Рішення № 139906562, 21.09.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. справа № 300/4971/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування спірних періодів роботи ОСОБА_1 на території РФ з 09.05.1996 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 17.03.2009, з 29.03.2011 по 17.01.2012, з 03.02.2012 по 13.01.2013, з 05.03.2013 по 10.02.2014, з 04.04.2014 по 03.10.2014, з 17.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.12017, з 22.04.2017 по 13.03.2018, з 29.03.2018 по 13.03.2019, з 15.04.2019 по 11.06.2020 до страхового стажу та не перенесення їх до персональної облікової картки в процесі оцифрування трудової книжки;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи на території РФ з 09.05.1996 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 17.03.2009, з 29.03.2011 по 17.01.2012, з 03.02.2012 по 13.01.2013, з 05.03.2013 по 10.02.2014, з 04.04.2014 по 03.10.2014, з 17.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.12017, з 22.04.2017 по 13.03.2018, з 29.03.2018 по 13.03.2019, з 15.04.2019 по 11.06.2020 та перенести їх до персональної облікової картки, щоб такий стаж відображався у моєму особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні періоди роботи підтверджуються трудовою книжкою НОМЕР_1 (з вкладишем НОМЕР_2 ). Позивач задля здійснення оцифрування трудової книжки та переведення даних з паперової трудової книжки в електронний формат, звернувся до ПФУ для оцифрування, зокрема, трудової книжки НОМЕР_1 (з вкладишем НОМЕР_2 ), в якій містяться записи про періоди роботи на території РФ. 20.02.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області для здійснення оцифрування трудової книжки НОМЕР_1 (3 вкладишем НОМЕР_2 ) та переведення даних з паперової трудової книжки в електронний формат. Звернення зареєстровано за № 2008. Листом від 29.05.2026 №13053-11473/M-07/8-0900/26 ГУ ПФУ в ІваноФранківській області повідомило, що загальний страховий стаж, за результатами оцифрування відображений на титульній сторінці у Вашому персональному кабінеті на Вебпорталі ПФУ. Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи в РФ, зауважено, що оскільки з 01.01.2023 РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, відповідно періоди роботи на території даної держави з 01.01.1992 до страхового стажу не зараховуються. Як слідує із відомостей особистого кабінету, статус мого звернення "виконано", враховано загальний страховий стаж позивача розраховано у кількості 3 роки 7 місяців 0 днів. Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування спірних періодів роботи позивача на території РФ, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

23.07.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Згідно відзиву відповідач щодо задоволення позовної заяви заперечив, вказавши, що питання про наявність чи відсутність підстав для зарахування певних періодів роботи вирішується виключно під час розгляду заяви про призначення пенсії на підставі всіх документів, поданих особою, а також законодавства, чинного на момент виникнення права на пенсію. На день звернення до суду позивач не реалізував своє право на призначення пенсії, а тому вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити зарахування страхового стажу є передчасними та не відповідають предмету адміністративного судочинства. Зазначено, що твердження позивача про те, що завершення оцифрування автоматично означає виникнення обов`язку Пенсійного фонду зарахувати всі відомості із трудової книжки до страхового стажу, є безпідставним. Позивач не звертався до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, а звернувся виключно із заявою про оцифрування трудової книжки шляхом подання її сканованих копій через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Отже, на час звернення до суду Пенсійним фондом України не приймалося жодного рішення щодо призначення чи відмови у призначенні позивачу пенсії, а також не приймалося рішення про відмову у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів роботи під час вирішення питання про пенсійне забезпечення. Право на зарахування певних періодів роботи до страхового стажу виникає саме під час вирішення питання про призначення пенсії або її перерахунок після подання відповідної заяви та необхідних документів. Таким чином, на момент звернення до суду відсутнє рішення суб`єкта владних повноважень щодо відмови у призначенні пенсії або щодо неврахування спірних періодів роботи при визначенні права на пенсію. Вважає позов є передчасним. Зазначено, що листи пенсійних органів листи не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, не встановлюють для позивача будь-яких прав чи обов`язків, не припиняють та не змінюють його правового статусу і мають виключно інформаційний характер. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.

28.07.2026 до суду надійшли пояснення третьої особи, відповідно до яких третя особа вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить в задоволенні вимог позивача відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.02.2026 подав для оцифрування сканкопії трудової книжки НОМЕР_1 та вкладиша НОМЕР_2 .

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на звернення позивача від 23.03.2026, яке надійшло через Вебпортал та зареєстроване 23.03.2026 №5048/М-1900-26, щодо оцифрування документів про стаж відповіддю від 15.04.20126 № 5425-5048/М-02/8-1900/26 повідомило, що відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, тобто з 01.01.2004 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Заяви щодо сканування трудової книжки та інших документів про стаж опрацьовуються засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності та в порядку загальної черги. Згідно електронного журналу звернень громадян, 20.02.2026 позивачем подано документи для оцифрування. На даний час скан-копії документів позивача про стаж знаходиться на опрацюванні (а.с. 30).

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, на звернення позивача від 07.06.2026, яке надійшло через Вебпортал та зареєстроване 07.05.2026 за вх. № 7624/М-1900-26, відповіддю від 21.05.2026 № 7331-7624/М-02/8-1900/26 повідомило, що відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області розглянуло заяву позивача щодо оцифрування документів про стаж. В результаті розгляду виявлено, що 20.02.2026 з фронт-офісу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшло повторне звернення "скан-копія трудової книжки" № НОМЕР_3 застрахованої особи ОСОБА_1 , яке містить скановані копії документів про стаж. В зв`язку з надходженням великої кількості звернень типу "скан-копія трудової книжки" до системи "Звернення" Пенсійного фонду України, на даний час звернення позивача знаходиться в статусі "в роботі" та буде опрацьовано за принципом екстериторіальності в порядку загальної черги. На даний час відсутня технічна можливість пришвидшити опрацювання звернення. Інформація про результати опрацювання звернення відобразиться в особистому кабінеті користувача вебпорталу у розділі "Мої звернення". Відомості з оцифрованої трудової книжки будуть відображені в пункті "Електронна трудова книжка", вкладка " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (а.с. 34).

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на звернення позивача на Вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України від 07.05.2026 ВЕБ-09001-Ф-С-26-279478 (вх. від 07.05.2026 № 11473/M-0900-26) відповіддю від 29.05.2026 № 13053-11473/М-07/8-0900/26 повідомило, що відомості про застраховану особу, які відображаються в обліковій картці, формуються відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та автоматично завантажуються до облікової картки застрахованої особи шляхом накопичення даних, що надходять з різних Джерел. Відповідно до надісланих ТОВ "Спецмехсервіс" засобами вебпорталу ПФУ від 13.10.2025 сканкопій паперової трудової книжки на оцифрування, відомості із наданої трудової книжки переведені в електронний формат. Оцифровані відомості завантажені до персонального кабінету позивача на Вебпорталі ПФУ і доступні для перегляду в розділі "Електронна трудова книжка" в пункті меню "Відцифровка УТК". Загальний страховий стаж, за результатами оцифрування відображений на титульній сторінці у персональному кабінеті позивача на Вебпорталі ПФУ. Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи в РФ, зауважено наступне. Оскільки з 01.01.2023 РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, відповідно періоди роботи на території даної держави з 01.01.1992 до страхового стажу не зараховуються. 20.02.2026 позивачем засобами вебпорталу ПФУ повторно подано сканкопії документів про стаж на оцифрування, які знаходяться на опрацюванні Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Інформовано, що звернення щодо оцифрування документів про стаж особи опрацьовуються в порядку всеукраїнської черги, відповідно до дати надходження звернення. Враховуючи велику кількість звернень на оцифрування трудових книжок та інших документів про стаж, сканкопії документів позивача на даний час перебувають в черзі на опрацювання. Після завершення процесу опрацювання відомостей із наданих документів, звернення набуде статусу "Виконано", а відомості про стаж будуть завантажені до перегляду персонального кабінету позивача на вебпорталі ПФУ і стануть доступні для в розділі "Електронна трудова книжка" (а.с. 32).

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 та вкладиша НОМЕР_2 позивач працював на території РФ у періоди: з 09.05.1996 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 17.03.2009, з 29.03.2011 по 17.01.2012, з 03.02.2012 по 13.01.2013, з 05.03.2013 по 10.02.2014, з 04.04.2014 по 03.10.2014, з 17.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.12017, з 22.04.2017 по 13.03.2018, з 29.03.2018 по 13.03.2019, з 15.04.2019 по 11.06.2020 (а.с. 9-20).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, у відповідності до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Згідно частини 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2023 № 1058-VI персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; податкових органів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058-VI визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема, в Законі України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж). Зміст поняття "загальний трудовий стаж" є ширшим, ніж поняття "страховий стаж", оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

За змістом статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" від 05.02.2021 № 1217-ІХ внесено зміни, в тому числі, і в статтю 48 Кодексу законів про працю України "Облік трудової діяльності працівника" яку викладено в наступній редакції: "Облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов`язковому порядку не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Власник або уповноважений ним орган на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 1084 затверджено Порядок обліку трудової діяльності працівника, фізичної особи-підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі (далі Порядок №1084).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1084 облік трудової діяльності ведеться з метою забезпечення накопичення, зберігання та використання інформації про набуті працівником стаж роботи, освіту, кваліфікацію для підтвердження наявного трудового стажу під час укладання трудового договору, призначення пенсій та для інших цілей, передбачених законодавством.

Відомості про трудову діяльність працівника вберігаються в складі персональної облікової картки застрахованої особи у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом строку, передбаченого частиною третьою статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Під час організації та ведення обліку трудової діяльності забезпечується проведення процедур і заходів контролю та верифікації даних, моніторингу змін індивідуальних відомостей, захисту інформації, технологічного і програмного забезпечення, зокрема від несанкціонованого доступу, що застосовуються під час ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до положення про його ведення (п. 4 Порядку №1084).

Згідно п. 6 Порядку №1084, відомості про трудову діяльність працівника подаються Пенсійному фонду України через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України у вигляді копій передбачених законодавством документів, виготовлених шляхом сканування з обов`язковим накладенням страхувальником або працівником кваліфікованого електронного підпису. Зазначені відомості можуть бути подані також в оцифрованому вигляді. Вимоги до формату подання інформації встановлюються Пенсійним фондом України. Відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, подаються шляхом заповнення відповідних полів анкети працівника, при цьому подання відомостей, зазначених в абзацах другому - сьомому підпункту і пункту 5 цього Порядку, є обов`язковим.

Відповідно до п. 8 Порядку №1084 скановані копії трудової книжки працівника, документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, мають містити всі сторінки та поля відповідних документів, бути придатні для сприйняття їх змісту, зокрема дані про серію та номер бланків документів.

Згідно п. 9 Порядку № 1084, оцифрування відомостей про трудову діяльність працівника на підставі сканованих копій документів, зазначених у пункті 8 цього Порядку, здійснюється відповідальною особою органу Пенсійного фонду України шляхом доповнення персональної облікової картки застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформацією, наявною в сканованих копіях документів.

Повідомлення про виявлені випадки відсутності в трудовій книжці необхідних записів або неправильних чи неточних записів про періоди роботи, або інших розбіжностей (зокрема за періоди страхового стажу після 1 липня 2000 р. за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування) надсилається застрахованій особі через її електронний кабінет застрахованої особи на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Отже, після звернення особи для оцифрування трудової книжки, відомості про роботу згідно такої трудової книжки мають бути доповнені до персональної облікової картки застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудова книжка ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів, тобто перебувають у трудових відносинах. На позаштатних працівників трудова книжка ведеться за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Також відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 та вкладиша НОМЕР_2 позивач працював на території РФ у періоди: з 09.05.1996 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 17.03.2009, з 29.03.2011 по 17.01.2012, з 03.02.2012 по 13.01.2013, з 05.03.2013 по 10.02.2014, з 04.04.2014 по 03.10.2014, з 17.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.12017, з 22.04.2017 по 13.03.2018, з 29.03.2018 по 13.03.2019, з 15.04.2019 по 11.06.2020, записи мітять відомості про роботу (прийняття на роботу, звільнення з роботи тощо) скріплені печатками а.с. 9-20).

Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Як передбачено частиною другою статті 4 Закону № 1058-IV, якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та РФ (далі - Угода).

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Згідно зі статтею 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Відповідно до статті 13 Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.

Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Постановою від 29.11.2022 № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.

Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (зі змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка вчинена 13.03.1992 в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023.

Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковане у Офіційному віснику України 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 для України 19.06.2023.

У Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З урахуванням викладеного суд констатує, що на час трудової діяльності позивача у спірний період Угода була чинною, а тому її положення протиправно не були застосовані відповідачем та, як наслідок, не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 01.01.1992 на території РФ.

За таких обставин безпідставними є посилання Управління на ту обставину, що з 01.01.2023 РФ припинила участь в Угоді, позаяк вказане не впливає на чинність Угоди для України до 19.06.2023.

Крім того, з урахуванням статті 13 Угоди не зважаючи на вихід України з цього міжнародного договору, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 18 листопада 2024 року у справі № 340/4436/23.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує вищенаведені висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 18 листопада 2024 року у справі № 340/4436/23.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28 січня 2025 року у справ 620/3530/22 сформував такий правовий висновок: відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації та неможливість їх підтвердження не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком стажу роботи, набутого на підприємствах російської федерації, який підтверджений належними доказами, зокрема записами трудової книжки (п. 51).

Враховуючи вищенаведене Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області допустило протиправну бездіяльність щодо незарахування до страхового стажу позивача спірні періоди роботи на території РФ згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 та вкладиша НОМЕР_2 : з 09.05.1996 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 17.03.2009, з 29.03.2011 по 17.01.2012, з 03.02.2012 по 13.01.2013, з 05.03.2013 по 10.02.2014, з 04.04.2014 по 03.10.2014, з 17.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.12017, з 22.04.2017 по 13.03.2018, з 29.03.2018 по 13.03.2019, з 15.04.2019 по 11.06.2020 (а.с. 9-20) з обґрунтувань, що з 01.01.2023 РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, відповідно періоди роботи на території даної держави з 01.01.1992 до страхового стажу не зараховуються.

Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. С.Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування періодів роботи ОСОБА_1 на території РФ згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 та вкладиша НОМЕР_2 : з 09.05.1996 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 17.03.2009, з 29.03.2011 по 17.01.2012, з 03.02.2012 по 13.01.2013, з 05.03.2013 по 10.02.2014, з 04.04.2014 по 03.10.2014, з 17.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.12017, з 22.04.2017 по 13.03.2018, з 29.03.2018 по 13.03.2019, з 15.04.2019 по 11.06.2020 - до страхового стажу та не перенесення їх до персональної облікової картки в процесі оцифрування трудової книжки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи на території РФ згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 та вкладиша НОМЕР_2 : з 09.05.1996 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 17.03.2009, з 29.03.2011 по 17.01.2012, з 03.02.2012 по 13.01.2013, з 05.03.2013 по 10.02.2014, з 04.04.2014 по 03.10.2014, з 17.10.2014 по 08.03.2015, з 22.04.2015 по 17.04.2016, з 28.04.2016 по 21.04.12017, з 22.04.2017 по 13.03.2018, з 29.03.2018 по 13.03.2019, з 15.04.2019 по 11.06.2020, та перенести їх до персональної облікової картки ОСОБА_1 , щоб такий стаж відображався у особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська обл., м. Тернопіль, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.