Рішення № 139901257, 16.09.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Саркісян О. А.

Справа № 644/1464/26

Провадження № 2/644/2529/26

16.09.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Саркісян О.А.,

з участю секретаря Мухіна Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Індустріальний ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про зняття арешту з нерухомого майна,-

у с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа Індустріальний ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про зняття арешту з нерухомого майна, в якому просить суд зняти арешт з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що позивачка є співвласницею квартири АДРЕСА_2 . Під час оформлення документів у межах державної програми «єВідновлення» після пошкодження житла внаслідок обстрілів стало відомо, що на зазначену квартиру накладено арешт, тому скористатись прогамою не можливо. Арешт на квартиру було накладено у зв`язку із виконавчим провадженням щодо ОСОБА_2 , яка є колишньою дружиною її брата ОСОБА_3 при цьому ОСОБА_2 ніколи не була власником зазаначеної квартири, а лише певний час було зареєстроване її місце проживання. Згідно з офіційною відповіддю віконавчої служби, виконавче провадження, у межах якого накладено арешт відсутнє. Тож у виконавчій службі повідомили, що питання про зняття арешту може бути вирішено тільки у суді.

Ухвалою Індустріального райсуду м. Харкова від 31.03.2026 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Індустріального райсуду м. Харкова від 29.07.2026 року закрито підготовче провадження та призначено зазначену цивільну справу до розгляду в судове засідання.

В поданій до суду заяві позивачка просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила та заперечень проти позову не надав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Третя особа Індустріальний ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції в судове засідання не з`явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином.

Вивчивши матеріали справи, оцінив надані позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , яка змінила призвище у результаті реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належитьквартира АДРЕСА_2 .

Позивач в серпні 2024 року звернулась до приватного нотаріуса Сергієнко Н.В. за консультацією з приводу можливого відчуження належної їй частки вказаного будинку, в ході якої нотаріус повідомила, що на все нерухоме майно ОСОБА_4 , накладено арешт, запис про що внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 3379989. Вказане обтяження зареєстровано 26.06.2006 року за № 3379989 4-ю Харківською міською державною конторою на підставі постанови про арешт майна боржника, АА № 012962 від 20.06.2006 року ВДВС Орджонікідзевського району.

Під час оформлення документів у межах державної програми «єВідновлення» після пошкодження житла внаслідок обстрілів стало відомо, що на зазначену квартиру накладено арешт.

З метою вирішення питання щодо зняття арешту виконавчою службою, позивачка 18.09.2025 звернулась із відповідною заявою до Індустріального відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові.

З відповіді на вказану заяву від 30.09.2025 року №145381 убачається, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав, підстави обтяження №9046244 від 11.09.2009 за постановою 309-19/09, 28.08.2009 виданої Орджонікідзевським ВДВС Харківського МУЮ, номер виконавчого провадження який було присвоєно приреєстрації не можливо.у. Оригінали виконавчого провадження знищені враховуючи строк зберігання таких документів, відповідно до наказу МЮ № 1829/5 від 07.06.2017 року «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби, приватного нотаріуса, алфавітний покажчик у відділі відсутній. Роз`яснено, що особа може звернутися до суду з позовом про зняття арешту з майна.

Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру з прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 16.09.2025 щодо квартири АДРЕСА_2 , зареєстровано обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження 9046244, вказане обтяження зареєстровано 11.09.2009 року за №90446244 реєстратором Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністрества юстиції України, на підставі постанови №309-19/09 від 28.09.2009 Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ; об`єкт обтяження: квартира АДРЕСА_2 .

Відповідачку визнано такою, що втратило право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30.09.2011.

Зазначена квартира не належала на праві власності відповідачці.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Вимоги позивачки, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

У постанові ВП Верховно го Суду від 05.05.2020 рооку у справі №54/8004/16 викладенго висновок, що особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21), викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Наявність арешту майна за відсутності виконавчого провадження порушує право власності позивачки.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 2 цього Закону передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, після винесення рішення суду про зняття арешту з майна та набрання ним законної сили, арешт знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини, а відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень виключаються.

На час розгляду справи виконавчих проваджень по відношенню до ОСОБА_2 у Індустріального відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не перебває, що вказує на незаконність перебування майна під арештом, однак унеможливлює звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.

Наведе свідчить про те, що безпідставне обтяження майна позивачки, а саме нерухоме майно, яке їй належить на праві спільної сумісної власності, порушує її права та законні інтереси як власника, оскільки позивачка не має можливості вільно розпоряджатися вказаним майном, а перешкоди у реалізації її прав мають бути усунені шляхом звільнення майна з-під арешту.

При цьому, за викладених вище обставин позивачка позбавлена можливості в інший спосіб вирішити це питання.

Враховуючи наявність накладеного арешту на нерухоме майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивачка в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивачки та необхідність захисту її права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 76, 77, 81, 82, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Індустріальний ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про зняття арешту з нерухомого майна задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , реєстраційний номер обтяження 9046244, зареєстровано 11.09.2009 року за №90446244 реєстратором Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністрества юстиції України, на підставі постанови №309-19/09 від 28.09.2009 Орджонікідзевського ВДВС Харківського МУЮ.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідачка: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа Індустріальний ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (місцезнаходження: м. Харків, вул. Кооперативна, 12/14).

Суддя: О.А. Саркісян