Рішення № 139903147, 21.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14183/26

Провадження № 2/752/11944/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 вересня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

у травні 2026 року ТОВ «ФК «Позика» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Кредитним договором № 55308883 від 26.12.2021 року в розмірі 10 822,50 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн і 5 500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 26.12.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 55308883, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 3 900,00 грн та зобов`язався повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом, на умовах сплати 3 % річних із строком дії до 26.03.2022 року.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено Договір факторингу № 01092025/01, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Ірбіс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Позика» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Позика» приймає належні ТОВ «ФК «Ірбіс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 року, ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 55308883 від 26.12.2021 року в сумі 10 822,50 грн, з яких: 3 900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 922,50 грн - сума заборгованості за процентами.

На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 03.06.2026 року відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (а.с. 81-82).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 26.12.2021 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 55308883.

Відповідно до умов вказаного Договору відповідачу надано кредит в сумі 3 900,00 грн (п. 3.1 Договору) на строк 30 календарних днів (з 26.12.2021 року по 25.01.2022 року) зі сплатою процентів за пільговою процентною ставкою 3,00 % (п. 3.2.1. Договору) та на 60 календарних днів (з 26.01.2022 року по 26.03.2022 року) зі сплатою процентів за стандартною процентною ставкою 3 % (п. 3.2.2. Договору), а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах вказаного Договору.

Нарахування процентів за кредитом провадиться кожного календарного дня на суму залишку кредиту (п. 5.8. Договору).

За змістом п. 4.1. Договору видача кредиту проводилася протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта з використанням платіжної картки, вказаної в особистому кабінеті.

Відповідно до п. 4.2. Договору відповідач зобов`язався повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 26.03.2022 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок ТОВ «ФК «Ірбіс».

Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 3152_251024120237 від 24.10.2025 року, успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 26.12.2021 року на суму 3 900,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 127377251.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено Договір факторингу № 01092025/01, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Ірбіс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Позика» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Позика» приймає належні ТОВ «ФК «Ірбіс» права вимоги до боржників, у тому числі й за Договором № 55308883 від 26.12.2021 року.

Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 року, ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 55308883 від 26.12.2021 року в сумі 10 822,50 грн, з яких: 3 900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 922,50 грн - сума заборгованості за процентами.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо за договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача стягненню підлягає заборгованість за Кредитним договором № 55308883 від 26.12.2021 року в загальному розмірі 10 822,50 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року в справі № 910/15357/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року в справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу в цій справі, яку подано до суду через систему «Електронний Суд», в сумі 5 500,00 грн є завищеним, враховуючи категорію та складність справи.

Відтак, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за Кредитним договором № 55308883 від 26.12.2021 року в розмірі 10 822,50 грн (десять тисяч вісімсот двадцять дві гривні 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) сплаченого судового збору та 3 500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська обл., 07406.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко