не зумовлює автоматичного переходу до загального позовного провадження, оскільки суд оцінює його з урахуванням критеріїв, визначених КАС України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені позивачем доводи не свідчать про недоцільність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та не обґрунтовують необхідності переходу до загального позовного провадження.

Таким чином, ця адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що має бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Зважаючи на відсутність будь-яких вагомих підстав про необхідності розгляду цієї справи з викликом сторін, беручи до уваги, що за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, окрім перерахованих у частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи, що розглядається, за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 12, 160, 179, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

2. Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Леонтович А.М.