Рішення № 139901022, 18.09.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1719/26

Провадження № 2/507/968/2026

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2026 р. Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дармакуки Т.П.

при секретарі судового засідання Копищик М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства із обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач товариство із обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що 16 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 962429957 у формі електронного документу, відповідно до умов якого Товариство передало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 12000,00 грн., які відповідач зобов`язалась повернути та сплатити проценти за користування кредитом.

ОСОБА_1 умови договору не виконала, кошти не повернула та проценти за користування кредитними коштами не сплатила. Право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 16 грудня 2020 року перейшло до позивача за договором факторингу № 2810/24/Е від 28 жовтня 2024 року, а тому позивач просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 962429957 від 16 грудня 2020 року в розмірі 42 790 грн. 80 коп.

Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи у її відсутність, а також надала відзив на позовну заяву, у якому вказує, що не погоджується з позовними вимогами ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» у заявленому розмірі, просила перевірити правильність та обґрунтованість розрахунку заборгованості, не стягувати суми процентів, комісій, штрафних санкцій , які не підтверджені належними доказами, просила зменшити розмір заборгованості до фактично підтвердженої та обґрунтованої суми, відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу або зменшити до розумного спів мірного розміру.

Представник позивача надав відповідь на відзив, у якому наполягав на задоволенні позову, вказуючи на те, що відповідач зобов`язана виконати умови кредитного договору, повернути отриману суму кредиту та сплатити проценти, які нараховані у межах дії договору.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 21 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін (а.с.14).

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 16 грудня 2020 року між «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 962429957 у формі електронного документу, відповідно до умов якого Товариство передало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 12000,00 грн., які відповідач зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування кредитом.

Договір підписано електронним підписом позичальника, витворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків.

Право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 962429957 від 16.12.2020 року перейшло до позивача за договором факторингу № 2810/24/Е від 28 жовтня 2024 року.

Так, 28.11.2018 року між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за яким Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 121 від 16.02.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 962429957 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та «ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 7 від 28.10.2021 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 962429957 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

28.10.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу № 2810/24/Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 962429957 від 16.12.2020 р. Відповідно до Реєстру Боржників № Б\Н від 28.10.2024 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 42 790,80 грн.

Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 16 грудня 2020 року становить в розмірі 42 790, 80 грн., з яких: 12000 грн. - сума заборгованості за основною сумою кредиту, 30790 грн. 80 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України)

Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» відповідно до Договору факторингу набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 962429957 від 16 грудня 2020 року.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»..

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Договір № 962429957 від 16 грудня 2020 року укладено в електронній формі та підписано сторонами електронним підписом, унаслідок чого у сторін виникли права та обов`язки.

Умови кредитного договору щодо надання відповідачу кредитних коштів виконані, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та не оспорюється відповідачем.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що відповідач умови договору належним чином не виконувала.

Щодо незгоди відповідача із розміром нарахованих відсотків, то суд виходить із наступного.

Кредитним договором № 962429957 від 16 грудня 2020 року сторонами узгоджено строк повернення кредиту 30 днів з моменту його отримання , а також порядок сплати процентів за користування кредитом протягом цього періоду, у розмірі 1,63 % у день за користування кредитом. Згідно графіку розрахунків, який є додатком № 1 до кредитного договору , відповідач зобов`язалася сплатити проценти у розмірі 5886 грн.

Також сторони договору узгодили, що у разі неповернення кредиту у визначений строк , відповідач зобов`язана повернути отриману суму кредиту протягом граничного строку кредитування, тобто 90 днів від дати дисконтного періоду та зобов`язалася сплатити проценти за неповернення кредиту у розмірі визначеному п.1.7.2 договору, а саме у розмірі 2,3% у день від суми кредитування за кожен день користування ним. Отже, 12000 грн. (сума отриманого кредиту) х 2,3 % х 90 днів=24840 грн. проценти за користування кредитом, разом проценти за користування кредитом у межах дії кредитного договору складають 30726 грн. ( 5886 грн. + 24840 грн.= 30726 грн.). Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення відсотків у розмірі 30790 грн. 80 коп., а тому у задоволенні позову щодо стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 64 грн. 80 коп. слід відмовити.

Отже, відповідачем не виконано грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів, а тому наявні підстави для стягнення із відповідача заборгованості у загальному розмірі 42726 грн., із яких: 12 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою кредиту, 30 726 грн. - сума заборгованості за відсотками, на користь позивача, до якого перейшло право вимоги. У задоволенні решти позову щодо стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 64 грн. 80 коп. слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжним дорученням позивач сплатив 2 662 грн. 40 коп. судового збору (а.с.1).

Вимоги позивача задоволені частково, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2658 грн. 37 коп.

Позивач в позові зазначає, що витрати на професійну правову допомогу складають 7000 грн. Із урахуванням критеріїв співмірності складності справи, ціни позову та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки позовної заяви, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. є завищеними та не достатньо обґрунтованими. Отже, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн. 00 коп.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного , керуючись ст.133, 141, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов товариства із обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства із обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 962429957 від 16 грудня 2020 року в розмірі 42 726 грн., у задоволенні решти позову щодо стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 64 грн. 80 коп. відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства із обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати в загальному розмірі 6158 грн.37 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул.Юрія Поправки, 6 кабінет 13, м. Київ, Київської області, 02094.

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Т.П. Дармакука